Глюкокортикостероїди для системного застосування

• Бетаметазон (Betamethasone) * (див. п. 7.4.1. розділу "ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ", п. 9.1.1. розділу "ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:як допоміжна терапія для короткочасного застосування при РА (окремі випадки), анкілозуючому спондиліті, г. та підгострому бурситі, г. неспецифічному тендосиновіїті, подагричному артриті, г. ревматичній пропасниці та при синовії ті; колагенози ^БНФ - під час загострення хвороби або як підтримуюча терапія в окремих випадках системного червоного вовчака, г. ревмокардиту, склеродермії або дерматоміозиту, вузликовому періартеріїті;

Спосіб застосування та дози ЛЗ:початкова доза препарату у більшості випадків дорівнює 1 – 2 мл (7 – 14 мг бетаметазону); введення повторюють за необхідності, залежно від стану хворого; препарат вводять глибоко в/м у сідницю: при тяжких станах (червоний вовчак), які потребують екстрених заходів, початкова доза препарату може становити 2 мл (14 мг бетаметазону); внутрішньосуглобове введення препарату в дозі 0,5 - 2 мл (3,5 – 14 мг бетаметазону) зменшує біль, болючість та тугорухливість суглобів при РА та остеоартриті протягом 2 - 4 год після введення; тривалість терапевтичної дії препарату значно варіює і може становити 4 і більше тижнів; при г. подагричному артриті - від 0,5 до 1 мл (3,5 – 7 мг бетаметазону) з інтервалами між уведеннями 1 тиждень, для введення рекомендують застосовувати туберкуліновий шприц з голкою, яка має діаметр приблизно 1 мм.; при г. бурситах (субдельтоподібному, підлопатковому, ліктьовому та передньонадколінному) введення 1 - 2 мл (7 – 14 мг бетаметазону) у синовіальну сумку може полегшити біль та повністю відновити рухливість на декілька год; лікування хр. бурситу проводять меншими дозами препарату після купірування г. нападу хвороби; після досягнення терапевтичного ефекту підтримуючу дозу підбирають шляхом поступового зниження початкової дози за рахунок зменшення концентрації бетаметазону в р-ні, яка вводиться у відповідні інтервали часу; знижувати дозу продовжують до досягнення мінімальної ефективної дози; відміну препарату після тривалої терапії слід проводити шляхом поступового зниження дози.

• Метилпреднізолон (Methylprednisolone) (див. п. 7.4.1. розділу "ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ", п. 9.1.1. розділу "ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:як додаткова терапія для короткотривалого застосування (при загостренні процесу) при посттравматичному остеоартриті, синовіїті при остеоартриті, РА, у тому числі ювенільному РА (у деяких випадках необхідна підтримуюча терапія низькими дозами), ^БНФ г. і підгострому бурситі, епікондиліті, г. неспецифічному тендосиновіті, г. подагричному артриті, псоріатичному артриті, анкілозуючому спондиліті, системному червоному вовчаку (і вовчаковий нефрит), г. ревматичному кардиті, системному дерматоміозиті (поліміозиті), вузликовому періартеріїті, с-мі Гудпасчера, ревматичній поліміалгії, гігантоклітинному артеріїті.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:як додаткова терапія при станах, що загрожують життю препарат рекомендується вводити у дозі 30 мг/кг маси тіла, в/в протягом не менше 30 хв; введення цієї дози можна повторяти кожні 4 - 6 год протягом 48 год; пульс-терапія при лікуванні захворювань, при яких ефективна кортикостероїдна терапія, при загостреннях захворювання і/або при неефективності стандартної терапії (наприклад, вовчаковий нефрит, РА, і т. ін.): РА - 1 г/добу в/в протягом 1,2,3 або 4 днів або 1 г/місяць протягом 6 місяців в/в; системний червоний вовчак - 1 г/добу в/в протягом 3 днів ^БНФ; вищезгадані дози слід вводити протягом не менше 30 хв і введення можна повторити, якщо протягом тижня після проведення лікування не було досягнуто покращання, або якщо цього потребує стан хворого; при РА та остеоартриті доза для внутрішньосуглобового введення залежить від розміру суглоба і тяжкості стану окремого пацієнта: великий суглоб – 20-80 мг, середній – 10-40 мг, малий – 4-10 мг; у хр. випадках ін'єкції можна повторювати з інтервалом в 1-5 або більше тижнів; для немовлят та дітей доза може бути зменшена, але має залежати головним чином від тяжкості стану пацієнта та індивідуальної реакції на препарат, а не від віку чи маси тіла пацієнта; педіатрична доза не має бути нижчою за 0,5 мг/кг маси тіла кожні 24 год.

• Преднізолон (Prednisolone) * (див. п. 7.4.1. розділу "ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:г. ревматична пропасниця, ревматичний міокардит і перикардит, г. ексудативні фази хр. артриту, тенденіти ^БНФ; системний червоний вовчак, дерматоміозит, склеродермія, вузликовий пері артеріїт ^БНФ; міокардит, ексудативний перикардит, постінфарктний с-м з перикардитом.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза препарату встановлюється індивідуально; дорослим на початку курсу лікування, при тяжких г. захворюваннях добова доза звичайно становить 50-75 мг ^БНФ; при хр. захворюваннях і в менш тяжких випадках призначають у початковій дозі 20-30 мг/добу; підтримуюча доза становить 5-15 мг/д обу; дітям початкова добова доза для лікування г. захворювань становить 1-2 мг/кг маси тіла ^БНФ, добова підтримуюча доза при тривалому лікуванні становить 0,25-0,5 мг/кг маси тіла; добову дозу препарату рекомендовано приймати однократно або подвійну добову дозу – через день, з урахуванням циркадного ритму ендогенної секреції ГК, в інтервалі 6-8 год ранку; велику добову дозу можна розділити на 2-4 прийоми, при цьому зранку слід приймати більшу частину добової дози; лікування ГК не треба різко припиняти, дозу необхідно знижувати поступово; при в/в і в/м введенні доза, кратність і тривалість застосування визначаються індивідуально: як правило, препарат призначають у дозі 30-45 мг в/в повільно; якщо в/в введення неможливе, можна вводити в/м глибоко; після зняття г. стану при необхідності лікування можна продовжити внутрішньо в табл.