Організація робочих місць і техніка безпеки

Організація робочих місць. Під організацією робочого місця розуміють умови і матеріальне оснащення, сприяюче раціональному використанню робочого часу та засобів виробництва.

Організація робочих місць робить істотний вплив на продуктивність праці і є показником організаційно-технічного рівня всього підприємства. Правильна організація робочих місць підвищує виробничу культуру підприємства і сприяє більш повному використанню його резервів.

Організація робочого місця характеризується наступними факторами:

1. Загальними умовами виробництва - обміном, температурою і вологістю повітря, об'ємом приміщення, освітленістю, кольором навколишніх предметів, безпекою роботи, чистотою, станом трудової дисципліни, режимом роботи.

2. Розмірами ділянки виробничої площі та наявністю обладнання, і виробничого інвентарю (верстат, стенд, верстак, шафки, стелажі, підставки, тара і т. п.).

3. Правильним розміщенням на робочому місці обладнання, інвентарю, об'єктів праці (автомобілів, агрегатів, деталей, заготовок) і інструментів, що забезпечують раціональні руху робочого.

4. Оснащенням робочого місця повноцінними інструментами і пристосуваннями, необхідними для виконання технологічного процесу

5. Наявністю технічної і виробничо-облікової документації (креслення, карта технологічного процесу, інструкція робочий наряд, інструментальна книжка, марки і т. п.).

6. Своєчасним забезпеченням робочого місця об'єктами праці (ремонтним фондом, деталями, заготовками, матеріалами і т. д.), інструментом, технічною документацією; технічним контролем згідно з вимогами технології, систематичним ремонтом устаткування і пристосувань і т. д.

Досвід показує, що продуктивність праці передових робітників значно перевищує середній рівень насамперед завдяки кращій організації робочого місця. Вони критично аналізують свої робочі прийоми і на цій основі замінюють менш продуктивні рухи більш продуктивними, а зайві зовсім виключають.

Аналіз робочих процесів показує, що сидяче положення при роботі є найбільш вигідним. Тому слід розміщувати сидіння, на робочих місцях усюди, де це технічно можливо. При зусиллі близько 5 кГ робітник може працювати сидячи. Зусилля від 5 до 10 кГ не впливає на результати роботи, тобто робітник може працювати сидячи або стоячи. При робочому зусиллі понад 10 кГ роботу слід виконувати тільки стоячи. Якщо обидва положення однаково зручні, робітник сам повинен вибрати для себе одне з них.

Інструменти, пристосування, оброблювані і готові деталі (комплекти, вузли) рекомендується розміщувати на робочому місці так, щоб робітник при мінімальних зусиллях витрачав найменший час на їх діставання, установку і укладку.

Робоче місце має бути організоване так, щоб вісь тіла працюючого співпадала з віссю робочої зони, а найбільша кількість його рухів знаходилося в межах нормальної робочої зони. При цьому слід, використовувати такі рухи, які вимагають найменших зусиль. До них відносяться рухи рук без участі плечей і корпусу. Обидві руки повинні по можливості одночасно починати і закінчувати руху. Силу рук і ніг потрібно використовувати рівномірно. З цією метою, застосовують різні пристосування, що полегшують і прискорюють виконання необхідного обсягу робіт. Руху робочого повинні бути простими і ритмічними.

Поліпшення організації робочого місця одночасно з підвищенням продуктивності праці забезпечує підвищення якості продукції.

Загальні умови виробництва повинні відповідати вимогам охорони здоров'я і найбільш ефективного використання енергії працюючого. Для створення нормальних умов праці працюючих встановлені норми обміну повітря, його температури, освітленості приміщень, розстановки обладнання та інвентарю. Раціональна організація окремого робочого місця на сучасному підприємстві невіддільна від системи організації виробництва, дільниці, цеху і заводу в цілому. Оформлення робочих місць і виробничих приміщень повинне відповідати вимогам технічної естетики. Відповідність обладнання та інвентарю (форма, колір) високим естетичним вимогам полегшує працю людини, робить його приємним.

Сучасна техніка вимагає від виконавців все більшою уважності, швидкої реакції, уміння миттєво приймати правильні рішення. Одночасно зі зменшенням мускульних витрат зростає роль зорово-нервового апарату людини. Колір навколишніх предметів має властивість впливати на працездатність людей. Красиве, раціональне оформлення цехів, розумна забарвлення обладнання та інвентарю дозволяє поліпшити освітленість виробничих приміщень, знизити стомлюваність зору, підняти тонус працюючих і в кінцевому рахунку сприяє підвищенню продуктивності праці при тій же витраті енергії. Дослідження показують, що вміло використовуючи ці фактори можна підвищити продуктивність праці на 15-17%.

Жовто-зелений і зелено-блакитний кольори надзвичайно сприятливо діють на очі і нервову систему людини. Стелі, верхню частину стін і віконні палітурки бажано фарбувати у світлий колір (білий, світло-блакитний, кремовий). Кути приміщень цехів рекомендується фарбувати в білий колір. Для посилення ефекту від такого забарвлення слід давати в цих місцях сильне освітлення. Біла поверхня, відображаючи близько 80% падаючого на неї світла, сприяє економії електроенергії. Крім того, вона охороняє виробничі приміщення від захаращеності. Панелі стін висотою 2,5-3,0 м. від підлоги рекомендується фарбувати у світло-зелений колір, нерухомі частини устаткування - у світло-зелений, або зелено-блакитний кольори, а рухомі - в світлі (кремовий і жовтий). Важелі і кнопки на щитах керування повинні бути пофарбовані в контрастні кольори, інструментальні тумбочки, Шафи та верстаки - в світло-жовтий або бежевий кольори. Забарвлення стелажів, встановлюваних в цехах, повинна відповідати кольору основного устаткування.

Для забезпечення безпечних умов праці і попередження випадків виробничого травматизму застосовують забарвлення в попереджувальні кольори - червоний, оранжевий, жовтий і зелений.

Червоний колір означає «вогонь», «стоп», «заборонено» та застосовується для фарбування протипожежного устаткування, важелів негайної зупинки механізмів, гальмових пристроїв, покажчиків, забороняється перевищення встановлених меж (температури, тиску і т. п.).

Оранжевий колір означає «небезпека» і застосовується для позначення матеріалів, і деталей, які можуть травмувати робітників. У цей колір слід фарбувати гострі краї, внутрішні поверхні і відкриті пристосування машин, частини, при зіткненні з якими можливе ураження електричним струмом. Оранжевий колір застосовують також для позначення небезпеки отруєння та радіоактивного опромінення.

Жовтий колір означає «обережність», «помітність». Він служить для позначення матеріалів і частин, які можуть впасти, штовхнути, затиснути, про які можна вдаритися, спіткнутися. У жовтий колір забарвлюють підйомно-транспортне обладнання, крани, візки, електрокари, монорельси, а також перші й останні щаблі затемнених сходів. Для збільшення ступеня помітності застосовують чергування жовтих смуг з чорними при співвідношенні їх ширини 1: 1 або 1,5: 1.

Зелений колір означає «шлях вільний», «перша допомога» і застосовується для позначення безпечних матеріалів, місць і напрямків, а також засобів першої допомоги. У цей колір фарбують покажчики безпечного і найкоротшого виходу з приміщення, вихідні двері та двері пунктів першої допомоги, зовнішні поверхні аптечних шафок, місця розташування санітарних носилок.

Значення кожного кольору повинно бути відомо працюючим. У певний колір слід фарбувати також трубопроводи, що несуть рідини і гази.

Контрольні запитання

1. Способи розбирання автомобілів

2. Способи розбирання агрегатів

3. Від чого залежить вибір інструментів при розбиральних роботах

4. Вимоги техніки безпеки при розбиральних роботах