Торговий прибуток

На перший погляд складається враження, що прибуток виникає в процесі купівлі-продажу товару як результат різниці в цінах. Насправді ж ці процеси опосередковують лише реалізацію й привласнення, а не виникнення торгового прибутку. У сфері обігу відбувається лише зміна форм вартості (Т – Г або Г – Т ), а не її створення. Вартість і додаткова вартість утворюються лише у виробництві.

Додатковий продукт m поділяється між промисловими та торговими підприємцями пропорційно обсягу їх капіталів, забезпечує середню норму прибутку на промисловий та торговий капітали.

Механізм одержання – різниця в цінах виробництва і торгівлі.

Торговельний прибуток – це частина прибутку, створена працею найманих робітників у виробництві й привласнена торговельним підприємцем відповідно до закону ціни виробництва, що забезпечує середню норму прибутку функціонуючим капіталам.

Торговельний прибуток складається з двох частин:

1) прибуток, що створюється працею найманих робітників у сфері виробництва і який виступає як поступка промислового підприємця торговельному підприємцю пропорційно їх капіталам;

2) прибуток, створений працею найманих робітників в торгівлі.

Витрати обігу

Торговельні підприємці авансують капітал на покупку товарів у промисловців так і на організацію їх реалізації. Тому торговий капітал складається з двох частин:

1) капіталу обігу, авансованого на покупку товару;

2) капіталу, авансованого на обслуговування процесу продажу товару.

Ця друга частина капіталу називається витратами обігу.

Витрати обігу поділяються на 2 частини:

- чисті витрати обігу

- додаткові витрати обігу (додаткові витрати виробництва у торгівлі)

Чисті витрати обігу – це видатки, які зумовлені процесом обігу, тобто зміною форм вартості, перетворенням Г – Т і Т – Г.

До них відносяться:

- оплата працівників в торгівлі

- утримання торговельних приміщень

- витрати на рекламу й адміністративно-управлінську і господарську діяльність

Працівники, зайняті безпосередньо продажем товарів, не створюють нової вартості, тому чисті витрати не входять у вартість товару і повинні покриватися за рахунок прибитку.

Додаткові витрати обігу – це витрати, пов’язані із продовженням процесу виробництва у сфері обігу (у торгівлі)

До них відносяться: транспортування, сортування, розфасовка, упакування і зберігання.

Праця, затрачена на ці процеси є продуктивною, тому що вона створює додаткову вартість тим, що надає нової форми створеній у виробництві споживчої вартості. Тому ці витрати включаються у вартість товару і покриваються в процесі його реалізації як витрати виробництва.

Торгівля – вид підприємницької діяльності, пов’язаний з купівлею-продажем товарів. Торгівля – це сфера, галузь народного господарства, посередницька ланка між виробництвом і споживанням. Зайнято 15-25% зайнятих.

Існують такі форми підприємництва в торгівлі:

- внутрішня – обслуговує господарські зв’язки на національному рівні

- зовнішня – обслуговує господарські зв’язки між національними економіками

- оптова – обслуговує господарські зв’язки через товарні біржі, ярмарки

- роздрібна – обслуговує господарські зв’язки через універсальні та спеціалізовані магазини

Оптова торгівля– процес придбання великих партій товару з метою подальшого використання в виробництві (використовується в промисловості з метою подальшого перетворення для виробництва товарів чи надання послуг).

Роздрібна торгівля – процес обміну товарів на гроші (чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку. Товари продаються безпосередньо населенню.

7.2 Позичковий капітал, позичковий відсоток і форми кредиту

У процесі кругообігу промислового капіталу відокремлюється не лише торговельний, а й грошовий капітал, який поступово перетворюється на специфічну форму капіталу – позичковий капітал.

Попередником позичкового капіталу бук лихварський капітал, який у формі процента вилучав не тільки додатковий, а й частину необхідного прибутку.

Позичковий капітал – це тимчасово вільний ринковий капітал, що віддається його власником позичальнику в тимчасове користування на умовах терміновості, платності і зворотності, що й приносить дохід у вигляді позичкового відсотка на основі участі в кругообігу функціонуючого капіталу, а й у такий спосіб у створенні нової вартості.

Джерела позичкового капіталу:

1. Вільна частина оборотних засобів і амортизаційних відрахувань

2. Частина змінного капіталу(заробітна плата)

3. Частина додатної вартості (прибутку)

4. Вільні кошти державного бюджету, населення, пенсійних і страхових фондів.

Відмінності грошового (позичкового) капіталу від промислового:

1. Позичковий капітал – це капітал-власність, а промисловий – капітал-функція

Номінальним називається відсоток, що є просто позичковою ставкою.

Реальним називається відсоток з урахуванням інфляції

Реальна ставка – головний чинник прийняття інвестиційних рішень

Позичковий відсоток залежить від:

1. Ступеня ризику (довгострокова ставка більша за короткострокову)

2. Обсягу позики (більший обсяг → менший відсоток)

3. Рівня податків

Кредитно-грошові відносини – це сукупність економічних відносин між господарюючими суб’єктами із приводу подальшої організації кредитування й одержання плати за кредит

Кредитно-грошова система – це сукупність кредитних відносин, форм кредиту, методів кредитування, кредитно-фінансових інститутів, що виконують спеціальні функції по акумуляції і розподілу коштів

Метою кредитної системи є акумуляція тимчасово вільних грошових капіталів і надання їх у кредит юридичним і фізичним особам, а також володіння й управління фіктивним капіталом.

Кредит– форма руху позичкового капіталу, яка відображає відносини між кредиторами й позичальниками й перетворює грошовий капітал у кредитний.

Форми кредиту:

· Комерційний – надається у товарній формі

· Банківський – надається у грошовій формі

· Іпотечний – надається під нерухомість, землю

· Державний – надається державі-позичальнику

· Споживчий – надається населенню під споживчі товари

· Міжнародний – суб’єкти позики з різних країн

Інструменти кредитно-грошового регулювання держави (через Центральний банк):

· Встановлення норми обов’язкового резервування

· Встановлення облікової ставки

· Операції на відкритому ринку

До кредитної системи відносяться:

· Банки (емісійні, комерційні, іпотечні, спеціалізовані - інвестиційні)

· Ощадні каси

· Кредитні спілки

7.3Акціонерний капітал і акціонерні підприємства

Акціонерний капітал складається шляхом продажу акцій. Це форма централізації капіталу і одночасно основна форма сучасних підприємств.

Причини виникнення – протиріччя між збільшенням масштабів виробництва і обмеженістю індивідуального капіталу(тобто між розвитком продуктивних сил і вузькими рамками індивідуальної приватної власності)

Стимул – конкуренція.

Акціонерний капітал (власність) поділяють на власний і позичений.

Власний акціонерний капітал формується із коштів, отриманих від випуску та реалізації акцій та облігацій і резервного капіталу, сформованого внаслідок відрахувань від прибутку та їх інвестування у виробництво. З прибутку власники акцій щорічно одержують дивіденди, але лише після сплати податків державі, зарплат і премій менеджерам, поповнення резервного фонду тощо.

Позичений акціонерний капітал формується за рахунок банківського кредиту і коштів, отриманих від випуску облігацій.

Перші акціонерні компанії функціонували в:

-1600 р. Англійська Ост-Індська

-1602 р. Голландська Ост-Індська

До 19 столітя їх кількість була незначною. В 1917 р. в Росії – 2,9 тис. АТ з капіталом 6,7 млрд. руб. В США ж зараз кількість акціонерних товариств становить більш ніж 90% загальної кількості компаній.

Акції – вид цінних паперів, що свідчать про вклад коштів в капітал підприємства.

Розрізняють прості і привілейовані акції. У простих акціях % залежить від стану підприємства, у привілейованих - % фіксується і є незмінним.

Облігації – емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого відсотка. Власник облігації кредитує підприємство за фіксованого %.

Дивіденд – дохід, який дає володіння акцією.

Курс акції = дивіденд/ставка банківського % * 100%

Фондова біржа – є централізованим ринком цінних паперів.

Функції біржі:

· Забезпечення умов торгів.

· Визначення ціни акції, яка відображає економічний стан фірм і економіки в цілому

· Забезпечення інформацією, однаковим і одночасним доступом всіх учасників торгів

Котирування цінних паперів – встановлення курсів цін паперів котирувальними комісіями

Брокер — це посередник, який сприяє здійсненню угод між зацікавленими сторонами — клієнтами фондової біржі. Брокери укладають угоди з доручення клієнта і його коштом, одержуючи за ці послуги комісійну винагороду.

Іншим популярним біржовим посередником є дилер. На відміну від брокера він вкладає власний капітал під час укладення угоди і діє від свого імені. Дилерів характеризують також як принципалів, котрі виражають власну волю і власні інтереси. Їх основна діяльність — це перепродаж цінних паперів, а джерелом доходу є різниця між ціною продажу і ціною купівлі

Контрольний пакет акцій – кількість, яка визначає можливість керування підприємством

Реальний капітал – це капітал, зайнятий в будь-якій галузі

Фіктивний капітал – капітал в цінних паперах (акціях, облігаціях і ін.), що дає право їх власникам регулярно привласнювати частину додаткової вартості у вигляді дивіденду або відсотка. Такий капітал сам по собі не створює дохід, прибуток, а лише сприяє перерозподілу доходу.

Наприклад, «Байер» = 30 тис. робітників з долею 2,6%

«Дамлер-Бенц» доля робітників 1,35%

Питання на семінар:

1. Що таке торговий капітал?

2. Охарактеризуйте основні частини торгового капіталу.

3. Розкрийте сутність механізму торговельного прибутку.

4. Що таке витрати обігу і з яких частин вони складаються?

5. Які види торгівлі ви знаєте?

6. У чому полягає сутність позичкового капіталу?

7. Що таке позичковий відсоток?

8. Що таке норма відсотка й чим вона визначається?

9. Кредитна система та її основні ланки.

10. Охарактеризуйте основні види кредиту.

11. Сутність акціонерного капіталу.

12. Причини виникнення акціонерного капіталу.

13. Що таке акції, облігації та їх види?

14. Чим відрізняється дивіденд від курсу акцій?

15. Фондова біржа та її функції.

16. Що таке реальний капітал, фіктивний капітал?

17. Чим відрізняється брокер і дилер?