Дезактивація робочих приміщень та устаткування лабораторії

У всіх приміщеннях з постійним перебуванням персоналу, призначених

для робіт із джерелами іонізуючих випромінень у відкритому вигляді, має проводитися щоденне вологе прибирання. Періодично, але не рідше одного

разу на місяць, робиться генеральне прибирання з дезактивацією стін, підлоги, дверей і зовнішніх поверхонь устаткування. Сухе прибирання

виробничих приміщень, за винятком вакуумного, забороняється.

У приміщеннях постійного перебування персоналу, де працюють з джерелами у відкритому вигляді, має бути передбачений сталий запас дезактивуючих засобів і миючих розчинів, що добираються з урахуванням властивостей радіонуклідів та їхніх сполук, з якими йде робота, а також характеру поверхонь, що підлягають дезактивації.

Після закінчення робіт кожен працівник має прибрати своє робоче місце і при потребі дезактивувати устаткування, інструмент, робочий посуд.

У разі забруднення радіоактивними речовинами приміщень або їх окремих ділянок негайно приступають до дезактивації. Якщо забруднення порошковою сухою речовиною, та його збирають злегка вологою ганчіркою,

попередньо вимкнувши вентиляцію. Велику кількість розлитих радіоактивних рідин засипають стружкою. Після того, як основна їх кількість буде видалена, залишки забруднення знищують обробкою спеціальними миючими засобами. Дезактивацію забруднених поверхонь проводять за допомогою м’яких щіток, тампонів, змочених миючими засобами, або змивом.

Після дезактивації спеціальними миючими засобами поверхню рясно промивають водою і протирають сухою чистою ганчіркою. Потім проводять

контроль чистоти поверхні відповідним радіометричним приладом.

Використані щітки, тампони збирають у пластикові мішки або в інші ємкості та видаляють як радіоактивні відходи.

Як миючі засоби можуть використовуватись такі розчини:

1) пральний порошок - 10 мл , луг - 10 мл, вода - до 1 л.

2) щавелева кислота - 5 г, кухонна сіль - 50 г, миючий засіб ДС-РАС – 10 мл, вода – до 1 л.

Якщо не вдалося ефективно провести дезактивацію вказаними засобами, то для додаткової обробки поверхонь використовують розчин 3.

3) перманганат калію - 40 г, кислота сірчана (питома маса - 1,84) - 5 мл, вода - до 1 л.

Перманганат калію розчиняють в 1 л води при нагріванні до 600С,

потім охолоджують до кімнатної температури. В розчин доливають сірчану кислоту і перемішують. Якщо оброблюваний матеріал нестійкий до розчинів, що містять кислоти, для дезактивації використовують лужний розчин 4.

4) їдкий натр -10 г, трилон Б - 10 г, вода - до 1 л. Їдкий натр розчиняють у воді, додають трилон Б, перемішують до повного розчинення.

Для дезактивації цінного обладнання, приладів готують такі розчини:

5) лимонна кислота - 10 г, вода - до 1 л.

6) щавелева кислота - 20 г, вода - до 1 л.

7) натрію гексаметафосфат - 10-20 г, вода - до 1 л.

Кислоту або гексаметафосфат натрію розчиняють, перемішуючи, в 1 л води при кімнатній температурі.

При необхідності дезактивації поверхонь з лаково-фарбовим покриттям верхній шар знімають механічним (зчісування) або хімічним (за допомогою

спеціальних розчинників) способом.

Одяг (фартухи, нарукавники та ін.) з поліхлорвінілу та поліетилену можна дезактивувати в розчині 8.

8) миючий засіб ОП-7 - 4 г, соляна кислота - 20 мл, гексаметафосфат натрію -

4 г, вода - до 1 л.