Список використаних джерел

Вступ

Ринкові відносини в Україні зумовлюють специфіку діяльності підприємств, умов їх функціонування, оскільки підвищується рівень невизначеності, ризику, посилюється конкуренція, стає необхідністю вміння пристосовуватись до економічної ситуації, яка постійно змінюється. Перехід до ринкових відносин, особливості становлення ринку в Україні, складні тенденції в реалізації методів і засобів державного регулювання в економіці перехідного періоду обумовили необхідність пильної уваги до формування товарного асортименту та якості в магазинах.

Споживачі впливають на інтереси конкуруючих підприємств за допомогою спеціальних засобів впливу на ринок, що приводить до зниження цін, підвищення якості продукції, розширення її асортименту, збільшення кількості і якості товарів, які споживаються.

В умовах становлення ринкової економіки боротьба за споживача на внутрішньому і зовнішньому ринках вимагає створення і виробництва конкурентноздатних товарів. Якість виступає як головний фактор конкурентноздатності товару, складаючи його «стрижень», основу.

Проблема підвищення якості продукції — одна з головних задач розвитку економіки нашої країни. В останні роки у всіх передових у технічному відношенні країнах відзначається зростаючий інтерес до підвищення якості продукції, зокрема косметичних товарів.

Важливе значення для покупців декоративної косметики має нешкідливість косметики для шкіри обличчя. Це один із критеріїв вибору при купівлі декоративної косметики.

Саме тому тема роботи є на даний час досить актуальною.

Метою даної роботи є оцінка асортименту та якості декоративної косметики, виявлення споживчих переваг щодо її нешкідливості та організації торгівлі декоративною косметикою в сучасних економічних умовах в Україні.

Предметом дослідження є асортимент і якість декоративної косметики для шкіри обличчя та організація торгівлі нею.

Об’єктомдослідження є декоративна косметика для шкіри обличчя таких брендів як : L’Oreal , M.A.C , Maybelline

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, аналізу маркетингу

.

1 Аналіз предметної област

1.1 Стан ринку декоративної косметики

Ринок косметики України цікавий і перспективний. За оцінками фахівців, ринок косметичної продукції України в Східній Європі займає 3 місце після Росії та Польщі. Однак його розвиток нерівномірно. У 1998-1999 роках спостерігався значний спад попиту на косметику. Якщо в 1995 році загальний оборот косметичних продуктів склав 540 млн. доларів, то в 1999 році він становив близько 460 млн. доларів.

Цікава структура ринку косметики України

¾ 65-70% дешева косметика;

¾ 10% селективна косметика;

¾ 15-20% косметика мідл-маркет (середній клас).

У 1999-2000 роках вітчизнянівиробники косметики вели боротьбу за найдешевший сегмент ринку То сьогодні ситуація змінилась, вітчизняні виробники косметики різко збільшили обсяги випуску готової продукції — за даними Держкомстату, приріст склав 88,7%

Позитивна динаміка виробництва спостерігалася на усіх вітчизняних підприємствах, що зуміли залучити інвесторів. Проте на більшості підприємств потужності були не дозавантажені, лише окремі компанії експлуатували своє устаткування на 100%. У середньому ж по галузі рівень завантаження не перевищував - 25%.

Усього в 2004 році потенціал українських заводів з виробництва косметики склав 75,6 тис. т. Такий обсяг дозволив би цілком задовольнити попит вітчизняних споживачів на цю продукцію.

Конкуренція на внутрішньому ринку посилиться, частина виробників більш активно почнуть освоювати ринки найближчих сусідів, у першу чергу країн, з якими підписані угоди про режим вільної торгівлі.

У таких умовах набагато складніше буде виживати підприємствам, оснащеним застарілим обладнанням. Через такий стан українських підприємств, українські бренди користуються малим попитом, та популярністю у наших жінок. Шанувальниці краси в наш час, більше надають перевагу закордонним брендам, оскільки на українському ринку , вони переважають, нашу косметику та більше розрекламовані. Хочеться дізнатись яка ж косметика є якісною, не шкідливою, та користується великим попитом у клієнтів

При порівнянні та дослідженні якості декоративної косметики створено експертну групу , яка була відібрана шляхом анкетування. Після формування списку взаємних рекомендацій (Додаток А), для виявлення експертів було визначено критерії відбору:

Експерт має вміти працювати з колективом, правильно спілкуватись з клієнтами, володіти певними знаннями в сфері косметології, швидко аналізувати велику кількість інформації (Додаток В)

Експерт повинен постійно розвивати свої знання з різних джерел: спілкуватись з людьми, які розуміються в косметології, відвідування семінарів.(Додаток С)

Експерт повинен мати досвід роботи в статистичних дослідах, вміти відрізняти якісний продукт від неякісного, мати певний досвід роботи, а також сертифікат чи дипломи (Додаток D)

1.2Постановка задачі

Опираючись на отриманні статистичні дані, необхідно спроектувати модель та дослідити становище ринкових відносин в області косметичних засобів в Україні. Під час дослідження організації управління підприємством широко використовують функціональний та системний підходи, які дають змогу обґрунтувати функції та структуру органів управління.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних завдань:

¾ Розгляду стану ринку декоративної косметики;

¾ Визначення споживних властивостей косметики та чинники, які їх визначають;

¾ Визначення вимог до якості косметики;

¾ Розгляду показників та методів визначення не шкідливості декоративної косметики для шкіри обличчя;

¾ Визначення об’єктів та методів дослідження;

¾ Аналізу структури та характеристика асортименту косметичних продуктів;

¾ Виявлення споживчих переваг щодо якості та нешкідливості декоративної косметики;

¾ Вивчення особливостей продажу декоративної косметики;

В процесі дослідження використані методи системного аналізу: метод МАІ, соціологічний метод (анкетне опитування), традиційні способи та засоби економічного аналізу, обробка матеріалів з використанням ПК.

Об’єктом дослідження роботи є декоративна косметика для шкіри обличчя зарубіжних виробників Мaybelline, M.A.C , L’Oreal. Ці косметичні засоби вибрані як об’єкт дослідження з тієї причини, що найширше використовуються споживачами декоративної косметики для шкіри обличчя.

2 Методологія

2.1 Вибір методу дослідження поставленої задачі

Методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закониУкраїни.

Статистична методологія — це сукупність прийомів, користуючись якими статистика досліджує свій предмет. Метод статистики включає в себе три групи методів: метод масовихспостережень, метод угруповань, метод узагальнюючих показників. Головною нашою метою являється порівняння та дослідження на якість косметичних продуктів популярних виробників на українському ринку. Тому в процесі дослідження використані методи

¾ методи системного аналізу

¾ метод експертнихоцінок

¾ метод аналізуієрархій

¾ соціологічний метод

2.1. Методи системного аналізу

Системний підхід являє собою сукупність методологічних положень , які передбачають розгляд об'єкта дослідження як цілого , а кожен елемент його в зв'язку і взаємодії з іншими елементами .

Ідея поелементного аналізу заснована на твердженні, що резерв економії є всюди, на кожному підприємстві, в кожному виробі, в кожній деталі.

Мета методу. Виявити економічно необґрунтовані рішення, прийняті розробником. Досягти максимально ефективного функціонування об'єкта при мінімальних витратах.

Суть методу полягає в системному техніко-економічному аналізі та поелементної відпрацюванні конструкції кожного вузла, кожної деталі.

План дій

¾ Поділ об'єкта на окремі елементи (функції).

¾ Розподіл елементів у дві групи: основну і допоміжну.

¾ Розгляд та відпрацювання кожного елемента як самостійного об'єкта з метою максимально якісного виконання покладених на нього функцій при мінімальних витратах.

¾ Проведення аналізу результатів виконаної роботи.

o Переваги методу

¾ Простота.

¾ Сприяє розвитку економічного і системного мислення.

o Недоліки методу

¾ Аналіз тільки існуючих елементів деталі.

¾ Непридатність для рішень великих конструкторських проблем, а тільки для конструктивних недоробок і недоглядів.

¾ Очікуваний результат

¾ Виявлення та ліквідація економічно необґрунтованих елементів конструкції.

¾ Зниження витрат і підвищення якості виробів.

¾ Поліпшення технології виготовлення деталей, підвищення коефіцієнта використання устаткування.

2..2 Метод експертних оцінок

Метод експертнихоцінок ,або ще його називають «Метод Дельфі» . Один з основних класів методів науково-технічного прогнозування , який ґрунтується на припущені , що на основі думок спеціалістів збудувати адекватну модель майбутнього об’єкта прогнозування.

Область застосування методу експертних оцінок дуже широка.

Перерахуємо типові завдання, які вирішуються методом експертних оцінок:

1) складання переліку можливих подій у различних oбластях за певний проміжок часу;

2)визначення найбільш вірогідних інтервалів в ремені звершення сукупності подій;

3) визначення цілей і завдань управління з упорядкуванням їх за ступенем важливості;

4) визначення альтернативних (варіантів вирішення завдання з оцінкоюїхпереваги;

5) альтернативнерозподілресурсів для вирішеннязавдань з оцінкою їх перевагу;

6) альтернативні варіанти прийняття рішень в визна-діленої ситуації з оцінкою їх перевагу.

Для вирішення перерахованих типових завдань в даний час застосовуються різні різновиди методу експертних оцінок. До основних видів відносяться: анкетування і інтерв'ювання; мозковий штурм; дискусія; нараду; оперативна гра; сценарій.

Кожен з цих видів експертного оцінювання має своїми перевагами і недоліками, визначальними раціональну область застосування. У багатьох випадках найбільший ефект дає комплексне застосування декількох видів експертизи.

Недоліки методу. При використанні методу експертних оцінок виникають свої проблеми. Основними з них є: підбір експертів, проведення опитування експертів, обробка результатів опитування, організація процедур експертизи.

2.3Метод аналізу ієрархій

Метод аналізу ієрархій (МАІ) — це систематична процедура, що ґрунтується на ієрархічному представленні елементів, які визначають суть проблеми. Проблема розбивається на простіші складові з наступним оцінюванням особою, що приймає рішення (ОПР), відносного ступеня взаємодії елементів отримуваної ієрархічної структури. В методі використовуються жорсткі оцінки в шкалі відношень. МАІ будується на принципі ідентичності та декомпозиції і включає процедури синтезу множинних твер­джень, отримання пріоритетності критеріїв та знаходженняальтернативних рішень.

Принцип ідентичності та декомпозиції передбачає структурування проблем у вигляді ієрархії або мережі як першого етапу МАІ.

Можна виділити ряд модифікацій МАІ, що визначаються характером зв'язків між критеріями й альтернативами, розташованими на найнижчому рівні ієрархії, а також методом порівняння альтернатив.

За характером зв'язків між критеріями й альтернативами визначається два типи ієрархій. До першого типу відносяться такі, у яких кожен критерій, що має зв'язок з альтернативами, зв'язаний із усіма альтернативами, що розглядаються (тип ієрархій з однаковими числом і функціональним складом альтернатив під критеріями). До другого типу ієрархій належать такі, у яких кожен критерій, що має зв'язок з альтернативами, зв'язаний не з усіма альтернативами, що розглядаються (тип ієрархій з різними числом і функціональним складом альтернатив під критеріями).

У МАІ є три методи порівняння альтернатив:

1.попарне порівняння;

2.порівняння альтернатив щодо стандартів

3.порівняння альтернатив копіюванням.

Останні два методи використовуються в тому випадку, коли з тих чи інших причин відсутні оцінки деяких альтернатив за деякими критеріями.

Ієрархія з однаковим числом та функціональним складом альтернатив під критеріями.

