Визначення проблеми у науковому дослідженні

Концепція в науковому дослідженні

Дослідження грунтується на головних вихідних положеннях, які об'єднуються у концепції дослідження. Концепція (лат. сопсеріїо - система поглядів на певне явище, процес) - система вихідних теоретичних положень, яка слугує базою для дослідницького пошуку. Прийняті вихідні положення перевіряються, розвиваються, коректуються в процесі пошуку, а у випадку необхідності і відкидаються (відбувається зміна або модернізація концепції).

Концепція дослідження полягає в тім, щоб провести аналіз і класифікацію можливих типів експериментальних педагогічних досліджень, методів обґрунтування їхньої актуальності і добору для реалізації, аналіз інформаційних потоків і способів їхнього використання, сучасних тенденцій і потреб у інформаційному технологічному забезпеченні експериментальних педагогічних досліджень на основі чого сформулювати науково-методичні рекомендації застосування ІКТ у керуванні педагогічними дослідженнями

Визначення проблеми у науковому дослідженні

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження. Проблема дослідження в широкому значенні — складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення. Проблема має бути відображена насамперед у темі дослідження.

Виявлення актуальності дослідження досягається визначенням проблемної сфери педагогічного знання на даному етапі розвитку науки та практики.

Наукова проблема - це загальне складне завдання (теоретичне або практичне), що потребує розв'язання, але шляхи, методи і можливі наслідки цього невідомі. Наукова проблема може бути сформульованою як тема дослідження. Наприклад: «Усна народна творчість як засіб навчання», Але не можна ототожнювати поняття «наукова проблема» з поняттями «наукова задача», «практична задача». Наукова проблема розв'язується тільки у процесі проведенні експериментальних досліджень (теоретичних або практичних) із застосуванням нових методів, засобів навчання або спеціально створених і побудованих їх комплексних структур. Для розв'язання наукової задачі, як правило, не потрібно застосовувати нові методи, засоби навчання, їх комплекси або проведення досліджень взагалі.Поняття проблеми можна визначити як важливе питання, що мас значення для розвитку теорії та практики педагогіки і може бути розв'язане наявними засобами наукового дослідження. Сутність проблеми криється у протиріччі між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, тобто проблеми відображує суперечності процесу пізнання.

У науковій літературі підкреслюється, що правильно поставлена проблема є передумовою успіху її вивчення. Щоб перейти від практичного завдання до наукової проблеми, необхідно виконати два процеси: а) визначити, які наукові знання потрібні, аби вирішити практичне завдання; б) встановити, чи є для цього необхідні наукові знання.

Звідси випливає, що наукова проблема не висувається довільно, а с результатом глибокого вивчення практики та наукової літератури. Вона характеризує реальний рух пізнавального процесу і фіксує його суперечності на певному етапі розвитку науки. Тому в кожному дослідженії і треба им |вирізнити вихідні засади проблеми, а також довести, що для її вивчення існує необхідне «поле» пошуку, є базові наукові знання та засоби їх практичної реалізації.

Пошук педагогічної проблеми - досить складне завдання, однак кожний студент повинен знати, де і як виникає проблема, вміти доводити її актуальність та своєчасність дослідження.

Обґрунтування актуальності проблеми передбачає відповідь на запитання: чому цю проблему важливо розв'язувати сьогодні, що включає висвітлення кількох позицій. Перш за все, необхідним є посилання на державні документи, в котрих визначаються або закладаються соціальні замовлення в галузі освіти. Загальні соціальні завдання конкретизуються визначенням тих практичних питань, що мають бути вирішені в діяльності навчальних закладів. Визначення проблемної галузі наукового знання спирається на вивчення того, що напрацьовано педагогічною практикою і що вже було зроблено раніше у цьому напрямі іншими дослідниками.

На початковому етапі необхідно опрацювати нормативні документи в галузі освіти,матеріали безпосередньої педагогічної практики.Продуктивним і таким, що сприяє збереженню часу на вивчення стану проблеми, є опрацювання теоретичного дослідження найбільш ґрунтовних публікацій,а також тематичних збірників наукових праць відомих науково-дослідних установ, які за тематикою найбільш близькі до обраної теми дослідження. Аналіз списку використаних джерел у подібних виданнях дозволяє виявити праці, потрібні для подальшого опрацювання з метою ознайомлення зі ступенем розробленості проблеми дослідження.Наукова проблема відрізняється від проблем, що виникають у практичній діяльності тим, що вона вирішується лише шляхом проведення наукового дослідження на основі розробки нових теоретичних чи емпіричних засобів.Постановка наукової проблеми означає вихід за межі вивченого в сфері того, що має бути вивчено, це означає, що не завжди і не будь-яка соціальна проблема може бути вирішена в межах наявних знань. Тому-то вирішення деяких проблем вимагає теоретичних і практичних дій, функціонально спрямованих на одержання нового знання у формі тих або інших теоретичних рекомендацій, а в прикладних дослідженнях використовуються старі знання, яких нерідко буває недостатньо.

Що конкретніше сформульована педагогічна проблема і тема, то легше визначити об'єкт і предмет дослідження, його мету і завдання.