Правила пожежної безпеки

На кожному туристичному об'єкті повинна бути забезпечена безпека людей при пожежі, а також розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки для кожної вибухонебезпечної і пожежонебезпечної ділянки (готельний номер, кухня тощо).

Туристичним об'єктом може бути: територія, туристичне підприємство, будівля, споруда, приміщення, зовнішня установка, склад, транспортний засіб, відкритий майданчик, технологічний процес, устаткування.

Всі працівники туристичних підприємств повинні допускатися до роботи тільки після проходження протипожежного інструктажу, а при зміні специфіки роботи проходити додаткове навчання із запобігання і гасіння можливих пожеж у порядку, встановленому керівником.

Відповідальних за пожежну безпеку окремих територій, будівель, споруд, приміщень, цехів, ділянок, технологічного устаткування і процесів, інженерного устаткування, електромереж тощо визначає керівник туристичного підприємства.

Власники майна, особи, уповноважені володіти, користуватися або розпоряджатися майном, зокрема керівники і посадовці підприємств, особи, в установленому порядку призначені відповідальними за забезпечення пожежної безпеки зобов'язані:

— забезпечувати своєчасне виконання вимог пожежної безпеки, розпоряджень, постанов і інших законних вимог державних інспекторів з пожежного нагляду та інших уповноважених осіб;

— створювати і утримувати на підставі затверджених в установленому порядку норм, переліків особливо важливих і режимних об'єктів і підприємств, на яких створюється пожежна охорона, органи управління і підрозділи пожежної охорони відповідно до затверджених норм;

— забезпечувати безперервне несення служби в створених підрозділах пожежної охорони, використання особового складу і пожежної техніки суворо за призначенням.

Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

У всіх виробничих, адміністративних, складських і допоміжних приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені таблички із зазначенням номера телефону виклику пожежної охорони.

Правила застосування на території туристичних підприємств відкритого вогню, проїзду транспорту, допустимість куріння і проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт встановлюються загальнооб'єктовими інструкціями про заходи пожежної безпеки.

На кожному туристичному підприємстві наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний їх пожежній небезпеці протипожежний режим, зокрема:

— визначені та обладнані місця для паління;

— визначені місця і допустима кількість одноразового перебування в приміщеннях товарно-матеріальних ресурсів (ТМР);

— встановлений порядок прибирання горючих відходів і пилу, зберігання промасленого спецодягу;

— визначений порядок знеструмлення електрообладнання на випадок пожежі і після закінчення робочого дня;

— регламентовані: порядок проведення тимчасових вогневих і інших пожежонебезпечних робіт; порядок огляду і закриття приміщень після закінчення роботи; дії працівників при виявленні пожежі;

— визначений порядок і терміни проходження протипожежного інструктажу і занять з пожежно-технічного мінімуму, а також призначені відповідальні за їх проведення.

У будівлях і спорудах (окрім жилих будинків), при одноразовому знаходженні на поверсі більше 10 чоловік повинні бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а також передбачена система (установка) сповіщення людей про пожежу.

Керівник об'єкта з масовим перебуванням людей (50 чоловік і більше) на додаток до схематичного плану евакуації людей при пожежі зобов'язаний розробити інструкцію, що визначає дії персоналу із забезпечення безпечної і швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу в півріччя повинні проводитися практичні тренування всіх задіяних для евакуації працівників.

Для об'єктів з нічним перебуванням людей (готелі, санаторії тощо) в інструкції повинні передбачатися два варіанти дій: в денний і в нічний час.

Працівники туристичних підприємств, а також туристи зобов'язані:

— дотримуватися на виробництві і в побуті вимог пожежної безпеки, стандартів, норм і правил, затверджених в установленому порядку, а також дотримуватися і підтримувати протипожежний режим;

— виконувати запобіжні заходи при користуванні газовими приладами, предметами побутової хімії, проведенні робіт з легкозаймистими (ЛЗР) і горючими (ГР) рідинами, іншими небезпечними в пожежному відношенні речовинами, матеріалами і устаткуванням.

Туристичні підприємства зобов'язані надавати в порядку, встановленому законодавством України, можливість державним інспекторам з пожежного нагляду проводити обстеження і перевірки виробничих, господарських, житлових і інших приміщень і споруд, що їм належать, з метою контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки.

Особи, яким доручено проведення заходів з масовою участю людей (концерти, вечори, дискотеки, урочистості навколо новорічної ялинки, вистави тощо), зобов'язані перед їх початком ретельно оглянути приміщення і переконатися в повній їх готовності.

Керівники туристичних підприємств, на яких застосовуються і зберігаються небезпечні (вибухонебезпечні) сильнодіючі отруйні речовини, зобов'язані повідомляти підрозділам пожежної охорони про них дані, необхідні для забезпечення безпеки особового складу, що залучається для гасіння пожежі і проведення першочергових аварійно-рятувальних робіт на цих підприємствах.

Вимоги до інструкцій про заходи пожежної безпеки

Інструкції про заходи пожежної безпеки повинні розроблятися на основі правил пожежної безпеки, нормативно-технічних, нормативних і інших документів, що містять вимоги пожежної безпеки, виходячи із специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного і виробничого устаткування.

У інструкціях про заходи пожежної безпеки необхідно відображати такі питання:

— порядок утримання території, будівель і приміщень, зокрема, евакуаційних шляхів;

— заходи щодо забезпечення пожежної безпеки при проведенні технологічних процесів, експлуатації устаткування, здійсненні пожежонебезпечних робіт;

— порядок і норми зберігання і транспортування вибухопожежонебезпеч-них речовин і пожежонебезпечних речовин і матеріалів;

— місця паління, застосування відкритого вогню і проведення вогневих робіт;

— порядок збирання, зберігання і видалення горючих речовин і матеріалів, утримання і зберігання спецодягу;

— граничні покази контрольно-вимірювальних приладів (манометри, термометри тощо), відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;

— обов'язки і дії працівників при пожежі, зокрема:

— правила виклику пожежної охорони;

— порядок аварійної зупинки технологічного устаткування;

— порядок відключення вентиляції і електроустаткування;

— правила застосування засобів пожежогасіння і установок пожежної автоматики;

— порядок евакуації горючих речовин і матеріальних цінностей;

— порядок огляду і приведення в пожежовибухобезпечний стан всіх приміщень підприємства (підрозділу).

Утримання території

Територія туристичних підприємств у межах протипожежних розривів між будівлями, спорудами і відкритими складами, а також ділянки, прилеглі до жилих корпусів, будинків, дачних і інших споруд, повинні своєчасно очищатися від горючих відходів, сміття, тари, опалого листя, сухої трави тощо.

Горючі відходи, сміття тощо слід збирати на спеціально виділених майданчиках у контейнери або ящики, а потім вивозити.

Протипожежні розриви між будівлями і спорудами, штабелями лісу, пиломатеріалів, інших матеріалів і устаткування не дозволяється використовувати під складування матеріалів, устаткування і тари, для стоянки транспорту і будівництва (установки) будівель і споруд.

Дороги, проїзди і під'їзди до будівель, споруд, відкритих складів, зовнішніх пожежних драбин і вододжерел, що використовуються для цілей пожежогасіння, повинні бути завжди вільними для проїзду пожежної техніки, утримуватися в справному стані, а взимку бути обчищеними від снігу і льоду.

Про закриття доріг або проїздів для їх ремонту або з інших причин, перешкоджаючих проїзду пожежних машин, необхідно негайно повідомляти в підрозділи пожежної охорони.

На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напряму об'їзду або влаштовані переїзди через ремонтовані ділянки і під'їзди до вододжерел.

Тимчасові будівлі повинні розташовуватися від інших будівель і споруд на відстані не менше 15 м (крім випадків, коли по інших нормах потрібен більший протипожежний розрив) або біля протипожежних стін.

Відстань між групами цих будівель і від них до інших споруд, торгових кіосків тощо слід приймати не менше 15 м.

Не дозволяється паління на території і в приміщеннях складів і баз, хлібоприймальних пунктів, об'єктів торгівлі і зберігання ЛЗР, ГР і горючих газів (ГГ), вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних ділянок, а також у не-відведених для цього місцях інших підприємств та видів транспорту, які обслуговують туристів.

Розведення багать, спалювання відходів і тари не дозволяється в межах, встановлених нормами проектування протипожежних розривів, але не ближче 50 м до будівель і споруд.

Спалювання відходів і тари в спеціально відведених для цих цілей місцях має проводитися під контролем обслуговуючого персоналу.

Територія населених пунктів і підприємств (організацій) повинна мати зовнішнє освітлення в темний час доби для швидкого знаходження пожежних гідрантів, зовнішніх пожежних драбин і місць розміщення пожежного інвентарю, а також під'їздів до пірсів пожежних водоймищ, до входів у будівлі і споруди. Місця розміщення (знаходження) засобів пожежної безпеки і спеціально обладнані місця для куріння повинні бути позначені знаками пожежної безпеки, зокрема, знаком пожежної безпеки «Не захаращувати».

Переїзди і переходи через внутрішньооб'єктові залізничні колії повинні бути вільні для проїзду пожежних автомобілів і мати суцільні настили на рівні головок рейок. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах не дозволяється. Кількість переїздів через шляхи повинна бути не менше двох.

На території жилих споруд, дачних і садових селищ, громадських будівель не дозволяється залишати на відкритих майданчиках і в дворах тару з ЛЗР і ГР, а також балони із стисненими і зрідженими газами.

Територія літніх дитячих дач, дитячих оздоровчих таборів, розташованих в масивах хвойних лісів, повинна мати по периметру захисну мінералізовану смугу шириною не менше 3 м.

Будинки відпочинку та інші оздоровчі установи, розташовані в туристичній курортній зоні, повинні бути забезпечені пожежною технікою і пожежно-технічним озброєнням відповідно до рішень, затверджених органами місцевого самоврядування за погодженням з пожежною охороною.

На території туристичних підприємств не дозволяється влаштовувати звалища горючих відходів.

Утримання будівель, споруд, приміщень

Для всіх виробничих і складських приміщень повинна бути визначена категорія вибухопожежної і пожежної небезпеки, а також клас зони за Правилами влаштування електроустановок, які належить позначати на дверях приміщень. Бідя устаткування, що має підвищену пожежну небезпеку, спід вивішувати стандартні знаки (аншлаги, таблички) безпеки.

Застосування в процесі створення туристичної послуги матеріалів і речовин з недослідженими показниками їх пожежовибухонебезпеки або що не мають сертифікатів, а також їх зберігання разом з іншими матеріалами і речовинами не допускається.

Протипожежні системи і установки (протидимовий захист, засоби пожежної автоматики, системи протипожежного водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої в протипожежних стінах і перекриттях тощо) приміщень, будівель і споруд повинні постійно утримуватися в справному робочому стані.

Пристрої для самозакриття дверей повинні знаходитися в справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному закриттю протипожежних або протидимових дверей (пристроїв).

Не дозволяється проводити роботи на устаткуванні, установках і верстатах з несправностями, що можуть призвести до пожежі, а також при відключених контрольно-вимірювальних приладах і технологічній автоматиці, що забезпечує контроль заданих режимів температури, тиск і інших, регламентованих умовами безпеки, параметрів.

Порушення вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо, включаючи втрату і погіршення вогнезахисних властивостей) будівельних конструкцій, горючих обробних і теплоізоляційних матеріалів, металевих опор устаткування повинні негайно усуватися. Оброблені (просочені) відповідно до нормативних вимог дерев'яні конструкції і тканини після закінчення термінів дії обробки (просочення) і у разі втрати вогнезахисних властивостей складів повинні оброблятися (просочуватися) повторно.

Стан вогнезахисної обробки (просочення) повинен перевірятися не рідше двох разів на рік. У місцях перетину протипожежних стін, перекриттів і захисних конструкцій різними інженерними і технологічними комунікаціями отвори і зазори, що утворилися, повинні бути закладені будівельним розчином або іншими негорючими матеріалами, що забезпечують необхідну межу вогнестійкості і димогазонепроникність.

При переплануванні приміщень, зміні їх функціонального призначення або встановленні нового технологічного обладнання мають дотримуватися протипожежні вимоги чинних норм будівельного і технологічного проектування. При оренді приміщень, орендарями повинні виконуватися протипожежні вимоги норм для даного типу будівель.

Всі туристичні підприємства, особливо з масовим перебуванням людей (готелі, ресторани, курортні комплекси тощо) необхідно забезпечувати прямим телефонним зв'язком з найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пунктом пожежного зв'язку населених пунктів.

У будівлях, спорудах підприємств і організацій туристичної індустрії забороняється:

— зберігання і застосування в підвалах і цокольних поверхах ЛЗР і ГР, пороху, вибухових речовин, балонів з газами, товарів в аерозольній упаковці, целулоїду та інших вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів, окрім випадків, обумовлених в чинних нормативних документах;

— використовувати горища, технічні поверхи, венткамери та інші технічні приміщення для організації виробничих ділянок, майстерень, а також зберігання продукції, обладнання, меблів і інших предметів;

— розміщувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларьки тощо;

— влаштовувати склади горючих матеріалів і майстерні, а також розміщувати інші господарські приміщення в підвалах і цокольних поверхах, якщо вхід у них не ізольований від загальних сходових кліток;

— знімати передбачені проектом двері евакуаційних виходів з міжповерхових коридорів, холів, фойє, тамбурів і сходових кліток, інші двері, що перешкоджають поширенню небезпечних чинників пожежі на шляхах евакуації. Проводити перепланування об'ємно-планувальних рішень евакуаційних шляхів і виходів, в результаті якої обмежується доступ до вогнегасників, пожежних кранів і інших засобів пожежної безпеки або зменшується зона дії автоматичних систем протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації, стаціонарної автоматичної установки пожежогасіння, системи димовидалення, системи сповіщення і управління евакуацією). Зменшення зони дії автоматичної пожежної сигналізації або автоматичної установки пожежогасіння в результаті перепланування допускається тільки при додатковому захисті об'ємів приміщень, виключених із зони дії вказаних автоматичних установок і систем, індивідуальними пожежними сповісниками або модульними установками пожежогасіння, відповідно;

— захаращувати меблями, устаткуванням і іншими предметами дверей, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції і виходи на зовнішні евакуаційні драбини;

— проводити прибирання приміщень і прання одягу із застосуванням бензину, гасу та інших ЛЗР і ГР, а також проводити відігрівання замерзлих труб паяльними лампами та іншими способами із застосуванням відкритого вогню;

— залишати неприбраним промаслений обтиральний матеріал;

— встановлювати глухі грати на вікнах біля вікон підвалів, за винятком випадків, спеціально обумовлених в нормах і правилах, затверджених в установленому порядку;

— склити балкони, лоджії і галереї, що ведуть до незадимлюваних сходових кліток;

— влаштовувати в сходових клітках і поетажних коридорах комори (комірки), а також зберігати під сходовими маршами і на сходових майданчиках речі, меблі та інші горючі матеріали. Під сходовими маршами в першому і цокольному поверхах допускається влаштування тільки приміщень для вузлів управління центрального опалювання, водомірних вузлів і електрощитових, обгороджених перегородками з негорючих матеріалів;

— влаштовувати у виробничих і складських приміщеннях будівель (окрім будівель V ступеня вогнестійкості) антресолі, конторки та інші вбудовані приміщення з пальних і важкогорючих матеріалів і листового металу.

Зовнішні пожежні драбини і огорожі на дахах (покриттях) будівель і споруд повинні утримуватися в справному стані і періодично перевірятися на відповідність вимогам нормативних документів з пожежної безпеки.

Число людей, що одночасно перебуває в залах (приміщеннях) з масовим перебуванням людей (50 і більше людей) — глядацьких залах, обідніх, виставкових, торгових, спортивних, культових і інших) не повинне перевищувати кількості, встановленої нормами проектування або визначеної розрахунком (за відсутності норм проектування), виходячи з умови забезпечення безпечної евакуації людей при пожежі. При визначенні максимально допустимої кількості людей в приміщенні, у вказаних випадках, слід приймати розрахункову площу, що припадає на одну людину, у розмірі 0, 75 м2/чол.

При цьому розміри шляхів евакуації і евакуаційних виходів мають забезпечувати евакуацію людей за межі зальних приміщень протягом необхідного часу евакуації людей.

Двері горищних приміщень, а також технічних поверхів і підвалів, в яких за умов технології не вимагається постійного перебування людей, повинні бути закриті на замок. На дверях вказаних приміщень має бути інформація про місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів і підвалів повинні бути засклені і постійно закриті. Приямки у віконних отворів підвальних і цокольних поверхів будівель (споруд) повинні бути очищені від сміття та інших предметів. Металеві грати, захищаючі вказані приямки, повинні відкриватися, а замки на вікнах відкриватися зсередини без ключа.

Гасові ліхтарі і настільні гасові лампи, що використовуються для освітлення приміщень, повинні мати стійкі підставки і експлуатуватися в умовах, що виключають їх перекидання.

Підвісні гасові лампи (ліхтарі) при експлуатації, повинні мати надійне кріплення і металеві запобіжні ковпаки над склом. Відстань від ковпака над лампою або кришки ліхтаря до горючих (важкогорючих) конструкцій перекриття (стелі) повинна бути не менше 70 см, а до стін з горючих (важкогорючих) матеріалів — не менше 20 см. Настінні гасові лампи (ліхтарі) повинні мати передбачені конструкцією відбивачі і надійне кріплення до стіни.

Гасниці, керогази і примуси повинні заправлятися паливом відповідно до інструкції з експлуатації. Забороняється заправляти вказані прилади легкозаймистими рідинами (зокрема, бензином, розчинниками, спиртами).

Використані обтиральні матеріали слід збирати в контейнерах з негорючого матеріалу з кришкою, що закривається.

Періодичність збору використаних обтиральних матеріалів має виключати їх накопичення на робочих місцях. Після закінчення робочої зміни вміст вказаних контейнерів повинен віддалятися за межі будівель.

Спецодяг осіб, що працюють з маслами, лаками, фарбами та іншими ЛЗР і ГР, повинен зберігатися з підвішеному вигляді в металевих шафах, встановлених в спеціально відведених для цієї мети місцях.

У будівлях з вітражами заввишки більше 1 поверху не допускається порушення конструкцій димонепроникних негорючих діафрагм, встановлених у вітражах на рівні кожного поверху.

При організації і проведенні новорічних свят і інших заходів з масовим перебуванням людей:

— допускається використовувати тільки приміщення, забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, які відповідають вимогам норм проектування, що не мають на вікнах ґрат і розташовані не вище 2 поверху в будівлях з горючими перекриттями;

— новорічна ялинка повинна встановлюватися на стійкій підставці і з таким розрахунком, щоб гілки не торкалися стін і стелі;

— за відсутності в приміщенні електричного освітлення заходи біля ялинки повинні проводитися тільки в світлий час доби;

— ілюмінація повинна бути виконана з дотриманням ПУЕ. При використанні електричної освітлювальної мережі без знижувального трансформатора на ялинці можуть застосовуватися гірлянди тільки з послідовним включенням лампочок напругою до 12 В; потужність лампочок не повинна перевищувати 25 Вт;

— при виявленні несправності в ілюмінації (нагрів дротів, мигання лампочок, іскріння тощо) вона повинна бути негайно знеструмлена.

Забороняється:

— застосовувати дугові прожектори, свічки і хлопавки, запалювати феєрверки і влаштовувати інші світлові пожежонебезпечні ефекти, що можуть призвести до пожежі;

— прикрашати ялинку целулоїдними іграшками, а також марлею і ватою, не просоченими вогнезахисними складами;

— одягати дітей в костюми з легкогорючих матеріалів;

— проводити вогняні, фарбувальні та інші пожежонебезпечні і вибухопоже-жонебезпечні роботи;

— використовувати віконниці на вікнах для затемнення приміщень;

— зменшувати ширину проходів між рядами і встановлювати в проходах додаткові крісла, стільці тощо;

— повністю гасити світло в приміщенні під час спектаклів або вистав;

— допускати заповнення приміщень людьми понад встановлену норму. При проведенні заходів повинне бути організовано чергування на сцені і в

зальних приміщеннях відповідальних осіб, членів добровільної пожежної дружини або працівників пожежної охорони підприємства.

Протипожежні перепони

При проектуванні і будівництві туристичних підприємств передбачаються заходи, які запобігають поширенню вогню по будівлі шляхом:

— поділу будівлі протипожежними перекриттями на пожежні відсіки;

— поділу будівлі протипожежними перегородками на секції;

— влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення вогню по конструкціях, по горючих матеріалах (гребені, бортики, козирки, пояси та ін.);

— влаштування протипожежних дверей і воріт;

— влаштування протипожежних розривів між будівлями. Протипожежна перешкода — конструкція у вигляді стіни, перегородки, перекриття або об'ємний елемент будінку, призначені для запобігання поширенню пожежі у прилеглих до них приміщеннях протягом нормованого часу.

Для розподілу будівель на протипожежні відсіки замість протипожежних стін допускаються протипожежні зони, які виконуються у вигляді вставки по всій ширині і висоті будівлі. Вставка — це частина об'єму будівлі, яка утворюється протипожежними стінами (мінімальна межа вогнестійкості — 0,75 год).

На межах зони з пожежними відсіками передбачаються вертикальні діафрагми і дренчерні водяні завіси відповідно до БНіП 2.04.09-84. У межах зони ставлять пожежні сходи на дах, а в зовнішніх стінах зони — двері або ворота.

Водяні завіси обладнуються розбризкувальними спринклерними або дрен-черними головками. Площа змочування одною головкою становить 9—12 м2. Витрата води однією головкою визначається за формулою:

Q = K-F^H, (1)

де К— коефіцієнт, що враховує витрату води головкою, К= 0,7—0,8; F— площа поперечного перерізу отвору головки, м2; g— прискорення земного тяжіння, м/с2; Я— тиск води у трубопроводі, Па.

де К— коефіцієнт, що враховує витрату води головкою, К= 0,7—0,8; F— площа поперечного перерізу отвору головки, м2; g— прискорення земного тяжіння, м/с2; H— тиск води у трубопроводі, Па.

Не допускається встановлювати будь-які пристрої, які перешкоджають нормальному закриванню протипожежних та протидимних дверей, а також знімати пристрої для їх самозакриття.

Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Уразі перетинання протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів, загороджувальних конструкцій) різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані неспалимим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

При складанні генеральних планів туристичних підприємств, з погляду пожежної безпеки, важливо забезпечувати відповідні відстані від меж підприємств до інших підприємств і будинків. Протипожежні відстані між будинками мають виключати загоряння сусіднього будинку протягом часу, який необхідний для приведення у дію засобів пожежогасіння. Норми протипожежних відстаней між будинками і спорудами наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Протипожежні відстані між будинками та спорудами

Ці відстані залежать від ступеня вогнестійкості будинків і споруд, а також їх пожежної небезпеки.

Для захисту конструкцій із металу, дерева, полімерів застосовують відповідні речовини (штукатурка, спеціальні фарби, лаки, обмазки тощо). Зниження горючості полімерних матеріалів досягається введенням у них наповнювачів, антипіренів, нанесенням вогнезахисних покриттів. Як наповнювачі застосовуються крейда, каолін, графіт, вермикуліт, перліт, керамзит. Антипірени захищають деревину і полімери. При нагріванні вони виділяють негорючі речовини, перешкоджають розкладу деревини і виділенню горючих газів. Змішуючись з полімерами, вони утворюють однорідну суміш. Після просочування антипіренами дерев'яних конструкцій, тканин та інших горючих матеріалів повинен бути складений акт про проведення роботи підрядною організацією. Після закінчення термінів дії просочування та у разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей обробку (просочування) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

Евакуаційні виходи

При виникненні пожежі на початковій стадії виділяється тепло, токсичні продукти згоряння, можливі обвалення конструкцій. Тому слід ураховувати необхідність евакуації людей у визначені терміни. Показником ефективності евакуації є час, протягом котрого люди можуть у разі потреби залишити окремі приміщення і будинок загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей в окремих приміщеннях і будинку не перевищує критичної тривалості пожежі, яка становить небезпеку для людей.

Однією з основних вимог пожежної безпеки є побудова в спорудах необхідної кількості виходів та виїздів для евакуації людей і матеріальних цінностей.

Евакуаційними виходами називають проходи, двері, ворота, перехідні балкони, внутрішні переходи.

Своєчасна евакуація людей із будівель і приміщень при виникненні пожежі є першочерговим завданням і його успішне здійснення має бути забезпечене під час проектування і реконструкції будівель та споруд. Евакуаційні виходи повинні бути:

— з приміщення першого поверху — назовні безпосередньо через коридор, вестибюль на сходову клітку;

— з приміщень будь-якого поверху, крім першого, до коридору, що веде до сходової клітки (зокрема, через хол), при цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відділений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;

— з приміщень до сусідніх приміщень (на тому самому поверсі), які забезпечені виходами, вказаними вище, за винятком спеціально обумовлених випадків.

Кількість евакуаційних виходів із будівель, приміщень і з кожного поверху приймають за розрахунком, але, як правило, не менше двох — вони мають бути розосереджені. Із приміщень площею 300 м2, розташованих в підвалах і цокольних поверхах, при кількості працюючих не більше 5 чоловік допускається один вихід.

Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися в напрямі виходу (за винятком спеціально обумовлених випадків). Влаштування дверей і турнікетів, що обертаються (розсувні і підйомні), а також гвинтових східців на шляхах евакуації не дозволяється.

Максимальна відстань L між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою:

L=1,5хP, (2)

де Р — периметр приміщення, м.

Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік.

При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатись лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей — 0,8 м.

При експлуатації евакуаційних шляхів і виходів забороняється:

— захаращувати евакуаційні шляхи і виходи (зокрема, проходи, коридори, тамбури, галереї, ліфтові холи, сходові майданчики, сходові марші, двері, евакуаційні люки) різними матеріалами, виробами, устаткуванням, виробничими відходами, сміттям і іншими предметами, а також забивати двері евакуаційних виходів;

— влаштовувати в тамбурах виходів сушарки і вішалки для одягу, гардероби, а також зберігати (зокрема, тимчасово) інвентар і матеріали;

— влаштовувати на шляхах евакуації пороги (за винятком порогів у дверних отворах), розсувні і підйомно-опускні двері і ворота, двері і турнікети, а також інші пристрої, що перешкоджають вільній евакуації людей;

— застосовувати горючі матеріали для обробки, облицьовування і забарвлення стін і стель, а також сходів і сходових майданчиків на шляхах евакуації (окрім будівель V ступеня вогнестійкості);

— фіксувати двері сходових кліток, коридорів, холів і тамбурів, що самозак-риваються, у відкритому положенні (якщо для цих цілей не використовуються автоматичні пристрої, що спрацьовують при пожежі), а також знімати їх;

—склити або закривати жалюзі повітряних зон в незадимлюваних сходових клітках;

— замінювати армоване скло звичним в скліннях дверей і фрамуг.

При розстановці технологічного, виставкового та іншого устаткування в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток і інших шляхів евакуації відповідно до норм проектування.

У будівлях з масовим перебуванням людей на випадок відключення електроенергії у обслуговуючого персоналу повинні бути електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів визначається керівником, виходячи з особливостей об'єкта, наявності чергового персоналу, кількості людей в будівлі, але не менше ніж один на кожного працівника чергового персоналу.

Килими, килимові доріжки та інші покриття підлог у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги.

Вимоги пожежної безпеки до електроустановок

Електроустановки і побутові електроприлади в приміщеннях, в яких після закінчення робочого часу відсутній черговий персонал, повинні бути зне-струмлені. Під напругою мають залишатися чергове освітлення, установки пожежогасіння і протипожежного водопостачання, пожежна і охоронно-пожежна сигналізація. Інші електроустановки і електротехнічні пристрої (зокрема, в жилих приміщеннях) можуть залишатися під напругою, якщо це обумовлено їх функціональним призначенням і (або) передбачено вимогами інструкції з експлуатації.

Не допускається прокладення і експлуатація повітряних ліній електропередачі (зокрема, тимчасових і прокладених кабелем) над горючими крівлями, навісами, а також відкритими складами (штабелями, скиртами щодо) горючих речовин, матеріалів і виробів.

При експлуатації діючих електроустановок забороняється:

— використовувати приймачі електричної енергії (електроприймачі) в умовах, що не відповідають вимогам інструкцій підприємств-виробників, або несправності, які відповідно до інструкції з експлуатації можуть призвести до пожежі, а також експлуатувати електропроводи і кабелі з ізоляцією, що пошкоджена або втратила захисні властивості;

— користуватися пошкодженими розетками, рубильниками, та іншим електрообладнанням;

— обгортати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, а також експлуатувати світильники із знятими ковпаками (розсіювачами), що передбачені конструкцією світильника;

— користуватися електропрасками, електроплитками, електрочайниками та іншими електронагрівальними приладами, що не мають пристроїв теплового захисту, без підставок з негорючих теплоізоляційних матеріалів, що виключають небезпеку виникнення пожежі;

— застосовувати нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади, використовувати плавкі вставки або інші саморобні не калібровані апарати захисту від перевантаження і короткого замикання;

— розміщувати (складувати) біля електрощитів, електродвигунів і пускової апаратури горючі (зокрема, легкозаймисті) речовини і матеріали.

Об'ємні самосвітні знаки пожежної безпеки з автономним живленням і від електромережі, що використовуються на шляхах евакуації (зокрема, світлові покажчики «Евакуаційний (запасний) вихід», «Двері евакуаційного виходу»), повинні постійно знаходитися в справному і включеному стані. В залах для глядачів, демонстраційних, виставкових і інших вони можуть включатися тільки на час проведення заходів із перебуванням людей.

При встановлені та експлуатації софітів забороняється використання горючих матеріалів. Корпуси софітів повинні бути електроізольовані від підтримуючих тросів. Прожектори і софіти слід розташовувати на відстані не менше 0,5 м від горючих конструкцій і матеріалів, а лінзові прожектори — не менше 2 м. Світлофільтри для прожекторів і софітів повинні бути з негорючих матеріалів.

Забороняється експлуатація електронагрівальних приладів за відсутності або несправності терморегуляторів, передбачених конструкцією.

Отвори в місцях перетину електричних дротів і кабелів (прокладених вперше або замість існуючих) з протипожежними перешкодами в будівлях і спорудах, повинні бути закладені вогнестійким матеріалом до включення електромережі під напругу.

При експлуатації електричних мереж будівель і споруд з періодичністю не рідше ніж один раз на три роки повинен проводитися вимір опору ізоляції струмопровідних частин силового і освітлювального обладнання, результати виміру оформляються відповідним актом (протоколом).

Вимоги пожежної безпеки до систем опалювання і вентиляції

Перед початком опалювального сезону печі, котельні, теплогенераторні і калориферні установки, інші опалювальні прилади і системи повинні бути перевірені і відремонтовані. Несправні печі та інші опалювальні прилади до експлуатації не допускаються.

Печі та інші опалювальні прилади повинні мати встановлені нормами протипожежні оброблення (відступки) від горючих конструкцій, а також без прогарів і пошкоджень перед топковий лист розміром не менше 0,5x0,7 м (на дерев'яній або іншій підлозі з горючих матеріалів).

Очищати димарі і печі від сажі необхідно перед початком, а також протягом всього опалювального сезону не рідше:

— одного разу на три місяці для опалювальних печей;

— одного разу в два місяці для печей і вогнищ безперервної дії;

— одного разу на місяць для кухонних плит і інших печей безперервного (довготривалого) топлення.

На паливопроводі до кожної форсунки котлів і теплогенераторних установок повинне бути встановлено не менше двох вентилів; один — у топки, інший — у ємності з паливом.

При експлуатації пічного опалення забороняється:

— залишати без нагляду печі, що топляться, а також доручати нагляд за ними малолітнім дітям;

— розташовувати паливо, інші горючі речовини і матеріали на передтопко-вому листі;

— застосовувати для розпалювання печей бензин, гас, дизельне паливо та інші ЛЗР і ГР;

— топити вугіллям, коксом і газом печі, не призначені для цих видів палива;

— проводити топку печей під час проведення в приміщеннях зборів і інших масових заходів;

— використовувати вентиляційні і газові канали як димарі;

— перегартовувати печі.

Топка печей у будівлях і спорудах має припинятися не менше ніж за дві години до закінчення роботи, а в лікарнях і інших об'єктах (наприклад, дачах) з цілодобовим перебуванням людей за дві години до відходу до сну. В дитячих установах з денним перебуванням дітей топка печей повинна бути закінчена не пізніше ніж за 1 годину до приходу дітей. Зола і шлак, що вигрібається з топок, повинні бути политі водою і видалені в спеціально відведене для них безпечне місце.

Встановлення металевих печей, що не відповідають вимогам пожежної безпеки стандартів і технічних умов, не допускається.

На горищах всі димарі і стіни, в яких проходять димові канали, повинні бути побілені.

Вбудовані в будівлі торгових установ котельні не допускається переводити з твердого палива на рідке.

Вогнестримуючі пристрої (заслінки, шибери, клапани тощо) у повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з автоматичними установками пожежної сигналізації або пожежогасіння, автоматичні пристрої відключення вентиляції при пожежі повинні перевірятися у встановлені терміни і утримуватися в справному стані.

При експлуатації систем вентиляції і кондиціонування повітря забороняється:

— залишати двері вентиляційних камер відкритими;

— закривати витяжні канали, отвори і фати;

— підключати до повітроводів газові опалювальні прилади;

— випалювати накоплені у повітроводах жирові відкладення, пил і інші горючі речовини.

Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи повинні очищатися від горючого пилу і відходів виробництва в терміни, визначені наказом по підприємству.

Для вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень керівник підприємства має розробити порядок очищення вентиляційних систем безпечними способами.

Для запобігання попаданню у вентилятори, що видаляють горючий пил, волокна та інших відходів, перед ними слід встановлювати каменеуловлювачі, а для витягання металевих предметів — магнітні уловлювачі.

Оглядові вікна повинні розташовуватися не більше ніж через 15 м одне від одного, а також у трійників, на поворотах, в місцях проходу трубопроводів через стіни і перекриття.

Фільтри для очищення повітря, що видаляється від знепилюючих пристроїв машин і агрегатів, мають встановлюватися в ізольованих приміщеннях.

При рециркуляції запилене повітря, що видаляється від устаткування, повинне піддаватися двоступінчатому очищенню за допомогою фільтрів.

Вимоги пожежної безпеки до інших видів інженерного устаткування

Забороняється користуватися несправними газовими приладами, а також встановлювати (розташовувати) меблі та інші горючі предмети і матеріали на відстані від побутових газових приладів менше 0,2 м по горизонталі і менше 0,7 м по вертикалі (при нависанні вказаних предметів і матеріалів над побутовими газовими приладами).

Трубопроводи, що підводять газ до побутових і промислових приладів для його спалювання, на об'єктах, що вводяться в експлуатацію після завершення будівництва, капітального ремонту, реконструкції і (або) технічного переозброєння, повинні бути обладнані термочутливими запобіжними пристроями, що автоматично перекривають газову магістраль при досягненні температури середовища в приміщенні у 100°С. Вказані пристрої (клапани) повинні встановлюватися в приміщенні безпосередньо перед краном на газовій магістралі.

Гідравлічні затвори (сифони), що виключають поширення полум'я по трубопроводах зливової або виробничої каналізації будівель і споруд, в яких застосовуються легкозаймисті і горючі рідини (ЛЗР і ГР), мають постійно знаходитися в справному стані. Злив ЛЗР і ГР у каналізаційні мережі (зокрема, при аваріях) забороняється.

Сміттєпроводи і білизнопроводи повинні мати клапани, передбачені проектом. Клапани повинні постійно знаходитися в закритому положенні, бути справними і мати ущільнення в притворі.

Двері камер сміттєзбірників повинні бути постійно закриті на замок.

Використання туристичними підприємствами ліфтів, що мають режим роботи «транспортування пожежних підрозділів», слід регламентувати інструкцією, затвердженою керівником підприємства і узгодженою з пожежною охороною.

Утримання мереж; протипожежного водопостачання

Мережі протипожежного водопроводу повинні знаходитися в справному стані і забезпечувати витрату води, що вимагається за нормами на потреби пожежогасіння. Перевірка їх працездатності має здійснюватися не рідше двох разів на рік (навесні і восени).

Пожежні гідранти повинні знаходитися в справному стані, а в зимовий час їх слід утеплювати та очищати від снігу і льоду. При відключенні ділянок водопровідної мережі і гідрантів або зменшенні тиску в мережі нижче того, що вимагається, необхідно сповіщати про це підрозділ пожежної охорони.

Електропостачання підприємства повинне забезпечувати безперебійне живлення електродвигунів пожежних насосів.

У гідрантів і водоймищ (вододжерел), а також у напрямку руху до них мають встановлюватися відповідні покажчики (об'ємні з світильником або плоскі, виконані з використанням світловідбиваючих покриттів). На них повинні бути чітко нанесені цифри, вказуючі відстань до водного джерела.

Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу мають бути укомплектовані рукавами і стволами. Пожежний рукав повинен бути приєднаний до крана і ствола. Необхідно не рідше одного разу на 6 місяців проводити перемотування льняних рукавів на нову складку.

У приміщеннях насосної станції слід вивішувати загальну схему протипожежного водопостачання і схему обв'язування насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинне бути вказане їх призначення. Порядок включення насосів-підвищувачів має визначатися інструкцією.

Приміщення насосних станцій протипожежного водопроводу населених пунктів повинні мати прямий телефонний зв'язок з пожежною охороною.

Засувки з електроприводом, встановлені на обвідних лініях водомірних пристроїв, повинні перевірятися на працездатність не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси — щомісячно. Вказане устаткування має знаходитися в справному стані.

За наявності на території об'єкта або поблизу нього (в радіусі 200 м) природних або штучних вододжерел (річки, озера, басейна, градирні тощо) до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) з твердим покриттям розмірами не менше 12x12 м для установки пожежних автомобілів і забору води у будь-який час року.

Підтримка в постійній готовності штучних водоймищ, під'їздів до водних джерел і водозабірних пристроїв покладається на відповідні підприємства (у населених пунктах — на органи місцевого самоврядування).

Водонапірні вежі повинні бути пристосовані для відбору води пожежною технікою у будь-який час року. Використання для господарських і виробничих цілей запасу води, призначеного для потреб пожежогасіння, не дозволяється.

Утримання установок пожежної сигналізації і пожежогасіння, систем протидимового захисту, сповіщення людей про пожежу і управління евакуацією

Регламентні роботи щодо технічного обслуговування і планово-запобіжного ремонту (ТО і ПЗР) автоматичних установок пожежної сигналізації і пожежогасіння, систем протидимового захисту, сповіщення людей про пожежу і управління евакуацією повинні здійснюватися відповідно до річного плану-графіка, що складається з урахуванням технічної документації заводів-вироб-ників і термінами проведення ремонтних робіт. ТО і ПЗР мають виконуватися спеціально навченим обслуговуючим персоналом або за договором спеціалізованою організацією, що має ліцензію.

У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) повинна бути вивішена інструкція про порядок дій оперативного (чергового) персоналу при отриманні сигналів про пожежу і несправність установок (систем) пожежної автоматики. Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути забезпечений телефонним зв'язком і справними електричними ліхтарями (не менше 3 шт.).

Установки пожежної автоматики мають знаходитися в справному стані і постійній готовності, відповідати проектній документації.

Переведення установок з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених у нормах і правилах.

Балони і місткості установок пожежогасіння, маса вогнегасної речовини і тиск в яких нижче за розрахункові значення на 10% і більше, підлягають доза-рядці або перезарядці.

Станція пожежогасіння має бути забезпечена схемою обв'язування та інструкцією з управління установкою при пожежі. У кожного вузла управління повинна бути вивішена табличка із зазначенням приміщень, типу і кількості зрошувачів, що захищаються, в секції установки. Засувки і крани повинні бути пронумеровані відповідно до схеми обв'язування.

Системи сповіщення про пожежу мають забезпечувати відповідно до планів евакуації передачу сигналів сповіщення одночасно по всій будівлі (споруді) або вибірково в окремі її частини (поверхи, секції тощо).

У дитячих туристичних установах (дитячих таборах) та туристичних підприємствах лікувального спрямування оповіщається тільки обслуговуючий персонал.

Порядок використання систем сповіщення повинен бути визначений в інструкціях з їх експлуатації і в планах евакуації із зазначенням осіб, які мають право приводити системи до дії.

У будівлях, де не потрібні технічні засоби сповіщення людей про пожежу, керівник об'єкта має визначити порядок сповіщення людей про пожежу і призначити відповідальних за це осіб.

Оповісники (гучномовці) повинні бути без регулятора гучності і підключені до мережі без роз'ємних пристроїв. При забезпеченні надійності для передавання текстів сповіщення і управління евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі та інші мережі віщання, що є на об'єкті.

Населені пункти

Для туристичних об'єктів, розташованих у лісових масивах, повинні бути розроблені і виконані заходи, що виключають можливість перекидання вогню при лісових і торф'яних пожежах на будівлі і споруди (влаштування захисних протипожежних смуг, посадка листяних насаджень, видалення в літній період сухої рослинності та інші).

Біля кожної жилої будівлі слід встановлювати вогнегасник. Такі будівлі повинні мати приставні драбини, що досягають даху, а на крівлі — драбину, що доходить до коника даху.

На території курортних населених пунктів, блок-контейнерних будівель, дачних і садівничих селищ повинні встановлюватися засоби звукової сигналізації для сповіщення людей на випадок пожежі і бути запаси води для пожежогасіння, а також має бути визначений порядок виклику пожежної охорони.

Будівництво сараїв, гаражів та інших споруд (прибудов) повинне здійснюватися тільки після отримання в установленому порядку дозволу.

У літній період в умовах стійкої сухої, спекотної і вітряної погоди або при отриманні штормового попередження за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування розведення багать, проведення пожежонебезпечних робіт на певних ділянках, топка печей, кухонних вогнищ і котельних установок, що працюють на твердому паливі, може тимчасово припинятися.

У весняно-літній пожежонебезпечний період рекомендується при пожежному депо на допомогу членам добровільної пожежної дружини (пожежно-сторожової охорони) організовувати чергування громадян і працівників підприємств, розташованих у населеному пункті.

Населені пункти і окремо розташовані об'єкти повинні бути забезпечені справним телефонним або радіозв'язком для повідомлення про пожежу до пожежної охорони. Не дозволяється переводити лінії зв'язку 01 в таксофонах на платне обслуговування.

Будівлі для мешкання людей

У номерах та інших громадських приміщеннях готелів та закладів оздоровчого і туристичного типу забороняється влаштовувати різного роду виробничі і складські приміщення, в яких застосовуються і зберігаються вибухонебезпечні, вибухопожежонебезпечні і пожежонебезпечні речовини і матеріали, а також змінювати функціональне призначення вказаних приміщень, зокрема, при здачі їх в оренду, за винятком випадків, передбачених нормами проектування.

В індивідуальних жилих будинках, квартирах і жилих кімнатах допускається зберігання (застосування) не більше 10 л ЛЗР і ГР у закритій тарі. ЛЗР і ГР у кількості більше 3 л повинні зберігатися в тарі з негорючих і небитких матеріалів. Не допускається зберігання балонів, зокрема запасних, з горючими газами в індивідуальних жилих будинках, квартирах і жилих кімнатах, а також в кухні, на шляхах евакуації, в цокольних поверхах, у підвальних і горищних приміщеннях, на балконах і лоджіях.

Газові балони (робочий і запасний) для постачання газом побутових газових приладів (зокрема, кухонних плит, водогрійних казанів, газових колонок) повинні, як правило, розташовуватися зовні будівель у прибудовах (шафах або під кожухами, що закривають верхню частину балонів і редуктор) із негорючих матеріалів у глухого простінка стіни на відстані не ближче 5 м від входів у будівлю, цокольні і підвальні поверхи. Прибудови і шафи для газових балонів мають закриватися на замок і мати жалюзі для провітрювання, а також мати попереджувальні написи «Вогненебезпечно. Газ».

Біля входу в індивідуальні жилі будинки (зокрема, котеджі, дачі), а також приміщення будівель і споруд, в яких застосовуються газові балони, повинен бути розміщений застережний знак пожежної безпеки з написом «Вогненебезпечно. Балони з газом».

При використанні установок для спалювання горючих газів забороняється:

— експлуатація газових приладів при витоку газу;

— приєднання деталей газової арматури за допомогою іскростворюючого інструмента;

— перевірка герметичності з'єднань за допомогою джерел відкритого полум'я (зокрема, сірники, запальнички, свічки);

— проводити ремонт наповнених газом балонів.

При закритті дач, садових будиночків на довгий час електромережа повинна бути знеструмлена, вентилі (клапани) балонів з газом мають бути щільно закриті.

У номерах готелів, кемпінгів, мотелів і гуртожитків повинні бути вивішені плани евакуації на випадок пожежі.

Обслуговуючий персонал готелю, кемпінгу, мотелю, гуртожитку повинний бути ознайомлений (під розписку) з правилами пожежної безпеки.

У готелях, кемпінгах, мотелях і гуртожитках, призначених для мешкання іноземних громадян і осіб без громадянства, пам'ятки про заходи пожежної безпеки повинні бути на кількох мовах.

Обслуговуючий персонал будівель для мешкання людей (готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків, дитячих таборів і інших будівель) повинен бути забезпечений індивідуальними рятувальними пристроями та індивідуальними засобами ізолюючої дії для захисту органів дихання, які повинні зберігатися безпосередньо на робочому місці обслуговуючого персоналу.

В установах соціального забезпечення (зокрема, санаторії, будинки відпочинку) слід організувати цілодобове чергування обслуговуючого персоналу. Черговий зобов'язаний постійно мати при собі комплект ключів від всіх замків на дверях евакуаційних виходів. Інший комплект ключів має зберігатися в приміщенні чергового. Кожний ключ на обох комплектах повинен мати напис про його приналежність відповідному замку.

Установка ліжок у коридорах, холах і на інших шляхах евакуації не дозволяється.

Будівлі і приміщення для ЕОМ, обчислювальні центри

Сховища інформації, приміщення для носіїв інформації (компакт-диски, дискети) повинні розташовуватися у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. Носії інформації на стелажах слід зберігати в металевих касетах.

У машинних залах ЕОМ не дозволяється встановлювати шафи для зберігання матеріалів і предметів.

Над і під машинними залами ЕОМ не допускається розміщувати пожежоне-безпечні і вибухопожежонебезпечні приміщення і склади.

Ремонтувати блоки ЕОМ безпосередньо в машинних залах не дозволяється.

У машинних залах ЕОМ допускається мати в небиткій тарі не більше 0,5 л ЛЗР для дрібного ремонту і 10 машин.

Не дозволяється залишати без нагляду включену в мережу радіоелектронну апаратуру, що використовується для випробувань і контролю ЕОМ.

Не рідше одного разу на квартал необхідно проводити очищення від пилу агрегатів і вузлів, кабельних каналів і міжпідлового простору.

Культурно-освітні і видовищні установи

При укладенні договору (контракту) на проведення гастролей, вистав і організацію виставок із зарубіжними фірмами необхідно відображати в ньому вимоги пожежної безпеки, діючі в Україні. В музеях і картинних галереях має бути розроблений план евакуації експонатів і інших цінностей, а в цирках і зоопарках — план евакуації тварин.

Всі культурно-освітні і видовищні установи перед відкриттям сезону повинні бути перевірені на відповідність вимогам пожежної безпеки і прийняті міжвідомчими комісіями, утворюваними органами місцевого самоврядування. У залах для глядачів і на трибунах всі крісла і стільці слід сполучати в ряд між собою і міцно кріпити до підлоги. Допускається не закріплювати крісла (стільці) в ложах з кількістю місць не більше 12 за наявності самостійного виходу з ложі. В залах для глядачів, що використовуються для танцювальних вечорів, з кількістю місць не більше 200 кріплення стільців до підлоги може не проводитися при обов'язковому з'єднанні їх в ряду між собою. Дерев'яні конструкції сценічної коробки (колосники, підвісні містки, робочі галереї тощо), горючі декорації, сценічне і виставкове оформлення, а також драпіровки в залах для глядачів і фойє, буфетах повинні бути оброблені вогнезакисними сполуками. У керівника установи повинен бути відповідний акт організації, що виконала цю роботу, із зазначенням дати просочення і терміну його дії.

У межах сценічної коробки театрально-видовищних установ можуть одночасно знаходитися декорації і сценічне устаткування не більше ніж для двох вистав. Зберігання декорацій, бутафорії, дерев'яних верстатів, укосів, інвентарю та іншого майна в трюмах, на колосниках і робочих майданчиках (галереях), під сходовими маршами і майданчиками, а також у підвалах під залами для глядачів не дозволяється. При оформленні постановок навколо планшета сцени повинен бути забезпечений вільний круговий прохід шириною не менше 1 м. Після закінчення вистави всі декорації і бутафорія повинні бути розібрані і прибрані зі сцени в спеціальні склади (комори, сараї, сейфи тощо).

На сцені не дозволяється паління, вживання відкритого вогню (факели, свічки, канделябри тощо), дугових прожекторів, феєрверків і інших видів вогневих ефектів. На планшеті сцени повинна бути нанесена червона лінія, яка вказує межу спуску протипожежної завіси. Декорації та інші предмети оформлення сцени не повинні виступати за цю лінію.

Після закінчення вистави (репетиції) протипожежна завісу слід опускати. Протипожежна завіса повинна щільно примикати до планшета сцени за допомогою піскового затвору (еластичної подушки). Підйомно-опускний механізм слід відрегулювати так, щоб швидкість опускання була не менше 0,2 м/с.

Клапани димових люків на зимовий період повинні утеплюватися і перевірятися на безвідмовність у роботі не рідще одного разу на десять днів.

Зберігання і використання піротехнічних виробів має здійснюватися відповідно до вимог спеціальних правил. Виготовлення їх кустарним способом, а також зберігання у видовищних установах, в приміщеннях і на пляжах, в парках культури і відпочинку, інших місцях з масовим перебуванням людей не дозволяється.

У разі проведення спеціальних вогневих ефектів на відкритих майданчиках відповідальним постановником (головним режисером, художнім керівником) повинні бути розроблені і вжиті за узгодженням з органами державного пожежного нагляду заходи щодо запобігання пожежам.

Лікувальні установи із стаціонаром

Керівник лікувальної установи зобов'язаний щодня після закінчення виписки хворих повідомляти в пожежну частину дані про число хворих, що перебувають у кожній будівлі установи.

У лікувальних установах, розташованих у курортній місцевості, повинні бути приставні драбини, з розрахунку одна на будівлю.

Будівлі лікарень і інших установ з постійним перебуванням людей, не здатних пересуватися самостійно, повинні забезпечуватися носилками з розрахунку одні носилки на п'ять хворих (інвалідів). В лікарнях палати для тяжкохворих і дітей слід розміщувати на нижніх поверхах.

Відстань між ліжками в лікарняних палатах має бути не менше 0,8 м, а центральний основний прохід — шириною не менше 1,2 м. Стільці, тумбочки та інші меблі не повинні захаращувати евакуаційні проходи і виходи.

Подача кисню в палати має проводитися, як правило, централізовано від балонної установки (не більше 10 балонів), що окремо стоїть, або з центрального кисневого пункту (при числі балонів більше Ю).

За відсутності централізованого постачання киснем порядок користування кисневими подушками визначається наказом по установі. Допускається встановлювати рампу з одним кисневим балоном біля зовнішньої негорючої стіни будівлі установи в негорючій шафі.

Установка кип'ятильників, водонагрівачів і титанів, стерилізація медичних інструментів, а також розігрівання парафіну і озокериту допускається тільки в спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях. Для кип'ятіння інструментів і прокладок повинні застосовуватися стерилізатори із закритими спіралями. Вживання керогазів, гасниць і примусів для цих цілей не дозволяється.

Об 'єкти зберігання транспорту (автомобільний транспорт)

Для приміщень зберігання транспорту в кількості більше 25 одиниць повинен бути розроблений план розстановки транспортних засобів з описом черговості і порядку їх евакуації на випадок пожежі.

Приміщення для стоянки і майданчика відкритого зберігання транспортних засобів (окрім індивідуального) мають оснащуватися буксирними тросами і штангами з розрахунку один трос (штанга) на 10 одиниць техніки.

У приміщеннях, під навісами і на відкритих майданчиках зберігання транспорту забороняється:

— встановлювати транспортні засоби в кількості, що перевищує норму, порушувати план їх розстановки, зменшувати відстань між автомобілями;

— захаращувати виїзні ворота і проїзди;

— проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні і деревооздоблю-вальні роботи, а також промивку деталей з використанням ЛЗР і ГР;

— тримати транспортні засоби з відкритою горловиною паливних баків, а також за наявності течі пального і масла;

— заправляти транспортні засоби пальним і зливати з них пальне;

— зберігати тару з-під пального, а також пальне і масла (окрім гаражів індивідуального транспорту);

— заряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;

— підігрівати двигуни відкритим вогнем (багаття, факели, паяльні лампи), користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;

— встановлювати на загальних стоянках транспортні засоби для перевезення ЛЗР і ГР та горючими газами.

У гаражах індивідуального користування не дозволяється зберігати меблі, предмети домашнього ужитку з горючих матеріалів тощо, а також запас палива більше 20 л і масла 5 л.

Об 'єкти зберігання (загальні вимоги)

Зберігати в складах (приміщеннях) речовини і матеріали слід з урахуванням їх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей (здібність до окислення, самонагрівання і запалювання при попаданні вологи, зіткненні з повітрям тощо), ознак сумісності та однорідності вогнегасних речовин відповідно до довідкових.

Сумісне зберігання в одній секції з каучуком або автогумою будь-яких інших матеріалів і товарів, незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин, не дозволяється.

Балони з горючими газами, ємності (пляшки, бутлі, інша тара) з ЛЗР і ГР, а також аерозольні упаковки повинні бути захищені від сонячного проміння та іншої теплової дії.

Складування аерозольних упаковок у багатоповерхових складах допускається в протипожежних відсіках тільки на верхньому поверсі, кількість таких упаковок у відсіку складу повинна бути обмеженою.

На відкритих майданчиках або під навісами зберігання аерозольних упаковок допускається тільки в негорючих контейнерах.

У складських приміщеннях при безстеллажному способі зберігання матеріали слід укладати в штабелі. Навпроти дверних отворів складських приміщень повинні залишатися вільні проходи шириною, яка дорівнює ширині дверей, але не менше 1 м. Через кожні 6 м у складах слід влаштовувати, як правило, подовжні проходи шириною не менше 0,8 м.

Відстань від світильників до товарів, що зберігаються, повинна бути не менше 0,5 м.

Стоянка і ремонт навантажувально-розвантажувальних і транспортних засобів у складських приміщеннях і на дебаркадерах не допускається. Вантажі і матеріали, розвантажені на рампу (платформу), до кінця робочого дня повинні бути прибрані.

У будівлях складів всі операції, пов'язані з розкриттям тари, перевіркою справності і дрібним ремонтом, розфасовкою продукції, приготуванням робочих сумішей пожежонебезпечних рідин (нітрофарб, лаків тощо) повинні проводитися в приміщеннях, ізольованих від місць зберігання.

Електроустаткування складів після закінчення робочого дня має знеструм-люватися. Апарати, призначені для відключення електропостачання складу, повинні розташовуватися зовні складського приміщення на стіні з негорючих матеріалів або на опорі, що стоїть окремо, бути розміщеними у шафі або ніші з устроєм для опломбування і закриватися на замок.

Чергове освітлення в приміщеннях складів, а також експлуатація газових плит, електронагрівальних приладів і установка штепсельних розеток не допускається.

При зберіганні матеріалів на відкритому майданчику площа однієї секції (штабелю) не повинна перевищувати 300 м2, а протипожежні розриви між штабелями повинні бути не менше б м.

У будівлях, розташованих на території баз і складів, не дозволяється мешкання персоналу та інших осіб.

Не дозволяється зберігання горючих матеріалів або негорючих матеріалів у горючій тарі в приміщеннях підвальних і цокольних поверхів, що не мають вікон із приямками для димовидалення, а також при сполученні загальних сходових кліток будівель з цими поверхами.

Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння

При визначенні видів і кількості первинних засобів пожежогасіння слід ураховувати фізико-хімічні і пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх відношення до вогнегасних речовин, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків і установок.

Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно із вимогами технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідним правилами пожежної безпеки.

Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками проводиться згідно з умовами договору на його поставку.

Вибір типа і розрахунок необхідної кількості вогнегасників у приміщенні, що захищається, або на об'єкті слід проводити залежно від їх вогнегасної здатності, граничної площі, а також класу пожежі горючих речовин і матеріалів:

— клас А — пожежі твердих речовин, в основному органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

— клас В — пожежі горючих рідин або плавких твердих речовин;

— клас С — пожежі газів;

— клас D — пожежі металів і їх сплавів;

— клас Е — пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.

Вибір типу вогнегасника (пересувний або ручний) обумовлений розмірами можливих вогнищ пожежі. При їх