КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Самостійна робота № 8: Класифікація основних виробничих фондів.1. Класифікація, структура та динаміка основних виробничих фондів.
В залежності від характеру та ступеню участі у виробничому процесі основні фонди поділяються на виробничі та невиробничі. До основних виробничих фондів належать ті засоби праці, які безпосередньо приймають участь в процесі передачі інформації або забезпечують нормальні умови для здійснення виробничого процесу. До невиробничих фондів — ті, що не пов’язані з виробничим процесом (навчальні заклади, житлові будинки, культурно-побутові об’єкти). На частку невиробничих фондів припадає близько 5% загальної вартості основних фондів зв’язку. Для обліку та планування розширеного відтворення основних фондів засоби праці підрозділяються на групи у відповідності з призначенням окремих їх видів у виробничому процесі. Сьогодні прийняте єдине видове угрупування основних виробничих фондів в залежності від їхнього натурально-матеріального складу та призначення у виробничому процесі. Основні виробничі фонди поділяються на такі видові групи:
Видова структура основних виробничих фондів — це відношення вартості окремих видів основних виробничих фондів до їх загальної вартості. Видова структура основних виробничих фондів залежить від технологічних особливостей виробництва, рівня технічної оснащеності і т. д. Чим вища частка машин, устаткування, передавальних пристроїв, тим більше продукції може бути одержано на кожну гривню вартості основних виробничих фондів, тобто вища ефективність їх використання. Під впливом науково-технічного прогресу структура основних виробничих фондів змінюється: збільшується частка активних фондів (устаткування, передавальні пристрої) і знижується частка пасивних (виробничі будівлі, господарський інвентар тощо). Підвищення частки активних фондів зв’язку залежить від таких чинників: зниження вартості будівництва лінійних споруд, запровадження потужних каналоутворюючих систем передачі інформації, покращення використання виробничих площ тощо і свідчить про прогресивний характер розвитку засобів зв’язку. Видова структура основних виробничих фондів зв’язку істотно відрізняється від основних фондів промисловості: в галузі зв’язку понад 30% виробничих фондів складають споруди, передавальні пристрої, у той час як в промисловості їхня частка значно нижча. Всередині галузі зв’язку за окремими її підгалузями видова структура основних фондів дуже різна. Наприклад, в підгалузі радіозв’язку та радіомовлення найбільш питому вагу мають робочі машини та устаткування (45…55%), у той час як у поштовому зв’язку до 70% загальної вартості основних фондів складають виробничі будівлі. У міському та сільському телефонному зв’язку висока питома вага споруд та передавальних пристроїв (близько 70%). Така різниця пояснюється особливостями організації виробничого процесу та рівнем їх технічної оснащеності. Значний інтерес представляє також підгалузева структура основних виробничих фондів зв’язку: найбільшу питому вагу (понад 70%) складають фонди телефонного зв’язку, на другому місці радіозв’язок, радіомовлення та телебачення, космічний зв'язок та проводові мовлення – понад 15%. В умовах науково-технічного прогресу і створення єдиної автоматизованої системи зв’язку змінюється підгалузева структура основних фондів зв’язку – підвищується частка фондів підгалузей радіо- і електрозв’язку. Контрольні питання:
|