Європейська Рада

Статтею 4 Договору про ЄС визначається , що «Європейська Рада дає Союзу необхідний імпульс для розвит­ку та визначає його загальні політичні орієнтири».

Слід сказати, що Європейська Рада є основним політичним інститутом Європейського Союзу. До Європейської Ради входять керівники держав або урядів держав-членів та Голова Комісії, їх помічниками є міністри за­кордонних справ держав-членів та один із членів Комісії.

Посада Головуючого в Європейській Раді по черзі займається представником кожної держави-учасниці ЄС на шестимісячний термін у порядку, передбаченому Радою шляхом одноголосного прийняття рішення про це.

Євро­пейська Рада збирається принаймні двічі на рік під керівницт­вом голови держави або уряду держави-члена, що головує в Раді (ст.4 Договору про ЄС). Можливе також скликання позачергових сесій. Засідання проходить, як правило, на території тієї країни-учасниці представника від якої обрано Головуючим. Останній забезпечує скликання засідань Європейської Ради та підготовку всіх необхідних документів і матеріалів.

В період між сесіями Європейської Ради представництво ЄС в сфері міжнародних відносин здійснює Головуючий Європейської Ради.

Прийняття рішень Європейською Радою відбувається на основі принципу одноголосності. Крім того, рішення може бути прийнятим і вважатися одноголосним, якщо проти нього не проголосувала жодна з держав-учасниць ЄС. Проте, в останньому випадку прийняте рішення є обов’язковим тільки для тих держав, які підтримали дане рішення, а для держав, які утрималися від голосування – ні. Останні повинні просто не протидіяти виконанню прийнятого рішення.

За своєю природою рішення Європейської Ради є по суті політичними і мають загальний характер. Вони не мають сили закону і можуть бути реалізовані тільки шляхом їх належного впровадження в правове поле ЄС. За своїм характером рішення Європейської Ради – це імперативні вказівки, яких повинні дотримуватися і якими повинні керуватися в своїй діяльності держави-учасниці.

За підсумками кожного засідання Європейської Ради публікується комюніке, яке містить інформацію про обговорювані на засіданні питання і прийняті по ним рішення. Крім того, Європейська Рада надає Європейському Парламенту звіт про результати своїх засідань та щорічний письмовий звіт про досягнутий ЄС прогрес.

Таким чином, Європейську Раду можна визначити, як верховний політичний інститут Європейського Союзу на який покладено вирішення найважливіших питань життєдіяльності ЄС. Європейська Рада покликана вирішувати найбільш складні питання, які неможливо вирішити на інших рівнях інституційної структури ЄС.

Література:

1. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу. – К.: „К.І.С.”, 2004.
2. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2004.
3. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2005.
4. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. - К., 2002.
5. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004.
6. Введение вправо Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, - 2005.
7. Топорнин Б.Н. Европейские сообщества: право и институты. - М., 1992.
8. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества. - М., 1998.

ТЕМА 6