Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ СУЧАСНИХ УСТАНОВОК НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОЇ АБСОРБЦІЇ

Читайте также:
  1. Автоматизация барабанных котельных установок
  2. АВТОМАТИЗАЦИЯ РАБОТЫ ВЕНТИЛЯТОРНЫХ И КОМПРЕС-СОРНЫХ УСТАНОВОК
  3. Автоматизация работы компрессорных установок.
  4. Автоматизація установок для змішування кормів.
  5. Аналіз аналогів ПК, сучасних інформаційних технологій, засобів розробки програмного забезпечення
  6. Арматура котельных установок
  7. БЕЗОПАСНОСТЬ ПРИ ЭКСПЛУАТАЦИИ КОМПРЕССОРНЫХ УСТАНОВОК
  8. Безопасность эксплуатации компрессорных установок
  9. Безопасность эксплуатации холодильных установок
  10. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.

Нижче подані найхарактерніші схеми установок низькотемпературної абсорбції, які застосовуються на газопереробних заводах для вилучення вуглеводнів з природних та нафтових газів.

На мал. 25 подана технологічна схема установки НТА газопереробного заводу, призначеного для вилучення пропану і важчих вуглеводнів з природного газу (в складі ГПЗ дві установки). Вилучення пропану складає 84 % від його потенційного вмісту у вихідній сировині. На установці використовують два абсорбенти: легкий — з молекулярною масою 100 і важкий — з молекулярною масою 140.

Природний газ (тиск 5.9 МПа) охолоджують в рекуперативному теплообміннику 1 і пропановому випарнику 3 від 18 до -37 °С, в результаті чого частина газу конденсується. Для попередження гідратоутворення при охолодженні газу в сировинний потік перед теплообмінником 1 вводять розчин етиленгліколю. З пропанового випарника 3 суміш газу, обводненого етиленгліколю і сконденсованих вуглеводнів (конденсату) надходить для розділення в сепаратор 6. Після сепаратора обводнений етиленгліколь подають на блок регенерації (на схемі не показаний), конденсат — в абсорбційно-відпарну колону 12, а газ скеровують: один потік у вузол попереднього насичення регенерованого абсорбенту (пропановий випарник 4 і сепаратор 5), другий потік — в нижню частину абсорбера 7. Абсорбер має дві незалежних по абсорбенту секції (А і Б): в секцію А (першу по ходу газу) подають легкий абсорбент (молекулярна маса 100) з температурою -37 °С для вилучення з газу відповідних компонентів; в секцію Б — важкий абсорбент для поглинання (вловлювання) легкого абсорбенту, захопленого газом з секції А (важкий абсорбент надходить в абсорбер з вищою температурою; регенерація цього абсорбенту на схемі не показана). В нижню частину абсорбера 7 підводять тепло за рахунок циркуляції насиченого абсорбенту через теплообмінник 8, де в якості теплоносія використовують гарячий регенерований абсорбент. В результаті цього зменшується вміст легких (баластних) вуглеводнів в сировинному потоці абсорбційно-відпарної колони 12.

З верху абсорбера 7 виходить сухий газ. Його змішують з газом, одержаним в сепараторі 6 і разом з легким регенерованим абсорбентом подають в пропановий випарник 4, де в результаті взаємодії і охолодження потоків абсорбент попередньо насичується легкими вуглеводнями. З випарника 4 суміш сухого газу і абсорбенту надходить для розділення в сепаратор 5. Сухий газ з сепаратора направляється споживачам після рекуперації холоду в теплообмінниках 1 і 2, а регенерований насичений легкими вуглеводнями абсорбент подають на верхню тарілку секції А абсорбера 7.



