Управління якістю і конкурентоспроможністю продуктів.

Ми пам’ятаємо, що потреби можуть змінюватися з часом, змінюються також вимоги до ступеню задоволення потреб. Це призводить до того, що вимоги до якості продукції також можуть змінюватися. Крім того, вони поєднують у собі об’єктивні та суб’єктивні чинники, які впливають на зміну якісних характеристик.

До об’єктивних факторів якості можна віднести висновки наукових досліджень, науково-технічний прогрес, діяльність державних установ. Наприклад, заборона використання деяких харчових добавок, бензину зі змістом свинцю.

До суб’єктивних: громадська думка, мода, реклама, виступи авторітетних деячів і т. д. Наприклад, інтерес споживачів до низькокалорійних продуктів, коричневого рису та цукру. Якість товарів може розглядатися в декількох аспектах.

1. Відповідальність вимогам науково-технічної документації (перший, другий гатунок).

2. Відповідальність вимогам контролюючих установ (сертифікований, який має акцизну марку та ін.).

3. Відповідність майбутнім очікуванням споживачів (обираючи товар, споживачі часто оцінюють якість його майбутньої експлуатації. Таким чином, прошите взуття виглядає більш надійним, чим заклеєне, а товста вовняна тканина обов’язково повинна бути більш теплішою, чим тонка).

4. Споживацька оцінка якості товару характеризує досвід споживача (ступінь задоволення його потреб) стосовно умов його споживання. Це оцінка може бути також суб’єктивною, так, як споживання може порушити правила експлуатації товару, недостатньо дбати про його збереження.

Ф.Котлер використовує такі поняття якості як якість виконання та якість відповідності. Якість виконання відноситься до рівня, з яким товар виконує свої функції. Наприклад, автомобіль “Мерседес” має більш високу якість виконання системи управління, чим “Фольксваген”. З іншого боку, “Мерседес” має більшу ціну та рівень запросів його потенційних покупців вище, чим покупців “Фольксвагену”. Якість відповідності стосується до відсутності дефектів і постійності, з якою товар забезпечує заявлений рівень виконання. Таким чином, товар може, у порівнянні з іншим, мати більш високу якість виконання, але більш низьку якість відповідності. Якість товару залежить від фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також відповідності товару функціональним, естетичним, аргономічним, а також іншим вимогам, які задовольняють конкретні потреби споживачів.

Чому покупець надає перевагу певному товарові? Узагальнена відповідь на це запитання звучить так: тому що, порівняно з іншими, цей товар краще задовольняє потребу, має важливі для споживача характеристики, тобто є конкурентоспроможним.

Конкурентоспроможність– це сукупність якісних і неякісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвим і забезпечують задоволення конкретних потреб.

Алгоритм визначення конкурентоспроможності включає п’ять кроків (див. рис. 4.4): від визначення вимог до товару, до розробки заходів з підвищення конкурентоспроможності продукції.

Рисунок 7.5. – Оцінка конкурентоспроможності продукції

КРОК 1.

Визначення вимог до товару.

Це практично найважливіший, вирішальний крок на шляху підвищення конкурентоспроможності. Лише добре обізнані з сучасними тенденціями розвитку ринку, потребами споживачів, сильними та слабкими сторонами конкурентних товарів фахівці здатні запропонувати саме те, що потрібно споживачам.

КРОК 2.