КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Самостійна робота № 12: Характеристика капітальних вкладень.
1. Капітальні вкладення як основа складова частина інвестицій об’єктів зв’язку, їх склад, структура та джерела фінансування. 2. Організація капітального будівництва. 3. Шляхи підвищення ефективності будівництва.
Капітальні вкладення – це одноразові грошові кошти, що витрачаються на будівництво нових, реконструкцію та розширення діючих об’єктів зв’язку. До складу капітальних вкладень включають витрати на будівельно-монтажні роботи; вартість обладнання з врахуванням витрат на доставку, монтаж; будівництво споруд, цивільних та виробничих будівель; витрати на інструмент, інвентар; витрати на проектно-розвідувальну діяльність; на утримання апарату управління і технічного нагляду; на відведення земельних ділянок та інші витрати. Розрізняють технологічну, відтворювальну та підгалузеву структуру капітальних вкладень. Технологічна структура – розподіл капітальних вкладень по видам витрат. Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням у складі капітальних вкладень питомої частки витрат на придбання активної частини основних виробничих фондів. Особливістю технологічної структури капітальних вкладень у розвиток зв’язку є відносно висока питома частка витрат на придбання обладнання(50%) – та її систематичне зростання з роками при зниженні будівельно-монтажних робіт. Відтворювальна структура – розподіл капітальних вкладень на будівництво нових, розширення та реконструкцію діючих об’єктів. До нового будівництва відноситься спорудження нових об’єктів зв’язку; окремих виробничих об’єктів, що здійснюються на нових площах з метою створення нової виробничої потужності. Під розширенням діючих об’єктів розуміють спорудження додаткових виробничих комплексів, нових об’єктів, а також розширення діючих окремих цехів та об’єктів на території діючих підприємств з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей. Реконструкція діючих підприємств являє собою здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнання виробництва, як правило, без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення. Технічне переозброєння діючих підприємств означає здійснення комплексу заходів, що передбачають підвищення техніко-економічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробничих процесів, модернізації та заміни технічно застарілого і фізично зношеного обладнання новим. Підгалузева структура – розподіл капітальних вкладень між підгалузями зв’язку. (70% - на розвиток підгалузей електрозв’язку, 4-6% - на поштовий зв'язок). За призначенням капітальні вкладення поділяються на витрати пов’язані з відтворенням основних фондів виробничого і невиробничого призначення. До першої групи відносяться об’єкти виробничого призначення (будівлі, повітряні лінії, каналоутворююче устаткування тощо), до другої групи – витрати на будівництво житла, об’єктів комунального та побутового призначення тощо. Джерела фінансування капітальних вкладень: · власні фінансові ресурси (кошти з фонду розвитку виробництва, амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів); · кредити банку; · кошти державного бюджету; · залучені кошти; · безоплатні і благодійні внески, пожертви організацій та громадян; · іноземні інвестиції.
Залежно від джерел фінансування розрізняють такі капітальні вкладення: державні — інвестиції, спрямовані на створення і відновлення основних фондів, джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, державних підприємств і організацій, а також місцевих бюджетів; • державні централізовані — інвестиції, спрямовані на створення та відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок коштів державного бюджету й бюджетних кредитів; • недержавні — інвестиції, що фінансуються за рахунок коштів інвесторів з недержавними формами власності, до яких належать: — власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); — позичкові фінансові кошти інвестора; — залучені фінансові кошти інвестора (кошти, отримані від продажу акцій, облігацій, пайові та інші внески громадян, юридичних осіб); — безкоштовні і добродійні внески, пожертвування громадян, підприємств та організацій; — кошти іноземних інвесторів (іноземні інвестиції як прямі, так і портфельні, капітальні трансферти, кредити); — капітальні трансферти — інвестування капітальних вкладень шляхом переказу іноземної валюти в Україну і передавання права володіння іноземними цінними паперами; — змішані — інвестиції, спрямовані на створення і відновлення основних фондів, у загальному обсязі яких є частка державних коштів. Капітальне будівництво здійснюється двома способами: підрядним та господарським. При підрядному способі ведення будівництва роботи виконуються будівельними та спеціалізованими підрядними організаціями на основі договору-підряду, який регулює взаємовідносини замовника і підрядника. Підрядники – спеціалізовані будівельні організації, які виконують роботи по будівництву. Замовники – організації, для яких ведеться будівництво і які фінансують будівельні роботи. Підрядні договори укладаються на об’єкти будівництва, які включені в план і забезпечені фінансуванням. Договір укладається на весь термін будівництва. Виконання робіт на об’єктах та їх фінансування без договору-підряду забороняється. В договорах визначені права, обов’язки та відповідальність сторін. В ньому передбачається прийняття підрядником зобов’язань щодо виконання своїми силами та засобами будівництва об’єкта відповідно до проекту та вимог діючих будівельних норм і правил. Замовник повинен надати підряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію та забезпечити своєчасне фінансування будівництва. Всі роботи на будівництві передаються генеральному підряднику. Будівельно-монтажна організація, котра виступає в цій ролі несе відповідальність перед замовником за своєчасне та якісне виконання робіт на об’єкті. Генеральний підрядник для виконання спеціалізованих робіт (електричних, сантехнічних) залучає інші організації в якості субпідрядників, котрі несуть відповідальність перед генеральним підрядником за своєчасне виконання робіт на об’єкті. По відношенню до субпідрядних організацій генеральний підрядник виступає в ролі замовника та координує їх діяльність на об’єкті, який будується. Невиконання обов’язків тягне за собою відповідальність у вигляді санкцій, штрафів, пені тощо. Перевага підрядного способу ведення будівництва полягає в тому, що спеціалізовані будівельні організації мають досвід ведення будівництва, необхідну кількість будівельних машин і механізмів, а також кваліфікованих робітників-будівельників. При господарському способі ведення будівництва – замовник виконує роботи власними силами, без залучення спеціалізованих будівельних організацій. Господарський спосіб застосовується на діючих об’єктах зв’язку при їх реконструкції в невеликому обсязі, коли використання спеціалізованих будівельних організацій економічно недоцільно.
Шляхи підвищення ефективності будівництва:
Контрольні питання: 1. Що таке капітальні вкладення? 2. З яких витрат складаються капітальні вкладення? 3. Які бувають структури капітальних вкладень? 4. Які є джерела фінансування капітальних вкладень? 5. Як розподіляються капітальні вкладення згідно джерел фінансування? 6. Які є способи ведення будівництва? 7. В чому суть підрядного способу будівництва? 8. В чому суть господарського способу будівництва? 9. Які є шляхи підвищення ефективності будівництва?
|