КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
СХЕМИ НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОЇ КОНДЕНСАЦІЇ З КОМБІНОВАНИМИ ХОЛОДИЛЬНИМИ ЦИКЛАМИСхема одноступеневої НТК для одержання С3+виші з комбінованим холодильним циклом (зовнішнім пропановим і дроселюванням рідких потоків) На мал. 18 подана схема одноступеневої НТК з дроселюванням конденсату з сепаратора 11. За цією схемою сирий нафтовий газ після компресора (на малюнку не показано) з тиском 2.0 МПа проходить послідовно рибойлер 13 відпарної колони (деетанізатора) 12, повітряний холодильник 3, потім ряд регенеративних теплообмінників 4, 6,7, 9 і холодильники-випарники 5, 8 зовнішнього холодильного циклу (наприклад, пропанового), частково конденсується і з температурою -10°С направляється в сепаратор 11 для відділення конденсату. Сухий газ з верху сепаратора після теплообміну з потоком сирого газу виводиться з системи і направляється споживачу. Конденсат з низу цього сепаратора проходить через дросельний пристрій 10, де тиск конденсату знижується до 1.0 МПа, а температура — до-18 °С. Холодний потік конденсату проходить теплообмінник 9, розташований безпосередньо перед сепаратором 11, потім теплообмінник 7 і надходить на верх відпарної колони 12, де при тиску 1.0 МПа проходить його деетанізація. З низу колони широку фракцію вуглеводнів відводять на подальшу переробку. Відпарені легкі вуглеводні з верху колони 12 проходять теплообмінник 4, достискуються компресором 2 до тиску в сировинній лінії, охолоджуються в повітряному холодильнику 1 і змішуються з вихідним газом.
Особливість цієї схеми — при циркуляції газів з деетанізатора, які складаються з легких вуглеводнів (в основному, з етану), вихідний газ і, відповідно, конденсат, який випадає в сепараторі, збагачуються етаном. При цьому збільшується кількість холоду, який одержується в результаті дроселювання конденсату та забезпечується нижча температура здросельованого потоку. В порівнянні з аналогічною схемою, але без дроселювання конденсату, описана схема економічно вигідніша: на виробництво 1 кмоль широкої фракції за цією схемою потрібно 5.65 м3 умовного палива замість 6.23 м3 за звичайною схемою. Таким чином, в даній схемі, розрахованій на неглибоке вилучення пропану, внутрішній холодильний цикл служить не для одержання нижчих температур, ніж ті, які може дати пропанове охолодження, а для покращення техніко-економічних показників установки за рахунок економії високо-потенційного пропанового холоду. При інших параметрах ця схема може застосовуватись для глибокого вилучення пропану, а при деякій модернізації і для вилучення етану. Незважаючи на всю різноманітність технологічного оформлення процесу переробки нафтових і природних газів методом низькотемпературної конденсації, всі ці процеси складаються з одних і тих же основних вузлів. Загальними, обов’язковими для будь-якої схеми НТК є вузли: - сепарації газу на вході в технологічну схему від крапельної рідини та механічних частинок; - компримування газу; - осушування газу; - каскад регенеративних теплообмінників для використання в схемі холоду і тепла технологічних потоків; - холодильний цикл; - сепаратор-розділювач; - вузол деметанізації і етанової колони (для схем, в яких товарним продуктом є етан і вищі) або вузол деетанізації конденсату (для схем, в яких товарним продуктом є пропан і вищі).
РОЗДІЛ 4. ПЕРЕРОБКА ГАЗУ МЕТОДОМ АБСОРБЦІЇ
|