Суд ЄС.

Суд ЄС було утворено в 1952 році при укладенні Договору про заснування Європейського співтовариства вугілля та сталі. Місцезнаходженням Суду ЄС було визначено Люксембург.

Нормативно-правовою основою діяльності Суду ЄС є положення засновницьких договорів, Статут Суду ЄС та його Регламент, а також інші нормативно-правові акти, які так чи інакше стосуються діяльності Суду ЄС.

Відповідно до ст. 220 Договору про заснування ЄС, Суд ЄС забезпечує дотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень цього Договору. Крім того, Суд ЄС покликаний вирішувати всі спірні питання, які виникають між інститутами ЄС, між інститутами та державами-членами, між державами-членами, а також спори за позовами фізичних та юридичних осіб.

Суд ЄС складається з 15 суддів та 8 генеральних адвокатів. Слід зазначити, що кількісний склад суддів може змінюватися рішенням Ради ЄС на вимогу Суду ЄС.

Судді та Генеральні адвокати обираються з числа осіб, неза­лежність яких не підлягає сумніву, і які мають кваліфікацію, необхідну для призначення на найвищі судові посади у своїх країнах, або які є юрисконсультами з визнаною компетентністю. Вони призначаються за спільною згодою урядів держав-членів строком на 6 років (ст. 223 Договору про заснування ЄС).

Кожна держава-учасниця ЄС призначає по одному судді. По одному Генеральному адвокату призначається від чотирьох найбільших держав-учасниць ЄС (Франція, Німеччина, Великобританія, Італія), а інші чотири Генеральні адвокати по черзі призначаються іншими державами-учасницями.

Кожні три роки відбувається часткова заміна суддів та Генеральних адвокатів. Судді замінюються в кількості сім і вісім суддів поперемінно через кожні три роки. Генеральні адвокати щоразу замінюються в кількості чотирьох осіб.

Судді та Генеральні адвокати, строки повноважень яких закінчуються, мають можливість бути переобраними на новий строк.

Перед вступом на посаду кожен суддя повинен на відкритому судовому засіданні проголосити присягу виконувати свої обов'язки неупереджено і сумлінно та зберігати таємницю розгляду справ у Суді.

Головним завданням Генеральних адвокатів є надання допомоги Суду ЄС при вирішенні найважливіших справ. Така допомога надається Генеральними адвокатами у формі своїх вмотивованих висновків по кожній конкретній справі. Хоча такі висновки Генеральних адвокатів і не мають обов’язкової сили для Суду при прийнятті ним рішення, проте, на практиці Суд, як правило, завжди враховує в своїх рішеннях подані Генеральними адвокатами висновки.

Судді зі свого складу обирають Голову Суду ЄС. Голова обирається більшістю голосів суддів шляхом таємного голосування. Строк повноважень Голови Суду ЄС становить три роки з правом переобрання.

Голова Суду ЄС:

- веде засідання Суду ЄС;

- призначає суддів-доповідачів;

- розподіляє справи між різними палатами;

- виконує інші функції пов’язані з організацією роботи Суду ЄС.

Поряд з цим, Голова Суду наділяється таким важливим повноваженням, як право проводити засідання Суду у спрощеному порядку з винесенням в одноособовому порядку деяких тимчасових постанов, якими врегульовуються невідкладні питання.

Слід зазначити, що Суд з числа Генеральних адвокатів теж обирає їхнього голову, який називається Першим Генеральним адвокатом. Обрання останнього відбувається щороку.

Суд ЄС призначає строком на 6 років свого постійного секретаря, який безпосередньо підпорядковується Голові Суду. До повноважень постійного секретаря віднесено ведення прийому, переадресування та зберігання всієї документації Суду, а також здійснення інших функцій пов’язаних із технічним забезпеченням діяльності Суду.

Суд ЄС поділяється на декілька судових палат, які включають до свого складу 3 чи 5 суддів. Крім того, згідно Ніццької угоди Суд ЄС може засідати також у Великій Палаті, що включає до свого складу 11 суддів. Велика Палата Суду виконує по суті функцію пленарного засідання Суду ЄС.

Судді обирають Голів палат з числа членів такої палати. Голови палат, які складаються з п'яти суддів обираються на строк три роки. Вони можуть бути переобраними один раз.

Велика Палата очолюється Головою Суду. Голови палат, які складаються з п'яти суддів та інші судді, яких було призначено відповідно до умов, зазначених у Правилах Процедури, також входять до складу Великої Палати. Суд засідає у Великій Палаті коли цього вимагає держава-член або інститут Співтовариства, який є стороною у справі.

Засідання Суду ЄС у повному складі (15 суддів) передбачено у таких випадках як прийняття рішення про відставку членів Європейської Комісії, Рахункової палати або омбудсмена. Крім того, коли Суд вважає, що справа, яка надана йому на розгляд, має виняткову важливість, Суд може вирішити після заслуховування Генерального Адвоката передати справу на розгляд Суду у повному складі.

Рішення, які приймає Суд, є чинними тільки тоді, коли непарне число його членів приймає участь у розгляді справи.

Рішення палат, які складаються або з трьох, або з п'яти суддів, є чинними, коли вони були прийняті трьома суддями.

Рішення Великої Палати є чинними тільки тоді, коли у засіданні приймає участь дев'ять суддів.

Рішення Суду у повному складі є чинними лише тоді коли одинадцять суддів приймає участь у його засіданні.