КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Охарактеризуйте антропогенний вплив людства, як один з 1 страницаосновних чинників, що зумовлюють глобальні зміни у навколишньому середовищі. Найбільший “внесок” в забрудння навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні і хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води. Стічні води теплових електростанцій забруднені і мають високу температуру що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення. Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількісті відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні. Метелургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва. Різноманітнами видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, амілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору. Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людину. У викідних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні. Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25км. достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорстокого ультрафіолетового випромінювання то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень. Значне забруднення дає цилюлозно-паперова промисловість. За об’єктом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). У стічних водах підприємств цієї промиловості налічується більше 500 компонентів, причому ГДК визначені лише для 55. Набільшу небезпеку становлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка. Великі забруднення дають тваринницькі коплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів. Антропогенні фактори принципово відрізняються від факторів природних. У більшості випадків антропогенні фактори є наслідками виробничої діяльності суспільства, і лише іноді вони виробляються зі спеціальною метою змінити елементи природи в бажаному напрямі (насадження лісів, створення водосховищ, знищення шкідливих організмів і т.д.).
2. Опишіть основні галузі діяльності людини, які спричинюють значні забруднення атмосфери. Штучне (антропогенне) забруднення атмосфери відбувається під впливом діяльності людини внаслідок зміни її складу і властивостей. Штучні джерела забруднення поділяються на стаціонарні і пересувні. Розглянемо найважливіші штучні джерела забруднення: •Теплові електростанції. Забруднюють атмосферу викидами, що містять сірчистий ангідрид, двоокис сірки, окисли азоту, сажу, яка є носієм смолистих речовин, пил і золу, що містять солі важких металів. •Комбінати чорної металургії, що включають доменне, сталеплавильне, прокатне виробництва; гірничорудні цехи, агломераційні фабрики, заводи коксохімічні та по переробці відходів основних виробництв, теплоенергетичні установки. Викиди цих підприємств в атмосферу містять оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, пил окисли азоту, сірководень, аміак, сірковуглець, аерозолі хрому і марганцю бензол, фенол, піридин, нафталан. •Кольорова металургія - забруднює атмосферу сполуками фтору кольорових і важких металів (часто у вигляді аерозолів), парами ртуті, сірчистим ангідридом, 10 окислами азоту, окислом вуглецю, поліметалічним пилом, смолистими речовинами, вуглеводнями, що містять бенз(а)пірен. •Машинобудування і металообробка. Викиди в атмосферу підприємств цього профілю містять аерозолі сполук кольорових і важких металів, зокрема парів ртуті, з парами органічних розчинників. •Нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Є джерелом таких забруднювачів атмосфери: сірководню, сірчистого ангідриду, окису вуглецю, аміаку, вуглеводнів, у тому числі бенз(а)пірену. •Підприємства неорганічної хімії. Викиди в атмосферу містять окисли сірки й азоту, сірководень, аміак, сполуки фосфору, вільний хлор, оксид вуглецю. •Підприємства органічної хімії, викидають в атмосферу велику кількість органічних речовин, що мають складний хімічний склад, соляної кислоти, сполук важких металів, сажі й пилу. •Підприємства по виробництву будівельних матеріалів, забруднюють атмосферу пилом, що містить сполуки важких металів, фтору, двоокису кремнію, азбесту, гіпсу, тонкодисперсним скляним пилом. •Хімічне забруднення атмосфери автотранспортом. Важливим фактором, який визначає географію хімічного забруднення середовища, є автотранспорт. Причому географічні закономірності поширення забруднювачів, які від нього надходять, дуже складні і визначаються не тільки конфігурацією мережі автомагістралей та інтенсивністю переміщення ними автотранспорту, але й великою кількістю перехресть, де автотранспорт працює на перемінних режимах. Кількість моторизованого транспорту в усьому світі складає 630 млн одиниць і вона ймовірно подвоїться в наступні 20 або 30 років. Забруднення навколишнього середовища автотранспортом - одне з найбільш небезпечних для здоров'я людини, тому що вихлопні гази надходять у приземний шар повітря, звідки утруднене їх розсіювання; до того ж будинки жилих кварталів, які знаходяться поряд з автомагістралями, є свого роду екраном для вловлювання забруднювачів.
3. Опишіть основні галузі діяльності людини, які спричинюють значні забруднення гідросфери.
Див. 2 питання + Основні види забруднення гідросфери.
4. Опишіть основні галузі діяльності людини, які спричинюють значні забруднення літосфери. (Див. 2 питання) +
Літосфера забруднюється рідкими і твердими забруднюючими речовинами та відходами. Встановлено, що щорічно на одного жителя Землі утворюється одна тонна відходів, у тому числі понад 50 кг полімерних, трудноразлагаемих. 5. Опишіть основні галузі діяльності людини, які спричинюють значні забруднення інформаційного та енергетичного просторів. (ДИВ 2 пит). Промислові підприємства є потужними джерелами енергетичного забруднення довкілля. До енергетичних забруднень довкілля відносять шум, вібрацію, електромагнітні та іонізуючі випромінювання. Шумове забруднення Відомі такі основні джерела шумового забруднення: Побутовий шум. Шуми створювані в процесі побутової життєдіяльності людини. Гучний сміх, крики, робота побутових приладів, гучна музика – приносять чималу шкоду жителям багатоквартирних будинків. Автотранспорт. Особливо від цього виду шумів страждають жителі будинків побудованих недалеко від великих автомагістралей. Залізничний транспорт. Пасажирські і вантажні потяги також служать джерелом підвищеного акустичного забруднення, яке може надавати негативну дію на житлову забудову, розташовану поблизу залізниць. Джерелом акустичного забруднення служать і такі нерухомі об'єкти як станції, вокзали, депо, тягове і путнє господарство. Фахівці санепідемслужби також відзначають, що в місцях проходження трамваїв, потягів, метрополітену додатково накладається вібраційне навантаження. Авіатранспорт. Як відомо, від шуму, що генерується повітряними судами, страждає не тільки людина, але також тварини і рослини. Виробничі комплекси. В першу чергу від виробничого шуму страждають працівники великих підприємств У гігієнічній практиці шумом прийнято називати будь-як небажаний звук або сукупність безладно сполучатьсязвуків різної частоти й інтенсивності, що роблять несприятливий вплив на організм, що заважають роботі і відпочинку За фізичною сутністю шум — це механічні коливання частин пружного середовища (газу, рідини, твердого тіла), що виникають під впливом будь-якої сили, що спричиняє коливання. При цьому звуком називають регулярні періодичні коливання, а шумом – неперіодичні, ипадкові коливання. Вібрація Науково-технічний прогрес у промисловості зумовлює широке впровадження вібраційної техніки, що пояснюється високою продуктивністю і значною економічною ефективністю вібраційних машин. Виробнича вібрація є одним з найбільш розповсюджених несприятливих факторів робочого середовища, у сфері впливу якої працюють мільйони людей багатьох професійних груп. Тривалий вплив вібрації високих рівнів на організм людини призводить до розвитку передчасного стомлення, зниження продуктивності праці, росту захворюваності. Джерела вібрації Виробничими джерелами локальної вібрації є ручні механізовані машини ударної, ударно-обертальної й обертальної дії ізпневматичним або електричним приводом. Електромагнітні поля генеруються струмами, що змінюються за напрямком в часі. Спектр електромагнітних коливань знаходиться в широких межах за довжиною хвилі (λ) від 1000 км до 0.001 мкм і менше, а за частотою (f) від 3*102 до 3*1020 Гц, включаючи радіохвилі, оптичні й іонізуючі випромінювання. В даний час найбільш широке застосування в різних галузях народного господарства знаходить електромагнітна енергія неіонізуючої частини спектра. Це стосується насамперед електромагнітних полів радіочастот (ЕМП). Інформаційне забруднення — засмічення інформаційних ресурсів непотрібними, невідповідними та низькоякісними даними. Поширення непотрібної та небажаної інформації може мати згубний ефект на діяльність людини. Воно вважається одним з негативних ефектів інформаційної революції (information revolution). Інформаційне забруднення— є значною проблемою, яка швидко поширюється. Більшість сучасних описів інформаційного забруднення стосується комп'ютерної інформації, як то електронна пошта (e-mail), миттєві повідомлення (instant messaging), ін. Поняття введене у 2003 році Якобом Нельсоном (Jakob Nielsen). Хоча інформаційне забруднення може поширюватися у багатьох формах, його прояви можна згрупувати: · забруднення електронної інформації (спам, миттєві повідомлення, небажаний контент веб-сайтів); · інформаційне забруднення друкованих видань (непотрібна реклама на мапах, зайві відомості в довідниках, т.п.); · інформаційне забруднення в мобільних телефонах (небажані повідомлення, ринг-тони, небажані телефонні дзвінки, т.п.); · інформаційне забруднення транспорту та навколишнього середовища (перевантаження громадського транспорту повідомленнями рекламного, розважального, інформаційного характеру; велика кількість білл-бордів, лайт-боксів, інших видів зовнішньої реклами); · інші види інформаційного забруднення.
технологічні операції, що здійснюють під час функціонування гірничо-видобувних комплексів. Гірничорудна і паливна промисловості є сировинною і паливною базою народного господарства. Їхній розвиток повинен випереджувати розвиток всіх інших галузей народного господарства. Для найбільш раціонального використання ресурсів нашої країни і для виграшу часу в першу чергу будуть використовуватися природні мінеральні ресурси, доступні для швидкого освоєння з мінімальними витратами. Гірничорудна промисловість нашої країни має у своєму розпорядженні потужну рудну базу. Великі запаси в надрах нашої країни руд чорних, кольорових і рідкоземельних металів. По всій території України розробляються родовища будівельних матеріалів і нерудних корисних копалин. У світовій практиці в загальному балансі використання природної сировини частка ресурсів складає 75 %, тобто без мінеральної сировини існування людської цивілізації неможливо. Багатство країн залежить від розмаїтості і багатства надр, а також розвиненості гірничопромислового комплексу (ГПК*. ГПК містить у собі: науково-дослідний потенціал, тобто організації геологічного, гірничого, збагачувального, геолого-економічного й інших профілів, а також геолого-розвідувальну службу, власне мінерально-сировинну базу, гірничовидобувні підприємства і збагачувальні заводи. ГПК є основою в загальнолюдській виробничій діяльності, забезпечуючи існування енергетики, металургії, хімічного виробництва, аграрного і будівельного комплексів, радіоелектроніки, ракето- і машинобудування й інших найважливіших галузей. Нові види мінеральної сировини підготовляють науково-технічний прогрес, у зв'язку з цим у світі існує стійка тенденція збільшення видобутку корисних копалин. Основні гірничорудні регіони– Донецький, Криворізький, Приазовський, Придніпровський, Прикарпатський, Придністровський. В Україні у великих об'ємах видобуваються руди заліза, марганцю, титану, урану, ртуті, антрацит і коксівне вугілля, кам'яна і калійна солі, графіт, самородна сірка, бром, каоліни, вогнетривкі глини, нерудна металургійна сировина, декоративні і облицювальні камені, скляні піски. А також: буре вугілля, нафта, природний газ. цементна сировина, будматеріали, сировина для хімічної і керамічної промисловості, підземні і мінеральні води, гіпс, дорогоцінні і напівдорогоцінні камені. У малих об'ємах – руди магнію, нікелю, цеоліти, янтар. В Україні відчувається дефіцит дуже багатьох видів мінеральної сировини, особливо кон’юктурно дорогих: нафта, газ, кольорові, рідкі і шляхетні метали, апатит, фосфорит, флюорит, азбест, магнезит, боксити. Гірнича або гірничо-видобувна промисловість - комплекс виробництв по розвідці родовища, видобуванню з надр землі і збагаченню корисних копалин. Родовищем корисної копалини називається її природне скупчення в земній корі. Причиною утворення родовища можуть бути різні геологічні процеси. У залежності від характеру цих процесів родовища розділяються на: 1) магматичні, що утворилися з розплавленої магми; 2) осадові, що утворилися в результаті відкладення зруйнованих часток вивержених гірських порід на поверхні землі або у водних басейнах; 3) метаморфічні, що перетворилися з осадових або магматичних родовищ унаслідок горотвірних процесів; 4) контактно-метаморфічні, утворені під дією розплавленої магми на навколишні породи; 5) гідротермальні, що утворилися при русі гарячих водних розчинів по тріщинах земної кори. По характеру залягання родовища корисних копалин розділяються на наступні основні види: а) жильні (тріщини в земній корі, заповнені цією копалиною в суміші з порожньою породою; б) шарові (обмежені рівнобіжними площинами*; в) гніздові (невеликі включення корисних копалин*. Сукупність пошукових і розвідницьких робіт називається геологорозвідувальними роботами. У пошукові роботи входить вивчення геології району, пошук і загальне дослідження покладів корисної копалини. Найголовнішими напрямками пошукових робіт є: вивчення рельєфу місцевості і геологічна зйомка; вивчення відслонень гірських порід на поверхні; пошук шматків потрібних гірських порід (зокрема, рудних матеріалів; вивчення покинутих гірських виробіток і т.