Стимулювання охорони праці

На державному рівні стимулювання охорони праці регулюються законодавчими актами. Четвертий розділ Закону „Про охорону праці” регла­ментує стимулювання охорони праці.

Стимулювання робіт з охорони праці – це сукупність засобів і методів, що спонукають власників підприємств, керівників структурних підрозділів та безпосередніх виконавців створювати безпечні умови праці, реалізовувати організаційні та технічні заходи, дотримуватися норм і правил.

Найефективнішими є економічні стимули. Зокрема ст. 25 „Економічне стимулювання охорони праці” закріплює заходи економічного стимулювання роботи з охорони праці: до працівників можуть застосовуватися будь-які заохочен­ня за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов пра­ці, що визначається колективним договором, угодою. При розрахунку розміру страхового внеску для кожного під­приємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і про­фесійної захворюваності внаслідок здійснення роботодав­цем відповідних профілактичних заходів, може бути вста­новлено знижку до нього або надбавку до розміру страхо­вого внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці. Розра­хунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства проводиться відповідно до зако­нодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра­цездатності.

Тарифи відрахувань коштів на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань встановлюються диференційовано, залежно від рівня виробничого травматизму та ступеня шкідливості умов праці. Тарифи періодично переглядаються.

Згідно ст. 26 роботодавець зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду працівникам, повністю відшкодувати збитки у разі порушення вимог охорони праці, витрати на проведення рятувальних робіт під час аварії та ліквідації її наслідків, втрати на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці та ін.

Стимулювання є одним з основних методів управління охороною праці. Економічний механізм управління охороною праці повинен передбачати систему заохочень. Колективний договір повинен закріплювати різного роду заохочення для працівників, які дотримуються вимог охорони праці. Система заохочування повинна бути персональною і надаватися за конкретні досягнення. Моральне (оголошення подяки) та матеріальне (грошові премії) стимулювання має велике значення для виконання правил безпеки та проведення робот з охорони праці. Окрім заохочень стимулювання передбачає також покарання за порушення вимог безпеки праці.