З низу абсорбера одержують насичений легкий абсорбент. Цей потік змішують з конденсатом, одержаним в сепараторі 6, і направляють в живильну секцію абсорбційно-відпарної колони 12 (тиск в апараті 3.0 МПа). Для забезпечення необхідного режиму роботи АВК на верхню тарілку колони подають легкий регенерований абсорбент з температурою -37 °С (надходить в АВК після вузла попереднього насичення), а в нижню частину абсорбційно-відпарної колони 12 підводять тепло на різних температурних рівнях за допомогою трьох циркуляційних зрошень. З цією метою циркуляційні потоки нагрівають в рекуперативних теплообмінниках 13, 14 і 15.

З верху АВК відводять сухий газ, з низу — деетанізований насичений абсорбент. Сухий газ після вузла попереднього насичення регенерованого абсорбенту (пропанового випарника 10 і сепаратора 11) і рекуперації холоду направляють споживачам, а деетанізований абсорбент подають в живильну секцію десорбера 18 (тиск в апараті 2.0 МПа). З верху десорбера одержують широку фракцію вуглеводнів (ШФВ) С3+вищі, яка після конденсації і охолодження в повітряному холодильнику 16 надходить в рефлюксну ємність 17. Частину ШФВ використовують для зрошення десорбера, а надлишок відкачують в товарний парк.



Регенерований легкий абсорбент виводять з низу десорбера 18, частину цього абсорбенту нагрівають в печі 19 і повертають в низ десорбера, а відповідну балансову кількість направляють після рекуперативних теплообмінників 15, 14, 13, 2 і 8 у вузол попереднього насичення абсорбенту легкими вуглеводнями. При цьому для АВК абсорбент насичують в один ступінь в результаті контакту з сухим газом абсорбційно-відпарної колони, а для абсорбера — у два ступені — в першому за рахунок контакту регенерованого абсорбенту з сухим газом АВК (при тиску 3 МПа) і в другому — за рахунок контакту абсорбенту першого ступеня з сухим газом абсорбера (при тиску 5.9 МПа). Така схема дозволяє забезпечити оптимальні умови для проведення процесів, які протікають в абсорбері і абсорбційно-відпарній колоні.

На мал. 26 подана технологічна схема установки НТА газопереробного заводу, призначеного для вилучення етану і важчих вуглеводнів з природного газу (м. Ельвін, США). В якості абсорбенту використовується бензинова фракція з молекулярною масою 100.

Природний газ (тиск 3.2 МПа) охолоджують в рекуперативному теплообміннику 1 і пропанових випарниках 2 і 4 до -37 °С. Для попередження гідратоутворення при охолодженні газу в сировинний потік перед пропановим випарником 2 вводять розчин етиленгліколю, який після насичення вологою відділяють від газу в сепараторі 3 і направляють на регенерацію (на схемі не показана схема регенерації етиленгліколю). В потік сирого газу перед пропановим випарником 4 подають частину насиченого абсорбенту для попереднього вилучення з газу важких вуглеводнів (С4+виші).

Після пропанового випарника 4 суміш газу і насиченого абсорбенту направляють під нижню тарілку абсорбера 5. На верхню тарілку цього апарату подають попередньо насичений легкими вуглеводнями і охолоджений в пропановому випарнику 6 регенерований абсорбент з температурою -37 °С.

З верху абсорбера 5 виходить сухий газ, який після вузла попереднього насичення (пропанового випарника 6 і сепаратора 7) та рекуперації холоду в теплообміннику 1 направляють споживачам.

З низу абсорбера 5 відводять насичений абсорбент: один потік змішують перед пропановим випарником 4 з сирим газом (з метою попереднього відбензинювання газу), другий — після рекуперації холоду в теплообміннику 8 надходить у випарник-сепаратор 9, де насичений абсорбент частково розгазовується в результаті дроселювання. З випарника-сепаратора газ і насичений абсорбент направляють в абсорбційно-від-парну колону 11. Всі інші елементи даної схеми не відрізняються від елементів попереднього газопереробного заводу.


Дата добавления: 2015-04-04; просмотров: 17; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСНОВНИХ ВУЗЛІВ СХЕМИ НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОЇ АБСОРБЦІЇ | УЧЕБНАЯ КАРТОЧКА СТУДЕНТА
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты