Методичні рекомендації до другого семінарського заняття

Як відомо з матеріалу, засвоєного на попередньому семінарському занятті, Київська Русь, як велике політичне об’єднання, починає занепадати. Даючи відповіді на перше питання, треба пояснити, що означає “принцип вотчини”, а також як змінюються відносини князя київського з синами, боярами, вічем.

Далі необхідно з’ясувати, які землі першими відокремились від Києва, що являли собою Галицька та Волинська земля до об’єднання, хто і як керував цими землями. Звернути увагу на причини об’єднання в єдину державу. Пояснити, чому не галицькому князю, а волинському (Роману Мстиславичу) вдалося створити єдину державу, яка хоч і не об’єднала всієї України, але продовжила самостійне життя більш ніж на 100 років. Доцільно висвітлити внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславича. Яку надію покладали люди на особу цього князя?

Відповідь на друге питання плану семінару необхідно розпочати з характеристики внутрішньополітичних подій, що відбувалися в Галицько-Волинській державі після смерті Романа Мстиславича. Далі зверну ти увагу на процес відновлення цілісності держави Данилом Романовичем. Необхідно показати видатну роль Данила Галицького (сина Романа) в укріпленні держави, його стосунки з Золотою Ордою та іншими державами. Доцільно показати життя держави після смерті Данила (1264 р.). Якою була внутрішня і зовнішня політика галицько-волинських князів Лева, Юрія, Андрія та Лева ІІ, Болеслава. З’ясувати зовнішні і внутрішні причини занепаду держави та які країни взяли участь в її поділі.

В третьому питанні треба розглянути процес утворення князівства Литовського і чим литовські племена відрізнялися від східних слов’ян. поширення влади литовських князів на українській землі. Бажано згадати хто були перші литовські князі. Необхідно відповісти на питання: які ж були причини швидких і легких успіхів литовців по приєднанню українських земель? Чому населення України часто вітало просування литовських військ вглиб українських земель?; що ми вкладаємо в зміст, коли кажемо, що до середини ХV ст. Литовська держава становила собою щось подібне до федерації – суверенної держави? Крім цього, Литовська держава на протязі майже 200 років була державою де досить мирно і спокійно жили поруч литовський, український і білоруський народи.

Четверте питання семінарського заняття доцільно розпочати з характеристики структури державної влади, яка під кінець ХV ст. закріпилася за родом Гедеміна. Бажано розкрити функції постійного органу – Пани-Ради її привілеї, а також сейму, який сформувався як представницький орган влади. Звернути увагу на територіально-адміністративний устрій українських земель, що увійшли до складу Великого князівства Литовського (Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля Київщина).

Друга частина питання повинна розкрити економічний розвиток українських земель у складі Литви, тобто промисловість і сільське господарство, промисли і ремесла, внутрішню і зовнішню торгівля. Соціальна структура України ХІV - ХV ст. була типовою для періоду розвинутого феодалізму. Тому висвітлюючи це питання, важливо розглянути структуру населення Литовського князівства: імениті феодали і родовиті бояри (вони займали вищі посади в управлінні), військово-служилі (спочатку бояри, а пізніше, за польським зразком – шляхта), селяни (робітні, селяни-данники, службові), міщани, духовенство. Бажано дати характеристику кожного щабля (зверху-донизу) - правове становище, економічна основа.