Інгібітори альфа-глікозидази

• Акарбоза (Аcarbosе)

Фармакотерапевтична група:А10ВF01 – пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Інгібітори альфа-глюкозидази.

Основна фармакотерапевтична дія:належить до засобів, що знижують рівень цукру в крові; механізм дії препарату полягає в пригніченні інтестинальних альфа-глюкозидаз, які беруть участь у розщепленні ди-, оліго- і полісахаридів, що уповільнює засвоєння вуглеводів і спричиняє зменшення поглинання глюкози із сахаридів; цим обумовлена специфічна дія акарбози після вживання їжі: регулюючи поглинання цукру із кишечнику, препарат зменшує добові коливання рівня цукру в крові та сприяє його зниженню.

Показання для застосування ЛЗ:ЦД 2 типу ^БНФ – комбінована терапія у комплексі з дієтотерапією, профілактика ЦД 2 типу у пацієнтів з підтвердженим порушенням толерантності до глюкози (ПТГ).

Спосіб застосування та дози ЛЗ:оптимальна доза встановлюється індивідуально; акарбозу призначають тільки дорослим; лікування починають з дози 50 мг 3 р/добу, потім, у разі потреби, дозу можна підвищити до 100 мг 3 р/добу, в деяких випадках - 200 мг 3 р/добу; у разі недостатньої ефективності лікування рекомендується збільшити дозу препарату через 4-8 тижнів від початку лікування; середня добова доза акарбози досягає 300 мг; у людей похилого віку і пацієнтів з печінковою недостатністю зміна схеми лікування не потрібна; тривалість лікування препаратом не обмежена.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:метеоризм, біль в епігастральній ділянці, діарея, нудота (ці явища посилюються при огріхах у дієті), непрохідність кишечнику, жовтяниця та/або гепатит; висип, еритема, екзантема, кропив’янка; набряки, підвищення активності печінкових трансаміназ, яке повністю минає після відміни препарату.

Протипоказання до застосування ЛЗ:хр. захворювання кишечнику з вираженими порушеннями травлення та всмоктування; стани, що супроводжуються метеоризмом (с-м Ремхельда, великі грижі, стеноз і виразкові ураження кишечнику); ефективність та безпечність застосування акарбози у пацієнтів віком до 18 років не встановлена, вагітність, період годування груддю, індивідуальна гіперчутливість до акарбози та/або допоміжних речовин; тяжка ниркова недостатність (при кліренсі креатиніну < 25 мл/хв); рекомендується контроль рівня “печінкових” ферментів, оскільки під час лікування препаратом можливе безсимптомне підвищення рівня “печінкових” ферментів.

Форми випуску ЛЗ:табл. по 100 мг, по 50 мг

Торгова назва:

7.1.2.4. Тіозолідиндіони (інсулінсенситайзери)

• Піоглітазон (Pioglitazone)

Фармакотерапевтична група:А10ВG03 – пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні тіазалідиндіону.

Основна фармакотерапевтична дія:похідне тіазалідиндіону цукрознижуючий засіб для внутрішнього застосування, ефективний та високоселективний агоніст гамма-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом (g-PPAR); g-PPAR рецептори присутні у жировій, м’язовій тканинах та у печінці; активація ядерних рецепторів g-PPAR модулює транскрипцію деяких генів, чутливих до інсуліну, що беруть участь у контролі рівня глюкози та у метаболізмі ліпідів; препарат знижує інсулінорезистентність у периферичних тканинах та у печінці, внаслідок чого відбувається збільшення утилізації глюкози та зниження викиду глюкози з печінки; на відміну від препаратів сульфонілсечовини, піоглітазон не стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози; при інсулінонезалежному ЦД (тип II) зменшення інсулінорезистентності під впливом препарату призводить до зменшення концентрації глюкози в крові, зниження рівнів інсуліну в плазмі крові і НbАІс.

Показання для застосування ЛЗ:інсулінонезалежний ЦД (тип II) для проведення монотерапії або у складі комбінованої терапії з похідними сульфонілсечовини, метформіном або інсуліном ^БНФ у випадку неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та проведення монотерапії одним із зазначених препаратів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:дозу встановлюють індивідуально; препарат застосовують внутрішньо 1 р/добу натщесерце; початкова доза препарату становить 15 - 30 мг/добу; при недостатній ефективності лікування можливе підвищення дози до 45 мг/добу одноразово ^БНФ; при неефективності монотерапії застосовують комбіновану терапію; при комбінованій терапії з похідними сульфонілсечовини або метформіном препарат застосовують по 30 мг/добу одноразово; при комбінованій терапії з інсуліном початкова доза піоглітазону становить 15 - 30 мг на добу, доза інсуліну або залишається такою ж, або знижується на 10 - 25%; МДД препарату при комбінованій терапії становить 30 мг; для пацієнтів з гіперглікемією на фоні застосування максимально допустимих доз метформіну слід спочатку ввести у схему лікування піоглітазон і тільки потім замінити метформін на інший препарат; при лікуванні хворих на ЦД II типу слід обов'язково дотримуватися дієти.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гіпоглікемія (від слабкої до вираженої); анемія, зниження рівня Hb та гематокриту; зниження рівня білірубіну, підвищення активності АЛТ (аланінамінотрансферази), КФК (креатинінфосфотази), головний біль, синусит, міалгія, порушення цілісності зубної емалі, фарингіт.

Протипоказання до застосування ЛЗ:встановлена гіперчутливість до компонентів препарату, діабетичний кетоацидоз, вагітність, годування грудьми.

Форми випуску ЛЗ:табл. по 15 мг, по 30 мг

Торгова назва: