Похідні сульфонілсечовини

• Глібенкламід (Glibenclamide) *

Фармакотерапевтична група:А10ВВ01 – пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Похідні сульфонілсечовини.

Основна фармакотерапевтична дія:пероральний протидіабетичний засіб, похідне сульфонілсечовини ІІ покоління; чинить гіпоглікемічну дію шляхом стимуляції секреції інсуліну функціонуючими β-клітинами підшлункової залози, а також шляхом підвищення чутливості рецепторів периферичних тканин до інсуліну; чинить гіполіпідемічну дію, певною мірою нормалізує процеси внутрішньосудинної мікроциркуляції; за гіпоглікемічною активністю значно перевищує толбутамід, хлорпропамід; гіпоглікемічний ефект після прийому препарату внутрішньо настає через 2 год, максимальний ефект – через 7–8 год, тривалість дії – понад 12 год.

Показання для застосування ЛЗ:ЦД ІІ типу ^{БНФ, ВООЗ} (інсуліннезалежний), у дорослих як монотерапія при недостатній ефективності дієтотерапії та призначенні фізичних навантажень; комбінована терапія з інсуліном.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:початкова доза препарату становить 2,5 мг 1 р/добу; перше призначення становить 1,75 мг - 3,5 мг/добу; при необхідності, підвищення добової дози проводять при регулярному контролі рівня глюкози в крові, поступово збільшуючи дозу з інтервалом від декількох днів до 1 тижня на 2,5 мг до досягнення терапевтично ефективної дози; максимальна ефективна доза становить 15 мг ^{БНФ, ВООЗ}; дози вище 15 мг/добу не підвищують вираженість гіпоглікемічного ефекту; добову дозу до 10 мг приймають 1 р/добу, перед сніданком; при більш високій добовій дозі її рекомендується розділити на два прийоми у співвідношенні 2:1, вранці і ввечері.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гіпоглікемія, у тому числі нічна (головний біль, відчуття голоду, нудота, відчуття втоми, порушення сну, кошмарні сновидіння, тривога, подібний до сп’яніння стан, тремтіння, сплутаність свідомості, мовні і зорові розлади; дуже рідко – судоми, кома); холодний липкий піт, тахікардія; гіперчутливість до алкоголю, збільшення маси тіла, дисліпідемія, відкладення жирової тканини; після тривалого застосування – гіпофункція щитовидної залози; нудота, блювання, відчуття важкості або дискомфорту в епігастрії, біль у животі, діарея, метеоризм, печія, втрата або збільшення апетиту, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, порфірія, гепатит; гемолітична або апластична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія; мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація; перехресна алергія з іншими похідними сульфонілсечовини, сульфаніламідами та тіазидоподібними препаратами; необхідно враховувати можливість появи перехресної алергії з іншими похідними сульфанілсечовини, з похідними сульфонамідів і з пробенецидом; гіпонатріємія, гіпоосмолярність, с-м неадекватної секреції антидіуретичного гормону (депресія, запаморочення, летаргія, набряки обличчя, щиколоток і кистей рук, судоми, ступор, кома), минущий розлад акомодації.

Протипоказання до застосування ЛЗ:інсулінзалежний ЦД (І типу), у т. ч. у дитячому і юнацькому віці, діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома і кома, резекція підшлункової залози, гіперосмолярна кома, тяжка печінкова і/або ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв, у т.ч. хворі, які перебувають на гемодіалізі), великі опіки, важка множинна травма, значні хірургічні втручання, кишкова непрохідність, парез шлунка, стани, що супроводжуються порушенням всмоктування їжі та розвитком гіпоглікемії (інфекційні захворювання та ін.), лейкопенія, гіперчутливість до глібенкламіду, інших похідних сульфонілсечовини або сульфаніламідних препаратів; вагітність, годування груддю, дитячий вік до 14 років (ефективність та безпечність застосування у дітей не доведена). повна вторинна неефективність терапії глібенкламідом при ЦД ІІ типу

Форми випуску ЛЗ:табл. по 3,5 мг, по 5 мг

Торгова назва:

• Гліпізид (Glipizidе)

Фармакотерапевтична група:А10ВВ07 – пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні сульфонілсечовини.

