Коротка характеристика теми. На даний час композити є найбільш вживаними пломбувальними матеріалами у стоматологічній практиці

На даний час композити є найбільш вживаними пломбувальними матеріалами у стоматологічній практиці. Постійне розпрацювання нових представників цього класу не дає можливості скласти їх перелік, оскільки він стає неактуальним на сьогодення. Проте, якщо проаналізувати історію розвитку композитів, слід зупинитися на таких важливих моментах.

Перший макронаповнений композит, що складався з мономеру Bis GMA та силанізованої кварцової муки, був створений R.L.Bowen в 1962 р. Йому передували такі вагомі винаходи та дослідження: використання нової системи ініціаторів полімеризації – перекисбензоіл-амін (BPO-Amin) – 1941 р.; спостереження Buonocore (1955 р.), яке констатувало, що адгезія пломбувального матеріалу істотно покращується, коли емаль попередньо опрацювати фосфорною кислотою.

З часу створення першого композиту їх склад змінювався якісно та кількісно, хоча загальна схема залишалася сталою.

Отже, склад композитів представлений органічним мономером, неорганічним наповнювачем та допоміжними компонентами: ініціаторами полімеризації, барвниками, пігментами.

Органічний мономер – це смоли (акрилова, епоксидна, продукти їх взаємодії). Найпоширеніша метакрилова та її модифікації: бісфенол А-дигліцидилдиметакрилат; уретандиметилакрилат; декандіолдиметилакрилат; триетиленглікольдиметакрилат.

Неорганічний наповнювач: алюмосилікатне, борсилікатне, барієве, цирконієве скло; кераміка; кремнієва кислота; плавлений, кристалічний кварц, літій, евкрептит, фторид барію та ін.

Фази композитів: органічна (матриця); неорганічна (наповнювач); зв’язуюча субстанція (силан).

Композиційні пломбувальні матеріали класифікують:

- за способом полімеризації: хімічна, світлова, теплова;

- прозорістю: різцеві (transparent), емалеві (напівпрозорі, translucence), дентинові (непрозорі, opaque);

- наповненням: сильнонаповнені, середньонаповнені, слабонаповнені;

- консистенцією: звичайної щільності (середньої), високої щільності („пакуєні”), низької щільності (текучі).

Класифікація композиційних матеріалів у залежності від розміру частинок наповнювача найповніше відображена в монографії А.В.Борисенко „Композиционные пломбировочные материалы” (1998) і включає систематики, запропоновані F. Lutz I R.W. Phillips (1983) і передбачає такий поділ:

- макронаповнені

- мініфільні

- мікрофільмі – гомогенні та негомогенні

- гібридні – мікро-, проміжні та макро-.

Контрольні питання поточного матеріалу

1. Які вимоги до композитних пломбувальних матеріалів?

2. Назвіть склад композиційних пломбувальних матеріалів.

3. Які позитивні властивості композитних пломбувальних матеріалів?

4. Які негативні властивості композитних пломбувальних матеріалів.

5. Особливості препарування каріозних порожнин перед пломбуванням композиційними матеріалами.

6. Чи є необхідність застосування ізолюючих прокладок під постійні пломби з композиційних матеріалів хімічного тверднення?

7. Дати класифікацію композиційних пломбувальних матеріалів за методом полімеризації.

8. Дати класифікацію композиційних пломбувальних матеріалів за прозорістю.

9. Дати класифікацію композиційних пломбувальних матеріалів за наповненням.

10. Дати класифікацію композиційних пломбувальних матеріалів за консистенцією.