Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Аналіз ефективного виконання програми




Читайте также:
  1. V. Самостійне виконання учнями завдань під контролем вчителя та його допомогою.
  2. Агульная характарыстыка творчасці Алеся Разанава. Аналіз версэтаў, пункціраў, вершаказаў.
  3. Алгоритм процесу розробки програми зв’язків із громадськістю
  4. Аналіз асортименту і структури продукції.
  5. Аналіз виконання договірних зобов'язань по відвантаженню продукції
  6. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції проводиться з метою
  7. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства
  8. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
  9. Аналіз даних основних хімічних показників мінеральних вод Вінницької області
  10. Аналіз динаміки загального обсягу товарообігу

Львівська область – одна з найбільш економічно розвинених областей України. Проте нинішня структура економіки області не є запорукою її прискореного розвитку і гарантією стабільного покращення якості життя мешканців у майбутньому [44, с. 2].

За результатами аналізу виконання Програми соціально-економічного на 2014 рік був проведений SWOT-аналіз Львівської області.

Соціально-економічний аналіз, порівняльні переваги, виклики та ризики, що враховують специфіку Львівщини, є основою стратегічного планування, поєднуючи в собі потреби районів і шляхи розв’язання проблем.

Після аналізу ситуації було розпочато аналіз потенціалу регіону. В основу методики виконання цієї роботи було покладено SWOT-аналіз.

На засіданнях регіональної громади проводився мозковий штурм, зосереджений на визначенні синергетичної взаємодії чинників у рамках кожного з елементів SWOT-аналізу, що мав на меті визначення стратегічної орієнтації, порівняльних переваг і забезпечення можливості управління ризиками. Виявлені сильні і слабкі сторони, можливості і загрози формують чітке уявлення про поточну ситуацію, проблеми та потенціал розвитку регіону, а отже є містком між соціально- економічним аналізом та Стратегією, причому орієнтація Стратегії та основні елементи стратегічних цілей наприкінці цього етапу вже стають очевидними. Результати виконання цього етапу є такими:

1. SWOT-аналіз;

2. Характеристика можливостей та загроз;

3. SWOT-матриця;

4. Порівняльні переваги регіону (з аналізом ризиків).

SWOT-аналіз Львівської області був проведений на розширеному засіданні робочої групи, виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану області та залучення до процесу формування сильних та слабких сторін області місцевих експертів, науковців, працівників органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади (Додаток В).

На практиці робоча група визначала сильні сторони регіону, можливості розвитку, слабкі сторони та зовнішні загрози (Додаток Д).

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для Львівської області (Додаток Ж). Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку області на довгострокову перспективу.



Порівняльні переваги (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей) (Додаток З).

Сильними сторонами Львівщини є вигідне економіко-географічне розташування на кордоні з ЄС, наявність прикордонних пунктів пропуску, розвиненої транспортної мережі, міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького. Економіка регіону має високий рівень диверсифікації. Ці сильні сторони підтримуватимуться такими можливостями, як підвищення товарообігу між Львівською областю та країнами ЄС, зміцнення відносин між Україною та ЄС, підписання угоди про Асоціацію з ЄС, залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі. Доречним є позиціонування області як Східноєвропейського логістичного центру [44, с. 2].

Львівщина має значний потенціал для інтенсивного розвитку туристично-рекреаційної сфери, зокрема курортів та розвитку зеленого туризму – це значна кількість об’єктів історико-архітектурної спадщини, у тому числі включених до світової спадщини ЮНЕСКО; велика кількість природних та рекреаційних ресурсів; широко відомі курорти та туристично-привабливі гірські території; розвинута інфраструктура готельно-ресторанного бізнесу у містах Львові та Трускавці; діє міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Також для області характерний незначний ступінь антропогенного забруднення довкілля (у порівнянні з іншими регіонами України) та однорідний етнічний склад населення з високим почуттям патріотизму, релігійності, з орієнтуванням на українські традиції.



Однією з переваг Львівщини є наявність стадіону «Арена Львів», побудованого за сучасними стандартами. Поряд з міжнародним аеропортом та розвинутою інфраструктурою готельно-ресторанного бізнесу ця перевага може бути використана при реалізації проекту «Олімпійська надія» [7].

Львівська область має значний економічний та науково-технічний потенціал, розвинутий сектор інформаційно-комунікаційних технологій, мережу наукових та освітніх закладів, які є порівняльною перевагою в умовах глобального розвитку ІТ-сектору та залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі.

Сільське господарство області є достатньо диверсифіковане. Це може бути підтримано можливостями розвитку екологічного органічного сільського господарства за умови розвитку економічних зв‘язків між Україною та ЄС.

Виклики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

Активне використання прикладних наукових досліджень та впровадження інновацій в усі сектори економіки, у поєднанні з підвищенням ролі наукових та освітніх закладів допоможуть підвищити технологічний рівень та конкурентоспроможність підприємств базових галузей Львівщини.



Слабкою стороною регіону є незадовільний технічний стан доріг, низький рівень придорожнього сервісу. Покращити стан справ у цій сфері можна було б завдяки таким можливостям, як реалізація проекту «Олімпійська надія» та децентралізації системи управління.

Посилення міжрегіональної співпраці може допомогти консолідувати ресурси для вирішення пріоритетних проблем та сприяти усуненню значних диспропорцій у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області, навіть попри брак фінансових ресурсів у місцевих бюджетів.

Інвестування коштів «заробітчан» у місцевий бізнес та розвиток сільського зеленого туризму сприятимуть підвищенню доходів сільських домогосподарств.

Стан багатьох об’єктів історико-архітектурної спадщини може бути покращений завдяки таким можливостям, як інтенсивний розвиток туристично-рекреаційної сфери, зокрема курортів, а також розвиток державно-приватного партнерства.

Децентралізація системи управління (від центру до громад) та розширення власних повноважень органів місцевого самоврядування збільшуватимуть фінансове забезпечення місцевих бюджетів, що призведе до покращення стану об’єктів соціальної інфраструктури та зменшення диспропорцій у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області.

