РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНИХ ЗАВДАНЬ

ЗМІСТ

Вступ .......................................................................................................................... 4

1 Рекомендації щодо написання та оформлення розрахунково-графічних завдань..........................................................................................................................6

2 Перелік завдань........................................................................................................7

Завдання 1 .........................................................................................................7

Завдання 2 .......................................................................................................11

Завдання 3 .......................................................................................................17

Завдання 4 .......................................................................................................24

Список літератури ................................................................................................... 28
ВСТУП

Розвиток електронної обчислювальної техніки, інформатики і застосування їх засобів і методів у народному господарстві, наукових дослідженнях, освіті й інших сферах людської діяльності є в даний час пріоритетним напрямом науково-технічного проґресу. Це призводить до необхідності широкої підготовки фахівців з електронних обчислювальних машин, мікроелектроніки та схемотехніки, автоматизованих систем обробки даних і управління й інших напрямів, пов'язаних з інтенсивним використанням цифрової обчислювальної техніки. Усім цим фахівцям необхідні досить глибокі знання принципів побудови і функціонування сучасної елементної бази мікроелектроніки та мікропроцесорних засобів, персональних комп'ютерів. Такі знання необхідні не тільки фахівцям різних галузей обчислювальної техніки, але й особам, пов'язаним зі створенням програмного забезпечення і застосуванням ЕОМ у різних галузях, що визначається тісною взаємодією апаратурних і програмних засобів в ЕОМ, тенденцією апаратурної реалізації системних і спеціалізованих програмних продуктів, що дозволяє досягти збільшення продуктивності, надійності, функціональної гнучкості, більшої пристосованості електронних засобів та обчислювальних машин і систем до експлуатаційного обслуговування.

Особливість аналізу цифрових сигналів і схем полягає у тому, що параметрами для їх описання є не конкретні значення струму та напруги, а абстрактні символи „0” та „1”, через які записують як вхідні сигнали цифрових пристроїв, так і їх вихідні функції. Математичним апаратом для запису функцій є Булівська алгебра – алгебра логіки. Основна задача синтеза логічної схеми полягає у знаходженні її структури, яка б задовольняла вибраний критерій оцінювання якості, виходячи із заданого опису роботи. Найчастіше бажано отримати логічну схему, яка містить мінімальне число логічних елементів з мінімальною кількістю входів. Така задача реалізується за допомогою методів мінімізації логічних функцій, серед яких, завдяки своїй простоті, найбільшого розповсюдження отримали способи із використанням карти Карно або Вейча.

Логічні елементи – один з найбільш поширених типових цифрових пристроїв, які можуть застосовуватися самостійно, або входити до складу інших схем (регістрів, лічильників, суматорів, дешифраторів та ін.). Логічні інтегральні мікросхеми випускаються, як правило, у вигляді логічних елементів, які утворюють функціонально повну систему, і залежно від схемотехнічної реалізації поділяються на різні типи: ТТЛ, ДТЛ, РТЛ, МДН та інші.

У даних методичних вказівках передбачається закріплення знань щодо основних розрахункових формул і співвідношень для визначення параметрів та номіналів елементів електричних схем, схемотехніки та особливостей функціонування таких схем, електричних характеристик напівпровідникових елементів.

Слід зазначити, що завдання потребує відповідних знань студентів, уміння працювати з довідковою технічною літературою.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНИХ ЗАВДАНЬ

Метою проведення розрахунково-графічної роботи є визначення вміння студентів самостійно опрацьовувати довідковий та інформаційний матеріал, закріпити знання щодо визначення параметрів електронних схем, формулювати логічно обґрунтовані відповіді. У процесі виконання роботи студент зобов'язаний дотримуватися певних правил та стандартів щодо оформлення розрахунково-графічних завдань.

Розрахунково-графічні завдання можуть бути виконані у зошиті з обов’язковим указанням варіанта кожного з розрахованих завдань, вихідних даних та електричної принципової схеми. Титульна сторінка повинна нести інформацію про вид роботи, яка виконується, про дисципліну, з якої виконується робота, прізвище, ім’я, по батькові та групу виконавця, а також прізвище викладача, який перевірив роботу. Кожне нове завдання має починатись з нової сторінки. Пункт або підпункт може продовжуватись на тій самій сторінці, де закінчився попередній пункт або підпункт. Обов’язково повинен указуватись номер підпункту, назва параметра, що розраховується, наводитись формула, яка використовується для розрахунку (з її порядковим номером у завданні) та пояснені скорочення і невідомі літери у розрахунках.