Інші цукрознижуючі засоби

• Репаглінід (Repaglinide)

Фармакотерапевтична група:А10ВХ02 – пероральні гіпоглікемізуючі засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:швидкодіючий пероральний цукрознижуючий засіб, що швидко знижує рівень глюкози в крові, стимулюючи секрецію інсуліну підшлунковою залозою, причому ефект препарату залежить від кількості функціонуючих β-клітин, що збереглися в острівцях залози; закриває АТФ-залежні калієві канали в мембрані β-клітин спеціальним білком, що спричинює деполяризацію β-клітин і приводить до відкриття кальцієвих каналів, що збільшує вхід у клітину іонів кальцію, які стимулюють секрецію інсуліну.

Показання для застосування ЛЗ:ЦД 2 типу ^БНФ (інсулінонезалежний ЦД), коли за допомогою дієти, зменшення маси тіла і фізичних навантажень не вдається досягти задовільного контролю рівня глюкози в крові.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:застосовують перед кожним основним прийманням їжі (тобто препрандіально); виділення інсуліну відбувається протягом 30 хв після їди; препарат звичайно приймають протягом 15 хв від початку прийому їжі, проте час приймання може варіювати від безпосередньо перед їдою до 30 хв до їди; якщо пацієнт пропустив приймання їжі, слід пропустити також приймання репаглініду; підбір доз здійснюється відповідно до потреб хворого, які визначаються за рівнем глюкози в крові; рекомендується починати з дози 0,5 мг; збільшення дози проводять через один-два тижні; якщо хворий приймав інший пероральний цукрознижуючий засіб, рекомендована початкова доза становить 1 мг; максимальна рекомендована одноразова доза, яку приймають перед основними прийомами їжі, становить 4 мг; МДД не повинна перевищувати 16 мг; підбір доз ослабленим і виснаженим хворим слід проводити особливо ретельно; репаглінід може застосовуватись у комбінації з метформіном, cтартова доза така ж, як і при монотерапі; при комплексному лікуванні репаглінідом і метформіном досягається більш ефективний контроль рівня глюкози в крові, ніж при використанні кожного з цих препаратів окремо; при одночасному прийманні метформіну може виникнути необхідність зменшити дозу репаглініду; незважаючи на те що репаглінід в основному виділяється з жовчю, слід з обережністю призначати його хворим з порушеннями функції нирок.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гіпоглікемія; біль у животі, нудота, пронос, блювання, закреп; почервоніння, свербіж, кропив’янки; порушення гостроти зору; підвищення активності печінкових ферментів.

Протипоказання до застосування ЛЗ:встановлена гіперчутливість до репаглініду або будь-якого компонента препарату; ЦД 1 типу (інсулінозалежний ЦД, С-пептиднегативний ЦД); діабетичний кетоацидоз з наявністю або відсутністю коматозного стану; вагітність або годування грудьми; не рекомендується застосовувати дітям віком до 18 років у зв’язку з недостатністю даних про безпеку та/або ефективність; тяжкі порушення функції печінки.

Форми випуску ЛЗ:табл. по 1, по 2 мг

Торгова назва:

• Ексенатид (Еxenatide)

Фармакотерапевтична група:A10ВХ04 – гіпоглікемізуючі засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:глюкагоноподібний пептид є міметиком інкретину, який посилює кілька антигіперглікемічних впливів глюкагоноподібного пептиду-1(ГПП-1); послідовність амінокислот в подібна до послідовності людського ГПП-1; виявляє здатність зв’язуватися та активувати рецептори ГПП1 у людини за участю циклічного АМФ та/або інших внутрішньоклітинних сигнальних шляхів; глюкагоноподібний пептид (ексенатид) посилює глюкозозалежну секрецію інсуліну з бета-клітин підшлункової залози; щойно концентрація глюкози у крові знижується, секреція інсуліну послаблюється; пригнічує надмірно підвищену секрецію глюкагону при гіперглікемії у пацієнтів з ЦД 2 типу; не порушує нормальну глюкагонову відповідь та відповіді інших гормонів на гіпоглікемію; глюкагоноподібний пептид (ексенатид) уповільнює випорожнення шлунка; введення засобу призводить до зниження апетиту.

Показання для застосування ЛЗ:допоміжна терапія для покращання глікемічного контролю у пацієнтів з ЦД 2 типу, які приймають метформін та/або сульфонілсечовину і які так і не досягли адекватного глікемічного контролю.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:терапію глюкагоноподібним пептидом слід починати з дози в 5 мкг, яку призначають двічі на добу на період щонайменше 1 міс для покращання переносимості; через 1 міс після початку лікування доза може бути підвищена до 10 мкг 2 р/добу ^БНФ для подальшого покращання глікемічного контролю; дози, вищі за 10 мкг, не рекомендуються. призначається у будь-який час протягом 60 хв перед ранковим або вечірнім прийомом їжі (або перед двома основними прийомами їжі протягом дня, між якими є 6-годинний або більший проміжок часу).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:діарея, блювання, нудота, гіпоглікемія, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, астенія, відчуття тремтіння, зниження апетиту, запаморочення, головний біль, гіпергідроз, здуття живота, біль в животі, відрижка, закреп, метеоризм (не часто), реакції в місці ін’єкції; дисгевзія, сонливість; генералізований свербіж та/або кропив’янка, плямисті або папульозні висипання, ангіоневротичний набряк; зміни ниркових показників, включаючи г. ниркову недостатність, погіршення перебігу хр. ниркової недостатності, підвищення креатиніну сироватки; імуногенність: через потенційні імуногенні властивості білкових та пептидних компонентів у складі препарату у пацієнтів внаслідок лікування ексенатидом можуть вироблятися а/т до ексенатиду; у більшості пацієнтів, у яких вироблялися а/т, з часом титри а/т знижувалися.

Протипоказання до застосування ЛЗ:відома гіперчутливість до продукту або будь-яких його компонентів.

Форми випуску ЛЗ:р-н для ін'єкцій, 250 мкг/мл по 1,2 мл або по 2,4 мл у скляних-картриджах, укомплектованих у шприцах-ручках

Торгова назва: