Структура і організація діяльності Парламенту Європейського Союзу.

Відповідно до ст. 189 Договору про заснування ЄС Європейський Парламент складається з представників народів держав, що об'єдналися у Співтовариство, здійснює пов­новаження, покладені на нього цим Договором.

Європейський парламент складається з депутатів, які обираються на основі прямого і загального голосування строком на 5 років.

Приймати участь у виборах депутатів Європарламенту шляхом голосування та висувати свою кандидатуру в якості кандидата в депутати можуть як особи, що проживають на території відповідних країн-учасниць ЄС та є громадянами даної країни, так і особи, які не є громадянами даної держави але постійно проживають на її території.

Потрібно зазначити, що вибори до Європарламенту відбуваються відповідно до правил визначених національним законодавством держав-учасниць. Тому, виборча процедура, порядок утворення виборчих округів, право на голосування, порядок підрахунку голосів та інші питання визначаються державами-членами самостійно відповідно до своїх внутрішніх нормативних актів. Проте, слід зазначити також, що не зважаючи на той факт, що приблизна дата виборів встановлюється кожною країною окремо, вибори мають відбутися в усіх державах-учасницях ЄС протягом чотирьох днів одного тижня з вівторка по суботу. Загальний підрахунок голосів та встановлення результатів виборів розпочинається не раніше дня закінчення голосування в останній країні-учасниці ЄС.

До складу Європейського парламенту входить 732 депутати. Кожна держава-учасниця ЄС володіє певною кількістю депутатських мандатів, що відповідає чисельності населення даної держави-учасниці. Відповідно до Ніццької угоди розподіл депутатських мандатів проведено наступним чином:

- Німеччина - 99 депутатів;

- Франція, Італія, Великобританія - 72 депутати;

- Іспанія, Польща - 50 депутатів;

- Румунія - 33 депутати;

- Нідерланди - 25 депутатів;

- Бельгія, Греція, Португалія - 22 депутати;

- Чехія, Угорщина - 20 депутатів;

- Швеція - 18 депутатів;

- Австрія - 17 депутатів;

- Данія, Фінляндія, Словаччина - 13 депутатів;

- Ірландія, Литва - 12 депутатів;

- Латвія - 8 депутатів;

- Словенія - 7 депутатів;

- Естонія, Кіпр, Люксембург - 6 депутатів;

- Мальта - 5 депутатів.

Депутати Європейського парламенту можуть поєднувати звій депутатський мандат в Європарламенті з депутатським мандатом в парламенті своєї країни. Проте, не дозволяється поєднання депутатського мандата із займанням посади в національному уряді країни-учасниці, а також зі службою в інститутах Європейського Союзу. Так, депутат Європарламенту не можу бути одночасно членом Європейської Комісії, Суду аудиторів, Економічного і Соціального комітетів та інших комітетів, а також суддею, генеральним адвокатом або чиновником Суду.

Для забезпечення нормальної роботи депутатів Європарламенту вони наділяються різноманітними привілеями та депутатською недоторканістю. Депутати користуються недоторканістю протягом парламентських сесій, як на території своє власної держави, так і на території інших держав-учасниць та звільняються від будь-якої форми затримання та судового переслідування, а також за висловлювання та подані голоси під час виконання своїх обов’язків. Проте, депутат Європарламенту може і відмовитися від своєї недоторканості за процедурою визначеною регламентом парламенту.

У своїй діяльності депутати Європарламенту є незалежними і не підкоряються положенням національних нормативних актів, які покладають на них обов’язки, що не належать до повноважень депутатів Європарламенту.

Чергові сесії Європейського парламенту скликаються щороку другого вівторка березня. Позачергові сесії можуть скликатися на вимогу більшості депутатів або на вимогу Ради Європи чи Єврокомісії.

Європарламент приймає свій власний регламент (Правила процедури), яким визначається порядок організації його роботи та правила проведення засідань.

Кількість присутніх депутатів необхідна для початку роботи парламенту (кворум) визначається його Регламентом.

Зі свого складу Європарламент обирає Голову, 14 віце-голів та 5 інших відповідальних осіб (квесторів), які у своїй сукупності утворюють Президію (Бюро Європарламенту) строком на два з половиною роки.

Голова веде пленарні засідання Європарламенту, організовує його роботу та представляє Європарламент у відносинах з європейськими інституціями, а також на міжнародній арені.

Віце-голови заміщують голову на час його відсутності або у випадку нездатності виконувати ним свої обов’язки.

Квестори є консультантами Президії. На них покладено вирішення адміністративних та фінансових питань. В своїй діяльності вони керуються вказівками Президії.

Президія здійснює в основному адміні­стративне керівництво, тоді як питання політичного характеру покладаються на інший керівний орган - Конференцію голів, - до складу якої, крім голови Парламенту, входять голови парламентських полі­тичних угруповань.

На Президію покладається складання попереднього проекту кошторису для Парламенту, призначення генерального секретаря, прийняття рішень, що стосуються проведення засідань парламенту.

Президія приймає свої рішення більшістю голосів, але у випадку, коли існує рівна кількість голосів Голова має право переважального голосу.

Конференція голів приймає рішення щодо організації роботи парламенту та законодавчого планування, а також розподілу місць у палаті серед політичних груп. Вона відповідає за відносини з іншими інституціями Європейського Союзу і з національними парламентами, а також за відносини з країнами, що не є членами ЄС та з інституціями і організаціями, що не належать до ЄС. Крім того, до повноважень Конференції голів віднесено також формування порядку денного частини сесії Парламенту.

Крім Конференції голів у Європарламенті функціонує ще один орган, який виконує в основному допоміжну роль. Цим органом є Конференція голів комітетів. До її складу входять голови усіх парламентських комітетів, які обирають зі свого складу Голову. Основними завданнями Конференції голів комітетів є підготовка рекомендацій з питань організації роботи парламентських комітетів та розробка плану розгляду законопроектів чергової сесії Європарламенту.

Ще одним допоміжним органом у складі Європарламенту є Конференція голів делегацій, яка складається з голів постійних міжпарламентських делегацій. Останні обирають зі свого складу Голову, який очолює Конференцію голів делегацій. До повноважень цього органу відноситься підготовка рекомендацій щодо організації роботи міжпарламентських делегацій.