КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Логіка і методичні прийоми факторного аналізуФакторний аналіз – виявлення величини впливу факторів на зміну і рівень результативного показника. Типи факторного аналізу: – детермінований – аналіз, що проводиться на основі детермінованих моделей; – стохастичний– аналіз, що проводиться на основі кореляційних моделей. Типові завдання детермінованого факторного аналізу: 1) оцінка впливу відносної зміни фактора на відносну зміну показника; 2) оцінка впливу абсолютної зміни фактора на абсолютну зміну результативного показника; 3) визначення частки величини зміни результативного показника під дією деякого фактора в загальній зміні результативного показника; 4) визначення приросту результативного показника за рахунок зміни величини деякого фактора. Основні завдання стохастичного аналізу: – вивчення впливу факторів, по яких не можна побудувати детерміновану модель чинника (наприклад, рівень фінансового левериджу); – вивчення впливу факторів, що паралельно діють, які не піддаються об'єднанню в одній детермінованій моделі; – вивчення впливу складних факторів, які не можуть бути виражені одним кількісним показником (наприклад, рівень науково-технічного прогресу). Розглянемо групу способів детермінованого факторного аналізу під назвою «елімінування». Елімінування – спосіб виключення впливу на результативний показник всіх факторів, окрім одного. Основоположне припущення елімінування: всі чинники змінюються незалежно один від одного, послідовно. Порядок чинників у моделі: кількісні, структурні, якісні. Способи елімінування: – ланцюгові підстановки; – абсолютні різниці; – відносні різниці; – індекси. Спосіб ланцюгових підстановок полягає у визначенні впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою послідовної заміни базисної величини кожного фактора у моделі на фактичну величину. Він використовується для усіх видів детермінованих моделей. Суть способу подано у наступних формулах: ,
де Y – результативний показник, a, b, c, d – фактори. Вплив факторів: . . . .
Перевірка проводиться за формулою:
.
Розглянемо застосування способу ланцюгових підстановок на конкретному прикладі (табл. 2.1). дані за січень – базисні, а за лютий – звітні.
Таблиця 2.1 Аналіз виручки від реалізації товарів
У даному випадку рівняння факторної моделі має вигляд: ВР=К´Ц. Вплив кількісного фактора: ΔВРК = ВРум – ВР0 = К1´Ц0 – К0´Ц0; ΔВРК = 12´950–10´950 = 11400–9500 = 1900 грн. Вплив якісного фактора: ΔВРЦ = ВР1 – ВРум = К1´Ц1 – К1´Ц0; ΔВРЦ = 12´940–12´950 = 11280–11400 = -120 грн. Перевірка правильності розрахунку: ΔВР = ΔВР к + ΔВР ц. ΔВР = 1900+(-120) = 1780 грн. За результатами розрахунків можна зробити висновок, що в результаті зростання кількості реалізованих телевізорів на 2 шт. виручка зросла на 1900 грн, але у зв’язку зі зниженням ціни телевізорів на 10 грн. відбулось зниження виручки на 120 грн. Загальний вплив факторів склало 1780 грн. Спосіб абсолютних різниць є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Він використовується для мультиплікативних і змішаних адитивно-мультиплікативних моделей. Алгоритм розрахунку впливу факторів такий:
; ; ; .
Результати даних розрахунків співпадають з результатами способу ланцюгових підстановок. В нашому прикладі (див. табл. 2.1) маємо: ΔВРК = (К1 – К0)´Ц0; ΔВРК = (12–10)´950 = 1900 грн; ΔВРЦ = К1´ (Ц1 – Ц0); ΔВРК = 12´(940–950) = -120 грн. Перевірка правильності раозрахунку: ΔВР = ΔВРК + ΔВРЦ.; ΔВР = 1900+(-120) = 1780 грн. Результати даних розрахунків співпадають з результатами способу ланцюгових підстановок. Спосіб відносних різниць заснований на використанні для розрахунку впливу факторів їх відносних відхилень. Використовується він для мультиплікативних моделей. Спочатку розраховують відносні відхилення факторних показників:
;
;
.
Після цього послідовно визначають відхилення результативного показника за рахунок кожного фактора:
;
;
.
Останнім розрахунком є перевірка. У прикладі, що розглядається (див. табл. 2.1) отримаємо: ΔВРК = (ВР0´ΔК%)/100%; ΔВРК = (9500 * 20) / 100 =1900 грн; ΔВРЦ = (ВР0 + ΔВРК)´ΔЦ%/100%; ΔВРЦ = (9500 + 1900) ´ (-1,05)/1ОО = -120 грн; ΔВР = 1900-120=1780 грн. Результати даних розрахунків співпадають з результатами способу ланцюгових підстановок. Індексний спосіб застосовується для визначення впливу факторів на результативний показник у мультиплікативних та кратних моделях. Результатом розрахунків впливу факторів на результативний показник, на відміну від інших способів елімінування, є не абсолютне, а відносне відхилення результативного показника (індекс). Наприклад, розглянемо індекс вартості товарної продукції:
де q – осяг товарної продукції в натуральному вимірнику; p – ціна за одиницю продукції. Можна представити індекс вартості товарної продукції так:
.
Визначення зміни вартості товарної продукції за рахунок кількості виробленої продукції та ціни виконується за наступними формулами:
; .
Підсумком розрахунків є перевірка, що виконується так само, як і в інших методах. Існують і інші способи факторного аналізу, які не є елімінуванням: інтегральний, диференціальний, логарифмічний, пропорційного ділення, часткової участі.
|