КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Модуль 1Затверджено На засіданні методичної Ради університету від р.
М.О.Білякович
Київ НТУ 2009 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисциплін «Засоби автоматики та телемеханіки» для студентів денної форми навчання. Напрям «Транспортні технології» /Укл Й.Д.Осипчук, В.К.Суботіна, О.П.Пальчик. К,: НТУ, 2009 —' 68 с.
Укладачі: Йосип Данилович Осипчук, канд. техн. наук, доцент Валентина Костянтинівна Суботіна, ст. Викладач Олег Петрович Пальчик, асистент
Відповідальний за випуск Й.Д.Осипчук
Організація навчального процесу За кредитно-модульною системою. Семестр 7. Модуль 1,2.
Вступ Болонський процес - це процес гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Його початок можна віднести ще до середини 1970-х років, коли Радою міністрів ЄС була прийнята Резолюція про першу програму співробітництва в сфері освіти. Офіційною датою початку процесу прийнято вважати 19 червня 1999 року, коли в м. Болонья на спеціальній конференції міністри освіти 29 європейських держав прийняли декларацію «Зона європейської вищої освіти», або Болонську декларацію. В 2005 році в Бергені Україна офіційно приєдналася до Болонської декларації. Основними напрямами Болонського процесу, який розрахований до 2010 р. є: · побудова європейської зони вищої освіти як ключового напрямку розвитку мобільності громадян із можливістю працевлаштування; · формування й зміцнення інтелектуального, культурного, соціального й науково-технічного потенціалу Європи; підвищення престижності у світі європейської вищої школи; · забезпечення конкурентоспроможності європейських університетів на світовому ринку освітянських послуг у боротьбі за студентів, досягнення більшої сумісності й порівнянності національних систем вищої освіти; підвищення якості освіти; · підвищення провідної ролі університетів як носіїв європейської свідомості в розвитку європейських культурних цінностей.
1.1. Кредитно-модульна організація навчального процесу Кредитно-модульна система організації навчального процесу –це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Модуль –це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль включає в себе один модуль або блок змістових модулів. Змістовий модуль –це логічно завершена, системно впорядкована й структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння. Заліковий кредит –це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів (модулів). 1 кредит = 36 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за шкалою ECTS. 1 кредит = 54 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за національною шкалою. Модульний контроль –це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь із модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота). Підсумковий контроль –це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – залік, екзамен. Поточне оцінювання знань –це контроль стану засвоєння поточних знань у рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни. Рейтинговий показник студента з дисципліни –це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур: - з усіх контрольних зрізів із дисципліни в семестрі (відвідування занять, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль, наукова робота), якщо студент не приймає участі в підсумковому контролі; - нормованої кількості балів за роботу в семестрі, кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, наукову роботу, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі. Рейтинговий показник студента з модуля дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних балів із відвідування занять та поточного оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульного контролю. Рейтинг студента –це порядкова позиція студента в групі за результатами навчання з навчальної дисципліни або з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін). Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1.
Табл. 1
* – Якщо студент, при врахуванні його наукової роботи, набирає більше 100 балів, то він отримує А (за шкалою ECTS), “відмінно” (за національною шкалою). При участі студента у підсумковому контролі максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час підсумкового контролю, складає 60 б., максимальна нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується у рейтингу студента під час проведення підсумкового контролю, - 40 б. Технологія нормування кількості балів із дисципліни, отриманих студентом за роботу в семестрі, наведена в табл. 2. Табл. 2.
Модуль 1
|