Проблема, що її потрібно вирішити, у більшості випадків зводиться до обґрунтування вибору певної альтернативи з числа можливих, які характеризуються складною ієрархією аспектів та критеріїв. Останнім рівнем цієї ієрархії — по суті мультидерева — є рівень листя, на якому знаходяться власне альтернативи, а перед останнім, безпосередньо з ним пов'язаним — рівень критеріїв оцінювання якості альтернатив. Вищі рівні відображають агреговані критерії та аспекти проблеми, а кореневі дерева відповідає власне проблема, що повинна бути розв'язана. Основним варіантом пред­ставлення проблеми є ієрархія з однаковим числом та функціональним складом альтернатив під критеріями, тобто ієрархія, в якій альтернативні варіанти оцінюються за всіма критеріями передостаннього рівня. У тих випадках, коли з тих чи інших причин не всі альтернативи можуть бути оцінені за всіма критеріями, використовуються модифікації методу аналізу ієрархій. Надалі в цій темі розглядатиметься основний варіант, а модифікації МАІ розглядатимуться в наступній.

Побудова ієрархії починається з окреслення проблеми дослідження. Далі будується власне ієрархія, що включає мету (призначення), якій відповідає корінь ієрархії, проміжні рівні (аспекти мети, метакритерії, критерії) і альтернативи, що формують найнижчий ієрархічний рівень (листя).

Елементи задачі в МАІ порівнюються попарно відносно їх дії (ваги, інтенсивності) на спільну для них характеристику. Якщо В ={В₁,...,В_п} — множина елементів,aW={w₁, ... ,w_n} — відповідно їх ваги, або інтенсивності, то елементи матриці їх порівняльної важливості A={a_ij} визначаться за формулоюa_ij=wi/wj. ЯкщоWневідомий, то попарніпорівняння реалізуються на основі суб'єктивних тверджень, що оцінюються за певною шкалою, і за цими даними знаходиться .

У випадку ієрархічного представлення проблем матриця складається для порівняння відносної важливості критеріїв другого рівня відносно загальної мети першого рівня (кореня ієрархії), далі будуються такі ж матриці для парних порівнянь наступного рівня відносно елементів попереднього, тобто процес побудови матриць попарних по­рівнянь шляхом опитування експертів реалізується «згори — донизу».

В ієрархії виділяють елементи двох типів: елементи-предки і елементи-нащадки. Елементи-нащадки впливають на відповідні елементи попереднього рівня ієрархії, що є стосовно них елементами-предка-ми. Матриці парних порівнянь будуються для всіх елементів-нащадків, що належать до відповідного елемента-предка. Елементамипредками можуть бути елементи, що належать будь-якому ієрархічному рівню, крім останнього, на якому розташовані, як правило, альтернативи. Парні порівняння реалізуються в термінах домінування одного елемента над іншим. Отримані твердження висловлюються в цілих числах з урахуванням дев'ятибальної шкали. Значення елементів цих матриць визначаються в результаті опитування експертів.

Як результат після порівнянь в МАІ для множини нащадків кожного предка отримується позитивна обернено симетрична матриця.

Парні порівняння реалізуються в шкалі відношень, тобто в термінах домінування одного з елементів-нащадків певного предка над іншим (цьому відповідає порівняння «у скільки разів»).

Для реалізації суб'єктивних парних порівнянь в МАІ використовується наступна дев'ятибальна шкала (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Шкала відносної важливості МАІ

Заповнення квадратної матриці попарних порівнянь відбувається наступним чином.

(1)

Матриця будується для кожного елемента-предка, її розмір пхп визначається кількістю безпосередніх нащадків п у цього елемента-предка.

Якщо елемент-нащадок B_j домінує — є кращий, ніж інший елемент-нащадок предка Bi, то експерт визначає ступінь домінуван­ня, використовуючи наведену вище шкалу в термінах визначень, і відповідає значення в балах присвоюється елементу а_ij, а значення l/a_ij — елементуа_ij (оскільки природнім чином якщо В_i, є кращий, ніж Bj, вaij разів, то Bj «кращий» за В aij в 1/aij разів, або, що екві­валентно, B_j гірший за В_iва_ij разів). Отже, матриця попарних порівнянь є обернено симетричною, тобто для всіх її елементів а_ij=1/a_jiа елементи головної діагоналі є одиницями.

У процесі реалізації попарних порівнянь доцільно запитання формулювати наступним чином:

¾ Який з двох варіантів важливіший чи більше впливає?

¾ Який з двох варіантів ймовірніший?

¾ Який з двох варіантів має більшу перевагу?

Для більшості застосувань запитання потрапляє, зазвичай, в одну з цих категорій. При порівнянні критеріїв зазвичай питають, який з критеріїв є важливішим; при порівнянні альтернатив за критеріями — яка з альтернатив є бажанішою; при порівнянні сценаріїв, які отримуються з критеріїв — який зі сценаріїв є більш ймовірним.

У тих випадках, коли важко розрізнити стільки проміжних града­цій, може використовуватися шкала з меншим числом градацій.

Гранично шкала має дві градації: 1 — об'єкти рівнозначні; 2 — перевага одного об'єкта над іншим.

Локальним завданням для нас є визначення «ваг» кожного з нащадків W={w₁, ... ,w_n}, відносно всіх вершин ієрархії (за винятком листя) і, звичайно, було б ідеальним варіантом, якщо б особа, що приймає рішення, чи експерт могли б безпосередньо вказати ці ваги. Однак, на жаль, безпосереднє призначення вдається здійснити лише для найпростішого випадку — якщо є два елементи. Якщо ж елементів-нащадків більше, ніж три, зустрічаємося з суттєвими складнощами — оскільки в цьому випадку твердження експерта бу­дуть суперечливими та дуже ненадійними, що викликано психологічними особливостями людини-експерта та підтверджене багатьма дослідженнями.

Для експерта значно простіше здійснити ряд попарних порівнянь нащадків між собою, аніж спробувати відразу ж присвоїти їм певні значення «ваг», які відображають вклад того чи іншого елемента-нащадка в елемент-предок. Цим і пояснюється необхідність застосування методу попарних порівнянь, тому що ця інформація надалі використовується для отримання значень «ваг» та оцінювання послідовності тверджень експерта.

Цей крок і є кроком формування локальних пріоритетів на основі матриць попарних порівнянь, які відображають відносний вплив множини елементів наступного рівня на елемент безпосередньо попереднього рівня. Змістовно цьому відповідає знаходження бажаності, сили впливу, цінності чи ймовірності для кожного окремого об'єкта-нащадка відносно безпосереднього об'єкта-предка.

Локальні пріоритети отримуються шляхом обчислення множини головних власних векторів для кожної з обернено симетричних матриць ієрархії та нормалізації результату.

Обчислення головного власного вектора x={x_l, x₂,..., х_п}

позитивної квадратної матриці A={a_ij}

реалізується на підставі визначення-рівності Ах=λ_maxx,

де λ_max— максимальне власне значення матриці А.

Для позитивної квадратної матриці А правий власний вектор х, що відповідає максимальному власному значенню λ_max можна обчислити з точністю до постійного співмножника за формулою:

(2)

Після отримання значень власного вектора x={x_l, x₂,..., х_п} вони використовуються для подальших обчислень.

Отримана в результаті опитування експерта матриця буде неузгодженою, тобто відображати певну непослідовність тверджень експерта, яка в реальних умовах наявна завжди.

Корисним результатом для оцінювання неузгодженості є індекс узгодженості, який дає інформацію про ступінь порушення числової та транзитивної — порядкової узгодженості.

Якщо відхилення від узгодженості перевищують межі, то доцільно їх перевірити в матриці.

Індекс узгодженості розраховуємо за формулою:

звідси (3)

Обчислений індекс І_и порівнюємо зі значенням, яке отримується за умови випадкового вибору кількісних значень з шкали 9, 8, 7, ..., 1/8, 1/9 зі збереженням умови оберненої симетричності випадковоїматриці.

Середні значення для випадкових матриць різного розміру наведені нижче (Табл. 2.2)

Таблиця 2.2 – Значення індексу узгодженості для випадкових матриць

Відношення узгодженості є часткою від ділення індексу узгодже­ності на відповідне значення випадкової узгодженості I_o—I_u/M(I_u).

Якщо отримане значення є меншим, ніж 10%, то рівень узгодженості може вважатися задовільним. У деяких випадках можна обмежитися 20%.

Основним завданням МАІ є розрахунок глобальних пріоритетів альтернатив, тобто пріоритетів альтернатив відносно всієї ієрархії. Вихідними даними при цьому є результати опитування експертів у вигляді матриць попарних порівнянь при всіх вузлах ієрархії за ви­нятком рівня листя — альтернатив.

Ієрархічний синтез використовується для зважування власних векторів матриць парних порівнянь альтернатив вагами критеріїв (елементів), що наявні в ієрархії, а також для обчислення загальних прі­оритетів альтернатив. У результаті побудови ієрархії та реалізації пар­них порівнянь для всіх вершин ієрархії окрім листя (що відповідає множині альтернатив) побудовані матриці парних порівнянь , і — номер рівня ієрархії (корінь ієрархії відповідає 1-му рівню, s — номер передостаннього рівня ієрархії — останній рівень є рівнем альтернатив), j — індекс вершини всередині і-го рівня. Обчислення пріоритетів відбувається згідно наступного алгоритму, який узагаль­нює описане вище.

Визначаємо головні власні вектори ^;для всіх матриць парних порівнянь ієрархії з заданою точністю (використовуємо наведене вище граничне співвідношення для конструювання відповідного алгоритму та написання програми, або ж формулу для наближеного розрахунку, або ж математичний спеціалізований пакет типу (Mathcad). Для s-roрівня ^;вже є векторами пріоритетів альтернатив відносно елементів цього рівня ієрархії, і тому початкове присвоювання "(jÎ ): = , де — вектор пріоритетів альтернатив відносно елементу ^; ієрархії. Для вершин інших рівнів відповідні головні власні вектори відображають переваги (пріоритети) елементів певного ієрархічного рівня відносно елементів наступного вищого рівня ієрархії, з якими вони пов'язані безпосередньо.

Починаємо ієрархічний синтез з рівня (s-1), (тому що для s-го рівня є векторами пріоритетів альтернатив відносно елементів цього рівня ієрархії), тому номер поточного рівня ієрархії (початкове присвоювання) i=s-l.

Для всіх вершин і-го рівня розраховуємо вектори пріоритетів альтернатив. Для кожного елементу будуємо матрицю векторів пріоритетів альтернатив елементів ієрархії, що є прямими нащадками елементу : ⁼{ }, kÎ , — множина індексів елементів (і-1)-го рівня, які є безпосередніми нащадками елементу .

Розраховуємо вектори глобальних пріоритетів альтернатив від­носно елементу ієрархії: "(jÎ ): = .

4. і=і-1. Якщо і>0, то переходимо до п. З, продовжуючи розрахунки. В іншому випадку досягнутий корінь ієрархії , і вектор пріоритетів альтернатив є результуючим вектором пріоритетів альтернатив відносно ієрархії.

Перерахунок векторів пріоритетів можна здійснювати головних власних векторів елементів ієрархії, якщо немає необхідності зберігати їх для подальшого аналізу.

Після розв'язання задачі ієрархічного синтезу оцінюється одно­рідність ієрархії загалом за допомогою підсумовування показників однорідності всіх рівнів, приведених шляхом «зважування» до першого ієрархічного рівня, де знаходиться коренева вершина. Число кроків алгоритму по обчисленню однорідності визначається конкретною ієрархією.

Визначення відношення однорідності для всієї ієрархії здійснюєть­ся за формулою I_o—I_u/M(I_u), де M(I_u)— індекс однорідності ієрар­хії при випадковому заповненні матриць попарних порівнянь.

Розрахунок індексу однорідності ієрархії М(І_и) при випадковому заповненні матриць виконується за формулою аналогічною до формули визначення індексу однорідності.

При практичній реалізації методу МАІ слід мати на увазі, що для обґрунтованих числових порівнянь оптимальною кількістю є 7±2 елементи. Якщо є більша кількість об'єктів, то необхідно застосувати ієрархічну декомпозицію. У цьому випадку елементи групуються по ~7 елементів у групі. Елемент з найбільшою вагою в класі включається також в наступний клас елементів з більшими вагами і забезпечує однорідність шкали. В інших випадках можливо введення надкритеріїв зі встановленням важливості підкритеріїв відносно надкритеріїв.