Ризики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз):

Технологічний рівень та конкурентоспроможність продукції підприємств базових галузей можуть ще більше знижуватися через довготривалу економічну рецесію у Європі та світі, а також через погіршення інвестиційного клімату в Україні.

Негативні демографічні тенденції (скорочення населення, висока трудова міграція за кордон, підвищення демографічного навантаження) створюють ризик для подальшого «старіння» населення та поглиблення невідповідності між пропозицією і потребами регіонального ринку праці, зокрема, в частині браку кадрів робітничих професій.

Існує ризик зниження доходів сільських домогосподарств через зростання депресивності регіону, окремих його територій, а також зростання рівня безробіття [61].

Зростання бюджетної залежності області від центру призведе до погіршення стану об’єктів соціальної інфраструктури, у першу чергу – в селах, а також до поглиблення диспропорцій у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області.

Невирішеність проблеми поводження з відходами, зокрема зберігання та переробки хімічних засобів захисту рослин та інших небезпечних відходів, локальні екологічні проблеми (у т.ч. підтоплення, деградація земельних ресурсів) можуть бути загострені через такі загрози, як погіршення екологічної ситуації, пов’язане з початком розвідки та видобування сланцевого газу та інтенсивним природокористуванням в цілому, а також зростання депресивності регіону, окремих його територій.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2014 рік розроблена головним управлінням економіки та промислової політики обласної державної адміністрації за участю галузевих управлінь облдержадміністрації, територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, районних державних адміністрацій та виконкомів міських рад міст обласного значення на виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 2 липня 2012 року № 488/0/5-12 «Про розроблення проекту програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2014 рік та основних напрямів розвитку на 2013-2015 роки».

Стратегія розвитку Львівської області була розроблена Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів», з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року та досвіду реалізації «Стратегії розвитку Львівщини до 2013 року» [61].

Програма визначає мету та пріоритетні напрями розвитку Львівщини на 2014 рік щодо забезпечення стабільного зростання в реальному секторі економіки і на цій основі поліпшення якості життя населення.

Програмою сформовані основні заходи та завдання розвитку в усіх сферах діяльності, приведені обласні та державні галузеві програми, що реалізуються в області і спрямовані на вирішення проблемних питань у відповідних галузях економіки і соціальної сфери [46].

В Програмі враховані показники і заходи програм економічного і соціального розвитку на 2015 рік та основні напрями розвитку 9 міст обласного значення та 20 районів.

2013 рік став роком започаткування якісних структурних зрушень в економіці у напрямку посилення ролі інноваційної моделі розвитку, а також суттєвого вдосконалення ринкових інститутів, поглиблення інтегрованості економіки та поступового досягнення європейських стандартів життя населення.

Було обрано конфігурацію стратегічних і оперативних цілей, здатних у довгостроковій перспективі не лише підвищити якість життя мешканців Львівщини в умовах інерційного розвитку існуючих факторів впливу.

Оскільки головним об‘єктом спрямування стратегічних зусиль регіонального розвитку є людина і якість її життя, було ухвалено рішення сформувати нову стратегічну Місію та Бачення розвитку області:

Стратегічна місія:

Львівщина – приклад та зразок реформаторського регіону на шляху до європейської інтеграції України.

Стратегічне Бачення:

Львівщина – регіон сталого розвитку, край гармонійного поєднання інноваційної високотехнологічної промисловості, екологічного сільського господарства, оздоровчого та історичного туризму. Регіон високої якості життя та безпечного довкілля.

Обрані на підставі аналізу стратегічні цілі – спосіб досягнення стратегічного Бачення. Їх визначення обумовлено, з одного боку, повноваженнями учасників підготовки і впровадження Стратегії, з іншого боку, – наявністю політичної волі та інструментів впливу (Додаток І).

Стратегічне Бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей:

Стратегічна ціль 1: Прискорення економічного зростання

Стратегічна ціль 2: Розвиток сільських територій

Стратегічна ціль 3: Розвиток туристичного і рекреаційного потенціалу

Стратегічна ціль 4: Підвищення якості життя населення

Стратегічна ціль 5: Поглиблення євроінтеграційних процесів.

Обрані стратегічні цілі будуть реалізовані через систему операційних цілей, В умовах планування розвитку такого складного, багатовекторного утворення як область, передбачається визначення операційних цілей, завдань для окремих територій – районів, міст, селищ, сіл [61].

Стратегічні цілі 1-3 об’єднали спектри втручань, що стосуються окремих сфер діяльності та територій області. Натомість, стратегічна ціль 4 «Підвищення якості життя» є прямою соціальною інвестицією, яка забезпечує розвиток та збереження населення, демонструє цінність кожного мешканця області для створення спільного добробуту.

Реалізація Стратегії розвитку області має допомогти перетворити її економіку на більш модерну, що ґрунтується на оптимальному розміщенні економічних суб’єктів та ощадливому використанні природних ресурсів регіону, базовану на інноваціях, активності підприємців.

Стратегічна ціль 1: Прискорення економічного зростання

Серед стратегічних цілей стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року ціль «Прискорення економічного зростання» є базовою. У сфері економіки, зокрема, в її реальному секторі, створюється додана вартість, яка є основою соціально-економічного розвитку регіону. Економіка області перебуває у надзвичайно складному стані, що характеризується критичною зношеністю виробничої бази, створеної ще в середині минулого століття, технологічною відсталістю більшості великих промислових підприємств, особливо видобувної галузі, та, відповідно, низьким рівнем капіталізації, високим рівнем «тінізації», несприятливим інвестиційним кліматом в країні та регіоні тощо.

Економічне зростання в тих політичних і економічних умовах, які склалися в Україні та регіоні, являє собою складний процес, що повинен включати, зокрема, такі складники як:

- диверсифікація промислового виробництва конкурентоспроможної продукції і перепрофілювання експортоорієнтованого сировинного виробництва;

- стимулювання іноземних інвестицій у модернізацію та технічне переоснащення техніко-технологічної бази промислового виробництва та особливо у створення нових високотехнологічних підприємств;

- створення замкнутого виробничого циклу, побудова зовнішньоекономічних коопераційних зв’язків та впровадженні новітніх технологій розвитку паливно-енергетичного комплексу регіону;

- реформування внутрішньовиробничої структури промисловості регіону задля підвищення конкурентоспроможності підприємств, які забезпечують основну частку експорту готової продукції та формують економічну безпеку області;

- проведення економічної політики енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів задля скорочення матеріаломісткості виробництва продукції і розширення конкурентних переваг з метою збільшення обсягів продажу і надходжень до обласного бюджету;

- сприяння розвиткові малого і середнього бізнесу, зокрема у високотехнологічних галузях, зміщення його в реальний сектор.

Виконання такого складного комплексу завдань вимагає тісної координації дій центральної, регіональної та місцевих влад, приватного та громадського сектору, науки [61].

В рамках Стратегії наголос поставлено на кількох ключових чинниках, які можуть підвищити економічну спроможність регіону:

- залучення значного інвестиційного ресурсу з метою модернізації діючих та формування нових виробничих високотехнологічних наукомістких підприємств;

- підвищення ролі малого і середнього бізнесу в процесах створення додаткової вартості регіону;

- підвищення ролі наукового середовища у формуванні та впровадженні інноваційних виробничих циклів та продуктів.

В межах Стратегічної цілі 1 передбачається досягнення таких результатів:

- Стійке зростання ВРП регіону.

- Збільшення кількості робочих місць.

- Зростання обсягів виробництва промислової продукції.

- Зростання вантажообороту.

- Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами.

- Зростання середньої заробітної плати.

- Зростання кількості підприємств малого і середнього бізнесу та рівня заробітної плати на них [61].

Стратегічна ціль 2: Розвиток сільських територій

У сільській місцевості проживає 994,6 тис. осіб, що складає 39,1 % населення області. Сільське господарство області продовжує залишатись значним сегментом економіки, хоча його частка у валовій доданій вартості області постійно скорочується.

Одним з головних роботодавців для мешканців сіл є аграрний сектор. Структура сільськогосподарського виробництва за останні 20 років зазнала значних змін, що, відповідно, призвело до змін у якості життя мешканців сільських територій. Приватизація земель і новий підхід до ринкової економіки не дали очікуваних результатів. Ціни на сільськогосподарські товари і харчову продукцію для споживачів доходять до рівня розвинутих країн Європи, у той час, як заняття землеробством і тваринництвом не дає більшого прибутку працівникам і їх сім’ям у сільській місцевості. Сільськогосподарські підприємства та фермери, особливо невеликі, зіткнулися з проблемою впровадження прогресивних технологій виробництва через обмеженість у фінансових ресурсах.

Брак ефективних ринкових важелів управління в галузі тваринництва призвели до зменшення поголів'я худоби. Має місце виснаження ґрунтів через відсутність достатньої кількості органічних добрив. Обсяги переробки продукції власного сільськогосподарського виробництва не забезпечують потреб споживання населення області в окремих видах продуктів харчування. Сучасний аграрний сектор не в змозі забезпечити достатню зайнятість для сільського населення. Слабкі можливості для зайнятості та занепад соціальної інфраструктури в сільських і приміських місцевостях є ключовими причинами низького рівня життя і, як наслідок – відтоку сільського населення з сільських населених пунктів та загального старіння населення, що створює додатковий тиск на міста області і прискорює занепад традиційних сіл. Село у переважній більшості стало неперспективним для молоді і фактично вимирає – як правило, там живуть люди старшого віку. Село швидкими темпами втрачає культурну, соціальну та економічну інфраструктуру. Таке становище потребує всебічного підходу до розвитку села, головним чином, за допомогою ефективної політики держави і втручань органів влади (обласних і місцевих), доповнених діями, які можуть виконуватися разом з цією Стратегією [61].

Існує ряд можливостей, які варто задіяти для покращення становища сільських територій. Проаналізувавши порівняльні переваги, виклики та ризики області, а також врахувавши можливості впливу на вирішення існуючих проблем, члени робочої групи визначили, що у межах стратегічної цілі 2 «Розвиток сільських територій» першочергову увагу слід зосередити на:

- економічному втручанні, пов’язаному зі збільшенням виробництва агропродукції, формуванні додаткових доходів індивідуальних домогосподарств через підтримку малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції (обслуговуючих кооперативів, комунальних підприємств, асоціацій виробників), сприянням диверсифікації сільської економіки;

- соціальному втручанні, спрямованому на розвиток інфраструктури сільських громад, у тому числі громад з гірських територій.

Важливими компонентами політики розвитку сільських територій є покращення стану соціальної інфраструктури, розвиток людського потенціалу, забезпечення екологічної безпеки. Діяльність у рамках цих компонентів буде забезпечена в Стратегічній цілі 4 «Підвищення якості життя». Можливості додаткових заробітків для мешканців сіл, а подекуди – створення нових робочих місць, – зможуть виникнути завдяки розвитку туристичного потенціалу, що передбачено в стратегічній цілі 3 «Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу» [61].

Очікується, що реалізація стратегічної цілі 2 у середньостроковій перспективі призведе до таких результатів:

- Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

- Диверсифікація сільськогосподарського виробництва, в тому числі розвиток садівництва, рибальства, бджільництва. .

- Підвищення частки сільськогосподарської продукції регіональних виробників у структурі споживання населення області.

- Підвищення доходів індивідуальних домогосподарств.

- Створення нових робочих місць у сільських територіях.

- Зростання числа самозайнятого населення сільських територій.

- Зменшення динаміки старіння населення сільських територій.

Стратегічна ціль 3: Розвиток туристичного і рекреаційного потенціалу

Важливість цієї цілі для Стратегії визначається значним туристично-рекреаційним потенціалом Львівщини. Це не лише природні ресурси, такі як ліси Карпат чи мінеральні води, а й туристично-рекреаційні продукти цих ресурсів, - гірськолижні курорти Карпат, туристичні маршрути в межах територій та обʼєктів природно-заповідного фонду Карпат, Розточчя, Поділля, відомі далеко за межами України бальнеологічні лікувальні курорти Моршина й Трускавця та багато інших. Стратегія розвитку Львівської області до 2020 року визначає розвиток туристично-рекреаційного комплексу як один з пріоритетних напрямків соціально-економічного та культурного розвитку регіону [61].

