Повноваження Парламенту Європейського Союзу.

Всі повноваження Європейського парламенту можна умовно поділити на певні групи:

1) прийняття нормативних актів ЄС;

2) затвердження нормативних актів Європейської Комісії;

3) політичний контроль за діяльністю Європейської Комісії;

4) підготовка та прийняття бюджету Європейського Союзу;

5) зовнішня політика ЄС.

В процесі своєї діяльності Європейський парламент видає загальнообов’язкові нормативні акти (рішення), які поширюються на територію всіх країн-учасниць ЄС. Зважаючи на це, а також на те, що Європарламент самостійно визначає процедуру прийняття нормативних актів у затверджуваному ним регламенті (Правилах процедури), його рішення можуть підлягати контролю з боку судових органів ЄС та у випадку їх невідповідності цілям ЄС бути скасованими. Передбачення такої можливості пов’язане із недопущенням зловживань з боку Європарламенту та прийняття ним рішень, які суперечать цілям та завданням ЄС.

Поряд з цим, Європарламент має також право самостійно звертатись до Суду ЄС. Дане право закріплено за ним ст. 230 Договору про заснування ЄС відповідно до якої: «Суд має юрисдикцію щодо позовів, з якими до нього звертаються Європейський Парламент, Рахун­кова палата та Європейський Центральний Банк з метою захисту їхніх прерогатив».

Слід зазначити, що окрім загальнообов’язкових актів (рішень), Європарламент видає також ряд консультативних актів: резолюції, пропозиції та рекомендації. Прийняття відповідних актів пояснюється виконанням Європарламентом певної консультативної функції в процесі співпраці з різними європейськими інституціями.

Стаття 193 Договору про заснування ЄС надає право Європейському Парламенту утворювати тимчасовий слідчий комітет для розслідування можливих порушень чи недоліків у реалізації права ЄС. Відповідний тимчасовий слідчий комітет може утворюватися на вимогу однієї чверті депутатів Європарламенту. Утворення даного комітету не проводиться в тих випадках, коли виявлені факти порушень чи недоліків у реалізації права ЄС розгля­даються в суді, і поки відповідна справа ще не вирішена. Тимчасовий Комітет з розслідування припиняє своє існуван­ня після надання підготовленого ним звіту.

Будь-яка фізична чи юридична особа Європейського Союзу має право звертатися, індивідуально або разом з іншими особами, з петиціями до Євро­пейського Парламенту у справах, які віднесено до сфери діяль­ності Європейського Союзу, і які безпосередньо впливають на них.

Що стосується повноважень Європейського парламенту в бюджетній сфері, то в даному відношенні слід сказати, що він здійснює їх спільно з Європейською Комісією та Радою Європейського Союзу. Так, підготовка бюджету ЄС здійснюється Європейською Комісією, яка розробляє його проект. Далі проект бюджету направляється на обговорення та затвердження до Ради ЄС, яка згодом направляє його до Європарламенту. Останній наділений повноваженнями вносити поправки до проекту бюджету та приймати остаточне рішення про його затвердження або відхилення.

Європейський Парламент призначає Омбудсмена (Уповноваженого з прав людини), якому надаються повноваження отримувати скарги від будь-якого гро­мадянина Європейського Союзу, будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка мешкає або зареєстрована в одній з держав-членів, щодо порушень у діяльності інститутів та органів Євросоюзу, за винятком Суду та Суду першої інстанції, якщо вони викону­ють свої судові функції (ст. 195 Договору про заснування ЄС).

Омбудсмен призначається після кожних виборів до Євро­пейського Парламенту на час його повноважень. Омбудсмен мо­же бути переобраний повторно.

Слід зазначити, що до повноважень Європарламенту віднесено також можливість висловлення вотуму недовіри Європейській Комісії, що має наслідком її відставку. Так, якщо до Європейського Парламенту подається клопотання про недовіру у зв'язку з діяльністю Комісії, то Європейський Парламент голосує по ньому не раніше ніж через три дні після отримання такого клопотання, і тільки відкритим голосуванням. Якщо за вотум недовіри проголосує більшість у дві третини поданих голосів, яка представляє більшість членів Європейського Парламенту, то члени Комісії колективно подають у відставку.

Поряд з цим, Європейський парламент наділяється також рядом повноважень у сфері охорони правопорядку та внутрішньої безпеки, а також у сфері юстиції та зовнішньої політики. Детальне регулювання повноважень Європарламенту в цих сферах здійснюється відповідними положеннями Договору про Європейський Союз.

Література:

1. Введение вправо Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, - 2005.
2. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу. – К.: „К.І.С.”, 2004.
3. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2004.
4. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2005.
5. Крылова И.С. Европейский парламент (правовые вопросы). - М., 1987.
6. Маклаков В.В. Парламенты стран-членов Европейского союза. - М., 1994.
7. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. - К., 2002.
8. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004.
9. Топорнин Б.Н. Европейские сообщества: право и институты. - М., 1992.
10. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества. - М., 1998.

ТЕМА 8