Основна фармакотерапевтична дія:похідне сульфонілсечовини ІІ генерації, що володіє високою селективністю відносно рецепторів β-клітин підшлункової залози; має панкреатичні та поза панкреатичні ефекти; стимулює вироблення інсуліну підшлунковою залозою шляхом зниження порогу подразнення глюкозою β-клітин; у пацієнтів із ЦД 2 типу стимулює першу фазу вивільнення інсуліну у відповідь на прийом їжі та скорочує проміжок часу від моменту прийому їжі до початку секреції інсуліну, що забезпечує належний контроль постпрандіального рівня цукру в крові; збільшує чутливість тканин до інсуліну та його зв’язування з клітинами-мішенями; посилює вплив інсуліну на поглинання глюкози клітинами печінки та м’язів; має гіполіпідемічну, фібринолітичну дію, пригнічує агрегацію тромбоцитів, знижує ризик розвитку мікротромбозів; зниження концентрації глюкози в крові відмічається, в середньому, через 30 хв після прийому їжі, максимум через 1,5 – 2 год за рахунок інсулінотропної дії препарату; завдяки повільному вивільненню гліпізиду суттєво зменшується ризик розвитку гіпоглікемічних ефектів.

Показання для застосування ЛЗ:ЦД 2 типу ^БНФ у пацієнтів з надмірною або нормальною масою тіла при неефективності дієтотерапії у вигляді монотерапії або у поєднанні з іншими антидіабетичними препаратами.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:для лікування ЦД 2 типу призначають залежно від клінічної картини захворювання; початкова доза становить 2,5 – 5 мг/добу за 15 – 30 хв до їди, препарат рекомендується приймати перед сніданком або обідом.; за необхідності дозу збільшують до 15 мг/добу у 2 прийоми; максимальна разова доза – 15 мг ^БНФ, МДД – 40 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гіпоглікемія, гіпонатріємія, особливо у пацієнтів похилого віку і ослаблених, при нерегулярному вживанні їжі, вживанні алкоголю, при порушенні функції печінки і нирок; нудота, діарея, токсичний гепатит; шкірний висип, свербіж; тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз; головний біль; дезорієнтація в просторі і часі, запаморочення, сонливість, головний біль, тремор, затьмареність зору, диплопія, погіршання гостроти зору; холестатична жовтяниця, послаблення функції печінки, гепатит.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до похідних сульфонілсечовини, сульфаніламідів; ЦД 1 типу, діабетичний кетоацидоз; діабетична прекома і кома, виражені порушення функції нирок і печінки, вагітність і період годування грудьми.

Форми випуску ЛЗ:табл. пролонгованої дії по 10 мг, по 5 мг

Торгова назва:

• Гліквідон (Gliquidone)

Фармакотерапевтична група:А10ВВ08 – пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні сульфонілсечовини.

Основна фармакотерапевтична дія:пероральний гіпоглікемічний засіб, похідне сульфонілсечовини другої генерації; стимулює секрецію ендогенного інсуліну ß-клітинами підшлункової залози, підсилює процеси утилізації глюкози, гальмує процес лі полізу, понижує інсулін-резистентність у печінці та жирових тканинах шляхом підвищення кількості рецепторів інсуліну та стимуляції пострецепторних процесів, що спричинені інсуліном; передумовою для пониження рівня цукру в крові, що спричинений гліквідоном, є існування ендогенного інсуліну; ефект пониження рівня цукру в крові починається через 60–90 хв після перорального застосування та досягає максимуму через 2-3 год після прийому; тривалість гіпоглікемічного ефекту гліквідону, становить 8-10 год.

