КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИСтр 1 из 5Следующая ⇒ Завідувач кафедри проф. Чернобровий В.М. _____________________
“____”_____________ 20___ р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ № 4
Вінниця 2014
1. Актуальність теми: В сучасних умовах дуже важливим фактором успішного лікування хворих є фактор наступності в лікуванні. Коли пацієнт після виписки з стаціонару або денного стаціонару продовжує амбулаторне лікування під наглядом сімейного лікаря. Такий підхід дозволяє зменшити кількість загострень хронічної патології і швидко відновити хворого після перенесеної гострої патології. Особливо важливою така наступність є при захворюваннях сечовивідної системи і хвороб крові. Останніми роками в практику сімейного лікаря увійшло поняття хронічної хвороби нирок – ХХН. Термін «хронічна хвороба нирок» був запропонований в нефрології з оглядом, насамперед, на роботу сімейного лікаря, який найчастіше першим визначає ураження нирок. За даними світових нефрологічних організацій розповсюдженість ХХН становить щонайменше 10-11% від усього дорослого населення розвинутих країн Європи та Америки.
2. Конкретні цілі: 1. пояснювати доцільність взаємодії сімейного лікаря з вторинними і третинними рівнями надання медичної допомоги. 2. аналізувати значимість факторів ризику виникнення найбільш розповсюдженої патології терапевтичного профілю на прикладі захворювань сечовивідної системи та хвороб крові (залізодефіцитної і В12-дефіцитної анемії) і вміти виявити їх у хворих та їх родичів. 3. виявляти ранні ознаки основних клінічних синдромів під час профілактичних оглядів і проведення диспансеризації, вміти призначити профілактичні заходи хворим з найбільш розповсюдженою патологією терапевтичного профілю (на прикладі патології сечовивідної системи і хвороб крові (залізодефіцитної і В12-дефіцитної анемії)) та пацієнтам із групи ризику. 4. оволодіти методиками складання програм діагностики та лікування хворих з найбільш розповсюдженою патологією терапевтичного профілю в амбулаторних умовах на прикладі захворювань сечовивідної системи (гострий цистит, хронічний пієлонефрит, хронічна ниркова недостатність) та анемії (залізодефіцитна і В12-дефіцитаї анемія). 5. оволодіти методиками проведення медико-санітарної експертизи непрацездатності (тимчасової та стійкої) в амбулаторних умовах.
|