Зовнішнє середовище організації

Ми розглянули основні змінні внутрішнього середовища організації як об’єкта вивчення менеджменту. Тепер розглянемо його другий об’єкт зовнішнє середовище.

Не існує ні однієї організації, яка не мала б зовнішнього оточення, та не знаходилась б з ним у стані постійної взаємодії. Люба організація потребує регулярного отримання з зовнішнього середовища вихідних продуктів для забезпечення своєї життєдіяльності. При цьому кожна організація повинна віддавати що–небудь у зовнішнє середовище в якості компенсації за її існування. Як тільки зв’язки з зовнішнім середовищем обриваються, організація гине. В останній час в зв’язку з посиленням та ускладненням конкуренції, а також різким прискоренням процесів змін в оточуючому середовищі організації все в більшій мірі змушені приділяти увагу питанням взаємодії з оточенням, все в більшій мірі розвивати здібності адаптації до змін зовнішнього середовища.

Ключову роль у виробленні та проведенні політики взаємодії організації з оточенням відіграє менеджмент, особливо його верхній рівень. Питання довгострокової стратегії взаємодії організації із середовищем постають головне місце у побудові всіх процесів управління. Менеджмент вже не займається тільки внутрішніми питаннями організації. В рівний, а можливо і в більшій мірі його погляд спрямовується за межі організації. Менеджмент намагається будувати ефективну взаємодію організації з оточенням не тільки шляхом впливу на процеси, які відбуваються в організації, але й шляхом впливу на оточуюче середовище. Стратегічне управління, яке вирішує ці задачі, висувається на перший план у комплексі процесів управління організацією.

Зовнішнє оточення організації, стан взаємодії з яким визначається переважно якістю управління нею, можна представити у вигляді двох сфер. Перша сфера – це спільне зовнішнє оточення організації ( або середовище непрямого впливу). Дане зовнішнє оточення відображає стан суспільства, його економіки, природного середовища та не пов’язане безпосередньо з конкретною організацією. Загальне зовнішнє оточення є більш чи менш однакове для переважної більшості організацій. Друга сфера – це так зване безпосереднє ділове оточення організації (або середовище прямого впливу). Це оточення формує такі суб’єкти середовища, які безпосередньо зв’язані чи безпосередньо впливають на діяльність даної конкретної організації. При цьому важливо підкреслити, що й організація в свою чергу може безпосередньо впливати на них.

Загальне зовнішнє оточення формується під впливом політичних, правових, соціально-культурних, економічних, технологічних, національних, та міжнародних процесів, а також процесом природокористування .

Безпосереднє ділове оточення організації створюють покупці, постачальники, конкуренти, ділові партнери, а також регулюючі служби та такі організації, як адміністративні органи, ділові об’єднання і асоціації, профсоюзи та ін.

Управляючи процесами взаємодії організації з навколишнім середовищем, менеджмент зтикається з рядом серйозних проблем, що породжуються невизначеністю у стані навколишнього середовища. В зв’язку з цим однією з найважливіших задач, що стають перед менеджментом, є зниження невизначеності положення організації в оточенні. Це досягається шляхом розвитку її адаптованості до зовнішнього середовища та встановленням широких зв’язків з оточенням, які дозволяють організації органічно вписуватися в навколишнє середовище.

В залежності від того, наскільки організація адаптована до змін в оточенні, виділяється два типи управління організацією:

1)механічний тип управління;

2)органічний тип управління.

Механічний тип управління організацією характеризується набором слідуючи характеристик:

- консервативна, негнучка структура;

- чітко визначені, стандартизовані та стійкі задачі;

- опір змінам;

- влада постає з ієрархічних рівнів в організації та з позиції в організації;

- командний тип комунікацій, що йдуть зверху вниз;

- змістом комунікацій переважно являються розпорядження, інструкції та прийняті керівництвом рішення.

Для органічного типу управління організацією характерні:

- гнучка структура;

- динамічні, не жорстоко визначені задачі;

- готовність до змін;

- влада базується на знаннях та досвіді;

- самоконтроль та контроль колег;

- багато спрямованість комунікацій (вертикальні, горизонтальні, діагональні та ін.);

- змістом комунікацій є інформація та поради.

