Інсуліни та аналоги для ін’єкцій середньої тривалості дії

• Інсулін людини (Іnsulin human) *

Фармакотерапевтична група:А10АС01 – протидіабетичний засіб. Інсуліни та аналоги середньої тривалості дії.

Основна фармакотерапевтична дія:препарат людського інсуліну середньої тривалості дії, одержаний за технологією рекомбінантної ДНК; для нього характерна специфічна властивість регулювати вуглеводний обмін у тканинах, виликає цукрознижуючий ефект, сприяє прискоренню активного транспорту вуглеводів і амінокислот у внутрішньоклітинний простір, пригніченню ліполізу, стимуляції синтезу РНК і білків, а також активації синтезу глікогену; підвищує проникнення калію в клітини з навколоклітинного простору, що сприяє зниженню ступеня діастолічної деполяризації міокарда, яка виникає при кардіопатіях і як побічний ефект при дії дигіталісу, глюкокортикоїдів та катехоламінів.

Показання для застосування ЛЗ:інсулінозалежний ЦД (I типу), інсулінонезалежний ЦД (II типу), якщо не вдається досягти компенсації захворювання за допомогою дієти і пероральних цукрознижуючих засобів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводять п/ш, суспензії інсуліну ні в якому разі не можна вводити в/в; препарат вводиться від одного до кількох разів на добу, інтервал між п/ш ін’єкцією та прийманням їжі повинен бути не більшим за 1–2 год; застосування препарату проводиться при обов’язковому дотриманні дієтичного режиму; при визначенні калорійності їжі (як правило, 1700-3000 калорій) необхідно керуватися масою хворого, а також характером діяльності; при визначенні початкової дози необхідно керуватися рівнем глікемії натщесерце і протягом доби, а також рівнем глюкозурії протягом доби; при орієнтовному розрахунку доз препарату можна керуватися такими міркуваннями: у випадку, коли рівень глікемії перевищує 9 ммоль/л, для корекції кожних наступних 0,45-0,9 ммоль/л глюкози крові потрібно 2-4 МО інсуліну; остаточний підбір дози інсуліну проводиться під контролем загального стану хворого і з урахуванням глюкозурії і глікемії, які спостерігаються на фоні застосування препарату; хворим з вперше виявленим ЦД призначають в дозі 0,5 МО/кг/добу; в період ремісії – 0,4 МО/кг, а хворим з незадовільною компенсацією ЦД – до 0,7-0,8 МО/кг/добу; добова доза для дітей не повинна перевищувати 0,7 МО/кг; добова доза більше 1 ОД/кг/добу свідчить про передозування інсуліну, за виключенням III триместру вагітності та пубертатного періоду, коли для підтримання вуглеводного обміну потрібна підвищена кількість інсуліну; у пацієнтів з лабільним типом захворювання, дітей, вагітних, зміна дози інсуліну не повинна перевищувати 2-4 МО на одну ін’єкцію.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гіпоглікемія; інсулінорезистентність, реакція гіперчутливості; атрофія чи гіпертрофія п/ш жирового шару; локальна алергія - почервоніння шкіри, набряк або свербіж в місці ін’єкції; системна алергія - висипання на всій поверхні тіла, задишку, хрипи, зниження АТ, збільшення частоти ударів серця та підсилення потовиділення.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіпоглікемія, алергія на компоненти препарату; тяжка алергія миттєвого типу на інсулін; перехресна імунологічна реакція між тваринним інсуліном та інсуліном людини.

Форми випуску ЛЗ:суспензія для ін'єкцій, 100 МО/мл по 5 мл, по 10 мл у фл., по 3 мл у картриджах, по 3 мл у картриджах, вкладених у шприц-ручку; суспензія для ін`єкцій, 40 МО/мл по 10 мл у фл.

Торгова назва:

• Інсулін свинячий (Іnsulin (pork) *

Фармакотерапевтична група:А10АС03 – протидіабетичні засоби. Інсуліни та аналоги середньої тривалості дії. Інсулін свинячий.

Основна фармакотерапевтична дія:препарат інсуліну свинячого моно компонентного; знижує рівень глюкози в крові, посилює її засвоєння тканинами; активна діюча речовина – ізофан протамін-інсулін; після зв’язування із специфічними рецепторами клітинної мембрани інсулін зумовлює швидке пересування глюкози у клітину, підвищує її утилізацію та сприяє синтезу глікогену, ліпідів і протеїнів, гальмує глюконеогенез, печінковий глікогеноліз, ліполіз та кетогенез, а також протеоліз; під дією інсуліну збільшується синтез глікогену у печінці.

Показання для застосування ЛЗ:для тривалого лікування ЦД І типу та ЦД ІІ типу, який підлягає обов’язковій інсулінотерапії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:дозу препарату визначають суворо індивідуально; вводиться п/ш за 30-45 хв до їди і тільки як виняток – в/м; добова доза становить у більшості випадків близько 0,3-0,8 ОД/кг маси тіла, а при ЦД І типу сягає 0,7-0,8 Од/кг маси тіла; ці ж орієнтовні дози поширюються і на дітей; більш низька потреба спостерігається на ранній стадії ЦД, передусім у так званій фазі ремісії, коли в організмі ще спостерігається залишкова секреція інсуліну, а також при комбінованому лікуванні препаратами сульфонілсечовини; більш високі добові дози інсуліну, більше 100 ОД/кг маси тіла, можуть призначатись у разі пониження чутливості до інсуліну, наприклад в юнацькому віці, на стадії декомпенсації, під час інфекцій, вагітності та, особливо, хворим на ЦД ІІ типу із надмірною масою тіла; при початкових призначеннях доз та адаптації до інсуліну рекомендують починати з одноразових доз, які становлять для дорослих 8-24 ОД; у дитячому віці при встановленій чутливості до інсуліну або при комбінованій терапії препаратами сульфанілсечовини можуть бути ефективними нижчі дози, ніж 8 ОД на ін’єкцію; перевищувати разову дозу, що дорівнює 40 ОД, рекомендують лише як вийняток.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гіпоглікемія (зниження рівня цукру нижче 50 або 40 мг/дл, підвищене потовиділення, відчуття голоду, тремор, головний біль); атрофія або гіпертрофія жирової тканини, свербіж і поява пухирів, що швидко поширюються за межі зони ін’єкції; тяжкі реакцій чутливості до компонентів препарату.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіпоглікемія, алергія на компоненти препарату; перехресна імунологічна реакція між тваринним інсуліном та інсуліном людини.

Форми випуску ЛЗ:суспензія для ін'єкцій, 40 МО/мл по 10 мл у фл.

Торгова назва: