Сутність понять «техніка» та «технологія».

Лекція Т.1. Загальне поняття про техніку та технології адміністрування.

План

Вступ.

1. Сутність понять «техніка» та «технологія».

2. Специ­фіка технологій адміністративної діяльності, їх зв’язок з іншими технологіями.

3. Типи технологій роботи менеджера.

Висновки

Вступ.

Адміністрування базуєть­ся на владі керівника, на його правах, дисципліні та відповідаль­ності. Наукове управління стверджує, що розумне адміністру­вання неможливе без використання заходів стимулювання, пе­реконання, виховання та розвитку ініціативи. Всі ні заходи призначені підкріпити, підсилити адміністрування.

Методи адміністрування є необхідними для будь-якої орган­ізації, однак, не треба її ототожнювати з їх антиподом — волюнтариз­мом, бюрократизмом.

Успішне адміністрування передбачає насамперед наявність чіткої структури організації, визначення функцій, прав та обов’язків працівників. Без цього адміністративна діяльність менед­жера буде недосконалою тому, що вказівки керівника повинні бути адресними у визначенні завдань і строків їх виконання для кожного працівника. Якщо менеджер кожен раз буде встанов­лювати кому, що і як робити, то обсяг його роботи буде дуже зро­стати.

Адміністративна діяльність буде полегшена, якщо є загаль­ний план роботи організації і схеми виконання основних робіт, розроблені процедури прийняття та реалізації основних видів рішень і закріплені у відповідних інструкціях та стандартах організації.

Для успішного адміністрування необхідна чітка трудова дис­ципліна і висока відповідальність працівників за своєчасне та якісне виконання завдання.

Здійснюючи керівництво, менеджер може бути в одній із трьох ситуацій:

· перша — коли конкретний процес адміністрування регу­люється тією чи іншою діючою правовою нормою. В цьому ви­падку дії менеджера закріплені правовим актом, а порушення його призведе до юридичної відповідальності.

· друга — коли діяльність менеджера правовою нормою не передбачена, але визначена моральною, етичною нормою.

· третя — коли адміністративний вплив здійснюється у рам­ках практики, що склалася у даній організації.

Сутність понять «техніка» та «технологія».

Техніка (від грецького) – мистецтво, майстерність, уміння.

Будь-які функції можуть бути реалізовані лише за певних умов та за наявності у професіоналів необхідного інстру­мен­тарію. Така сукупність спеціально створюваних умов та інстру­ментарію в багатьох практичних галузях називається технологіями.

Технологія (від др.-грец. — мистецтво, майстерність, уміння; + думка, причина; методика, спосіб виробництва) — в широкому сенсі — сукупність методів, процесів і матеріалів, використовуваних у якій-небудь галузі діяльності, а також науковий опис способів технічного виробництва; у вузькому — комплекс організаційних заходів, операцій і прийомів, направлених на виготовлення, обслуговування, ремонт і експлуатацію виробу з номінальною якістю і оптимальними витратами, і обумовлених поточним рівнем розвитку науки, техніка і суспільства в цілому.

Технологія включає в себе методи, прийоми, режими роботи, послідовність операцій і процедур, вона тісно пов'язана з вживаними засобами, устаткуванням, інструментами, використовуваними матеріалами.

Слід відзначити, що будь-яка діяльність може бути або техно­ло­гією, або мистецтвом. При цьому мистецтвопереважно ґрунтується на інтуїції, технологія – на закономірності науки. Як правило, людство, здійснюючи певну нову діяльність, спочатку спирається на інтуїцію, але поступово, накопичуючи знання про саму діяль­ність і раціональні способи її здійснення розробляє технологією.

Не принижуючи ролі інтуїції та творчого виконання профе­сій­них завдань у переважній більшості сфер людської діяльності, професіонали все ж прагнуть до напрацювання більш-менш стан­дар­тизованих технологій.

Отже загальне розуміння технологій включає в себе сукупність знань про способи і засоби проведення виробничих процесів, а також самі процеси (тех­нологічні процеси), при яких відбуваються якісні зміни обро­блю­ваного об’єкта. Різноманіття об’єктів виробничих процесів ло­гічно обумовлює і відповідне різноманіття технологій. У зв’язку з цим виникає потреба розібратись із сутністю технологій адміністративної діяльності, їх зв’язком із іншими технологіями.

Поняття «технологія», як відомо, виникло і почало «працювати» в системі технічного знання. Під цим прийнято розуміти дисципліну, що вивчає взаємодію засобів праці і сировини, матеріалів. Інтереси її перебувають головним чином у сфері виробництва.

Загальне значення технології полягає в тому, що вона розкриває найраціональніші шляхи побудови, організації виробничого процесу, дає відповідні рекомендації.

Праксеологія (лат.) — галузь наукових досліджень, яка вивчає умови і методи правильної, ефективної і раціональної людської діяльності.

Прийнято вирізняти два види стосунків людей у процесі виробництва. Матеріально-технологічні — це стосунки між спеціалістами, що випливають із технології та організації виробництва: між майстром і робітником, між керівником та інженером; між людиною і технікою. Матеріально-економічні — це такі виробничі стосунки людей, які визначаються формами власності на засоби виробництва.