Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



У міжнародному приватному праві




Читайте также:
  1. Аліментні зобов’язання в міжнародному приватному праві
  2. Види представництва в міжнародному приватному праві.
  3. Майнові відносини подружжя в міжнародному приватному праві
  4. Особливості правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у праві різних держав
  5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
  6. Правове регулювання іноземних інвестицій в міжнародному приватному праві. Угода СОТ щодо пов'язаних з торгівлею інвестиційних заходів.
  7. Провадження у справі за участю іноземної особи
  8. Способи зниження ризику та засоби захисту від ризику в міжнародному проекті
  9. Темпи економічного розвитку, структура економіки, участь регіону в міжнародному географічному поділі праці.

При спадкуванні майна в будь-якій державі світу можлива така правова ситуація за якої на спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця ніхто із спадкоємців не претендує. Таке майно називається відумерлим.

В Україні правовий режим відумерлої спадщини врегульовано ст. 1277 ЦК України, згідно з якою підставами визнання спадщини відумерлою є: 1) відсутність спадкоємців за заповітом і за законом; 2) усунення їх від права на спадкування; 3) не прийняття ними спадщини, а також відмова від її прийняття. За наявності таких підстав майно за рішенням суду, яке може бути постановлене після спливу одного року після відкриття спадщини переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Спадкове право майже всіх держав передбачає перехід відумерлого майна до державної казни, що унеможливлює втрату права власності на спадкове майно і тим самим сприяє його захисту від можливого пошкодження або втрати. Для набуття державою права на відумерле майно прийняття спадщини законом не передбачено.

Разом з тим, у різних правових системах існують дві різні концепції права держави на спадкування відумерлого майна. Концепція «права окупації» означає, що відумерле майно, яке знаходиться на території держави переходить у її власність як безхазяйне, вільним від будь-яких обтяжень на підставі принципу місцезнаходження речі або місця смерті громадянина (Франція, Австрія, США). Держава обертає таке майно на свою користь незалежно від зв’язків між нею і спадкодавцем. Право окупації виключає можливість передачі відумерлого майна іноземній державі, що претендує на нього по праву спадкування.

Концепція «права спадкування» ґрунтується на універсальному правонаступництві і передбачає наявність зв’язку між державою і спадкодавцем, оскільки відумерле майно переходить у власність держави, громадянином якої був померлий, незалежно від місцезнаходження майна (Росія, Іспанія, Швейцарія). У цьому випадку держава несе відповідальність за боргами спадкодавця. Отже, якщо громадянин помер за кордоном і в нього немає спадкоємців, то за концепцією права окупації відумерле майно перейде до держави в якій громадянин помер або де знаходиться спадкова маса. Перехід же майна за правом спадкування означатиме, що воно буде звернено державі, громадянином якої був спадкодавець.



Різний правовий режим, як правило передбачений при переході до держави різних категорій майна. Рухоме відумерле майно передається державі, громадянином якої був спадкодавець (особистий закон спадкодавця), а нерухоме – за будь-яких умов переходить до держави не території якої воно знаходиться (закон місцезнаходження речі). Такий принцип роздвоєння статуту спадкування відумерлого майна відображений у Мінській конвенції, згідно із ст.46 якої, якщо за законодавством Договірної Сторони, що підлягає застосуванню при спадкуванні, спадкоємцем є держава, то рухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, громадянином якої є спадкодавець у момент смерті, а нерухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, на території якої воно знаходиться.

Питання про те, яке майно вважається рухомим, а яке нерухомим, вирішується за правом держави, на території якої знаходиться майно.

З метою визначення права, яке необхідно застосовувати до вказаних відносин варто брати до уваги двосторонні міжнародні договори про правову допомогу у цивільних справах, де спадкуванню взагалі й спадкуванню відумерлого майна приділена певна увага і які мають пріоритет перед внутрішнім законодавством. Наприклад, Угодою між Україною та Турецькою республікою про правову допомогу та співробітництво у цивільних справах[333] встановлено, що якщо померлий громадянин однієї з Договірних Сторін не має спадкоємця на території другої Договірної Сторони, то його рухоме та нерухоме майно буде передано у власність тієї держави, на чиїй території воно знаходиться.



Таким чином, доля відумерлого майна залежить: 1) від того, якої концепції його переходу дотримується конкретна держава; 2) від місцезнаходження спадкової маси; 3) від належності майна до рухомого чи нерухомого.

 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 64; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты