Країни Середземноморського регіону Кіпр.

Острів Кіпр розташований у східній частині Середземного моря за 65 км на південь від Туреччини. Острів з 1974 р. розділений на турецьку і грецьку частини. Турецька частина являє собою "по­даткову пустелю", оскільки високе оподаткування відлякує від цієї території місцевих та іноземних інвесторів. Зате великою попу­лярністю в міжнародних ділових колах користується швденна (грецька) частина острова з населенням близько 500 тис. чоловік.

Багато підприємців справедливо вважають Кіпр "податко­вим раєм", де процвітає офшорний бізнес. Це правільна оцінка, але варто зазначити, що Кіпр — нетиповий офшорний центр. Він належить до країн з помірним оподаткуванням, що стало підста­вою для укладення Кіпром цілого ряду податкових угод з іншими країнами. Поставивши свої підписи під такими угодами, ці держа­ви тим самим перестали визнавати Кіпр "податковим раєм".

Острів пов'язаний надійним і зручним морським і повітря­ним сполученням з більшістю великих країн. Телеко­мунікаційний зв'язок Кіпру з зовнішнім світом — один з найкра­щих у світі. Існує валютний контроль, однак офшорні компанії на Кіпрі такому контролю не піддаються. Закон гарантує збережен­ня таємниці банківських внесків, але його дія поширюється тільки на Центральний Банк. Порушники Закону про оподатку­вання екстрадиції з Кіпру не підлягають.

Оскільки Кіпр не відноситься до "класичних" податкових гаваней, то іноземні компанії обкладаються податком, величина якого незначна — 4,25%. Іноземні інвестори при вкладенні капіта­лу на Кіпрі зобов'язані одержати дозвіл на проведення валютних операцій у Центральному банку, а також у галузевому міністерстві залежно від виду діяльності компанії.

За законами Кіпру, в країні допускаються дві організаційно-правові форми компаній:

• акціонерні товариства;

• компанії з установленим внеском її членів і засновників як гарантія задоволення вимог кредиторів.

На острові заохочується утворення офшорних компаній. Податкове законодавство Кіпру, а також система міждержавних

Міжнародне оподаткування

Розділ 2. Міжнародне оподаткування і офшорні центри

податкових угод надзвичайно сприяє міжнародному податковому плануванню.

Зареєстровані тут офшорні компанії повинні цілком кон­тролюватися іноземними резидентами і проводити операції за ме­жами Кіпру. Разом з тим, офшорним компаніям дозволяється ма­ти на острові свій офіс, з якого можна здійснювати управління компанією. Офшорним компаніям дозволено виступати за своєю організаційно-правовою формою акціонерними товариствами, компаніями на гарантіях (companies limited by garantee), товари­ствами і дочірніми фірмами транснаціональних корпорацій.

Велике значення для залучення іноземних інвесторів має і та обставина, що на Кіпрі можливе заснування спеціальних оф-шорних трастів, цілком звільнених від податків.

На відміну від іноземних компаній, резидентні корпорації на Кіпрі обкладаються податком за ставкою 20—25%, тобто вище, ніж в Угорщині. Серед іноземних інвесторів тут найбільшим об'єктом вкладення капіталу є холдингові, торгово-закупівельні і судноплавні компанії.

Звільнення від подвійного оподаткування можуть одержати резиденти Кіпру, які мають статус локальної кіпрської компанії, їм надаються податкові кредити незалежно від наявності відповідних двосторонніх угод. У той же час офшорним ком­паніям можна користуватися податковими кредитами тільки за умови, що "їхні доходи виникають у країні, з якою укладена подат­кова угода. Великі пільги надаються платникам на Кіпрі при індивідуальному прибутковому оподаткуванні. При податковій ставці для кіпріотів від 0 до 40%, усього за ставкою 5% обклада­ються іноземні інвестиційні доходи і пенсії, переказані на острів іноземцями, які не займаються бізнесом на території Кіпру. Гро­шові суми, переказані на батьківщину тими, хто постійно прожи­ває за кордоном і висилає на Кіпр іноземні інвестиційні доходи, також обкладаються податком у розмірі 5%.

Популярність Кіпру як офшорного центру в міжнародному бізнесі неухильно зростає. Усе більша кількість транснаціональ­них корпорацій шукає податкові укриття на цьому острові. У відповідь на це уряди США, Канади, Франції і Великої Британії в податкові договори вставили застереження, які обмежують мож-

ливості використання умов податкових угод транснаціональними корпораціями. А останнім часом США і Канада взагалі перестали застосовувати відповідні податкові конвенції у відношенні кіпрських офшорних компаній.