За час підготовки до «Євро-2012» та після його проведення дещо покращилася туристично-рекреаційна інфраструктура, якість доріг, зокрема прикордонні транспортні коридори, дещо збільшилася кількість спеціалістів у сфері туризму.

Однак, рівень розвитку туристичної галузі регіону не відповідає його потенційним можливостям. Передусім, це стосується лікувально-оздоровчих комплексів Трускавця, Моршина та ін. Туристичні потоки в регіон зростають дуже повільно, навіть проведення «Євро-2012» не активізувало цього процесу. Від 2005 року нішу туристичного бізнесу все більше займає приватний сектор, що демонструють показники кількості готельних закладів, що є у власності фізичних осіб, а також незначне зростання відрахувань до бюджету підприємцями на спрощеній системі оподаткування.

Стратегічна ціль «Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу» має на меті підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу регіону та прискорення розвитку повноцінної туристично-рекреаційної індустрії [61].

В рамках цієї Стратегічної цілі для подальшого підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі регіону та утримання її стійких позицій на світовому ринку ставляться такі завдання:

- сформувати та просувати нові туристичні продукти на основі поєднання комплексів туристичних та лікувально-оздоровчих послуг бальнеологічних центрів області: Моршина, Трускавця, Немирова, Любіня Великого;

- забезпечити проведення масових культурних, спортивних та туристичних заходів світового та європейського рівня у Львівській області для забезпечення завантаженості готельних номерів у новозбудованих та існуючих об’єктах інфраструктури;

- сприяти розвитку екологічних та нетрадиційних видів туризму, зокрема «індустріального»;

- приділити увагу підготовці професійних кадрів для туристичної галузі за більш широким ніж існуючий переліком спеціальностей;

- розширити мережу туристичних інформаційних центрів для забезпечення якісної та достовірної інформації, інтенсифікації інформаційно-рекламної діяльності;

- розробити та впровадити систему маркетингу туристичного потенціалу області;

- забезпечити збереження цінних заповідних територій та екосистем;

- забезпечити збереження та розвиток територій та обʼєктів природно-заповідного фонду, природоохоронних територій, екосистем [61].

Очікується, що реалізація цілі у середньостроковій перспективі дозволить отримати такі результати:

- Підвищення ефективності просування туристичного потенціалу Львівщини.

- Створення нових туристичних продуктів та послуг.

- Покращення динаміки розвитку туристичної інфраструктури.

- Збільшення туристичних потоків в регіон.

- Збільшення надходжень від діяльності організації туристичної галузі до місцевих бюджетів.

Стратегічна ціль «Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу» кореспондується з стратегічними цілями «Прискорення економічного зростання» в економічному сенсі, «Розвиток сільських територій» як фактор розвитку потенційно туристично привабливих сільських територій та «Підвищення якості життя» як фактор соціального розвитку.

Стратегічна ціль 4: Підвищення якості життя населення.

Підвищення якості життя населення є одним із ключових чинників конкурентоспроможності регіону, оскільки є передумовою залучення інвестиційних та трудових ресурсів, інтелектуального капіталу і, з іншого боку, стримує відтік людського і фінансового капіталу за кордон. Якість життя як передумова розвитку людського капіталу є одночасно засобом і метою посилення конкурентоспроможності на рівні регіону та країни [61].

Безумовно, більшість позицій, за якими визначається рівень якості життя, залишаються під впливом політики національного рівня. Однак, є ряд чинників якості життя, на які можна впливати на обласному рівні. Серед них:

- сприяння зайнятості населення, підвищення якості освітніх послуг, їх відповідності потребам ринку праці, створення механізмів гнучкого балансування пропозиції та попиту на ринку праці;

- розвиток людського та соціального капіталу, збереження історико-культурного середовища регіону, розвитку сфери культури і мистецтва, духовного формування нації і задоволення культурних потреб населення, розвиток системи підтримки сім'ї, дітей і молоді, забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків;

- покращення суспільної інфраструктури, забезпечення максимальної доступності базових соціальних послуг широким верствам населення;

- популяризація здорового способу життя, підвищення фізичної активності населення;

- поліпшення екологічної ситуації, формування культури споживання, енергоощадності, поводження з побутовими відходами.

Враховуючи те, що якість життя як базис для розвитку людського капіталу впливає на приплив інвестицій, міграційні процеси, ефективність праці, можна стверджувати, що якість життя є чинником конкуренто-спроможності Львівщини. Підвищення якості життя мешканців Львівщини – комплексна мета розвитку області, досягнення якої забезпечується в результаті реалізації всіх стратегічних цілей стратегії. Вона досягається на основі оптимізації використання внутрішнього потенціалу регіону, врахування особливостей організації економічної діяльності, а також етнокультурних цінностей населення [61].

Основні переваги, що стосуються якості життя на Львівщині, включають: розвинене підприємницьке середовище, високий рівень ділової активності; високий рівень освіченості населення; розвинене міжнародне наукове співробітництво; значний економічний, науково-технічний, туристичний, культурний потенціал; менший ступінь антропогенного забруднення довкілля у порівнянні з іншими регіонами України; велику кількість рекреаційних ресурсів (мінеральні води, природні та ландшафтні парки); широко відомі курорти та туристично-привабливі гірські території; однорідний етнічний склад населення з високим почуттям патріотизму, релігійності, з орієнтуванням на українські традиції.

Однак існує кілька недоліків, які обмежують перспективи, пов’язані з розблокуванням зростання потенціалу. Найбільш очевидними недоліками, що гальмують розвиток, є: «старіння» населення; високий рівень безробіття, дисбаланс у можливостях доступу жінок і чоловіків до економічних ресурсів (робота, зарплата, кар’єрне зростання, послуги), низька купівельна спроможність; невідповідність освітніх послуг потребам регіонального ринку праці; низькі доходи сільських домогосподарств; недостатня кількість та аварійний стан об’єктів соціальної інфраструктури в селах (у першу чергу – брак дошкільних навчальних закладів); незадовільний технічний стан доріг; брак фінансових ресурсів у місцевих бюджетах; невирішеність проблеми поводження з побутовими і промисловими відходами, локальні екологічні проблеми; значні території області є потенційно підтоплюваними; значні диспропорції у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області [61].

Значний вплив на підвищення якості життя населення будуть мати ініціативи, передбачені для досягнення стратегічних цілей 1. «Прискорення економічного зростання», 2. «Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу», 3. «Розвиток сільських територій», оскільки важливими результатами досягнення вищезазначених цілей буде створення нових робочих місць та збільшення доходів домогосподарств. Поряд з цим, діяльність у межах цієї стратегічної цілі буде доповнювати досягнення решти стратегічних цілей, оскільки в основі виконання будь-якого проекту завжди знаходиться людина.

Очікується, що реалізація стратегічної цілі 4 у середньостроковій перспективі призведе до таких результатів:

- Підвищення ефективності енергоспоживання у побуті і комунальній сфері.

- Зменшення рівня безробіття, особливо, серед молоді.

- Збільшення середньої очікуваної тривалості життя при народженні.

- Зменшення рівня забруднення повітряного басейну області.

- Захист водних ресурсів від виснаження та забруднення.

- Відновлення гідрологічного режиму річок та водойм області.

- Збільшення площ встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

- Покращення управління ТПВ, зменшення кількості несанкціонованих звалищ ТПВ.

- Підвищення екологічної свідомості населення.

- Підвищення рівня поінформованості громадськості з екологічних питань.

Стратегічна ціль 5: Поглиблення євроінтеграційних процесів

Євроінтеграцію як головний вектор розвитку регіону відбито у стратегічному Баченні розвитку області до 2020 року. Особливої актуальності цей вектор набуває у зв’язку з підписанням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Євроінтеграція в своїх найважливіших аспектах – політичному, економічному, соціальному, культурному - червоною ниткою проходить крізь всі стратегічні цілі розвитку регіону, однак, окремі види діяльності в рамках стратегії вимагають виокремлення її як окремої стратегічної цілі.

Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС відкриває шляхи для розвитку не тільки прикордонним районам області, а всьому регіону. Послаблення торгових обмежень з країнами Європи дозволяє підприємствам Львівщини географічно диверсифікувати свої зовнішні ринки, які значно зменшилися у зв’язку з агресією з боку Російської Федерації. Так, у 2014 році товарний експорт підприємств Львівської області до країн ЄС збільшився на понад 10% [59].

Стратегічна ціль «Поглиблення євроінтеграційних процесів» виводиться зі специфіки тривалого розвитку Львівщини як транскордонного регіону, - зокрема область від 1993 року входить до «Карпатського Єврорегіону» та з 2000-го року два райони Львівської області – Сокальський і Жовківський – входять до Єврорегіону «Буг». За цих півтора десятка років було напрацьовано багато ефективних механізмів співпраці, створено не одне міцне міжнародне партнерство, нарешті, 2013 року розроблено Стратегію транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської області, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки.

Євроінтераційні процеси в регіоні значною мірою пожвавлюються транскордонною співпрацею, яка спрямована насамперед на розв’язання спільних проблем прикордонних регіонів через встановлення взаємовигідних та добросусідських відносин між територіальними громадами, бізнес-середовищами, інституціями громадянського суспільства прикордонних регіонів. Водночас, ефективність цієї співпраці значною мірою залежить від стану прикордонної інфраструктури. Отож, втручання у сферу в рамках стратегічної цілі передбачено саме у цих двох напрямах.

Стратегічна ціль корелюється зі стратегічними цілями: 1. Прискорення економічного зростання; 2. Розвиток сільських територій; 3. Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу; 4. Підвищення якості життя.

Очікувані результати:

- Збільшення товарного експорту та експорту послуг у країни Європейського Союзу.

- Встановлення нових взаємовигідних соціально-економічних зв’язків між територіальними громадами Львівської області та регіонами Європейського Союзу.

- Реалізація транскордонних проектів на розв’язання спільних проблем територій Львівської області та Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі.

- Розвиток нових форм транскордонного співробітництва – транскордонні кластери, транскордонні партнерства тощо.

- Активні програми міжнародної співпраці в академічному середовищі.

- Популяризація нових об’єктів культурної спадщини.

- Впорядкування міжнародних пунктів пропуску та розвинена прикордонна інфраструктура.

При розробці Комплексної стратегії потрібно врахувати також реалії та бар’єри, що постають перед економікою міста. Їх можна об’єднати у 4 основні групи:

- Економіка;

- Суспільство;

- Довкілля;

- Надання послуг [59].

Аналіз цих факторів впливу на економіку міста показує, що місто має великий потенціал для розвитку.

Потрібно поетапно проаналізувати всі ці категорії.

За основу для структури аналізу було обрано наступні документи: аналіз економічної та соціальної ситуації у місті від Monitor Group (Стратегія конкурентоспроможності до 2015 року), Інтегрована концепція розвитку центральної частини Львова (GIZ) та звіт з Програми соціально-економічного та культурного розвитку за 2014 рік (ЛМР). Інститут міста прийняв ці звіти, як найбільш якісні зразки стратегічного погляду на аналіз поточної ситуації у Львівській області за останні роки [7, с. 96].

Порівняльний аналіз Львівської області з іншими схожими областями України та східноєвропейських країн після кризи 2008-2009 року показує повільний економічний ріст та повернення у докризовий стан.

Рівень ВВП на душу населення є суттєво вищим за середньоукраїнський, однак є досі у 2-3 рази нижчим за середній у Європейському Союзі та США (Рис. 2.1).

Рис. 2.1 Рівень ВВП на душу населення за 2014 рік тис.дол США.

Джерело: [40]

 

Базовими секторами економіки Львівщини є промисловість (17,6% від обсягу ВДВ регіону), торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (16,6% ВДВ регіону), транспорт і зв’язок (14,1%), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (10,1%), сільське господарство (9,8%), мисливство і лісове господарство (9,8%).

Економіка Львівської області демонструвала стабільний ріст з 2003 до 2008 року. Після економічної кризи (2007-2009 рр.) економіка регіону поволі вертається до рівня 2008 року приблизно такими ж темпами, що й місто.

