Самостійна робота № 15 Аналітичні показники.

1.Застосування абсолютних, відносних та середніх величин.

Виробнича та господарська діяльність об’єкта зв’язку характеризується системою показників, які при проведенні аналізу називаються аналітичними показниками. До системи аналітичних показників включають показники розвитку мережі пунктів та засобів зв’язку, обсягу послуг, основних виробничих фондів та їх використання, продуктивності праці, заробітної плати, собівартості послуг, доходів, прибутку, рентабельності, фондів економічного стимулювання, фінансового стану тощо. Вивчення змін цих показників і складає зміст аналізу господарської діяльності.

Аналітичні показники можуть бути виражені абсолютними, відносними, середніми величинами, індексами. Вони можуть бути подані у вигляді рядів динаміки.

Абсолютні величини – це іменовані числа, виражені натуральними або грошовими вимірниками. У вигляді абсолютних величинам, як правило, подають вихідні дані. Наприклад: Дт = 7234,9 тис. грн.., Р = 159 роб., N = 9216 номерів.

Відносні величини – це узагальнюючі показники, їх отримують внаслідок ділення двох абсолютних величин. Відносні величини виражають у відсотках або в коефіцієнтах. Під час аналізу застосовують відносні величини виконання плану, динаміки та структури.

Відносна величина виконання плану обчислюється шляхом ділення фактично досягнутого рівня показника на рівень, передбачений планом.

Наприклад:

- відсоток виконання плану тарифних доходів визначається як

Івик = Дтзв ∙ 100 / Дтпл,

- відсоток виконання плану продуктивності праці визначається як

Івик = Ппрзв ∙ 100 / Ппрпл.

Відносна величина динаміки характеризує зміну показника в часі, тобто зростання або зменшення в даний період порівняно з попереднім періодом, і називається темпом зростання. Для визначення цієї величини необхідно рівень показника в даному періоді поділити на рівень показника в попередньому періоді.

Наприклад:

- темп зростання (динаміку) середньої доходної такси за попередні роки визначається як

І = СДТ ∙ 100 / СДТ,

І = СДТ ∙ 100 / СДТ,

І = СДТ ∙ 100 / СДТ,

І = СДТ ∙ 100 / СДТ.

Якщо від величини темпу зростання, вираженого у відсотках, відняти 100%, то одержують відсоток приросту, який показує наскільки збільшилась (зменшилась) величина показника, що аналізується в порівнянні з попереднім роком. Згадайте

правило для визначення відсотку зростання (зменшення): «від більшого показника відняти менший та поділити на той показник, що був спочатку».

Наприклад:

- відсоток приросту продуктивності праці визначається як

∆ Ппр = (Ппрзв – Ппрпл) ∙ 100 / Ппрпл,

- відсоток зниження собівартості 100 грн. доходів визначається як

∆ С = (Спл – Сзв) ∙ 100 / Спл.

Середні величини теж належать до узагальнюючих показників та характеризують типові (середні) розміри сукупності індивідуальних величин одного і того самого виду.

Наприклад:

- середня заробітна плата визначається як

Зсер = ФОП / Р,

- середня доходна такса визначається як

СДТ = Дт / Nвих плат.

Індекси – це відносні узагальнюючі величини, які характеризують зміну економічних показників в часі або в просторі. У практиці економічного аналізу застосовують такі індексні показники:

1. Індекси базові ( з постійною, незмінною за часом базою). До них належать:

· індекс динаміки в загальному вигляді;

· індекс планового завдання;

· індекс виконання плану.

2. Індекси ланцюгові. До них належать:

· індекс цін;

· індекс продуктивності праці;

· індекс життєвого рівня.

Контрольні питання:

1. Що називають аналітичними показниками?

2. Якими величинами можуть бути виражені аналітичні показники?

3. Дайте характеристику абсолютним величинам.

4. Дайте характеристику відносним величинам.

5. Дайте характеристику середнім величинам.

6. Дайте характеристику індексам.