Перевагами МАІ є його вклад в аналіз структури проблеми та чітке висловлення тверджень. Загальна мета (фокус) проблеми відповідає вищому рівню ієрархії. Наступний рівень — найважливіших критеріїв, далі — підкритеріїв, і нарешті рівень альтернатив. Окрім того в деяких випадках після рівня загальних критеріїв можливе включення рівнів акторів, цілей акторів, політик акторів.

2.4 Соціологічний метод

Соціологічний метод ,також відомий під такою назвою ,як «метод анкетування»

Соціологічне дослідження є досить складною справою, потребує серйозної і тривалої підготовки. Надійність і цінність отриманої інформації безпосередньо залежить від оволодіння правилами, технологією його підготовки і проведення.

Соціологічне дослідження — система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Використовується в тих ситуаціях, коли необхідно за досить короткий термін і простими методами зібрати інформацію, необхідну для проведення оцінки. Як правило, складаються листи, що включають в себе питання, які передбачають або вибір одного (декількох) із запропонованих відповідей, або написання конкретного і ємного відповіді на питання. Анкети лунають випадково вибраним особам, або групі осіб, спеціально відібраних для даного анкетування

Переваги методу анкетування:

¾ Є незалежним

¾ Не вимагає великих матеріальних витрат;

¾ Зібрануінформацію легко систематизувати і аналізувати;

¾ Не вимагаєвеликоїкількості людей для проведення;

¾ Можназібративеликукількість інформації;

¾ Простий в проведенні.

¾ Недоліки методу анкетування:

¾ Відсутність серйозного ставлення з боку відповідальних;

¾ Не можна виявити схильності опитуваних;

¾ Анонімність опитування;

¾ Опитуваним можуть знадобитися зразки заповнення анкети;

¾ Не дає повної картини ситуації

2.5 Вибір методу для вирішення постановки задачі

Під час дослідження було розглянуто чотири методи дослідження задачі, а точніше : методи системного аналізу, метод експертних оцінок, метод порівняння, соціологічний метод.

Розглянувши описані вище методи можна прийти до рішення, що найкращим варіантом для досягнення поставленої мети буде обраний метод аналізу ієрархій ,так як він максимально задовольняє потребам поставленої перед нами задачі

Даний метод вимагає залучення великої кількості експертів з питань, пов’язаних з нашою предметною областю, проведення анкетувань Таким чином ми зможемо найкраща ще побачити відповідь на на поставлену нами задачу.

3. Практична частина

3.1 Визначення якості та попиту декоративної косметики для обличчя

У якості ілюстративного прикладу було розглянуто наступний. Жінка стоїть перед вибором між трьома торгівельними марками тональної основи. У результаті аналізу виявилися наступні критерії, які необхідно при цьому врахувати: вартість, аромат, відомість бренду, стійкість, колір. Подальший розгляд даної проблеми дозволив представити задачу у вигляді ієрархії:

Парфуми

- колір

- стійкість запаху

- відомість бренду

- аромат

- вартість

Рисунок 1 – Декомпозиція задачі вибору парфумів в ієрархії

Для аналізу другого рівня, в результаті опитування респондентки, було побудовано матрицю парних порівнянь критеріїв (таблиця 1). Після цього, порівнюючи попарно три торгівельних марки парфумів за кожним з критеріїв (рівень 3), отримаємо п’ять матриць (для кожного з критеріїв) (таблиця 2).

Таблиця 1 – Матриця попарних порівнянь критеріїв Q₁ – Q₅ вибору парфуму

Таблиця 2 – Матриці попарних порівнянь торгівельних марок парфумів за критеріями

Було розраховано локальні вектори пріоритетів, індекс узгодженостіта відношення узгодженості дляматриці попарних порівнянь критеріїв (таблиця 3) та матриць попарних порівнянь альтернативА,В,С за критеріями (таблиця 4).

Таблиця 3 – Розрахунки для матриці попарних порівнянь критеріїв

Щодо інтерпретації результатів, то в розглянутому випадку вартість парфумів є найважливішими при виборі торгівельної марки парфум, друге місце посідає аромат, а третє – стійкість запаху.

Таблиця 4 – Розрахунки для матриці попарних порівнянь альтернативА,В,С за критеріями

Розрахунок глобальних пріоритетів здійснюється на етапі ієрархічного синтезу. З цією метою для виявлення складених, або глобальних пріоритетів парфумів виконано обернений хід – з передостаннього рівня рухаємося до кореня ієрархії, збираючи вектори локальних пріоритетів у матриці та множучи їх на вектори локальних пріоритетів безпосередніх предків, до моменту досягнення кореня ієрархії.

Ця процедура зводиться до збирання матриці з векторів локальних пріоритетів альтернатив за критеріями:

На наступному кроці вектор глобальних пріорітетів знаходиться як добуток матриці зібраних векторів локальних пріорітетів альтернатив за критеріями на вектор локальних пріоритетів відносно кореня дерева:

Таким чином за загальним показником обирається тональна основа торгівельної маркиM.A.C., так як глобальний пріоритет для нього значно вищий за інші.

Висновки

Існують такі споживні властивості декоративної косметики: функціональні, безпеки споживання, екологічні, естетичні, ергономічні та надійності. Естетичні властивості косметичних товарів покликані задовольняти естетичні потреби людини. Показниками цих властивостей є зовнішній вигляд, консистенція, запах, колір продукту; дизайн упакування, інформаційна виразність, стильова спрямованість. Ергономічні властивості косметичних товарів визначаються консистенцією; упакуванням; пристосуваннями, що полегшують користування деякими косметичними товарами. Надійність косметичних товарів визначається їх збережуваністю, тобто здатністю підтримувати вихідні косметичні і якісні характеристики без значних втрат протягом визначеного терміну.

Декоративна косметика належить до продукції повсякденного вжитку, яка має безпосередній дотик зі шкірою. Тому значимість показників їх безпеки безупинно зростає і стає усе більш важливим критерієм придбання і споживання їх населенням.

В ході даного курсового проекту отримали практичні навички застосування системного підходу при порівнянні та дослідженні якості декоративної косметики для обличчя на українському ринку . На прикладі косметичних брендів як M.A.C , L’Oreal Maybelline. Вибір між трьома торгівельними марками тональної основи.

Дослідивши та порівнявши косметичні бренди тональної основи M.A.C , L’Oreal , Maybelline за допомомогою «МАІ» та матричних розрахунків, ми можемо побачити, який продукт є досить якісним та користується більшим попитом серед клієнтів косметичного ринку України

У результаті аналізу виявилися наступні критерії, які необхідно при цьому врахувати: вартість, аромат, відомість бренду, стійкість, колір.

Розгляд даної проблеми ми представили, як задачу у вигляді ієрархії

Визначивши, таким чином за загальним показником обирається тональна основа торгівельної марки M.A.C. , так як глобальний пріорітет для даного продукту значно вищий за інші

Список використаних джерел

1. Класифікатор продукції. ОК 005-93. В.2т : т.1 . – М.: Видавництво стандартів, 1995. – 560с .

2. Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньо-економічної діяльності РФ: О 6-й т.: т. 3. – СПб.: Тирекс , 2000. – 400 з.

3. Алексєєв М.С. Теоретичні основи товаровведення непродовольчих товарів / Н.С. Алексеев .– М.: Економіка, 1998. – 295 із чотирьох. Андрєєва В.А.

4. Світові тенденції розвитку асортименту декоративної косметики/В.А . Андреева//Маркетинг і маркетингові дослідження. – 2007. - №1. – З. 5

5. Вилкове С.А. Товароведение й експертизу парфумерно-косметичних товарів: підручник для вузів / С.А. Вилкове. - М.: Ділова література,2000 .- 286

6. Мельниченка Т.А . Товароведение парфумерно-косметичних товарів: підручник для вузов/Т.А . Мельниченка. - Ростов н/Д : Фенікс, 2002. – 288