Показання для застосування ЛЗ:ЦД 2 типу у пацієнтів середнього та літнього віку, коли метаболізм вуглеводів не піддається успішному контролю лише дієтотерапією.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:початкова доза - 15 мг, що приймається під час сніданку; при неефективності доза може бути поступово збільшена; за умови призначення не більше 60 мг/добу можна приймати одноразово під час сніданку; однак при вживанні вищих доз найкращий контроль забезпечується дво- або триразовим прийомом добової дози; в такому разі найвищу дозу слід приймати під час сніданку; гліквідон слід приймати на початку прийому їжі; підвищення дози до 120 мг/добу не приводить до подальшого підсилення лікувального ефекту; при заміні іншого перорального гіпоглікемізуючого засобу з подібним механізмом дії; початкова доза визначається залежно від перебігу захворювання на момент призначення препарату; при заміні іншого протидіабетичного засобу гліквідоном слід пам’ятати, що дія 30 мг гліквідону приблизно еквівалента 1000 мг толбутаміду.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:нудота, блювання, закреп, пронос, втрата апетиту; внутрішньопечінковий холестаз; свербіж, екзема; головний біль, запаморочення, порушення акомодації; тромбоцитопенія; кропив’янка, с-м Стівенса–Джонсона; лейкопенія, агранулоцитоз.

Протипоказання до застосування ЛЗ:інсулінзалежний ЦД 1 типу; діабетична кома та прекома; ЦД, що ускладнений ацидозом і кетозом; після резекції підшлункової залози; під час г. інфекцій; перед хірургічною операцією; при серйозних порушеннях функції печінки; при інтермітуючій г. (гепатичній) порфірії; при алергії на сульфонаміди.

Форми випуску ЛЗ:табл. по 30 мг

Торгова назва:

• Гліклазид (Gliclazidе)

Фармакотерапевтична група:А10ВВ09 – пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні сульфонілсечовини

Основна фармакотерапевтична дія:похідне сульфанілсечовини, що відрізняється від інших пероральних цукрознижувальних препаратів наявністю азобіциклооктанового кільця; знижує рівень глюкози у плазмі крові внаслідок стимуляції секреції інсуліну β-клітинами підшлункової залози; підвищення рівня постпрандіального інсуліну та С-пептиду зберігається навіть після 2 років застосування препарату. Гліклазид має подвійну фармакологічну активність, метаболічні, гемоваскулярні та антиоксидантні властивості; у хворих на ЦД 2-го типу відновлює ранній пік інсуліносекреції та збільшує другу фазу інсуліносекреції; збільшення виділення інсуліну відбувається відповідно до прийнятої їжі чи навантаження глюкозою; має гемоваскулярні та антиоксидантні властивості, які забезпечують зменшення ризику розвитку судинних ускладнень ЦД; запобігає розвитку мікротромбозу: частково інгібує адгезію та агрегацію тромбоцитів, зменшує кількість маркерів активації тромбоцитів; впливає на фібринолітичну активність ендотелію; антиоксидантні властивості гліклазиду були підтверджені фармакологічно під час оцінки антиоксидантного статусу хворих на ЦД типу; відмічалося зниження у плазмі перекисних ліпідів; збільшення активності пероксидної дисмутази еритроцитів, вмісту тіолів плазми та загальної антиоксидантної ємності.

