Аналіз показників виробничої програми готелю

Кількість ліжко-діб в інвентарі визначається як добуток одноразової місткості готелю на тривалість експлуатації за певний період (рік).

Кількість ліжко-діб в експлуатації – це різниця між ліжко-добами в інвентарі й кількістю простоїв (п. 2 – 3).

Коефіцієнт завантаження готелю (Кзав) розраховується за формулою:

Кзав = Nрн / Nпрн (1),

де Nрн - кількість реалізованих (планованих) номерів;

Nпрн - кількість номерів, які пропонувалися для продажу.

Кількість ліжко-діб наданих визначається як добуток л-д в експлуатації на коефіцієнт завантаження, поділена на 100.

Чистий дохід від реалізації ліжко-діб визначається як добуток ліжко-діб наданих на середній тариф.

При оцінці договірних відносин засобів розміщення із туристичними операторами варто описати схеми взаємної співпраці, проаналізувати потоки туристів та зробити відповідні висновки.

7) У третьому розділі роботи (рекомендаційному – 8-12 ст.) повинні бути пропозиції студента щодо вдосконалення діяльності готельного підприємства відповідно до напряму дослідження: кожна з детальним обґрунтуванням і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у розділі 2, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків.

8) Висновки наводяться в окремому розділі курсової роботи (обсяг 2-3 сторінки). Висновки повинні логічно випливати із змісту викладеного матеріалу, бути самостійними і конструктивними. У висновках стисло наводяться підсумки проведеної студентом роботи та перелік пропозицій, наведених у третьому розділі. Текст висновків може поділятись на пункти.

9) Список використаних джерел наводиться наприкінці роботи і містить у встановленому порядку перелік літературних джерел, які були використані у курсовій роботі. Використані джерела слід розміщувати таким чином:

а) закони України (у хронологічній послідовності);

б) укази Президента, постанови Уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

г) монографії, брошури, підручники (алфавітний порядок);

д) статті з журналів (алфавітний порядок);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (алфавітний порядок);

ж) іншомовні джерела;

з) електронні джерела.

В список літературних джерел включаються лише ті видання, які дійсно використовувались при написанні роботи. Традиційно не включаються в списки літературних джерел енциклопедії, довідники, словники.

При побудові переліку літератури застосовується суцільна нумерація джерел. Дані про використані літературні джерела мають наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (додаток Г). Назва джерела має наводитись мовою оригіналу, якою студент користувався при виконанні роботи; при групуванні джерел за алфавітом спочатку наводяться всі джерела, викладені слов’янськими мовами, далі джерела, де використано латинський алфавіт.

Кількість використаних джерел повинна бути не меншою 25.

10) Додатки не входять до нумерації сторінок, на кожен з них є посилання в тексті. Додаткипотрібно оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок. Додатки позначаються послідовно прописними буквами алфавіту у правому верхньому кутку, наприклад, «Додаток А».