Кожен з наведених типів має визначені переваги. Відповідно кожному з них можуть бути надані певні переваги в залежності від характеру оточення та рівня невизначеності. У тому випадку, якщо оточення є динамічним, якщо рівень невизначеності є високим, більш ефективним є тоді органічний тип управління організацією. Якщо оточення є стабільним та невизначеність знаходиться на низькому рівні, перевага може бути надана механічному типу управління.

Отже, зовнішнє середовище організацій є складним, мінливим і досить невизначеним. Організації, прагнучи зменшити рівень невизначеності зовнішнього середовища можуть застосовувати дві стратегії – пристосуватись до змін або впливати на середовище з метою зробити його більш сприятливим для свого функціонування. Перша стратегія може бути реалізована завдяки створенню гнучких організаційних структур з високим рівнем децентралізації влади. Керівники таких організацій повинні вміло використовувати сучасний інструментарій для прогнозування майбутніх змін, володіти ринковою інтуїцією, так званим «баченням». Друга стратегія, як правило, доступна лише великим фірмам або таким, які об'єднуються з метою збільшення своїх можливостей. Для впливу на зовнішнє середовище вони можуть використовувати й потужну рекламу та засоби PR, і політичну діяльність, яка б лобіювала їхні інтереси, і входження в асоціації з подібними до себе. Вразливість малого бізнесу значною мірою й пояснюється тим, що лише дехто з підприємців-початківців досконало володіє мистецтвом передбачувати зміни в зовнішньому середовищі, а змінювати його на свою користь їм не під силу.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ВКФ»

2.1. Загальна характеристика ПАТ «ВКФ»

Публічне акціонерне товариство “Вінницька кондитерська фабрика” – сучасне підприємство, сертифіковане на відповідність вимог міжнародних стандартів ISO 9001:2008 (Система управління якістю) та ISO 22000:2005 (Система управління безпечністю харчових продуктів)
Спеціалізація — виробництво цукерок, карамелі, ірису, бісквітів та шоколаду. Загальний обсяг виробництва кондитерських виробів складає близько 20 тисяч тонн на рік.

Продукція реалізується на території України, країн СНГ, ЄС та Азії, неодноразово відзначена за якість. Комерційна діяльність ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика» здійснюється корпорацією "ROSHEN".

Вінницька кондитерська фабрика створена рішенням Вінницького міськвиконкому у 1929 році. Перші технологічні процеси здійснювались переважно вручну. Випуск продукції складав 2-5 тон на добу в обмеженому асортименті: карамель у цукрі, пряники, печиво, цукрове драже. У виробництві було зайнято до 60 чоловік. У 1932-33 роках була здійснена частко ПАТ «ВКФ» має широку фірмову торговельну мережу. Місто Вінниця має в своєму розпорядженні вільні трудові ресурси. Якщо врахувати, що в кондитерському виробництві традиційно зайняті переважно жінки, працевлаштування 126 осіб надасть найсприятливіший вплив на соціальний клімат у регіоні.

ПАТ «ВКФ» має в своєму розпорядженні всі необхідні умовами для успіху інвестиційного проекту технічного переозброєння:

- наявність спеціалізованих виробничих площ, розвиненої виробничої інфраструктури, місцевих сировинних ресурсів плодового і горіхової сировини;

- очікуваний високий споживчий попит на пропоновану до реалізації продукцію, у тому числі на експорт;

- освоєні ринки збуту готової продукції і наявність власної товаропровідної ланцюга;

- наявність необхідних для реалізації проекту реальних постачальників обладнання, сировини і матеріалів;

- використання закуповуваного сучасного комплектного обладнання нового покоління;

Фабрика збудована за найновітнішими технологіями. Будівля займає площу 62 тис. кв. м. Складається вона з трьох блоків – 5-ти поверхова адміністративна будівля, 4-поверхова промислова та 2-поверхова будівля енергетичного комплексу.

На соціальну інфраструктуру міста Вінниці та Вінницького району було витрачено близько 30 мільйонів гривень.

Запуск нової фабрики дозволяє додатково випускати близько 120 тисяч тонн солодкої продукції у рік. Тепер в асортименті – десятки видів нових солодощів.