Показання для застосування ЛЗ:ЦД 2 типу ^БНФ (інсулінонезалежний) при неможливості контролювати концентрацію глюкози в крові тільки дієтою, фізичними вправами чи зменшенням маси тіла.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:для перорального застосування дорослим добову дозу приймати у два прийоми, бажано з їжею; початкова доза хворим до 65 років - 80 мг/добу, у два прийоми; хворим старше 65 років лікування починати слід з 40 мг 1р/ добу; за необхідності посилення контролю рівня глікемії добова доза може бути підвищена ^БНФ; підвищення дози рекомендовано проводити з інтервалом не менше 14 днів; середньодобова доза - 80-240 мг у два прийоми; стандартна доза – 160 мг/добу ^БНФ, у два прийоми; максимальна добова доза – 320 мг ^БНФ гліклазиду у два прийоми; для таблеток з модифікованим вивільненням рекомендована початкова доза становить 30 мг, добова доза становить 30-120 мг, добову дозу приймають одноразово під час сніданку, табл. слід ковтати цілою; за необхідності посилення контролю рівня глікемії добова доза може бути підвищена до 60 мг, 90 мг або 120 мг одноразово під час сніданку; підвищення дози рекомендовано проводити поступово, з інтервалом 1 місяць, окрім випадків, коли не спостерігалося зменшення рівня глюкози в крові протягом 2 тижнів лікування; за таких обставин доза може бути збільшена ч/з 2 тижні лікування; середня добова доза становить 60 мг/на день одноразово, під час сніданку для більшості пацієнтів від самого початку лікування; максимальна рекомендована добова доза -120 мг; 1 табл. з модифікованим вивільненням препарату 60 мг еквівалентна 2 табл.з модифікованим вивільненням препарату по 30 мг; табл. з модифікованим вивільненням препарату 60 мг підлягає поділу, що дає можливість застосовувати препарат у дозі 30 мг (1/2 табл.) та в дозі 90 мг (1,5 табл.); переведення пацієнта із препаратів, що містять гліклазид 80 мг, на препарат, що містить гліклазиду 60 мг, табл. з модифікованим вивільненням: 1 табл., що містить гліклазид 80 мг, відповідає 1/2 табл. гліклазиду 60 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль, відчуття голоду, нудота, блювання, абдомінальний біль втомленість, порушення сну, збудження, порушення концентрації уваги та реакції, депресія, сплутаність свідомості, тимчасові порушення зору можуть виникнути, особливо на початку лікування, через зміну рівня глюкози в крові; порушення мови, афазія, тремор, парези, порушення чутливості, запаморочення, марення, судоми, брадикардія, поверхневе дихання та навіть розвиток коми; пітливість, вологі долоні, збудження, тахікардія, гіпертензія, відчуття серцебиття, біль за грудниною, серцева аритмія; диспепсія, пронос, закреп, гепатит, холестатична жовтуха; макропапульозні висипи, свербіж, кропив’янка, бульозний висип; анемiя, лейкопенiя, тромбоцитопенiя, гранулоцитопенія; збільшення рівня ферментів печінки (АЛТ, АСТ), лужної фосфатази.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до гліклазиду, інших препаратів сульфонілсечовини, сульфонамідів, або до будь-якого компонента препарату; інсулінозалежний ЦД (1-го типу), особливо юнацький ЦД; кетоацидоз, діабетична передкома; тяжка печінкова або ниркова недостатність; лікування міконазолом; періоди вагітності та годування грудьми.

Форми випуску ЛЗ:табл. з модифікованим вивільненням по 30 мг, по 60 мг; табл. по 80 мг

Торгова назва:

• Глімепірид (Glimepiridе)

Фармакотерапевтична група:А10ВВ12 – пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні сульфонілсечовини.

Основна фармакотерапевтична дія:глімепірид являє собою пероральний гіпоглікемізуючий препарат – похідне сульфонілсечовини; стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози, збільшує вивільнення інсуліну, підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну.

Показання для застосування ЛЗ:лікування ЦД 2 типу, ^БНФ при неефективності дієти та дозованих фізичних навантажень.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:приймають внутрішньо, не розжовуючи, безпосередньо перед або під час сніданку або основного першого прийому їжі, запиваючи склянкою води, 1 р/добу; доза лікарського засобу встановлюється індивідуально на основі даних про рівень глікемії та глюкозурії; рекомендована початкова доза становить 1 мг/добу; у випадку незадовільного контролю за рівнем глікемії дозу поступово збільшують до 4 - 6 мг/добу, додаючи по 1 мг з інтервалом у 1 - 2 тижні; МДД - 6 мг. ^БНФ

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гіпоглікемія, спричинена передозуванням ЛЗ, неправильним харчуванням, важкими фізичними навантаженнями, ендогенними порушеннями вуглеводного обміну, травмами, перехресною взаємодією з іншими ЛЗ або алкоголем; нудота, блювання, діарея, відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, біль у ділянці живота, підвищення активності трансаміназ, дуже рідко холестаз, жовтяниця, гепатит; тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія, які є оборотними, а картина крові поступово нормалізується після відміни препарату; свербіж, висипання на шкірі, кропив’янка; фотосенсибілізація, алергічний васкуліт, диспное, зниження АТ, шок; порушення зору, гіпонатріємія.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до глімепіриду або інших компонентів препарату, при ЦД І типу, кетоацидозі, прекомі, комі, тяжкій недостатності печінки та/або нирок (у тому числі у хворих, які перебувають на діалізі), у період вагітності і лактації; дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ: табл. по 1 мг, по 2 мг, по 3 мг, по 4 мг, по 6 мг

Торгова назва: