Ситуаційна вправа. Неестетичні грати

Мета: навчити слухачів аналізувати поведінку учасників конфлікту, визначати позиції сторін, мотивацію їхньої поведінки

Відділ у великій і достатньо розгалуженій науковій установі. При відділі створили комп'ютерну лабораторію і її завідувачем став 35-річний фахівець з комп'ютерної техніки Дмитро, який з ентузіазмом узявся до роботи. Його помічником призначили Тараса, чоловіка п'ятдесятирічного віку, що працював у відділі понад 25 років і мав потаємну надію очолити цю лабораторію. Директор волів мати на посаді завідувача лабораторії людину значно молодшу і з відповідними знаннями і зупинився на кандидатурі Дмитра. Ця ситуація образила Тараса, він не упускав нагоди сказати Дмитру щось дошкульне, виконував його доручення повільно і на свій кшталт.

Приміщення лабораторії потребувало ремонту. Тарас зайнявся їм із великим ентузіазмом. Всі питання стосовно ремонту вирішував сам, радився тільки з керівником відділу. Полюбляв говорити, що все на його голові, що він робить лабораторію тощо. Керівник відділу явно симпатизував Тарасу, а до Дмитра ставився в кращому випадку поблажливо, а часто-густо просто не звертав на нього уваги. З Дмитром не радились, коли обирали місце для лабораторії, коли розпочинали ремонт, навіть замовляли оргтехніку без нього (це зробив за дорученням керівника відділу Тарас).

Якось зранку робітники привезли грати, замовлені Тарасом, щоб поставити на вікна майбутньої лабораторії. Тараса, як часто останнім часом траплялося, не було на роботі. Робітники звернулися до Дмитра, щоб він показав, на які вікна ставити грати. Дмитро відмовився, сказавши, що він робить лабораторію, а не буцегарню і такого жахіття на вікнах не потерпить. Грати були найпростіші: проста, примітивна клітинка. Робітники залишили грати в коридорі і поїхали геть.

За декілька годин з'явився Тарас і поцікавився, чому робітники не працюють. Дмитро повторив йому свою тезу про буцегарню і додав, що Тарас перевищує свої повноваження, на що Тарас відповів, що він працював уже в цій установі, коли деякі пішки під стіл ходили. При цих словах він достатньо відчутно штовхнув Дмитра, який від несподіванки заточився і впав. Зчинився галас, взаємні образи сипалися без упину.

Усе це відбувалося на очах керівника відділу, що мовчки дивився на цей спектакль. В кімнаті також знаходились інші працівники відділу, серед яких була Олена, яка дуже подобалась Дмитру. Деякі працівники кинулися рознімати супротивників, намагалися їх заспокоїти, деякі перешіптувались, спостерігаючи.

Тарас закінчив сутичку погрозою, що звільнення Дмитра вже не за горами.

Керівник відділу на сутичку працівників не зреагував, продовжуючи підтримувати Тараса.

В сусідньому відділі працювала жінка, що давно хотіла помститися Тарасу, якого вона вважала винним у тому, що він "присвоїв" собі винахід її сина-студента. Ця жінка переконала Дмитра написати офіційну скаргу на Тараса і подати її не лише директорові установи, а й у Міністерство, що він і зробив, бо був обурений реакцією керівника відділу.

Міністерство надіслало комісію, яка довго і ретельно перевіряла роботу установи, і директор, і керівник відділу, і практично всі працівники установи мали море додаткових проблем.

Директор установи оголосив догані керівникові відділу, Тарасу і Дмитру. Хід вправи:

• Ознайомитися зі змістом ситуації

• Визначити дійових осіб конфлікту

• Визначити, чию поведінку можна вважати більш порядною, проранжувати дійових осіб за критерієм "порядність поведінки"

• Поділити учасників семінару на пари, дати їм завдання ознайомити партнера зі своїм вибором, переконати у своїй правоті, прийти по кожній дійовій особі по можливості до спільної думки

• Об'єднати учасників семінару в групи по 4. Працюючи в групах, визначити позитивні та негативні сторони вчинків дійових осіб і можливі шляхи вирішення даної проблеми

• Обговорення результатів вправи в загальному колі

Питання для обговорення:

• Якими критеріями керувалися, ранжуючи поведінку дійових осіб ситуації?

• Чи дуже відрізнялися думки учасників семінару з приводу "порядності-непорядності" дійових осіб вправи?

• Чи легко було дійти згоди в групі, визначаючи наслідки подій та шляхи вирішення даної проблеми?