Протитуберкульозні препарати ІІ ряду

• Канаміцин (Kanamycin) * (див. п. 17.2.3. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")

Основна фармакотерапевтична дія:має бактерицидну дію по відношенню до МБТ, що активно розмножуються та розташовані позаклітинно, за рахунок пригнічення синтезу білка в мікробній клітині; активний також по відношенні до більшості грам (-) м/о та деяких грам (+) м/о.

Показання для застосування ЛЗ:мультирезистентний туберкульоз при визначенні чутливості до нього МБТ туберкульозу ¹.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:в/м по 15 мг/кг маси тіла при щоденному прийомі і також 15 мг/кг маси тіла при інтермітуючому прийомі 2-3 р/добу в комплексі з іншими протитуберкульозними препаратами ¹.

¹ - наведений спосіб застосування ЛЗ відповідає останнім рекомендаціям ВООЗ (2005 р.)

• Амікацин (Amikacin) * (див. п. 17.2.3. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")

Основна фармакотерапевтична дія:має бактерицидну дію по відношенню до МБТ, що активно розмножуються та розташовані позаклітинно, за рахунок пригнічення синтезу білка в мікробній клітині; активний також по відношенні до більшості грам (-) м/о та деяких грам (+) м/о.

Показання для застосування ЛЗ:мультирезистентний туберкульоз при визначенні чутливості до нього МБТ туберкульозу ^ВООЗ ¹.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:в/м по 15 мг/кг маси тіла при щоденному прийомі і також 15 мг/кг маси тіла при інтермітуючому прийомі 2-3 рази на добу в комплексі з іншими протитуберкульозними препаратами ^БНФ ¹.

¹ - наведений спосіб застосування ЛЗ відповідає останнім рекомендаціям ВООЗ (2005 р.)

· Етіонамід (Ethionamide) *

Фармакотерапевтична група:J04AD03 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:тіамід ізонікотинової кислоти, тому за структурою та антибактеріальними властивостям близький до ізоніазиду; менш активний, ніж ізоніазид щодо збудників туберкульозу, виявляє дію на штами МБТ, стійких до ізоніазиду; механізм дії пов’язаний з блокадою синтезу міколієвої кислоти у МБТ, тому діє туберкуло статично; мінімальна пригнічувальна концентрація відносно збудників туберкульозу становить 0,6 мг/л; під час лікування туберкулостатична активність препарату зменшується

Показання для застосування ЛЗ:мультирезистентний туберкульоз при встановленій чутливості до нього МБТ ^ВООЗ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:слід приймати разом з їжею, запиваючи невеликою кількістю води; дорослим і дітям старше 14 років призначають у початковій дозі 250 мг 1 р/добу; через 5 днів дозу збільшують до 500 мг/добу, ще через 5 днів - до 750 - 1000 мг/добу в 3 - 4 прийоми; максимальна добова доза – 1 г.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:стоматит, гіперсалівація, металевиий присмак у роті, зменшення апетиту, біль у животі, нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, анорексія, зменшення маси тіла; неврит, головний біль, слабкість, психоз; гіпоглікемія, гіпотиреоз; АР, порушення зору, ортостатична гіпотензія, тромбоцитопенія, імпотенція, генікомастія, гіповітаміноз В6.

Протипоказання до застосування ЛЗ:вагітність, період лактації, ЦД, тяжкі порушення функції печінки, підвищена чутливість до компонентів препарату; діти до 14 років.

Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті оболонкою, по 250 мг.

Торгова назва:

• Протіонамід (Protionamide)

Фармакотерапевтична група:J04AD01 – протитуберкульозні засоби

Основна фармакотерапевтична дія:резервний протитуберкульозний препарат групи похідних тіокарбаміду, за хімічною структурою близький до ізоніазиду; препарат діє бактеріостатично, а в більш високих концентраціях бактерицидно на певні види мікобактерій; виявляє туберкулостатичну дію за рахунок блокування синтезу міколієвої кислоти в мікобактеріях; мінімальна пригнічувальна концентрація щодо МБТ становить 0,6 мг/л; для лікування туберкульозу протіонамід застосовують завжди в поєднанні з іншими протитуберкульозними препаратами, щоб попередити утворення резистентних мікобактерій.

Показання для застосування ЛЗ:призначається при будь-яких формах туберкульозу при неефективності терапії препаратами 1 ряду; застосовується тільки у складі комбінованої терапії з іншими протитуберкульозними засобами.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:лікування звичайно починають з дози 250 мг 1 - 2 р/добу, ця доза може бути збільшена до 3 - 4 табл. на день залежно від терапевтичного ефекту; вища добова доза для дорослих становить 1 г; приймати препарат слід після їди, запиваючи невеликою кількістю води; терапія туберкульозу, як правило, триває 6-12 місяців.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:стоматит, може відчуватися металевий смак у роті, нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, анорексія; неврит, головний біль, слабкість, поганий сон, невроз, депресія; інші - тахікардія, артеріальна гіпотензія.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату, г. та хр. захворюваннях печінки; застосування препарату під час вагітності, особливо на ранніх строках, можливе тільки при суворих показаннях; відносним протипоказанням є хр. алкоголізм.

Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті оболонкою, по 250 мг; табл., вкриті плівковою оболонкою, по 250 мг

Торгова назва:

• Натрію аміносаліцилат (Sodium aminosalicylate)

Фармакотерапевтична група:J04AA02 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:є структурним аналогом амінобензойної кислоти; гальмує синтез фолієвої кислоти, що порушує синтез компоненту бактеріальної стінки мікобактерії; бактеріостатичний ефект опосередковується тільки по відношенню до мікобактерій людського типу; практично не діє на МБТ бичачого і пташиного типу, слабко діє на МБТ, розташовані внутрішньоклітинно; чутливі штами МБТ гальмує в концентрації 0,5–2,0 мкг/мл; притаманний швидкий розвиток медикаментозної стійкості при монотерапії; при комбінованому застосуванні резистентність не розвивається; не має перехресної медикаментозної резистентності з іншими протитуберкульозними препаратами; затримує розвиток резистентності МБТ до ізоніазиду і стрептоміцину.

Показання для застосування ЛЗ:мультирезистентний туберкульоз при визначенні чутливості до нього МБТ туберкульозу ^ВООЗ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:препарат приймають через півгодини чи 1 год після їжі, запиваючи молоком або мінеральною водою; звичайно використовується в дозі 150 мг/кг маси тіла щоденно за один чи 2–3 прийоми в рівних дозах; середня доза 8–12 г/добу; застосування ПАСК в 2–3 прийоми використовують тільки при поганій переносимості препарату; одноразовий прийом внутрішньо всієї терапевтичної дози суттєво сповільнює інактивацію в порівнянні з фракційним прийомом тієї ж дози і підвищує концентрацію препарату в крові та тканинах організму; при в/в введенні для попередження виникнення побічних реакцій збоку ШКТ необхідно дотримуватись наступних правил: при першому введенні ПАСК вводять в/в повільно (60 крапель за 1 хв) в половинній дозі (не більше 200 мл — 6 г); в наступні призначення вводять повну дозу в один прийом 12-8 г (400–300 мл) повільно (60 крапель за 1 хв); тривалість в/в крапельного введення повної дози ПАСК 400 мл (12 г) – 1–1,5 год (але не менше 1 год).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:погіршення або втрата апетиту, нудота, блювання, біль у животі, понос або запор; кропивниця, пурпура, енантема, пропасниця, біль в суглобах, астматичні явища, еозинофілія; біль та збільшення розміру печінки; вказані явища, як правило, зникають при зменшенні дози або короткочасному припиненні введення препарату, вони менше виражені при правильному триразовому регулярному харчуванні; можлива поява гематом та флебітів.

Протипоказання до застосування ЛЗ:виражена патологія нирок (нефрит), печінки (гепатити, цироз), амілоїдоз, виразкова хвороба, мікседема, серцева декомпенсація, гіпофункція щитовидної залози; періоди вагітності та лактації.

Форми випуску ЛЗ:гранули кишковорозчинні, 80 г/100 г по 100 г; р-н для інфузій 3 % по 100 мл, або по 200 мл, або по 400 мл у пляшках; по 400 мл у контейнерах

Торгова назва:

• Капреоміцин (Capreomycin) *

Фармакотерапевтична група:J04AB30 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:інгібує синтез білка у бактеріальній клітині, проявляє сильну бактеріостатичну дію на різні штами M.tuberculosis; МІК in vitro по відношенню М. tuberculosis становить 0,5-16 мкг/мл; дія препарату на М. bovis дещо слабше, ніж на М. tuberculosis; іn vivo має більш виражену антимікобактеріальну дію, яка проявляється внутрішньоклітинно; при монотерапії швидко спричиняє появу резистентних штамів, характеризується наявністю перехресної стійкості до канаміцину.

Показання для застосування ЛЗ:комбіноване лікування туберкульозу легень, у т.ч. у випадку неефективності або непереносимості препаратів І ряду ^{БНФ ВООЗ}.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:приймається тільки парентерально: в/м ^БНФ (переважно) або в/в; 1 г попередньо р-няють у 2 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або стерильної води для ін’єкцій, для в/в інфузії додатково розводять у 100 мл 0,9% р-ну натрію хлориду (вводять протягом 60 хв); дорослим - 1 г 1 р/добу, щодня протягом 60-120 днів, потім 2-3 рази в тиждень протягом 12-24 міс, у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратам; максимальна добова доза - не більше 20 мг/кг ^БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:токсичний нефрит, ушкодження нирок з некрозом канальців, дизурія, ниркова недостатність, підвищення рівня азоту сечовини в крові більше 20-30 мг/100 мл (46%) і креатиніну в сироватці крові, поява в сечі аномального осаду або формених елементів крові; незвична втома або слабкість, сонливість; зниження слуху, у т.ч. необоротне; порушення координації рухів, нестійкість ходи, запаморочення; нервово-м’язова блокада; нудота, блювання, анорексія, спрага; гепатотоксичність з порушенням функціональних показників печінки; шкірні висипи, свербіж, почервоніння шкіри, набряки; лейкоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія; порушення електролітного балансу, у т.ч. гіпокаліємія; міалгія, затруднення дихання; підвищення t° тіла; інфільтрація, розвиток стерильних абсцесів або посилена кровоточивість у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 12 років.

Форми випуску ЛЗ:порошок для приготування р-ну для ін`єкцій по 1 г у фл.

Торгова назва:

• Циклосерин (Cycloserine) *

Фармакотерапевтична група:J04AВ01 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:діє бактеріостатично або бактерицидно залежно від концентрації у вогнищі інфекції та чутливості м/о; є аналогом амінокислоти D-аланіна; конкурентно пригнічує активність ферментів L-аланін-рацемази і D-аланіл-D-аланінсинтетази; ефект циклосерину обумовлений пригніченням синтезу стінки бактеріальної клітини; у відношенні M.tuberkulosis МІК становить 5–20 мкг/мл; медикаментозна резистентність до циклосерину розвивається повільно; як а/б широкого спектру дії, затримує ріст більшості грам-(+) та грам-(-) бактерій, простіших, рикетсій, спірохет, вірусу Herpes та інших м/о; активний проти МБТ людського та бичачого типу, менше — проти МБТ пташиного типу, атипових мікобактерій, мікобактерій лепр; діє на мікобактерії, що розташовані як поза- так і внутрішньоклітинно.

Показання для застосування ЛЗ:лікування хр. форм туберкульозу, у яких раніше призначені препарати перестали давати лікувальний ефект; циклосерин можна комбінувати з основними препаратами для попередження розвитку резистентності мікобактерій; можливе комбіноване застосування Циклосерину з препаратами ІІ ряду: етіонамід, піразинамід тощо ^{ВООЗ, БНФ}.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: тільки всередину: 0,25 г 2–3 р/добу; 0,5 г 2 р/добу, 0,75 г 1 р/добу, але не більше 1 г за добу ^БНФ; в амбулаторній практиці циклосерин призначають з обережністю, після перевірки його переносимості у стаціонарі; можливе також введення р-нів у плевральну порожнину, інфільтрати, каверни, трахею та бронхи; у дітей препарат призначають із розрахунку 10–12 мг/кг, але не більше 0,75 г; у перші 5–7 днів дозу поступово підвищують до розрахункової; для лікування дітей молодшого віку препарат не призначають.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль, запаморочення, порушення сну (інколи, навпаки, сонливість), відчуття тривоги, підвищена дратівливість, погіршання пам’яті, парестезії, периферичні неврити, блювання, нудота, сухість у роті, втрата апетиту; відчуття страху, галюцинаторні феномени, епілептиформні напади, втрата свідомості, підвищення рівня трансаміназ крові, мегабластна анемія, АР.

Протипоказання до застосування ЛЗ:органічні захворювання ЦНС, порушення психіки, епілепсія, схильність до судомних нападів, відомості в анамнезі про психічні захворювання, тяжка ниркова недостатність, періоди вагітності та лактації, СН, алкоголізм; діти до 5 років.

Форми випуску ЛЗ:капс. по 250 мг

Торгова назва:

• Теризидон (Terizidone)

Фармакотерапевтична група:J04AK03 – протитуберкульозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:діє бактеріостатично або бактерицидно залежно від концентрації у вогнищі інфекції та чутливості м/о; є аналогом амінокислоти D-аланіна; конкурентно пригнічує активність ферментів L-аланін-рацемази, що перетворює L-аланін в D-аланін, і D-аланіл-D-аланінсинтетази, що включає D-аланін в пентапептид, необхідний для побудови клітинної стінки бактерій; ефект обумовлений пригніченням синтезу стінки бактеріальної клітини. У відношенні M.Tuberkulosis МІК становить 5–20 мкг/мл, для Corunebacterium dipheteriae (gravis) та Corunebacteriumpseudodiphterium — 6,25–50 мкг/мл; для стрептококів МІК складає 5–200 мкг/мл, для кишкової палички — 100 мкг/мл, для сальмонел — 100–400 мкг/мл. Медикаментозна резистентність до терізідону розвивається повільно; затримує ріст більшості грам-позитивних та грам-негативних бактерій, простіших, рикетсій, спірохет, вірусу Herpes та інших; активний проти МБТ людського та бичачого типу, у меншому ступені — пташиного типу, атипових мікобактерій, мікобактерій лепри; діє на мікобактерії, що розташовані як поза- так і внутрішньоклітинно.

Показання для застосування ЛЗ:лікування хворих з хр. формами туберкульозу, у яких раніше призначені препарати перестали давати лікувальний ефект; можна комбінувати з основними препаратами для попередження розвитку резистентності мікобактерій; можливе комбіноване застосування препарату з препаратами ІІ ряду: етіонамід, піразинамід тощо.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:прийомі тльки всередину: 0,25 г 2–3 р/добу; 0,5 г 2 р/добу, 0,75 г 1 р/добу, але не більше 1 г за добу; можливе також введення р-нів у плевральну порожнину, інфільтрати, каверни, трахею та бронхи; у дітей препарат призначають із розрахунку 10–12 мг/кг, але не більше 0,75 г; у перші 5–7 днів дозу поступово підвищують до розрахункової; для лікування дітей молодшого віку препарат не призначають.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль, запаморочення, порушення сну (інколи, навпаки, сонливість), відчуття тривоги, підвищена дратівливість, погіршання пам’яті, парестезії, периферичні неврити, блювання, нудота, сухість у роті, втрата апетиту; відчуття страху, галюцинаторні феномени, епілептиформні напади, втрата свідомості, підвищення рівня трансаміназ крові, мегабластна анемія, АР.

Протипоказання до застосування ЛЗ:органічні захворювання ЦНС, порушення психіки, епілепсія, схильність до судомних нападів, відомості в анамнезі про психічні захворювання, тяжка ниркова недостатність, періоди вагітності та лактації, СН, алкоголізм; діти до 5 років.

Форми випуску ЛЗ:капс. по 250 мг, 300 мг

Торгова назва:

• Клофазимін (Clofazimine) *

Фармакотерапевтична група:J04BA01 – Засоби, що діють на мікобактерії. Протилепрозні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:має антимікобактеріальну активність ²; інгібує реакції енергоутворення в мікобактеріях; препарат зв’язується з нуклеїновими кислотами, але лишається неясним, чи впливає це на його антимікобактеріальну активність; призначають в дозі 100 мг/день для M.аvium-intracellulare, M.Leprae; має протизапальні властивості, які використовують для лікування інфекційних захворювань, для яких характерно утворення гранульом, наприклад, Pyoderma gangranosum; має бактеріостатичну активність у відношенні M.tuberculosis;. його МІК у відношенні МБТ > 2 мкг/мл; спираючись на високу активність клофазиміну in vitro, його широко включають в схеми лікування туберкульозу у пацієнтів з розширеною резистентністю; діє на позаклітинно розташовані МБТ.

Показання для застосування ЛЗ:полірезистентний туберкульоз (у поєднанні з протитуберкульозними препаратами).

Спосіб застосування та дози ЛЗ:приймається внутрішньо (перорально) обов’язково разом з іншими протитуберкульозними препаратами; доза для дорослих – 100 мг/добу, для дітей (з масою тіла більше 50 кг) – 1 мг/кг/добу; препарат слід приймати під час або безпосередньо після прийому їжі, бажано запивати молоком.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:прогресуюча втрата маси тіла, періодична анорексія, тривала діарея; протягом тривалого часу його кристали накопичуються у підслизовому шарі тонкого кишечнику й у мезентеріальних лімфатичних вузлах, еозинофільний ентерит; нудота, блювання, біль в животі; для зменшення негативного впливу препарату необхідно зменшити дозу до 100 мг/добу (в деяких випадках менше) або збільшити інтервал між прийомами, або зовсім припинити лікування препаратом; після початку прийому препарату шкіра може на початку лікування набути червонуватого відтінку, після декількох тижнів прийому червонуватий відтінок прогресивно темнішає до коричневого (гіперпродукція меланіну, що пов’язана з неутриманням пігменту), зміна кольору більш виражена на ділянках, на які потрапляє сонячне проміння або на ділянках лепрозного ураження, нижні відділи тіла та пахвові западини найменш уразливі; чим світліша шкіра пацієнта, тим вірогідніша зміна кольору шкіри та волосся, кон’юнктива може стати брудно-коричневою, а сеча, піт та сльозова рідина – червоно-оранжевими; фекалії також можуть змінити колір; сухість шкіри, іхтіоз, свербіж, фотосенсибілізація, акнеподібний висип, неспецифічні висипання на шкірі; відновлення природного кольору шкіри, слизових оболонок та біологічних виділень відбувається поступово протягом 12 – 24 місяців після відміни препарату.

Протипоказання до застосування ЛЗ:період новонародженності; гіперчутливість та фотосенсибілізація.

Форми випуску ЛЗ:капс. по 50 мг, 100 мг

Торгова назва: