Організація роботи з охорони праці

Вимоги нормативних актів про охорону праці щодо безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель. Заходи по безаварійної експлуатації будівель і споруд, організації нагляду та системи планово-попереджувальних ремонтів здійснюється в Головному управлінні згідно нормативних документів з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд. Ці документи містять у собі Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, які затверджені спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці від 27.11.97 за № 32/288, а також які наведені у наказі МВС України від 05.12.2000 року № 840 „ Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України”. Нагляд за правильною і безпечною експлуатацію будівель і споруд, які є в області покладається на службу спостереження Головного управління, а в конкретних підрозділах на відповідального, Положення про яких наведено у додатку 9.

При експлуатації обладнання, яке є на озброєнні у підрозділі, головним завданням є задокументований порядок дій, встановлений у нормативних документах, які регламентують безпечність обладнання (стандарти, технічні умови тощо).

При цьому враховується:

– норми безпеки, ергономічні та гігієнічні вимоги до кожного робочого місця;

– заходи захисту по попередженню нещасних випадків і зниженню загрози для здоров'я співробітників Головного управління;

– заходи по вдосконаленню організації робочих місць;

– відповідність виробничого обладнання технологічним процесам.

Організація робочого місця.

Ефективність та безаварійність робочого часу залежить від правильної, продуманої організації конкретних робочих місць з урахуванням вимог безпеки, розробкою захисних заходів по попередженню нещасних випадків та загрози здоров'ю працюючих.

Для правильної організації робочих місць в Управлінні передбачена атестація робочих місць по умовам праці. Атестація проводиться згідно Постанови КМ України від 1.06.92 № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць по умовам праці". Для проведення атестації робочих місць наказом створюється відповідна комісія. Атестація робочих місць проводиться не рідше одного разу на п’ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на начальника Управління.

Засоби індивідуального та колективного захисту. Визначається наказом перелік тих робочих місць, де необхідно застосування 3І3, вимоги до цих засобів, їх перелік, порядок проведення інструктажу працівників щодо використання 3І3.

Питання щодо регламентації використання 3І3 викладено в ДНАОП 0.00-4.26-96 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту”, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці № 170 від 29.10.96 року.

В прийнятті рішення по вибору ЗІЗ приймає участь служба охорони праці Головного управління, відповідні служби та призначені відповідальні за охорону праці підрозділів.

Основними засобами захисту органів дихання є фільтруючі протигази, респіратори і ізолюючі протигази. Для захисту органів дихання населення може також використовувати найпростіші засоби – маски проти пилу із тканин і ватяно-марлеві пов’язки.

Фільтруючі протигази, респіратори та простіші засоби

Фільтруючі протигази забезпечують захист органів дихання, очі і шкіру обличчя від радіоактивного, хімічного і бактеріального зараження.

Протигаз ГП-5 призначається для дорослого населення. Складається з фільтруючо-поглинаючої коробки, шлему-маски. В комплект протигазу входить також сумка і коробка з не запітнілими плівками.

Протигаз ГП-5М призначається для командного складу невоєнізованих формувань цивільної оборони, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Складається з фільтруючо-поглинаючої коробки, шлему-маски (з переговорним устроєм). В комплект протигазу входять також сумка, коробка з не запітнілими плівками і коробка з мембранами.

Дитячі протигази ДП-6, ДП-6М, ПДФ-7, ПДФ-Д і ПДФ-Ш призначені для дітей у віку від 1,5 року і старше.

Протигазові респіратори РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ використовуються в промисловості для захисту органів дихання від СДОР у вигляді пару і газів при їх концентрації не більш 10-15 ГДК. Вони складаються із ґумової маски, фільтруючо-поглинальних патронів, пластмасових манжет з клапаном вдиху і клапаном видиху, трикотажного обтюратора, а також наголовника для закріплення респіратору на голові.

Респіратори, що знаходяться на забезпечення цивільної оборони (Р-2 і Р-2Д) і в промисловості (ШБ-1, “Астра-2”, Ф-62П та інші), використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу, ґрунтового і промислового пилу та ряду аерозолів (табл. 5.6).

Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання. Перевага ізолюючих дихальних апаратів (ІДА), які забезпечують органи дихання людини необхідною кількістю чистого повітря, є то, що вони можуть використовуються незалежно від складу навколишньої атмосфери. До них відносяться: автономні дихальні апарати, що забезпечують органи дихання людини дихальною суміш’ю з балонів з стисненим повітрям або стисненим киснем; шлангові дихальні апарати, з допомогою яких чисте повітря подається до органів дихання за допомогою шлангу від повітродувок або від компресорних магістралей.

Ізолюючий дихальний апарат ИП-4 призначається для захисту органів дихання, шкіри обличчя і очей від любої шкідливої домішки в повітрі незалежно від її концентрації при виникненні робіт в умовах не достатку або відсутності кисню.

Ізолюючий дихальний апарат ИП-4 складається з лицевої частини з з’єднувальною трубкою, регенеративного патрону, дихального мішку, каркасу. В комплект також входять не запітнілі плівки, утеплювальні манжети і сумка.

Протигази ИП-4 і ИП-46 використовуються на суші, ИП-46М – для проведення легких робіт під водою.

Киснево-ізолюючий протигаз КІП-8 призначається для захисту органів дихання при газорятувальних роботах від шкідливої дії непридатної для дихання атмосфери, яка має отруйні речовини високої концентрації і збіднена киснем. Час захисної дії киснево-ізолюючого протигаза складає 2 години. Місткість балону 1л; запас кисню в балоні 200 л; маса протигазу складає 10 кг.

Всі вузли КІП-8, за виключенням клапанної коробки з маскою МИП-1 або шлемом-маскою, з’єднувальних трубок і манометру, розташовані в металевому корпусі: кисневий балон з запірним вентилем, блок легеневого автомату з редуктором і байпасом; дихальний мішок з захисним клапаном, звуковий сигнал; регенеративний патрон, поясний і плечовий ремні.

Шахтні саморятівники (малогабаритний ШСМ-1, ШСМ-7М, ШС-20М) призначені для захисту органів дихання робітників вугільної, хімічної, металургійної промисловості при аваріях, вибухах і пожежах.

Дихальні апарати ВЛАДА і АСВ-2 призначені для захисту органів дихання при роботі в атмосфері, яка має високий рівень концентрації шкідливої речовини і збідненої киснем. Вони відносяться до типу резервуарних апаратів з запасом стисненого повітря і відкритою схемою дихання.

Індивідуальні засоби захисту шкіри.

Індивідуальними засобами захисту шкіри є: захисні комплекти, спеціальний захисний одяг, загальновійськовий комплексний захисний костюм, побутовий, виробничий і спортивний одяг. Вони за типом захисної дії поділяються на ізолюючі (плащі і костюми), матеріал яких покривається спеціальними газо-і вологонепроникними плівками і фільтруючі, що представляють собою костюми із звичайного матеріалу, який насичується спеціальним хімічним складом для нейтралізації або сорбції пару СДОР.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) складається з захисного плаща ОП-1 (виготовляється 5-и розмірів із спеціально проґумованої ткані), захисних панчіх і захисних рукавичок. Маса комплекту 3 кг.

Легкий захисний костюм Л-1 складається з сорочки з капюшоном, брюк, зшитих заодно з панчохами, двопалих рукавичок і підшлемнику. Окрім того, в комплект входить сумка і пара рукавичок. Виготовляється трьох розмірів із проґумованої ткані. Маса 3 кг.

Захисний костюм (комбінезон) складається із куртки і брюк (в комплект входять також ґумові рукавички, ґумові чоботи і підшоломник). Виготовляється трьох розмірів із проґумованої ткані. Маса 6 кг.

Костюми проти лугів і кислот (ПЛК) , призначаються для роботи з їдким натром, його розчинами з концентрацією до 35 % і розчинами кислот з концентрацією до 22 %. Виготовляються вони із однобічної проґумованої ткані. В комплект входять: куртка, брюки, чоботи, гумово-трикотажні рукавички, шлем-маска, виготовляються двох ростів.

Костюми чолові і жіночі для захисту від кислот, призначаються для захисту поверхні шкіри від різних концентрацій кислот. В комплект входять: куртка, брюки і головний убір. Костюми розподіляються на чотири підгрупи і виготовляються із різних фільтруючих тканин.

Для захисту рук від СДОР промисловістю випускаються рукавички ґумові технічні двох типів (тип 1- товщиною 0,3 мм, тип 11- товщиною 0,7 мм), які призначені для виконання точних і грубих робіт.

Медичні індивідуальні засоби.

Для профілактики ураження сильно діючими отруйними речовинами і надання першої медичної допомоги використовуються табельні засоби – індивідуальна аптечка АІ-2 і індивідуальний протихімічний пакет ІПП.

Індивідуальна аптечка АІ-2 має засоби профілактики і першої допомоги при радіаційному, хімічному і бактеріальному ураженні, а також при їх комбінаціях з травмами. Маса укомплектованої аптечки складає 130 г.

В аптечці АІ-2 є наступні медичні препарати, які використовуються для профілактики ураження небезпечними радіоактивними і отруйними речовинами та надання першої медичної допомоги: радіозахисний засіб № 1 (цистамін); радіозахисний засіб № 1 (йодистий калій); засіб при отруєнні ФОР (тарен); засіб проти блювотини (етаперазин); засіб проти болю (шприц-тюбик); хлортетрациклін.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 має в своєму складі рідинну рецептуру для дегазації, яка готова для використання і набір марлевих салфеток для оброблення часток поверхні шкіри і прилягаючого до них одягу.

При обробленні шкіри обличчя за допомогою ІПП необхідно виключати попадання дегазатору в очі.

Головні завдання попередження нещасних випадків і аварій. Аналіз і попередження можливих загроз в результаті порушення вимог охорони праці охорони праці необхідно розробляти головні завдання профілактики нещасних випадків на виробництві.

Аналіз можливих загроз передбачає:

– врахування робочих місць і видів діяльності, які можуть становити потенційну небезпеку;

– встановлення існуючих загроз, що діють на робочих місцях або ланках виробництва та оцінка ефективності вже проведених захисних заходів;

– розробка і впровадження подальших заходів щодо зменшення ризиків;

– залучення для вирішення цих питань необхідних фахівців, можливо, спеціалізованих організацій, що можуть надати необхідні консультації;

– консультації з представниками територіального управління Держпромгірнагляду;

– визначення порядку дій співробітників.

Дії у випадку аварії.

До обов'язку керівного складу Управління належить вимога в попередженні можливі аварійні ситуації та вжиття необхідних заходів для ліквідації наслідків аварій. Ця вимога наведена у ст. 17 Закону України „Про охорону праці", конкретизована у ДНАОП 0.00-4.03-04 "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженому Постановою КМ України від 25.08.04 р. № 1112, згідно якого керівний склад Управління зобов'язаний аналізувати причини аварій та розробляти заходи щодо їх запобігання.

При виникненні аварії або нещасному випадку співробітникам необхідно негайно припинити роботу, приступити до надання першої медичної допомоги постраждалому та доповісти про нещасний випадок керівництву.

У разі необхідності виключити обладнання та викликати швидку медичну допомогу за телефоном – 03, газову службу за телефоном – 04, або 24-20-32.

При аварії необхідно прийняти заходи для ліквідації аварійної ситуації, забезпечити виконання вказівок відповідального по ліквідації аварії. Першочергово забезпечити евакуацію відвідувачів, співробітників та цінностей.

Для гасіння пожежі, пов’язаної з горінням електрообладнання і електропроводів, використовувати порошкові чи вуглекислотні вогнегасники діелектричні засоби індивідуального захисту.

Вимоги охорони парці у навчальних , навчально-виробничих приміщеннях навчальних закладів.

Приміщення навчальних класів, навчально-виробничих приміщень навчальних закладів мають розміщуватися з таким розрахунком, щоб забезпечити швидкий вихід чергового караулу (зміни). Двері мають бути двостулкові та без порогів.

Щодо забезпечення надійності енергопостачання приміщення належать до III-ї категорії.

Управління робочим та евакуаційним освітленням має здійснюватися апаратами, встановленими при вході до приміщення.

Управлiння приводами зашторення вiкон, а також вмикання кiнопроекторiв, інших приладів та засобів (у приміщеннях, де вони є) здійснюється з пульта викладача (особи, яка проводить заняття). Освітлення приміщень має відповідати санітарним нормам. Вентиляцiя, як правило, передбачається штучна витяжна.