Обсяги продажів промислової продукції у Львівській області зростають на 5% за рік і досягли 8110,3 тис. дол. США. У 2014 році (за даними Державного комітету статистики у Львівській обл.) (Рис. 2.2).

Рис. 2.2 Обсяг реалізованої промислової продукції, тис. дол. США.

Джерело: [40]

 

Обсяги послуг зростали в середньому на 23% в рік та досягли 6 млн. дол. США у 2014 р. (Рис. 2.3).

Рис. 2.3 Обсяг реалізованих послуг у містах та районах, млн. дол. США

за 2010-2014 рр.

Джерело: [40]

Товарообіг оптової та роздрібної торгівлі зростав у середньому на 32% в рік та сягнув 1,2 млн. дол. США (Рис. 2.4).

Рис. 2.4 Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, млн. дол. США.

за 2010-2014 рр.

Джерело: [40]

 

Економічна криза 2008 р. Також відобразилась у рівні середньої заробітньої плати, яка є нижчою за середньоукраїнську та суттєво нижчою за зарплату у інших великих містах України (Рис. 2.5).

Рис. 2.5 Рівні середньої заробітньої плати за 2014 р. дол. США.

Джерело: [40]

 

Середньомісячна заробітна плата працівника склала у 2014 році 3760 грн., що на 536 грн. нижче за середнє значення в Україні (у дослідженні було використано дані порталу job.ua, з врахуванням фактичних середніх зарплат за існуючими вакансіями).

Рівень безробіття у місті є високим. Попри офіційний показник безробіття 0,5% - 0,8%, за методологією МОП у 2014 році складає 7-8%.

Окрім цього Львівська область відчуває нестачу професійних та управлінських кадрів.

В той же час тіньова економіка становить значну частку від усієї економіки міста:

- частка тіньової економіки у Львівській області складає за оцінками експертів Monitor Group від 30 до 80 відсотків.

- характер розподілу кількості малих, середніх та великих підприємств Львівської області залишається незмінним – третину ринку займають малі підприємства, що мають обмежений потенціал для зростання та не можуть запропонувати кар’єрного зростання для молоді (Рис. 2.6, 2.7).

Рис. 2.6 Питома вага середньорічної зайнятості та продукції малих підприємств в загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг), на малих підприємствах %

Джерело: [40]

Рис. 2.7 Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств, млн. дол. США.

Джерело: [40]

Найбільшими за чисельністю зайнятих видами економічної діяльності є сільське господарство, промисловість і сектор торгівлі.

Сільське господарство продовжує залишатись значним сегментом економіки області, хоча його частка у ВДВ постійно скорочується і сьогодні складає показник близький до середньо українського – 10 % (Рис. 2.8).

Рис. 2.8. Структурна динаміка зайнятих на підприємствах області: галузевий розріз станом на 01.01.2015 р.

Джерело: [61]

 

За обсягом сільськогосподарського виробництва Львівщина належить до групи областей з середнім розміром сільської економіки. Зайнятість у сільськогосподарському виробництві є досить обмеженою, тому продуктивність на одного працівника є досить високою.

Частка сільського господарства (включаючи мисливство та лісове господарство) у загальному обсязі валової доданої вартості складає 9%. У структурі сільськогосподарського виробництва в області домінуючою є частка виробництва господарств населення – близько 70%. Це суттєво вирізняє сільське господарство області від більшості областей України. В структурі с/г виробництва домінує рослинництво, хоча не настільки, як загалом по Україні, і структура рослинництва тут принципово інша (Рис. 2.9).

Рис. 2.9. Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства

Джерело [61]

 

Попри різке падіння фінансових показників у 2008-2009 роках економіка міста поволі повертається до показника 2007-2008, тобто «докризового» показника.

У валовому виробництві сільськогосподарської продукції продукція рослинництва складає 61%, тваринництва – 39%.

Львівська область є регіоном з високою інвестиційною привабливістю для інвестора, адже за даними рейтингу «Європейських міст і регіонів майбутнього» FDI Magazine вона належить до ТОП-10 регіонів Східної Європи:

- за ефективністю вкладеного капіталу;

- за стратегією залучення прямих іноземних інвестицій;

- за ефективністю промислової оренди.

Збільшуються іноземні інвестиції (Рис. 2.10).

Рис. 2.10 Іноземні інвестиції (млн. дол. США) за 2010-2014 р.

Джерело: [40]

 

У 2014 році область посіла перше місце в рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України, сформованого Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Львівська область посідає лідерські позиції саме за «м’якими факторами»: діловим кліматом, відкритістю влади, правилами та процедурами (Рис. .2.11)

Рис. 2.11 Регіональний розріз обсягу прямих іноземних інвестицій, млн. дол. США на початок 2015 року

Джерело: [40]

Це говорить нам про наявність великих інвестиційних можливостей для міста. Відносно низькі зарплати та значна кількість студентів дає можливість відкривати нові компанії та філії для західних інвесторів, що отримають якісну робочу силу за суттєво менші витрати (порівнюючи навіть з іншими містами України, не говорячи про східноєвропейські міста).

Інвестиції залучено у 673 підприємства міста. Обсяг прямих іноземних інвестицій у м. Львові з розрахунку на одне підприємство на 1 жовтня 2013 року становив 1,2 млн. дол. США.

Понад три чверті обсягу іноземного капіталу забезпечили партнери з чотирьох країн: Польщі – 299 тис. дол. США, Австрії – 144 тис. дол. США, Кіпру – 119 тис. дол.США, США – 71 тис. дол США. (Рис. 2.12).

Рис. 2.12 Обсяг іноземного капіталу, у %. станом на 2014 р.

Джерело: [40]

 

Пріоритетними напрямами інвестування є розвиток інфраструктури (транспорт та зв’язок), промислове виробництво, торгівля.

У січні-вересні 2014 року у підприємства Львівської області було залучено 80,7 тис. дол. США. прямих іноземних інвестицій, що становить 83,6% від обсягу надходжень в економіку Львівщини. Порівняно з січнем-вереснем 2012 р. Іноземних інвестицій надійшло на 54,3% менше.

За весь період інвестування на 1 жовтня 2014 року обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку області, становив 817,2 тис. Дол. США., що склало майже дві третини від загальнообласного обсягу. У розрахунку на одного мешканця Львівської області припадає 1084 грн., що у 2,2 рази більше від середньообласного значення цього показника.

У цілому з врахуванням переоцінки, втрат і курсової різниці за січень-вересень 2014 року у Львівській області відбувся приріст сукупного обсягу іноземного капіталу на 66,1 тис. дол. США. або на 8,8%.

Певний позитивний рівень впливу на економіку було забезпечено зокрема розміром інвестицій у економіку області. У Львівську область продовжують надходити капітальні інвестиції (Рис. 2.13).

а Рис. 2.13 Капітальні інвестиції з 2009-2014 рр. (млн. дол. США)

Джерело: [40]

 

Демографічний розвиток Львівської області впродовж останніх 20 років характеризується тенденцією до поступового спаду чисельності населення особливо у сільській місцевості.

Порівняно з підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року кількість населення області зменшилася на 85,6 тис. осіб, або на 3,3 % (в Україні – на 2823,5 тис. осіб, або на 5,8 %), у тому числі міського населення – на 13,9 тис. осіб (0,9 %), сільського – на 71,7 тис. осіб (6,7 %) (Рис. 2.14).

Рис. 2.14. Динаміка чисельності населення станом

на 01 січня 2014 року, осіб

Джерело: [61]

Статево-вікова піраміда населення виглядає відносно симетричною у молодших вікових групах. Це вказує на те, що різниця між частками чоловічого та жіночого населення у Львівській області великою мірою пояснюється дисбалансом у старших вікових групах. Найбільше диспропорція між чоловічим населенням і жіночим є помітною у віковій групі старше 60 років, де чоловіків майже вдвічі менше, ніж жінок (Рис. 2.15).

Рис. 2.15 Розподіл населення Львівської області за віком у 2013 році

Джерело [40]

 

Спостерігається розширення діаграми у віковій групі 48-54 роки та у віковій групі 69-76 років, причому це розширення відбувається більше за рахунок жіночої частини населення.

Демографічне навантаження на осіб працездатного віку зростало протягом 2008-2014 років, як за рахунок осіб молодше працездатного віку, так і за рахунок осіб старше працездатного віку. Реальна кількість працездатного населення є меншою, ніж кількість осіб у віці 16-59 років, і демографічне навантаження на нього є більшим.

За 2014 рік у Львівській області народилось 7576 дітей (на 5,7% менше порівняно з 2013 роком) та померло 7962 особи (на 3,0% менше відносно попереднього року).

Сьогодні демографічна ситуація має негативний характер. Протягом останніх шести років у Львівській області народжуваність є меншою за смертність (Рис. 2.16).

Рис. 2.16 Демографічна ситуація у Львівській області 2010-2014 рр., осіб

Джерело [40]

 

Однак, варто врахувати, що природний приріст у місті Львові є вищим, ніж середній показник по Україні. Львівської області залишається освітнім центром з великою кількістю студентів. У Львівській області є 380 навчальних закладів, де навчаються більше 130 тис. студентів (Рис. 2.17).

Рис. 2.17 Динаміка кількості населення Львівський області, тис. осіб

за 2010-2014 рр.

Джерело [40]

На Львівщині функціонує 766 дошкільних навчальних закладів. Загальна середня освіта представлена 1399 денними загальноосвітніми навчальними закладами.

Система професійно-технічної освіти Львівської області охоплює 58 професійно-технічних навчальних закладів та 3 установи (Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Львівській області, Львівський державний Будинок техніки, Львівський державний Палац естетичного виховання учнівської молоді).

Спеціалістів з вищою освітою готують 44 вищих навчальних заклади.

Медичну допомогу населенню області надають 348 закладів охорони здоров’я та 1007 ФАПів.

В області діє 9 театрів, розрахованих на 3,8 тис. глядацьких місць. Важливе значення в розвитку культурного життя області належить музеям, яких на Львівщині налічується 53 заклади, діє 7 історико-культурних та історико-архітектурних заповідників.

Мережа установ культури клубного типу складається з 1349 клубів та будинків культури на 238,3 тис. місць, у тому числі в сільській місцевості – 1257 закладів на 203,9 тис. місць. Населення області обслуговує 1343 масові та універсальні бібліотеки, що складає майже 6,5 % від загальної кількості зазначених установ України.

На Львівщині функціонує 73 початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади.

Рівень забезпеченості населення області закладами соціальної інфраструктури на 1000 чоловік показує нерівномірність їх розміщення у різних адміністративно-територіальних одиницях області.

Львівська область має стабільно велику кількість студентів ВНЗ (Рис. 2.18).

Рис. 2.18 Кількість студентів тис. чол. станом на 2014 р.

Джерело [40]

 

Львівська область потерпає від нестачі кваліфікованих кадрів, що відповідають потребам ринку. Про це сказали 28% опитаних підприємців (2014 р.)

Активи області у галузі інфраструктури переважно зношені і потребують вагомих вливань коштів для реконструкції. Деякі з таких проблем було вирішено (зокрема, дороги у місті), інші проблеми стали суттєво меншими завдяки зусиллям місцевої влади (питання водопостачання у місті станом на осінь 2014 року є практично вирішеним, залишились лише одиничні місця, де водопостачання є недостатнім).

У 2014 році надано фінансову допомогу 33 молодіжним громадським організаціям на проведення молодіжних програм і заходів, укладено договори та проведено 161 захід цими організаціями, зокрема:

- 35 заходів, що сприяють формуванню здорового способу життя;

- 62 вишкільних табори для дітей та молоді;

- 34 освітньо-виховні заходи;

- 26 культурологічних заходів;

- 4 інформаційних.

На капітальні ремонти приміщень установ дитячо-юнацьких та молодіжних клубів у районах з бюджету міста виділено 299,8 тис. грн.

Надання послуг. Забезпечення виконання бюджету досі залишається суттєвою проблемою для місцевої влади (Рис. 2.19).

