Контактне заняття № 13

Написання модульної контрольної роботи № 2 (2 год.)

4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період

У міжсесійний період відповідно до затвердженого графіку консультацій та проведення «Дня заочника» студенти можуть:

§ відпрацювати контактні години;

§ захистити контрольну роботу та індивідуальне завдання;

§ ліквідувати академічну заборгованість.

Навчальна робота студента заочної форми навчання в міжсесійний період, відповідно до Карти самостійної роботи (табл. 4), передбачає підготовку і виконання таких завдань:

1. Контрольна робота за заданою тематикою (максимальна кількість балів 20).

2. Індивідуальне завдання (максимальна кількість балів 20).

3. Індивідуальна робота за заданою тематикою (вибирається одне завдання):

а) аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій; або

б) аналітичний звіт власних наукових досліджень на тему «Аналіз фінансово-господарської діяльності страхової компанії «Х»; або

в) розробка стратегії для виведення страховика (нового страхового продукту) на український страховий ринок; або

г) участь у наукових студентських конференціях і семінарах, або

д) підготовка наукових публікацій.

Кожна індивідуальна робота оцінюється максимально у 10 балів.

Тематика контрольних робіт та індивідуальних завдань заздалегідь розміщується на сайті кафедри страхування.

Кожен студент повинен роздрукувати для себе Карту самостійної роботи (табл. 4), та на власний розсуд визначитись з вибірковим елементом самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів за поточну успішність.

Після виконання завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі.

Контрольна робота, індивідуальне завдання та індивідуальна робота повинні бути представлені на кафедру страхування своєчасно в паперовому вигляді у відповідності до існуючих вимог індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника», але не пізніше, ніж за 10 днів до початку наступної сесії (ІІ семестру магістратури).

Студенти заочної форми навчання мають можливість одержати консультацію у викладача для виконання контрольних й індивідуальних робіт під час щотижневих консультацій на кафедрі страхування (каб. 087, ІІІ корп.) і «Днів заочника» (графік проведення консультацій буде розміщений на сайті кафедри страхування і на інформаційній дошці кафедри).

Виконання домашньої контрольної роботи є формою організації поточного контролю знань студентів заочної форми навчання і необхідним обов’язковим позааудиторним завданням у міжсесійний період з дисципліни «Страховий менеджмент».

Методичні вказівки щодо оформлення та подання контрольних робіт

Контрольна робота має бути виконана і оформлена з додержанням всіх технічних вимог до письмових робіт. Текст має бути написаний чітким розбірливим почерком (без виправлень) або надрукований на принтері через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: ліве, нижнє, верхнє – не менше ніж 20 мм, праве – не менше ніж 10 мм. Рукопис скріплюється металевими скобками або прошивається з лівого краю.

Контрольна робота починається з титульного аркуша. На титульному аркуші студент записує назву міністерства, університету, факультету, кафедри. Нижче робиться запис: Контрольна робота з дисципліни «Страховий менеджмент» студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи), варіант №, тема.

Обсяг контрольної роботи має бути в межах 15-20 сторінок. Вона повинна містити короткий «Вступ», 2-4 питання, «Висновки», перелік використаних літературних джерел, включаючи Інтернет сайти. Робота має бути ілюстрована таблицями, графіками, схемами. Бажано використовувати матеріали компаній, розташованих у районах за місцем роботи магістранта. При підготовці рукопису обов’язкове посилання на джерела інформації. При виконані контрольних робіт варто користуватися нормативними актами, рекомендованою літературою, періодичними виданнями, а також інформацією, яка розміщена на спеціалізованих страхових сайтах, зокрема, http://www.nfp.gov.ua/, http://forinsurer.com/public/, http://www.uainsur.com/.

Граничний термін подання контрольної роботи на кафедру страхування – індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника» , але не пізніше, ніж за 10 днів до початку наступної сесії (ІІ семестру магістратури). Рукописи, що будуть зареєстровані на кафедрі пізніше встановленого терміну (без поважних причин, засвідчених деканатом) не розглядаються і не оцінюються.

Отримані кафедрою контрольні роботи студентів оцінюються викладачем у десятиденний термін. Про одержану оцінку студент може дізнатись у викладача під час щотижневої консультації на кафедрі та «Днів заочника» (графік проведення консультацій буде розміщений на сайті кафедри страхування і на інформаційній дошці кафедри).

