Тема 5 ЄСКД. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЄСКД (Єдина система конструкторської документації) - це комплекс державних стандартів, що встановлює єдиний склад і правила розробки, оформлення і обіг технічної документації.

Позначення стандартів ЄСКД будується на класифікаційному принципі. Наприклад:

ГОСТ 2.108-68 “ЄСКД Специфікація”

Індекс

Клас стандартів

Класифікаційна група

Порядковий номер в групі

Рік реєстрації

Найменування стандарту

Клас 2 означає належність стандарту ЄСКД.

Стандарти ЄСКД розподілені на 10 класифікаційних груп, з яких конструктор ЕЗ використовує наступні: 0 - загальні положення; 1 - основні положення; 3 - загальні правила виконання креслень; 5 - правила обігу КД; 6 - правила виконання експлуатаційної і ремонтної документації; 7 - правила виконання схем.

Стадії розробки. Відповідно до ЄСКД встановлені наступні стадії розробки:

1. технічне завдання - ТЗ

2. технічна пропозиція - П - проводять аналіз ТЗ, порівнюють варіанти рішень і вибирають оптимальний варіант;

3. ескізний проект - Е - визначаються принципи роботи проектованого пристрою і приймають основні конструкторські, рішення по вибраному варіанту;

4. технічний проект - Т - на якому здійснюється остаточне і повне відпрацювання схемних, конструкторських і .технологічних рішень.

Перераховані стадії утворюють проектну документацію. За нею слідують стадії

· робочої документації - включають виготовлення і випробування дослідного зразка (Д),

· підготовку виробництва і виготовлення установчої серії (літера А)

· масового виробництва (літера Б).

При індивідуальному виробництві привласнюють літеру І.

Види виробів. Визначені чотири види виробів:

деталь - це виріб, виготовлений з однорідного по найменуванню і марці матеріалу без застосування складальних операцій;

складальна одиниця - виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню за допомогою складальних операцій;

комплекс - два вироби і більш, не сполучені на підприємстві-виробнику складальними операціями, але призначені для виконання взаємозв'язаних експлуатаційних функцій;

комплект - два і більш вироби, не сполучені на підприємстві-виробнику складальними операціями які являють набір виробів, що мають загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру.

Деталі відносяться до неспецифікованих виробів (що не має складових частин), а складальні одиниці, комплекси і комплекти - до специфікованих.

Види і комплектність конструкторських документів. Всю КД підрозділяють на графічну (креслення і схеми) і текстову.

Креслення включають наступні види КД:

· креслення деталі - документ, що містить зображення деталі і дані, необхідні для її виготовлення і контролю;

· складальне креслення (СК) - документ, що містить зображення складальної одиниці і дані, необхідні для складання і контролю;

· креслення загального вигляду (ВЗ) - документ, що визначає конструкцію виробу і пояснюює принцип його роботи;

· габаритне креслення (ГК) - документ, що визначає контурне зображення виробу з габаритними, установочними і приєднувальними розмірами;

· монтажне креслення (МК) - документ, що містить контурне зображення виробу і дані, необхідні для його установки (монтажу) на місці застосування.

Схеми є документами, на яких у вигляді умовних зображень показані складові частини виробу і зв'язку між ними. Види схем:

електрична (Е), гідравлічна (Г), пневматична (П), кінематична (К)

Типи схем: структурна (1), функціональна (2), принципова (3), з'єднань (4), підключень (5), загальна (6).

Електричні схеми включають наступні види КД:

· схему структурну (Е1 -, визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення і взаємозв'язки. Розробляють на стадіях проектування, передуючих розробці схем інших типів, і використовують для загального ознайомлення з виробом;

· схему функціональну (Е2) - роз'яснює основні процеси, що протікають в окремих функціональних колах виробу або у виробі в цілому. Ними користуються при вивченні принципів роботи виробу, під час наладки, контролю, ремонту;

· схему принципову (ЕЗ) - визначає повний склад елементів і зв'язків між ними; її використовують для вивчення принципів роботи виробу, під час наладки, контролю, ремонту. Вона служить підставою для розробки інших КД;

· схему з'єднань (Е4) - показує з'єднання складових частин виробу і визначає провідники, джгути і кабелі, якими здійснюються ці з'єднання;

· схему підключення (Е5) - показує зовнішні підключення виробу;

· схему загальну (Е6) – визначає складові частини комплексу і з'єднання їх між собою на місці експлуатації.

Текстові документи включають:

специфікацію (СП) - документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту;

пояснювальну записку (ПЗ) - документ, що містить опис пристрою і принципу дії виробу, що розробляється, а також обґрунтування визначених при його розробці технічних і техніко-економічних рішень;

технічні умови (ТУ) - документ, що містить вимоги до виробу, його виготовлення, контролю, приймання;

відомість специфікацій (ВС),

відомість купувальних виробів (ВК),

відомість посилальних документів (ВП).

У дужках вказаний шифр кожного вигляду КД, окрім креслення деталей і специфікації, які шифру не мають. Шифр документа записують в основному написі документа відразу за позначенням виробу.

Позначення виробів і конструкторських документів присвоюють централізовано і децентралізовано. Централізоване присвоєння позначень здійснюється міністерством або відомством, децентралізоване - організацією-розробником за наступною структурою:

хххх . хххххх . ххх ( )

За відсутності класифікатора ЄСКД код класифікаційної характеристики вибирають за класифікатором системи креслярського господарства, додаючи попереду два нулі.

Позначення конструкторських документів доповнюють відповідним шифром.