д. Розвідка розділяється на попередню і детальну. При попередній розвідці з'ясовують форму залягання корисної копалини, площу і напрямок її поширення, глибину її залягання, кількість, мінералогічний і хімічний склад корисної копалини, потужність покладу й ін. На основі попередніх розвідницьких робіт (буріння, копання шурфів, штолень, штреків* роблять побудову геологічних розрізів. При детальній розвідці остаточно встановлюють запаси корисної копалини, її розподіл по окремих ділянках і уточнюють умови залягання. На основі детальної розвідки приймається остаточний висновок про промислове значення родовища корисної копалини і про її запаси. Методи розвідки. При пошукових і розвідницьких роботах широко застосовують геофізичні методи розвідки: сейсмометрію, гравіметрію, магнітометрію й електрометрію. Сейсмометрія заснована на вимірі швидкості проходження в землі пружних коливань, що викликаються спеціальними вибухами. Знаючи час, протягом котрого коливання поширилися і досягли пункту спостереження, і швидкості поширення коливань у різних породах, установлюють, які корисні копалини залягають на даній ділянці. Гравіметрія заснована на зміні сили тяжіння мас у різних ділянках землі в залежності від будови її поверхневих шарів. Для розвідки корисних копалин використовують особливі прилади - гравітаційні варіометри. Магнітометрія заснована на зміні магнітного силового поля в ділянках землі, де є родовища руд магнітних металів. Електрометрія заснована на різній електропровідності окремих гірських порід. Цей метод використовується при малій глибині залягання корисних копалин. При розвідницьких роботах широко застосовуються способи розвідницького буріння, що за принципом дії руйнуючого гірську породу інструмента діляться на дві групи: ударне буріння -штангове і обертальне буріння - колонкове. Штангове буріння здійснюється з промиванням вибою свердловини водою або без промивання. При колонковому бурінні гірська порода у вибої свердловини руйнується буром по кільцевому простору, у результаті чого всередині бура утворюється стовпчик вибуреної породи, називаний керном. За результатами аналізів керна судять про якість корисної копалини. Гірничими роботами називається комплекс робіт, пов'язаних із розвідкою й експлуатацією родовищ корисних копалин різними способами. У залежності від призначення гірничі роботи розділяються на гірничокапітальні, підготовчі, нарізні й очисні. До гірничо-капітальних робіт відносяться роботи по розкриттю родовища - проходка й облаштування стволів шахт, навколоствольних виробок, головних відкаточних квершлагів і штреків і основних вентиляційних виробок. До підготовчих робіт відносяться роботи по проходці виробок, що служать для транспортування і провітрювання окремих ділянок родовища. До нарізних робіт відноситься проведення ряду виробок на підготовлених ділянках, що готують запаси корисної копалини для початку очисних робіт. До очисних робіт відносяться роботи по виїмці корисної копалини в підготовленій і нарізаній частині ділянок різними системами розробки. Збагачення корисних копалин - це процес обробки корисних копалин із метою відділення їх від порожньої породи. Після збагачення утворюються концентрати (корисні мінерали* і хвости, тобто відходи (порожня порода і шкідливі домішки*. Збагачення корисних копалин роблять у тих випадках, коли без відділення концентрату від хвостів економічно недоцільно або неможливо одержання потрібного продукту із сировини. Збагаченням не досягається повне відділення корисних матеріалів від інших. . Власне збагачення корисних копалин буває наступних видів: гравітаційне, флотаційне, електростатичне, електромагнітне. Крім того, існують комбіновані методи. Вибір методу залежить від характеру і властивостей корисної копалини, що підлягає переробці. Гравітаційні методи засновані на використанні різниці в щільності корисних копалин і порожньої породи. Флотаційне збагачення засноване на різних спроможностях дрібних часток (не більш 0,3-0,5 мм* корисної копалини і порожньої породи змочуватися водою. Флотаційне збагачення застосовують головним способом для обробка руд кольорових металів. При електростатичному збагаченні в сепараторі, де створене електричне поле, частки мінеральної сировини заряджаються різними по величині і знаку зарядами в залежності від хімічного складу і фізичних властивостей сировини. Електромагнітне збагачення робиться в магнітних сепараторах, де частки мінеральної сировини, що володіють кращими магнітними властивостями, притягаються до магнітів і, отже, відокремлюються від немагнітних часток порожньої породи. Цей спосіб збагачення широко застосовують для бідних залізних руд, що містять магнетит.
|