Студент виконує контрольну роботу на одну із запропонованих йому двох тем. Теми контрольних робіт у кожній академічній групі розподіляються відповідно до початкової літери прізвища магістранта. Студенти, прізвища яких починаються з букви «А» пишуть роботу на тему № 1 або № 29; «Б» - № 2 або № 30; «В» - № 3 або № 31; «Г» - № 4 або № 32; «Д» - № 5 або № 33; «Е» - № 6 або № 34; «Є» - № 7 або № 35; «Ж» - № 8 або № 36; «З» - № 9 або № 37; «І» - № 10 або № 38; «К» - № 11 або № 39; «Л» - № 12 або № 40; «М» - № 13 або № 41; «Н» - № 14 або № 42; «О» - № 15 або № 43; «П» - № 16 або № 44; «Р» - № 17 або № 45; «С» - № 18 або № 46; «Т» - № 19 або 47; «У» - № 20 або 48; «Ф» - № 21 або № 49; «Х» - № 22 або № 50; «Ц» - № 23 або № 51; «Ч» - № 24 або № 52; «Ш» - № 25 або № 53; «Щ» - № 26 або № 54; «Ю» - № 27 або № 55; «Я» - № 28 або № 56.

У разі виникнення проблем із вибором теми контрольної роботи студенти можуть звертатися до викладача в час відведений для консультації та «Днів заочника». В окремих випадках за обґрунтованою заявою студента тема завдання може бути уточнена або змінена науковим керівником. Студенти повинні пам’ятати, що виявлені в процесі перевірки контрольні роботи з однаковим текстом, або значною частиною співпадаючого тексту не будуть зараховуватися.

Усі завдання студент виконує письмово. У кожному з них необхідно:

обґрунтувати актуальність, сформулювати мету й завдання вибраної теми дослідження;

розкрити теоретичні положення теми та здійснити аналіз відповідних явищ, використовуючи статистичні дані з літературних джерел та не конфіденційні матеріали за місцем роботи;

за отриманими результатами дослідження зробити висновки та пропозиції.

При виконанні контрольних робіт студентам необхідно працювати з літературними джерелами: підручниками, посібниками, періодичними виданнями, довідниками, статистичним матеріалом страхових організацій; засвоїти ряд законодавчих, нормативних актів, які регулюють страхову діяльність в Україні.

Перелік тем контрольних робіт

1. Вплив процесів глобалізації економіки на розвиток страхового ринку України.

2. Управління створенням і реєстрацією страхових компаній.

3. Стратегія розвитку страхової компанії.

4. Класифікація страхування і її використання в системі управління розвитком страхового бізнесу.

5. Товариства взаємного страхування: зарубіжний досвід функціонування і доцільність їх створення в Україні.

6. Бізнес-план у страхуванні: структура, призначення і методи опрацювання.

7. Бюджетування і його особливості в страхових організаціях.

8. Урахування зовнішніх і внутрішніх економічних і соціальних умов розвитку страховика.

9. Організаційна структура управління в страхових компаніях та шляхи її вдосконалення.

10. Корпоративне управління в страхових компаніях.

11. Державне регулювання страхової діяльності і напрямки його

вдосконалення.

12. Складові, джерела формування та шляхи підвищення ефективності використання потенціалу страховика.

13. Особливості кадрового забезпечення та системи мотивації персоналу страховиків.

14. Інформаційне забезпечення страхового менеджменту.

15. Роль інформаційних систем в управлінні страховиком.

16. Страховий маркетинг та шляхи його активізації.

17. Управління рекламною діяльністю страховика.

18. Управління аквізиційною діяльністю страховика.

19. Система продажу страхових послуг: обґрунтування переваг та
недоліків окремих каналів розподілу.

20. Організація діяльності страхових посередників.

21. Організація і шляхи вдосконалення продажу страхових послуг.

22. Управління агентською мережею страховика.

23. Страхові брокери та їх місце в страховому бізнесі.

24. МТСБУ та його роль в управлінні обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

25. Взаємовідносини між страховими організаціями і банками.

26. Управління діяльністю недержавних пенсійних фондів.