Висока якість продукції, що випускається при відносно низькій собівартості, що створює резерв для забезпечення її Екологічна та технічна безпека, як продукції, так і її виробництва, відповідність продукції міжнародним стандартам якості.ва механізація виробничих процесів.

На сьогоднішній день підприємство працює стабільно і прибутково, Завдяки досягнутому росту конкурентоспроможності продукції фабрики всі основні виробничі цехи переведено на роботу у три зміни. Більш як у 2 рази збільшено в них кількість працюючих. Колектив регулярно отримує заробітну плату, яка порівняно з першим півріччям 2014 року зросла майже в 1,2 рази. В результаті здійснюваних генеральним інвестором новаторських економічних рішень, на 5,3% знижена собівартість і відпускна ціна продукції. У 2014 році виробництво склало 52538,4 тн кондитерських виробів, що на 5,5% більше, ніж за попередній рік. Були розроблені і впроваджені у виробництво нові види цукерок. Покращилась якість шоколаду, розроблені і виробляються нові види продукції: "Чорний оксамит" аерований та "Молочний" аерований шоколад. Підвищився попит на ці види продукції. Відбулися зміни і в асортименті традиційної для фабрики продукції - печива, він поповнився новим печивом "Акробат" з різними наповнювачами. Важливим показником, що характеризує діяльність підприємства та дозволяє судити про ефективність роботи колективу, є собівартість продукції, що випускається. Витрати на 1 грн. товарної продукції склали у 2014 році 90,1 коп., а у 2013 - 98,3. На підвищення собівартості продукції вплинуло подорожчання електроенергії і газу, а також підвищення зарплати персоналу.

У 2014 році технічними службами фабрики проводилась активна робота по технічному переозброєнню виробництва, нарощуванню діючих потужностей, поліпшенню умов праці і техніки безпеки. В цукерковому цеху №2 виготовлений і змонтований охолоджуючий канал та здійснена реконструкція прискореної "вистойки" на лінії виробництва цукерок на вафельній основі типу "Гулівер"; виконано монтаж збірника ЦЗА для кондитерської глазурі. У карамельному цеху модернізовано фруктову лінію для виробництва карамелі з молочною начинкою. Виконані роботи по модернізації льодяникової лінії для виробництва карамелі льодяникової та з горіховою начинкою потужністю 6,2 тн в зміну. В шоколадному відділенні виготовлений резервуар типу ЦЗА-12 для темперування шоколадних мас, виготовлено і змонтовано поворотне улаштування для подачі шоколадної плитки. Налагоджено виробництво молочного шоколаду, потужністю 2,085 т/зміну. Розпочата і ведеться реконструкція бісквітного цеху із ціллю введення в дію лінії виробництва глазурованих вафель.

Вагомою у собівартості продукції фабрики є частка енергоресурсів, матеріалів та послуг сторонніх організацій, необхідних для забезпечення виробничої діяльності підприємства. Зважаючи на високу вартість енергоресурсів, інженерні служби фабрики провели ряд заходів з метою їх економії та раціонального використання. Зокрема:

- переведено на роботу на природному газі парокотельну на прирейковій базі;

- проведені ізоляційні роботи зовнішніх комунікацій продуктопроводів виробничих цехів та ін.

Найбільшу частку в собівартості продукції займають витрати на оплату праці робітникам і службовцям ПАТ "ВКФ". У 2014 році ПАТ "ВКФ" продовжувало нарощувати обсяги виробництва у натуральному виразі. За цей час було випущено 60 931,7 тон продукції, що на 9,7% перевищило обсяги попереднього року.

За 2014рік виплачено працівникам з фонду оплати праці 17 849,4 тис.грн., що більше ніж в 2013 році на 3 440 тис.грн., або на 23,9%. На фабриці створено якісні робочі місця, середня заробітня плата – 6000 грн, яка є легальною, працівники отримують гарантії щодо пристойної пенсії, відповідного соціального пакету та доходи до бюджету.

Отож, сьогодні Вінницька кондитерська фабрика входить до п'ятірки найбільших кондитерських підприємств України. На сучасному потужному обладнанні випускається більше 100 найменувань кондитерських виробів, а загальний обсяг виробництва складає більше 100 тис. тонн у рік.

Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах.

Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції Roshen.