Загальні правила ведення й оформлення польових та камеральних матеріалів практики

Записи в польових документах мають юридичний характер, а тому їх необхідно вести дуже ретельно. Польові документи повинні бути справжніми, вірогідними, виконаними акуратно і чітко.

До польових журналів записують результати вимірювань і креслять там необхідні схеми (абриси). Усі записи у польових журналах і накреслення абрисів виконують простим добре загостреним олівцем. Абриси і схеми виконують із застосуванням лінійки, трикутника та транспортира.

Сторінки журналів нумерують, а на звороті останньої сторінки вказують кількість пронумерованих та прошитих сторінок журналу.

Усі результати вимірювань, виконані з однаковою точністю, записують з однаковим числом знаків. Числа у стовпцях журналів потрібно записувати таким чином, щоб цифри відповідних розрядів були під цифрами тих самих розрядів у записаному вище числі. Значення мінут і секунд завжди записують двозначним числом.

Записи, що стосуються результатів польових вимірювань та спостережень, виконують відразу начисто. Чернетки виміряних результатів категорично забороняються.

У журналах не допускається виправлення, підчистки раніше виконаних записів. Неправильні або помилково записані відліки у прийомі або на станції акуратно закреслюють, а вимірювання повторюють з відповідною позначкою (“повт.”) та позначенням причин помилки та закреслення результатів (наприклад: “помилка записувача”, “недопустима різниця перевищень за чорною та червоною сторонами рейок”, “недопустиме замикання” тощо) [1].

Усі обчислення у польових журналах (кутів, довжин ліній, перевищень тощо) необхідно виконувати швидко, не затримуючи спостерігача.

Якщо у журналі помилкові обчислення, то неправильний результат дозволяється перекреслити, а правильний – записати поруч нижче або вище на вільному місці.

Обробку польових матеріалів вимірювань (попередні обчислення) виконують у спеціальних відомостях. При цьому виконувати обчислення (навіть проміжні) на окремих чернетках не дозволяється. Окремі помилкові записи при обчисленнях у відомостях не закреслюють, а видаляють (ластиком або гострим лезом). Переписувати відомість з результатами обчислень не дозволяється.

Обчислення у польових журналах і відомостях обробки результатів виконують у дві руки.

Роботу всієї бригади і кожного її члена характеризує щоденник, до якого коротко записують відомості про вид, час та обсяг виконаних робіт; метеорологічні умови виконання вимірювань; участь кожного члена бригади у тому чи іншому виді робіт; надзвичайні події (якщо вони сталися). Бригадир обов’язково зазначає у щоденнику відсутніх членів бригади і вказує причини їх відсутності або запізнення.

Варіанти проекту полігонометричного ходу спочатку складаються на паперовому викопіюванні з плану міста, а потім переносяться на кальку.

Схеми з результатами польових вимірювань кутів і перевищень складають на аркуші ватману формату А2 у довільному масштабі. Топографічний план креслять на аркуші ватману формату А1 у масштабі 1:500. Кожен графічний додаток повинен містити назву, умовні позначення та стандартний штамп.

Остаточно складені графічні матеріали перевіряються і підписуються викладачем.

9 Контрольні питання

1. Які центри використовують для закріплення пунктів полігонометричних мереж згущення в населених пунктах?

2. З якою метою проводиться рекогностування полігонометричних мереж?

3. Що таке кроки пунктів полігонометричного ходу?

4. Які репери застосовують для закріплення пунктів нівелірних мереж III класу?

5. Порядок проектування нівелірних мереж III класу?

6. Якими способами можна прив’язувати полігонометричний хід до вихідних пунктів вищого класу?

7. Які центри полігонометрії можуть одночасно закріплювати пункти нівелірних мереж згущення?

8. Правила поводження із геодезичними приладами при виконанні геодезичних робіт.

9. Правила охорони праці під час проходження навчальної практики.

10. Обов’язки студента під час проходження навчальної практики.

11. Які геометричні умови повинні бути дотримані у нівелірі для правильного вимірювання перевищень? Навести схему розташування осей.

12. Порядок проведення перевірок і юстувань теодоліта 3Т2КП.

13. Порядок проведення перевірок і юстувань нівеліра Н3КЛ.

14. Порядок перевірки і юстувань теодолітних функцій електронного тахеометра GTS239N.

15. Перевірка і юстування сталої електронного тахеометра GTS239N.

16. Способи вимірювання горизонтальних кутів у полігонометричних мережах згущення.

17. Сутність вимірювання горизонтальних кутів у полігонометричних мережах згущення за триштативною системою.

18. Порядок вимірювання горизонтальних кутів у полігонометричних мережах згущення способом окремого кута.

19. Яким способом необхідно виконувати нівелювання при прокладанні нівелірного ходу III класу?

20. Нівеліри яких типів можна використовувати для нівелювання III класу?

21. Порядок роботи на станції при прокладанні нівелірного ходу III класу.

22. Коли і як обчислюється середнє перевищення на станції?

23. Як обчислюються відстані до рейок на станції і яка допустима різниця пліч?

24. Як обчислити фактичну, допустиму нев’язки нівелірного ходу та поправки у перевищення?

25. Які контрольні обчислення виконуються на станції при нівелюванні III класу?

26. Як знайти виправлені (ув’язані) перевищення та виконати контроль виправлених перевищень?

27. Як обчислити зрівняні позначки пунктів нівелірного ходу та виконати контроль обчислень?

28. Які основні режими вимірювання є у тахеометра GTS239N?

29. Порядок проведення тахеометричного знімання електронним тахеометром GTS239N.

30. Яким чином приводиться електронний тахеометр у робочий стан?