27. Управління ризиками страховика.

28. Тарифна політика в страхуванні: принципи та основні завдання.

29. Андерайтинг у страхуванні.

30. Управління страховим портфелем.

31. Зміст і процедура укладання та супроводу страхового договору.

32. Урегулювання претензій у майновому страхуванні.

33. Урегулювання претензій у страхуванні життя.

34. Управління грошовими потоками в операційній діяльності страховика.

35. Управління формуванням доходів страховика.

36. Управління витратами страхової організації.

37. Управління ризиками страхової організації.

38. Реінжиніринг бізнес-процесів у страхуванні.

39. Система оподаткування страхових організацій та шляхи її вдосконалення.

40. Управління фінансовою надійністю страхової організації.

41. Методи забезпечення платоспроможності страхової організації.

42. Технічні резерви у страхових компаніях.

43. Резерви в компаніях зі страхування життя.

44. Управління інвестиційною діяльністю страхових організацій.

45. Особливості фінансового менеджменту страхових організаціях.

46. Фінансовий моніторинг у страхових організаціях.

47. Шахрайство в страховому бізнесі й методи боротьби з ним.

48. ЛСОУ, її функції й роль в управлінні страховим бізнесом.

49. Вплив процесів глобалізації економіки на розвиток страхового ринку України.

50. Управління створенням і реєстрацією страхових компаній.

51. Стратегія розвитку страхової компанії.

52. Класифікація страхування і її використання в системі управління розвитком страхового бізнесу.

53. Товариства взаємного страхування: зарубіжний досвід функціону-вання і доцільність їх створення в Україні.

54. Бізнес-план у страхуванні: структура, призначення і методи опрацювання.

55. Бюджетування і його особливості в страхових організаціях.

56. Урахування зовнішніх і внутрішніх економічних і соціальних умов розвитку страховика.

57. Організаційна структура управління в страхових компаніях та шляхи її вдосконалення.

58. Корпоративне управління в страхових компаніях.

59. Державне регулювання страхової діяльності і напрямки його

вдосконалення.

60. Складові, джерела формування та шляхи підвищення ефективності використання потенціалу страховика.

61. Особливості кадрового забезпечення та системи мотивації персоналу страховиків.

62. Інформаційне забезпечення страхового менеджменту.

63. Роль інформаційних систем в управлінні страховиком.

64. Страховий маркетинг та шляхи його активізації.

65. Управління рекламною діяльністю страховика.

66. Управління аквізиційною діяльністю страховика.

67. Система продажу страхових послуг: обґрунтування переваг та недоліків окремих каналів розподілу.

68. Організація діяльності страхових посередників.

69. Організація і шляхи вдосконалення продажу страхових послуг.

70. Управління агентською мережею страховика.

71. Страхові брокери та їх місце в страховому бізнесі.

72. МТСБУ та його роль в управлінні обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

73. Взаємовідносини між страховими організаціями і банками.

74. Управління діяльністю недержавних пенсійних фондів.

75. Управління ризиками страховика.

76. Тарифна політика в страхуванні: принципи та основні завдання.

77. Андерайтинг у страхуванні.

78. Управління страховим портфелем.

79. Зміст і процедура укладання та супроводу страхового договору.

80. Урегулювання претензій у майновому страхуванні.

81. Урегулювання претензій у страхуванні життя.

82. Управління грошовими потоками в операційній діяльності страховика.

83. Управління формуванням доходів страховика.

84. Управління витратами страхової організації.

85. Управління ризиками страхової організації.

86. Реінжинерінг бізнес-процесів у страхуванні.

87. Система оподаткування страхових організацій та шляхи її вдосконалення.

88. Управління фінансовою надійністю страхової організації.

89. Методи забезпечення платоспроможності страхової організації.

90. Технічні резерви у страхових компаніях.

91. Резерви в компаніях зі страхування життя.

92. Управління інвестиційною діяльністю страхових організацій.

93. Особливості фінансового менеджменту страхових організаціях.

94. Фінансовий моніторинг у страхових організаціях.

95. Шахрайство в страховому бізнесі й методи боротьби з ним.

96. ЛСОУ, її функції й роль в управлінні страховим бізнесом.

97. Взаємовідносини між страховими організаціями і банками.

98. Організація і шляхи вдосконалення продажу страхових послуг.

99. Стратегія розвитку страхової компанії.

100. Організація діяльності страхових посередників.

Виконання індивідуального завдання разом із контрольною роботою є формою організації поточного контролю знань студентів заочної форми навчання і необхідним обов’язковим позааудиторним завданням у міжсесійний період з дисципліни «Страховий менеджмент». Вимоги до оформлення та перелік завдань наведено у розділі 5.

У міжсесійний період студенти заочної форми навчання виконують одну індивідуальну роботу. Вид індивідуальної роботи студент обирає самостійно:

(а) аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій;

(б) аналітичний звіт власних наукових досліджень на тему «Аналіз фінансово-господарської діяльності страхової компанії «Х»;

(в) розробка стратегії для виведення страховика (нового страхового продукту) на український страховий ринок;

(г) участь у наукових студентських конференціях і семінарах;

(д) підготовка наукових публікацій.

Оцінювання індивідуальної роботи охоплює бали за виконання завдання відповідно до нижченаведених вимог.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій

Аналітичний огляд наукових публікацій виконується відповідно до теми дослідження, обраної студентом самостійно. Літературні джерела студент підбирає також самостійно. Для підготовки мають бути використані від 3 до 5 наукових статей з періодичних фахових видань, які опубліковані за останні два роки.

Вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані.

Аналітичний огляд наукових публікацій повинен містити:

§ титульний аркуш;

§ вступ, де огрунтовується актуальність теми дослідження (обсяг – до 1 стор.)

§ текст аналітичного огляду (обсяг – до 5 стор.);

§ висновок (обсяг – до 1 стор.);

§ список використаних джерел (з усіма реквізитами відповідно до державних стандартів).

Аналітичний звіт власних наукових досліджень на тему «Аналіз фінансово-господарської діяльності страхової компанії «Х»

Студентом під керівництвом виклача, що веде лекційні або семінарські (практичні) заняття, здійснюється детальний аналіз фінансових показників (не менше 10 показників, які характеризують фінансову надійність компанії) будь-якої вітчизняної страхової компанії за останні 3 роки. На основі аналізу формуються обґрунтовані висновки щодо реального стану речей у страховій компанії та розробляються пропозиції щодо покращення фінансової надійності компанії на майбутнє. Аналіз та пропозиції оформлюються у вигляді аналітичного звіту з таблицями, графіками, діаграмами та рисунками.

Аналітичний звіт повинен містити:

§ титульний аркуш;

§ вступ, де коротко описується страхова компанія щодо якої буде здійснюватися аналіз (обсяг – до 1 стор.)

§ текст детального аналізу з оформленими відповідно до вимог таблицями, графіками, діаграмами та рисунками (обсяг – до 7-10 стор.);

§ висновки (обсяг – до 3 стор.);

§ список використаних джерел (з усіма реквізитами відповідно до державних стандартів).

Розробка стратегії для виведення страховика (нового страхового продукту) на український страховий ринок

Студентом під керівництвом викладача, що веде лекційні або семінарські (практичні) заняття, здійснюється розробка стратегії для виведення страховика або страхового продукту на новий сегмент страхового ринку. Ця робота повинна включати аналіз відповідного сегменту страхового ринку щодо його кількісних та якісних характеристик, а також основних страховиків (страхових продуктів), які присутні на ньому, з тим щоб запропонувати власні рекомендації щодо покрокового виведення компанії (продукту) на ринок та можливих перспектив.

Аналітична робота повинна містити:

§ титульний аркуш;

§ вступ, де коротко описується сегмент страхового ринку (обсяг – до 3 стор.)

§ текст обгрунтованих кроків щодо виведення компанії (продукту) на ринок (обсяг – до 5 стор.);

§ висновки (обсяг – до 2 стор.);

§ список використаних джерел (з усіма реквізитами відповідно до державних стандартів).

Участь у наукових студентських конференціях і семінарах

Студентом під керівництвом виклача, що веде лекційні або семінарські (практичні) заняття, готується доповідь на щорічну вузівську студентську конференцію по секції «Страхування», або на міжнародну науково-практичну конференцію «Страховий ринок в умовах фінансової глобалізації», яка проводиться кафедрою страхування у парні роки, або на будь-яку іншу всеукраїнську або міжнародну науково-практичну конференцію.

Підготовка наукових публікацій

Студентом під керівництвом (у співавторстві) виклача, що веде лекційні або семінарські (практичні) заняття, готується наукова публікація до періодичних друкованих або електронних фахових видань.

Індивідуальні завдання студента підлягають перевірці за допомогою програми «Плагіат». У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ІДЕНТИЧНИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ, УСІ ВОНИ НЕ ЗАРАХОВУЮТЬСЯ, У Т.Ч. ТІ, ЯКІ ВЖЕ БУЛИ ЗАХИЩЕНІ! Підставою для цього є несамостійний характер роботи студента.

Перелік компетентностей, яких має набути студент у процесі виконання завдань у міжсесійний період

1. Загальні:

§ здатність до аналізу і синтезу;

§ здатність до організації і планування;

§ засвоєння основ базових знань з професії;

§ навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел);

§ здатність до критики та самокритики;

§ здатність застосовувати знання на практиці;

§ дослідницькі навики і уміння;

§ здатність працювати самостійно;

2. Глобальні:

§ критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;

3. Спеціальні (фахові):

- знати:

§ особливості страхування як сфери підприємницької діяльності;

§ сутність стратегії страхової організації;

§ особливості бюджетування в страховій організації;

§ фактори, що впливають на величину прибутку страховика, виходячи із структури тарифної ставки;

§ структуру страхового тарифу;

§ склад грошових надходжень страховика від різних видів діяльності;

§ сутність та структуру фінансових ресурсів страхової організації;

§ сутність та склад доходів страховика;

§ сутність та склад витрат страховика;

§ сутність та склад страхових резервів;

§ вимоги щодо розміщення й інвестування коштів страхових резервів;

§ особливості оподаткування податком на прибуток страхової діяльності;

§ сутність вільних резервів;

§ вимоги до платоспроможності страховиків згідно з вітчизняним законодавством та Директивами ЄС;

§ фінансові коефіцієнти, що використовуються для оцінки фінансової стійкості страхової компанії;

§ особливості організації фінансового моніторингу в страховій організації;

- вміти:

§ аналізувати посадові інструкції працівників різних структурних підрозділів страхової організації;

§ аналізувати фінансові показники діяльності страхових компаній України;

§ проектувати структуру та зміст страхової документації: заяв про страхування, договорів страхування, довідок про розмір страхового відшкодування тощо;

§ проектувати структуру та зміст документації щодо організації фінансового моніторингу в страховій організації;

§ аналізувати організаційну структуру страховика;

§ визначати відповідність структури страховика його стратегії;

§ аналізувати величину та структуру доходів та витрат страхової організації;

§ розраховувати резерв незароблених премій методом 1/4;

§ давати характеристику різним організаційно-правовим формам страхових організацій;

§ провадити аналіз величини та структури грошових надходжень страхових організацій;

§ аналізувати структуру страхових резервів;

§ визначати величину прибутку страхової організації;

§ обчислювати величину податку на прибуток страхової організації;

§ обчислювати та аналізувати фінансові коефіцієнти, що використовуються для оцінки фінансової стійкості страхової компанії.

5. Самостійна робота студентів

СРС – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі, у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом.

Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої школи.

За навчальним планом підготовки магістрів із фінансів і кредиту на вивчення дисципліни «Страховий менеджмент» для всіх форм навчання відведено 120 годин, в т.ч. на самостійну роботу студентів – 56 годин для студентів денної форми навчання та 82 години для студентів заочної форми навчання.

Працюючи самостійно, студент повинен розуміти, що конспект установчих лекцій передбачає викладення дисципліни в дуже стислій формі. Для глибокого вивчення дисципліни лекції мають бути доповнені самостійним опрацюванням матеріалів із рекомендованих літературних джерел. Конспект є основою, яка повинна бути обов’язково доповнена опрацюванням інших джерел. Саме на СРС над рекомендованими публікаціями у Рекомендованій літературі розраховано використання основної частини часу, відведеної на вивчення дисципліни «Страховий менеджмент». Особливу увагу при цьому слід приділити вивченню законодавчих і нормативних актів, якими регулюється управління діяльністю страхових компаній України. Кожну тему дисципліни доцільно опрацьовувати самостійно, орієнтуючись на плани семінарських (практичних) занять, наведених у п. 4 Робочої навчальної програми.

Самостійна робота магістрантів може включати:

§ опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

§ вивчення окремих тем або питань, рекомендованих викладачем для самостійного вивчення, виходячи з бюджету часу;

§ виконання домашніх завдань;

§ підготовку до семінарських (практичних) занять;

§ підготовку до модульних робіт та інших форм поточного контролю;

§ вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм за дорученням викладача та їх презентацію на практичному занятті;

§ аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовку аналітичної записки (Case study);

§ підготовку конспектів навчальних чи наукових текстів за дорученням викладача;

§ виконання індивідуальних завдань тощо.

У процесі самостійної роботи необхідно звернути особливу увагу на програмні питання, які не були висвітлені в лекціях. Студенту належить скласти конспект коротких відповідей на такі питання. Слід приділити увагу розв’язанню типових завдань (тестів, ситуацій, задач).

Основні види самостійної роботи студентів та орієнтовні витрати часу на них подані в таблиці 2.

Таблиця 2

Види самостійної роботи за формами навчання студентів

Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно під керівництвом викладача окремо кожним студентом.

До індивідуальних завдань належать:

§ підготовка рефератів, есе;

§ виконання розрахункових та графічних робіт;

§ оформлення звітів;

§ аналіз практичних ситуацій;

§ підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій;

§ власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо.

Складовою індивідуальних завдань є підготовка курсових і дипломних робіт, яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану та вимог щодо їх змісту.

Теми для виконання індивідуальних завдань у будь-якій обраній студентом формі наведені далі.

Індивідуальні завдання для студентів усіх форм навчання

Кожне завдання студент виконує письмово. У кожному з них необхідно:

· обґрунтувати методику розв’язання індивідуального завдання;

· при потребі здійснити необхідні розрахунки;

· оцінити отримані результати й зробити необхідні висновки та пропозиції.

Там де це можливо студент додає до звіту про виконання індивідуальних завдань копію підготовлених ним проектів документів. При цьому інформація, що складає предмет комерційної таємниці не наводиться, або змінюються за згодою керівника бази практики реквізити та інші дані страхувальника (страховика) на умовні.

Методичні вказівки щодо оформлення та подання звіту про виконання індивідуальних завдань

Про виконання індивідуальних завдань студент звітує у письмовій формі. Звіт виконується на стандартних аркушах формату А4 на комп’ютері. Звіт скріплюється або прошивається з лівого краю.

На титульному аркуші студент записує назву міністерства, університету, факультету, кафедри. Нижче робиться запис: Звіт про виконання індивідуальних завдань із дисципліни «Страховий менеджмент» студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи), варіант №, назва організації.

Після титульного аркуша розміщується звіт. Обсяг звіту про виконання практичних завдань має бути в межах 20 сторінок.

Граничний термін подання звіту про виконання індивідуальних завдань на кафедру страхування визначений у Карті самостійної роботи студента. Звіти, що будуть зареєстровані пізніше встановленого терміну (без поважних причин, засвідчених деканатом), не розглядаються й не оцінюються.

Одержані кафедрою звіти студентів оцінюються викладачем у семиденний термін. Про одержану попередню оцінку студент може дізнатись у викладача під час щотижневої консультації на кафедрі.

Теми індивідуальних завдань у кожній академічній групі розподіляються відповідно до початкової літери прізвища магістранта. Студенти, прізвища яких починаються з букви «А» виконують завдання на тему № 1; «Б» - № 2; «В» - № 3; «Г» - № 4; «Д» - № 5; «Е» - № 6; «Є» - № 7; «Ж» - № 8; «З» - № 9; «І» - № 10; «К» - № 11; «Л» - № 12; «М» - № 13; «Н» - № 14; «О» - № 15; «П» - № 16; «Р» - № 17; «С» - № 18; «Т» - № 19; «У» - № 20; «Ф» - № 21; «Х» - № 22; «Ц» - № 23; «Ч» - № 24; «Ш» - № 25; «Щ» - № 26; «Ю» - № 27; «Я» - № 28.

Перелік індивідуальних завдань для виконання на базах виробничої практики (за місцем роботи)