Оцінювання кваліфікаційних робіт
Визначення оцінки за виконану та представлену на захисті кваліфікаційну роботу здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК), яка призначається в установленому порядку.
До складу ДЕК включають провідних фахівців зі спеціальностей, які представляють НМетАУ та роботодавців. Головою ДЕК є, як правило, відомий фахівець-роботодавець або науковець.
Для допомоги під час оцінювання може бути використаний як рекомендований, наступний механізм.
Для формування оцінки у процесі захисту члени ДЕК оцінюють:
- актуальність теми розробки та формулювання її мети;
- ґрунтовність формулювання завдань розробки;
- відповідність суті розробки завданням, що сформульовані;
- обізнаність щодо інформаційних джерел та коректність посилань на них;
- взаємну узгодженість матеріалів основних розділів пояснювальної записки;
- ґрунтовність та повноту висновків;
- послідовність, зрозумілість викладання матеріалів у доповіді, обізнаність у фаховій термінології;
- ґрунтовність та повноту відповідей на запитання за замістом роботи;
- спроможність студента до встановлення причинно-наслідкових зв’язків у сфері розробки та суміжних сферах;
- якість підготовки студентом супровідної документації;
- самостійність виконання роботи.
З урахуванням наведених вимог кожний член ДЕК оцінює результати захисту за такими критеріями:
1) якість захисту;
2) рівень самостійності виконання роботи;
3) якість пояснювальної записки;
4) оцінка керівника роботи (з урахуванням оцінок консультантів за складовими пояснювальної записки);
5) середній бал успішності у попередній період навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Заключна оцінка ДЕК по кожному критерію формується як середньоарифметична з оцінок членів ДЕК.
У разі відсутності узгодженості позицій членів ДЕК стосовно визначення оцінки за будь-якою складовою, остаточне рішення приймає Голова ДЕК.
Незадовільна оцінка за будь-якою складовою (крім оцінки керівника роботи) з наведеного переліку критеріїв супроводжується незадовільною оцінкою усього захисту.
Оцінка кваліфікаційної роботи формується як середньозважене значення оцінок за переліком критеріїв з урахуванням ваги кожної складової переліку.
Вагу кожної із вказаних складових переліку критеріїв доцільно визначати та затверджувати на засіданні випускової кафедри.
Наприклад, коефіцієнти вагомості наведених 5-и складових визначено таким чином:
1) якість захисту – 0,4;
2) рівень самостійності виконання роботи – 0,2;
3) якість пояснювальної записки – 0,2;
4) оцінка керівника роботи – 0,1;
5) середній бал успішності – 0,1.
У сумі – 1,0.
Тоді при наявності відповідних оцінок за вказаними складовими: «якість захисту» – 7; «рівень самостійності виконання роботи» – 6; «якість пояснювальної записки» – 10; «оцінка керівника роботи» – 7; «середній бал успішності» – 8, середньозважена оцінка наступна: 7*0,4 + 6*0,2 + 10*0,2 + 7*0,1 + 8*0,1 = 7,5 » 8 балів.
Студенту можуть додавати 1 бонусний бал за 12-бальною шкалою за його реальну участь в науково-дослідній роботі, що має бути затверджено на засіданні випускової кафедри.
Участь в науково-дослідній роботі включає в себе:
1) участь у Всеукраїнській студентській науковій конференції за фахом, проведеної по лінії Міністерства освіти і науки України;
2) наявність нагороди у 2-му турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт;
3) наявність нагороди у 2-му турі Всеукраїнської студентської олімпіади за фахом;
4) наявність одноосібних публікацій студента у фахових періодичних виданнях.
У наведеному вище прикладі припустимо, що студент брав участь у Всеукраїнській студентській науковій конференції за фахом. Тоді з урахуванням 1 бонусного бала студент отримає за підсумками захисту своєї кваліфікаційної роботи 9 балів, що відповідає оцінці «добре».
Рекомендовані рівні відповідності критеріїв при оцінюванні знань, умінь та навичок студентів представлені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Рекомендовані рівні відповідності критеріїв при оцінюванні знань, умінь та навичок студентів
Чотирибальна шкала
| Шкала
ECTS
| 12‑бальна шкала
| Рівні досягнень знань, умінь і навичок студента
|
|
|
|
| Відмінно
| A
|
| – відповіді на всі запитання обґрунтовані, з деякими непринциповими неточностями;
– самостійно і впевнено показує в пояснювальній записці всі необхідні відомості;
– зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи мають несуттєвий характер та присутні менше, ніж на 2% сторінок пояснювальної записки
|
| B
|
| – відповіді на запитання обґрунтовані в рамках виконаного розрахунку, дослідження або аналізу роботи, але відповіді неточні при поясненні використаних теоретичних положень;
– вільно орієнтується в матеріалах записки, але не може самостійно вказати в записці теоретичні положення, пов'язані з методикою виконаного розрахунку, дослідження або аналізу, які відрізняються від положень інших аналогічних методик;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні менше, ніж на 2% сторінок пояснювальної записки
|
|
|
| – відповіді на запитання обґрунтовані в рамках виконаного розрахунку, дослідження або аналізу роботи, але відповіді невірні при оцінці впливу на результати роботи можливих змін початкових даних;
– вільно орієнтується в матеріалах записки, але не може самостійно вказати в записці логічну послідовність впливу заданих початкових даних на результати роботи;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 2-3% сторінок пояснювальної записки
| Продовження таблиці 4.1
|
|
|
| Добре
| C
|
| – відповіді на запитання обґрунтовані в рамках розрахунку, дослідження або аналізу роботи, але відповіді невірні при оцінці можливості використання одержаних результатів в аналогічних умовах;
– орієнтується в структурі записки, але не може самостійно вказати в матеріалах записки логічну послідовність використаної методики розрахунків, досліджень або аналізу;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 4-5% сторінок пояснювальної записки
|
|
|
| – вірність відповідей на запитання обмежується лише умовами, розглянутими при підготовці роботи;
– орієнтується в структурі записки, але не може самостійно вказати в записці зв'язок використаних джерел інформації з "Переліком посилань" за предметною сферою розробки;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 6-7% сторінок пояснювальної записки
|
| D
|
| – відповіді на запитання суворо в рамках матеріалів роботи досить повні, але з деякими неточностями;
– орієнтується в структурі записки, але не може самостійно вказати в записці зв'язок висновків роботи з виконаним розрахунком, дослідженням або аналізом;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 8-9% сторінок пояснювальної записки
| Продовження таблиці 4.1
|
|
|
| Задовільно
|
|
| – відповіді на запитання суворо в рамках матеріалів роботи недостатньо обґрунтовані, з деякими неточностями;
– є деякі труднощі при спробі дати пояснення по записці – не може самостійно вказати в записці джерела інформації, які підтверджують актуальність виконання роботи;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 10-11% сторінок пояснювальної записки
|
| E
|
| – відповіді на запитання неповні, а висновки нелогічні;
– є деякі труднощі при спробі дати пояснення по записці – не може самостійно вказати в записці інформацію, що підтверджує логічний зв'язок між окремими структурними частинами роботи;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 12-13% сторінок пояснювальної записки
|
|
|
| – у відповідях на запитання може пояснити лише частину пропозицій кваліфікаційної роботи;
– є деякі труднощі при спробі дати пояснення по записці – не може самостійно дати пояснення до понять та визначень в матеріалах записки;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 14-15% сторінок пояснювальної записки
| Незадовільно
| FX
|
| – робить спроби пояснення простих аспектів роботи за допомогою допоміжних питань викладачів, присутніх на захисті;
– відсутня орієнтація за матеріалами записки – не може самостійно знайти в матеріалах записки відповіді на запитання, пов'язані з розмірністю використаних величин;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 16-20% сторінок пояснювальної записки
| Продовження таблиці 4.1
|
|
|
|
|
|
| – відповідає лише за допомогою присутніх на рівні «так» чи «ні» на запитання за матеріалами кваліфікаційної роботи, яку представляє ДЕКу;
– відсутня орієнтація за матеріалами записки – не може самостійно знайти в матеріалах записки відповіді на запитання опису використаної методики розрахунків, досліджень або аналізу;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні на 21-30% сторінок пояснювальної записки
|
| F
|
| – не може вірно відповісти ні на одне запитання за матеріалами кваліфікаційної роботи, яку представляє ДЕКу;
– відсутня орієнтація за матеріалами записки – не може самостійно знайти в матеріалах записки відповіді на прості запитання: мета роботи та назва книги, яка містить, наприклад, використану методику розрахунків;
– суттєві зауваження керівника та нормоконтролера з оформлення роботи присутні більш ніж на 30% сторінок пояснювальної записки
|
Критерії оцінювання дипломування слід доводити до відома студентів перед їх переддипломною практикою.
|