Препарати декстрану

• Декстран-40 (Dextran-40) *

Фармакотерапевтична група:B05AA05 - кровозамінники та білкові фракції плазми крові.

Основна фармакотерапевтична дія:підвищення суспензійних властивостей крові, зменшення її в’язкості, сприяння відновленню кровоплину у дрібних капілярах, запобіганнія усуненню агрегації формених елементів крові.

Показання для застосування ЛЗ:для покращання капілярного кровотоку з метою профілактики та лікування травматичного, операційного, токсичного та опікового шоку; для покращання артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці; для поліпшення мікроциркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантаті при судинних і пластичних операціях.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:призначають в/в краплинно; дози і швидкість введення препарату визначають індивідуально; при порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) МДД для дорослих - 20 мл/кг, для дітей – 5-10 мл/кг (при необхідності – до 15 мл/кг); при операціях зі штучним кровообігом додають у кров із розрахунку 10-20 мл/кг для заповнення насосу оксигенатора; концентрація декстрану в перфузійному р-ні не повинна перевищувати 3 %; у післяопераційний період препарат застосовують у таких же дозах, як при порушенні капілярного кровотоку; препарат вводять, не змішуючи з іншими препаратами, при життєвих показаннях можна вводити швидко, навіть струминно із розрахунку 15 мл/кг; у пацієнтів з геморагічним інсультом, ЧМТ слід вводити із розрахунку 10 – 15 мл/кг і не більше !

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, шкірні висипання, свербіж, відчуття жару, пропасниця; коливання артеріального тиску, тахікардія, задишка, набряки; нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі; головний біль, запаморочення; препарат спричиняє збільшення діурезу, однак, іноді спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого, у цьому випадку необхідно ввести в/в кристалоїдні р-ни для відновлення та підтримання осмотичності плазми; при застосуванні препарату із розрахунку більше, ніж 15 мл/кг виникає гіперосмолярність, яка може стати причиною опіку канальців з подальшим розвитком г. ниркової недостатності, відповідно, спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою; зниження функції тромбоцитів, препарат ускладнює визначення групи крові; загальна слабкість, набряк кінцівок, біль у попереку; у випадку побічних реакцій (залежно від клінічної ситуації) слід негайно припинити введення препарату та, не виймаючи голки з вени, розпочати всі передбачені відповідними інструкціями невідкладні заходи для ліквідації трансфузійної реакції.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіпергідратація, гіперволемія тромбоцитопенія, захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією, СН 2-3 стадії, ДВЗ-с-м, схильність до виражених АР, гіперчутливість до декстрану та у випадках, коли не можна вводити великі об’єми рідини; з 0,9 % р-ном натрію хлориду не слід вводити при патологічних змінах у нирках, а з 5 % р-ном глюкози – при порушенні вуглеводного обміну, особливо при ЦД.

Форми випуску ЛЗ:р-н для інфузій по 100 мл, по 200 мл, 250 мл, по 400 мл, по 500 мл у пляшках; по 200 мл, по 400 мл у фл.; р-н для інфузій по 250 мл. по 500 мл у контейнерах

Торгова назва: