![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Які розділи філософії вивчають загальні закони, принципи і правила мислення?а) аксіологія; б) гносеологія; в) логіка; г) філософська антропологія; д) онтологія. 2. Філософська концепція Конфуція пов’язана в першу чергу з проблематикою: а) космологічною б) соціальною в)містичною г) гносеологічною д) мистецькою 3. Хто із названих античних філософів є автором концепції ідеальної держави: а) Демокріт б) Геракліт в) Сократ г) Платон д) Арістотель 4. З позиції християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що: а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя; б) душа розглядалась як основа людської індивідуальності, тому її збереження було умовою збереження індивідуальності; в) душа поставала частинкою чистого буття, тому збереження її чистоти дорівнювало збереженню сили та потенціалу божественного світла; г) душа була дарунком Бога, а її збереження свідчило про людську вдячність; д) людина перебувала в особистому діалозі із Богом і повинна була дбати про свою позицію в даному діалозі. 5. Наполягання на відсутності прямого причинного зв’язку між відчуттями людини та ідеями її розуму було характерним для: а) Дж.Локка; б) Д.Юма; в) Дж.Берклі; г) Б.Паскаля; д) Ж.-Ж.Руссо.. 6. За Г.Гегелем існує три рівні пізнавальної діяльності свідомості: а) чуття, розсудок та розум; б) відчуття, мислення та досвід; в) чуття, рефлексія чуттів та рефлексія рефлексії; г) прості ідеї, складні ідеї та інтуїція; д) формальна основа, реальна основа та абсолютна основа. 7. Поняття екзистенції було вперше запроваджене в якості характеристики особливостей людського буття: а) І.Кантом; б) А.Шопенгауером; в) М.Хайдеггером; г) О.Контом; д) С.К’єркегором. 8. Виберіть варіанти правильної відповіді на питання. До напрямів сцієнтистської філософії ХХ ст. належать: а) неопозитивізм; б) аналітична філософія; в) антропологія; г) неотомізм; д) неокантіанство. ІІ блок. Спробуйте назвати ті сфери та явища життя, в яких можна помітити впливи певних ідей Давньосхідної філософії. В яких проявах це відбувається? Як ви до того ставитесь? – Обґрунтуйте свої твердження. Саме західна філософія сприяла виникненню сучасної науки, а східна філософія сформувала привабливий образ "гуру" — духовного вчителя, наставника життя; чому західна філософія цінувала оптимістичний активізм, а східна була більше просякнута відстороненим життєвим спогляданням, сповненим зачаруванням грандіозністю світобудови як у просторі, так і в часі. При осмисленні даного питання слід враховувати дискусійний характер даної проблеми; існує досить велика кількість культурологів та філософів, які вважають, що зазначені відмінності є перебільшеними, що на Заході інколи люди відрізняються між собою більше, ніж у порівнянні із представниками Сходу. Проте дана проблема не вигадана, її прояви ми бачимо й сьогодні на прикладі певних політичних подій. Але слід враховувати, що вказати в наш час країни із "чисто" східним або західним цивілізаційним типом практично неможливо, але є сенс виділяти в їх житті панівні риси або тенденції. Протистояння "Схід - Захід " не вичерпує усієї строкатої картини життя сучасного людства, але воно є найвпливовішим і контрастним. Отже, можна стверджувати, що особливості Давньосхідної філософії дають можливість західній філософській думці краще усвідомити себе і відкрити дещо зовсім неочевидне як у людині, так і в людському мисленні. Безперечно, оцінюючи значення філософії Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю, не слід впадати у крайнощі і підкреслювати лише позитивні моменти. Традиціоналізм, консерватизм, які були притаманними мислителям Стародавнього Китаю та Індії, суттєво вплинули на подальший розвиток філософської думки. Скажімо, необхідність "культурної революції" у Китаї 70-х pp. XX ст. обґрунтовувалась посиланнями на авторитет стародавньої філософії. Тому не слід забувати, що давньоіндійська та давньокитайська філософії були продуктами своєї епохи і мали відповідні особливості свого розвитку. (Це НЕ!!! Є відповіддю на питання, а лише факти-підказки, спираючись на які можна дати відповідь на питання.)
|