Сутність, класифікація та порядок визнання доходів і витрат.

З метою формування інформації про доходи і витрати протягом звітного періоду у зарубіжній обліковій практиці вико­ристовуються тимчасові номінальні рахунки, на яких накопичу­ються суми по кожному виду доходів і витрат. Тимчасовими ці рахунки називаються тому, шо суми накопичених на них доходів і витрат відносяться тільки до поточного облікового періоду. В кінці звітного періоду ці рахунки закриваються.

Рахунки доходів — це пасивні рахунки, на яких обліковують­ся доходи за їх видами. По кредиту цих рахунків протягом звіт­ного періоду відображається збільшення доходів у результаті звичайної діяльності та внаслідок екстраординарних ситуацій, а по дебету — їх списання на зведений рахунок фінансових резуль­татів.

Порядок відображення доходів підприємства на рахунках бух­галтерського обліку залежить від обраного методу обліку. Якщо доходи обліковуються на основі надходження грошових коштів, тобто за касовим методом обліку, то сума виручки від реалізації продукції (товарів), послуг буде відображатися бухгалтерським записом:

Дебет рахунка «Грошові кошти»

Кредит рахунка «Дохід від реалізації»

Якшо облік доходів ведеться за методом нарахування, згідно з яким вони визначаються тоді, коли мають місце, а не тоді, коли отримані грошові кошти, то відображення їх в обліку і фінансо­вій звітності здійснюється у тому періоді, до якого вони відно­сяться. Прн цьому можуть застосовуватися два способи:

— відображення в обліку доходів у періоді, в яком}' вони заро­блені:

— коригування рахунків.

Перший спосіб ведення обліку доходів за методом нарахуван­ня передбачає відображення їх в момент реалізації продукції (то­варів), послуг бухгалтерським проведенням

Дебет рахунка «Рахунки до отримання» Кредит рахунка <Дохід від реалізації»

Рахунки витрат — це активні рахунки, на яких обліковуються витрати за їх елементами. По дебету них рахунків протягом звіт­ного періоду відображається накопичення витрат у процесі зви­чайної діяльності підприємства та внаслідок екстраординарних ситуацій, а по кредиту — їх списання на зведений рахунок фінан­сових результатів.

В бухгалтерському обліку витрати відображаються з дотри­манням принципів нарахування, відповідності доходів і витрат та обачності. Порядок відображення витрат підприємства на рахун­ках бухгалтерського обліку може здійснюватися за касовим ме­тодом обліку (витрати обліковуються на основі виплат грошових коштів), або за методом нарахування, шо розглянуті вище. Осно­вна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з обліку ви­трат розглянута у попередніх розділах.

Проте слід зазначити, шо компанії часто несуть витрати, пов'язані з отриманням економічних вигод протягом періоду, шо перевищує один фінансовий рік або операційний цикл, якщо він довший за 12 місяців. Так, наприклад, в процесі експлуатації дов­гострокових активів (основних засобів, природних ресурсів та інших) необхідно здійснювати систематичний, раціональний розподіл їх вартості між обліковими періодами, протягом яких підприємство отримувало економічні вигоди від їх використання. Цей процес називається нарахуванням амортизації основних за­собів та інших довгострокових активів (див. розділ 6 «Облік дов­гострокових активів»). При нарахуванні амортизації основних за­собів на рахунках бухгалтерського обліку складається пр­оведення:

Дебет рахунка «Витрати на амортизацію основних засобів» Кредит рахунка «Накопичена амортизація основних засобів» Рахунок «Накопичена амортизація основних засобів» є регу­люючим, контрактивннм по відношенню до рахунка «Основні за­соби», сам по собі є пасивним. По кредиту цього рахунка нако­пичується сума нарахованої амортизації основних засобів протягом терміну їх корисного використання, з урахуванням якої у фінансовій звітності відображається залишкова (балансова) ва­ртість основних засобів.