Злочини проти авторитету органів державної влади

Об’єктзлочинів– нормальна діяльність органів державної влади та представників цих органів

Потерпілимивід злочинів даної категорії є працівники правоохоронних органів, до яких належать працівники ОВС, – це співробітники правоохоронних органів як потерпілі від злочинів, що посягають на нормальну діяльність органів державної влади у сфері правоохоронної діяльності (статті 342, 343, 345, 347, 348 та 349 КК):

· особи, які перебувають на державній службі в підрозділах ОВС і яким присвоєно спеціальне звання;

· військовослужбовці органів внутрішніх справ (Національна гвардія, спецпідрозділи);

· працівники кримінально-виконавчої системи;

· курсанти, слухачі, ад’юнкти та інші співробітники навчальних закладів МВС та Державного департаменту виконання покарань;

· близькі родичі (у ст.ст. 345-349, 352 КК) – батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба й онуки (ч. 2 ст. 2 Закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р.).

6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (стаття 342 КК)

Об’єктивна стороназлочину: діяння– це активна фізична протидія здійсненню потерпілими своїх обов’язків (наприклад, застосування до потерпілих фізичної сили, погроза застосування такої; знищення документів та предметів, вилучення яких намагається здійснити особа).

Час вчинення злочину: під час виконання службових обов’язків працівником ОВС (ч.ч. 2 та 3 ст. 342 КК); під час виконання обов’язків щодо охорони громадського порядку членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем (ч. 2 ст. 342 КК).

Суб’єктопору – особа, яка досягла 16-ти років.

Суб’єктивна сторона злочину – вина у формі умислу; мета: бажання особи перешкодити виконанню службових обов’язків потерпілими.

Кваліфікуючі ознакиопору (ч. 3 ст. 342 КК України):

· вчинення діяння з примушенням потерпілих осіб шляхом насильства (наприклад, зв’язування, нанесення ударів, побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень, позбавлення волі, тощо);

· погрози застосування насильства (наприклад, погроза зброєю вчинити вбивство, заподіяти тілесні ушкодження, тощо).

Опір необхідно відрізняти від злісної непокори – діяння, що утворює склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника правоохоронного органу, будучи за своїм змістом бездіяльністю, виражається тільки у відмові від виконання законних вимог цих осіб (наприклад, надати документи, які засвідчують особу; прослідувати разом зі співробітником патрульної служби до органу внутрішніх справ; надати транспортний засіб для проведення огляду тощо).

Покаранняза злочин, передбачений ст. 342 КК: ч. 2 – штраф від 100 до 200 н.м.д.г., арешт від 3 до 6 місяців, обмеження волі до 4 років або позбавлення волі до 2 років; ч. 3 – обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 2 до 5 років.

7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (стаття 343 КК)

Об’єктивна сторона злочину – це діяння: впливу будь-якій формі на працівника правоохоронного органу (наприклад, умовляння, обіцянка перевести на посаду з більш високим окладом, пропозиція надати житло, шантаж, погрози звільнити зі служби, інші форми впливу).

Втручання вважається закінченим з моменту вчинення впливу на потерпілого у будь-якій його формі.

Суб’єкт злочину – загальний: особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умисною формою вини та наявністю мети – перешкодити виконанню працівником правоохоронного органу його службових обов’язків або добитися прийняття незаконного рішення.

Кваліфікований склад злочину (ч. 2 ст. 343 КК України) передбачає вчинення дій, якщо вони 1) перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або 2) вчинені службовою особою з використанням свого службового становища.

Покарання за злочин, передбачений ст. 343 КК: ч. 1 – штраф до 100 н.м.д.г., виправні роботи до 1 року, арешт до 3 місяців; ч. 2 – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 5 років, арешт до 6 місяців або обмеження волі до 4 років.

8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 КК)

Об’єктивна сторона злочину: діяння – погрози вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів чи членів сім’ї (наприклад, заяви, висловлені потерпілому особисто або через посередника в будь-якій формі: усно; по телефону; електронною поштою через мережу Інтернет; з використанням аудіо- або відеозаписів; в листах; жестами, які підкріплюються демонстрацією зброї, різноманітних предметів, за допомогою яких погроза може бути приведена до виконання).

Злочин є закінченим з моменту висловлення погрози (ч. 1 ст. 345 КК України) або заподіяння побоїв, тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості (ч. 2 та 3 ст. 345 КК України).

Суб’єктомзлочину є особа, яка досягла 16-річного віку (при вчиненні погрози, здійсненні побоїв, заподіянні легких тілесних ушкоджень) або 14-річ­ного віку (при заподіянні середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень).

Суб’єктивна стороназлочину характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою – перешкодити виконанню службових обов’язків потерпілим або помститися особі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Кваліфікований та особливо кваліфікованийсклад злочину утворюють: 1) умисне заподіяння побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 345 КК України); 2) умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3 ст. 345 КК України), а також 3) дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою (ч. 4 ст. 345 КК України).

Покаранняза злочин, передбачений ст. 345 КК: ч. 1 – виправні роботи до 2 років, арешт до 6 місяців, обмеження волі або позбавленням волі до 3 років; ч. 2 – обмеження волі або позбавлення волі до 5років; ч. 3 – позбавлення волі від 5 до 12 років; ч. 4 – позбавлення волі від 7 до 14 років.

9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (стаття 347 КК)

Злочином є умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Суб’єктзлочину – особа, яка досягла 16-річного віку (ч. 1) або 14-річ­ного віку (ч. 2).

Суб’єктивна стороназлочину: вина у формі прямого умислу; спеціальна мета – перешкодити виконанню службових обов’язків потерпілим або помститися особі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Кваліфікований складзлочину утворюють дії: 1) вчинені шляхом підпалу, 2) вибуху або 3) іншим загальнонебезпечним способом, або 4)такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин, передбачений ст. 347 КК: ч.1 – штраф від 50 до 200 н.м.д.г., арешт до 6 місяців або обмеження волі до 5 років; ч. 2 – позбавлення волі від 6 до 15 років.

10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 КК)

Посягання утворюють вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких.

Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 14-річ­ного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою – перешкодити виконанню службових обов’язків потерпілим або помститися особі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Покарання за злочин – позбавлення волі від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.