Рис. 2.19 Надходження місцевих податків зборів за 11 місяців

2012-2014 рр., тис. дол. США

Джерело [40]

 

Бюджет залишається обмеженим з точки зору витрат на розвиток міста. Майже 80% бюджету йде на задоволення основних потреб мешканців та виплату заробітних плат (Рис.2.20).

Рис. 2.20 Структура видатків обласного бюджету за 11 місяців 2014 року

Джерело [40]

 

Муніципальні підприємства продовжують працювати на грані збитковості.

На даний момент залишаються актуальними два напрямки послуг, що вимагають термінового втручання:

- Освіта – слабке фінансування та практично відсутнє оновлення матеріально-технічної бази;

- Утилізація сміття (уже біля 10 років ведеться робота з залучення інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу, однак лише у останні роки відбулось суттєве зрушення в цьому питанні).

Залишаються актуальними також супутні проблеми, що не дозволяють надавати послуги населенню у повній мірі:

- Висока частка тіньової економіки та низька зарплата бюджетних установ зумовлюють певний рівень корупції;

- Необхідність залучення державних органів влади у дозвільні процедури зумовлює величезні затримки при отриманні документів на місцях, а також стимулює корупцію.

Стан довкілля у Львівській області у порівнянні з середніми значеннями по Україні є задовільним. За середнім вмістом забруднювальних домішок в атмосферному повітрі (за індексом забруднення атмосфери — ІЗА) рівень забруднення оцінюється як підвищений, але є нижчим за середній по Україні більше ніж в 1,5 рази, що зумовлено відносно низькою концентрацією об’єктів важкої промисловості в регіоні, які є основними забруднювачами атмосферного повітря. Проте суттєвим недоліком є відсутність комплексної системи моніторингу за якістю атмосферного повітря на території області.

За показником заповідності території, що відображає стан збереження біорізноманіття та формування національної екомережі, Львівська область не поступається середньому в Україні показнику, та впродовж останніх років спостерігається стійка тенденція до підвищення рівня заповідності та заліснення території в області (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Ключові показники стану довкілля у Львівській області

Показник Львівська область Україна Позиція Львівської області
Індекс забруднення атмосфери у 2011 р. 5,6 - підвищений 8,7 - високий Сильна
Показник заповідності станом на 01.12.2014 7,2% 6,05 % Сильна
Коефіцієнт екологічної стабільності землекористування на 1.01.2012 0,55 (середньо стабільна) 0,41 (стабільно нестійка) Сильна
Утворення / розміщення відходів I-IV класу небезпеки у 2012 р., тис. т 3350,371 2554,815 450726,8 289627,4 Нейтральна
           

Джерело [61]

 

Оцінка стану земельних ресурсів шляхом розрахунку коефіцієнта екологічної стабільності землекористування свідчить, що ситуація в галузі землекористування на території Львівської області належить до середньо-стабільної, що зумовлено наявністю достатньо високого ступеня антропогенного навантаження на земельні ресурси, проте меншого, ніж в середньому по Україні.

З тим, незважаючи на відносно стабільну у порівнянні з іншими регіонами України ситуацію щодо стану довкілля, такі екологічні проблеми, як забруднення атмосферного повітря та водних ресурсів, неналежне поводження та накопичення побутових і промислових відходів, порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму річок області, підтоплення територій області, низька якість питної води через забруднення підземних водоносних горизонтів, низький рівень екологічної культури населення, є характерними для Львівської області. Також існує потреба стабілізації та відновлення екологічної рівноваги в зоні впливу гірничих робіт підприємств гірничо-хімічної промисловості Львівщини, адже ця галузь спричиняє значний техногенний вплив на довкілля, зокрема спричиняє деградацію та порушення земель.

Отже, реалізація програми соціально-економічного розвитку дозволила:

- зменшити безробіття й підвищити рівень зайнятості населення;

- збільшити доходи населення що, у свою чергу, приводить до підвищення рівня життя та стандартів проживання;

- збільшити надходження до місцевих бюджетів і спроможності фінансувати регіональні та місцеві соціальні програми;

- поліпшити умови особистого розвитку, що стимулюватиме людей жити й працювати в регіоні, а не емігрувати за кордон;

- зменшити соціальну напругу в суспільстві й збільшити довіру громади до регіональних і місцевих органів влади.

Узгодженість стратегічних цілей Львівської області з ключовими секторами розвитку була також проаналізована. Позначка «х» була вставлена у поля, де присутня узгодженість, внесок або відповідний зв’язок (Табл. 2.3)


 

Таблиця 2.3

Узгодженість стратегічних цілей Львівської області з ключовими секторами розвитку

Сектори Стратегічні цілі (Львівщина)
1. Зменшення економічних дисбалансів 2. Розвиток сільських територій 3. Розвиток туристичного та рекреаційног о потенціалу 4. Підвищення якості життя населення 5.Поглиблення Євроінтеграцій-них процесів
Економіка і торгівля X X X X X
Промисловість та інфраструктура X X   x x
Сільське, лісове господарство, харчова промисловість x X x x x
Транспорт і дороги x x X X x
Екологія й природні ресурси x X X X x
Освіта й молодь x x x X x
Здоров’я, соціальний захист, сім’я і дитина     x X x
Культура і туризм X x X X X
Обмін інформацією X X X X X
Комунальне господарство x x x X x
Територіальний розвиток, земля і кадастр X X x   x

Примітка: Велика буква “X” означає більшу узгодженість /зв'язок, аніж маленька “х”.

Джерело [61]

 

Стратегія розвитку Львівської області узгоджується з: Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2020 року, економічними, соціальними, екологічними, інфраструктурними, територіальними й іншими аспектами розвитку області. Середньострокове і короткострокове державне стратегічне планування регіонального розвитку узгоджується з процесами стратегічного планування розвитку регіонів / областей та міст на основі розробки та ухвалення відповідних стратегічних документів. Стратегія розвитку Львівської області узгоджена з Генеральною схемою планування території України, схемами планування адміністративно-територіальних одиниць різного рівня та населених пунктів, а також місцевими стратегіями розвитку (стратегіями розвитку міст і районів області).


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 202; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.103 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты