Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Орієнтовна основа дії при виконанні практичної роботи. 1.Вивчити типи живильних середовищ (демонстрація) та апаратуру для

Читайте также:
  1. II. По правовому основанию различались иски цивильного права и иски преторские.
  2. III Обоснование экономической эффективности
  3. Quidquid te mihi ex quacumque causa dare facere oportet... - Все, что ты мне должен по какому бы то ни было основанию...
  4. V. Ориентированная основа деятельности (ООД).
  5. V. Ориентированная основа деятельности (ООД).
  6. V. Ориентированная основа деятельности (ООД).
  7. V. Ориентированная основа деятельности (ООД).
  8. V. Ориентированная основа деятельности (ООД).
  9. V. Ориентированная основа деятельности (ООД).
  10. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.

1.Вивчити типи живильних середовищ (демонстрація) та апаратуру для

культивування мікроорганізмів. У протоколі відмітити основні вимоги до поживних середовищ та умови культивування, сприятливі для більшості патогенних мікроорганізмів. Розглянути та описати у протоколі ознаки росту мікроорганізмів на різних поживних середовищах.

2.Зробити посів досліджуваного матеріалу на агар в чашці Петрі методом

механічного роз'єднування в цілях отримання окремих колоній (1-й день).

Для цього простерилізованою в полум'ї пальника і охолодженою петлею беруть матеріал для посіву і вносять у чашку, злегка відчинивши кришку. На поверхні живильного середовища матеріал розподіляють петлею таким чи-ном: з краю чашки частими штрихами утворюють овальний майданчик, на якому залишається значна частина матеріалу, потім проводять паралельні штрихи на відстані 0,5 см від одного краю чашки до іншого. При посіві петлю її слід тримати паралельно агару, щоб не дряпати його (мал. 2.2, а на вклейці). Після розсівання петлю виймають з чашки і негайно обпалюють в полум'ї, одночасно закриваючи чашку Петрі кришкою. Чашку маркірують і поміщають вверх дном в термостат. Ріст мікроорганізмів можна буде спостерігати приб-лизно через добу. Це складає 1-й етап (1-й день) бактеріологічного дослідження.

За демонстраційним зразком розглянути особливості росту мікрооганізмів, отриманих при посіві патологічного матеріалу різними інструментами:

а) бактеріологічною петлею;

б) тампоном;

в) шпателем

Зробити у протоколі відповідні малюнки. Вказати, у якому разі використо-вується той чи інший спосіб посіву.

3. Вивчити культуральні властивості мікроорганізмів за демонстраційними посівами. На запропонованих чашках Петрі знайти різні типи колоній, визначити їх розмір, колір, форму, прозорість, характер поверхні (гладка, шорстка) і краю (рівний, зазублений). Ознаки колоній відмітити у протоколі.

З матеріалу частини колоній приготувати мазок, пофарбувати за Грамом і про- мікроскопувати, замалювати пофарбовані мазки з двох колоній. Зробити висновок про чистоту виділеної культури.

Залишок колонії, що вивчається, відсіяти петлею в пробірку на скошений живильний агар для накопичення чистої культури та поставити в термостат на добу. Врахування культуральних властивостей, мікроскопічний контроль чистоти виділеної культури та пересві для її накопичення складають 2-й етап (2-й день) бактеріологічного дослідження.



На третю добу чисту культуру, що виросла, ідентифікують за основними видовими ознаками. Вивчають морфологію при мікроскопії мазка з чистої культури. Здійснюють посів чистої культури на диференціально-діагностич-ні тест-системи (стафітест, ентеротест) для вивчення біохімічної активності. Для цього готують 1-мільярдну суспензію бактерій у фізіологічному розчині, потім дозаторними або пастерівськими піпетками вносять 0,1 мл суспензії до лунок тест-системи. Планшет відносять в термостат на добу. Цей 3-й етап бактеріологічного дослідження під час практичної роботи не виконується.

4. Провести ідентифікацію виділеної культури. Для цього розглянути демонстраційні посіви на тест-системах, оцінити наявність біохімічної активності за зміною кольору індикатора в лунках та відмітити у таблиці протоколу. Зіставити результат з диференціюючими таблицями тест-системи та визначити вид бактерій. Біохімічна ідентифікація виділеної чистої культури складає 4-й етап (4-й день) бактеріологічного дослідження.



Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту вам пропонується виконати наступні навчальні завдання:

1.У лабораторію надійшов матеріал (відокремлюване з рани) для бактеріо-логічного дослідження. Які живильні середовища будуть використані для виділення бактерій аеробів? Який метод посіву можна використовувати для виділення їх чистої культури?

2.При бактеріологічному дослідженні випорожнювань хворого виділена культура грамнегативних паличок. Які живильні середовища будуть використані для вивчення їх ферментативных властивостей?

3.При посіві випорожнювань людини, яка перенесла черевний тиф, на середо-вищі Ендо виявляється зростання колоній, які мають різне забарвлення і розміри: 1) великі, червоні; 2) дрібні, безбарвні. Чи одного вигляду присутні мікроорганізми в матеріалі, який досліджується? До якої групи середовищ (за призначенням) належить указане вище середовище? Які ще середовища використовуються для цієї ж мети?

Додаток 1

Граф логічної структури теми:

 


Дата добавления: 2015-02-09; просмотров: 27; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Виділення чистих культур аеробних | Бактерій.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты