Передмова. Початок кожного століття, а тим більше тисячоріччя, ставить перед людством нові завдання, що пов'язані як із уже досягнутим рівнем економічного і соціального

Початок кожного століття, а тим більше тисячоріччя, ставить перед людством нові завдання, що пов'язані як із уже досягнутим рівнем економічного і соціального розвитку держав, що існують на нашій планеті, так і з очікуванням значного поліпшення умов життя людей у багатьох, якщо не в усіх країнах світу. До їх числа належить й Україна. Такі очікування вже давно стали основою політики держав, уряди яких вживають усіляких дій, спрямованих на розробку та реалізацію довгострокової стратегії економічного розвитку. Нове тисячоріччя як ніколи гостро ставить завдання щодо прийняття і здійснення програм із чітко вираженим пріори­тетом.

Сучасні моделі економічного зростання держав мають ґрунту­ватися на постійному прискоренні науково-технічного прогресу, тому що всі можливі разові заходи можуть призвести лише до тим­часового прискорення економічного зростання, а потім його темп знову буде обмежений темпом зростання робочої сили та вже на­явними й використовуваними науково-технічними досягненнями.

Саме з цієї причини практично усі країни світу, прагнучи до стабільного і стійкого економічного зростання, що забезпечує, у результаті, поліпшення добробуту населення, проголосили третє тисячоліття ерою інтелектуальної власності.

Науково-технічні досягнення, їх надійна правова охорона й ви­користання дозволять забезпечити стабільний економічний роз­виток на основі постійного вдосконалення технологічних про­цесів, що характеризують сучасне виробництво, яке забезпечує випуск продукції, конкурентноздатної як на внутрішньому, так і на світовому ринках.

ПЕРЕДМОВА

ПЕРЕДМОВА

Зростання ролі та значення інтелектуальної діяльності у со­ціально-економічному розвитку суспільства зумовлює необхід­ність розв'язання таких проблем:

—правове забезпечення інтелектуальної діяльності;

—раціональне, широке використання результатів інтелектуаль­ної діяльності;

—захист прав суб'єктів інтелектуальної власності.

Система охорони прав на результати інтелектуальної діяльності в Україні, порівняно з іншими державами, є досить молодою. Але, незважаючи на підлітковий вік, вона пройшла досить значний шлях із погляду перебудови і законотворчості.

Для надійного та ефективного правового забезпечення інтелек­туальної діяльності необхідно створити відповідний правовий ме­ханізм, здатний належним чином забезпечити правову охорону цієї діяльності. В Україні вже існує необхідна правова база, що від­повідає, у цілому, сучасним світовим стандартам, хоча й має істотні недоліки та потребує постійного удосконалення. Загалом, інтелектуальна діяльність перебуває у постійній динаміці, що і є причиною зміни законодавства відповідно до її розвитку.

Відповідно до Конституції України, що гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, Україна поступово створює механізми захисту авторських прав, прав промислової власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяль­ності.

Законодавство у сфері інтелектуальної власності як таке покли­кане захищати інтереси авторів, інших творців інтелектуальних продуктів шляхом надання їм певних визначених, обмежених у часі прав, що дозволяють контролювати використання результатів їх творчої діяльності.

Останніми роками активно обговорюються наміри України приєднатися до Всесвітньої торгової організації (ВТО). Участь у цій міжнародній організації можлива лише за додержання певних умов. Одна з них — відповідність рівня правової охорони і захисту інтелектуальної власності вимогам, що містяться в Угоді про тор­говельні аспекти прав інтелектуальної власності.

Сучасний стан правової охорони інтелектуальної власності в Україні потребує більш масштабних і фундаментальних дослі­джень її проблем. Це підкреслюється у директивних актах органів влади й управлінських структур держави. Насамперед, людині не­обхідно знати, якими правами наділяє її закон на створений нею об'єкт інтелектуальної власності, як цими правами користуватися та як їх захищати.

Саме з цією метою було розроблено цей підручник. Він є вда­лою спробою відповісти на запитання: що таке інтелектуальна власність та інтелектуальна діяльність, як чітко розрізняти ав­торське право і патентне право, як оформити права на той або інший твір науки, літератури і мистецтва, будь-який об'єкт про­мислової власності. Його позитивною рисою стало прагнення висвітлити більшість аспектів інтелектуальної власності, а саме двох сфер прав: промислову власність та авторське право і суміжні права.

У роботі аналізуються українські закони та міжнародні угоди за усіма об'єктами промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, географічне зазначення місць походження товарів), авторського права і суміжних прав (бази да­них, музичні твори, відеофільми, аудіозаписи, твори кінематогра­фії тощо). Розглянуто міжнародну систему захисту інтелектуальної власності, наведено підходи до стимулювання інтелектуальної діяльності в Україні.

Запропонований підручник буде корисний не тільки право­знавцям, студентам юридичних факультетів, але й юристам-прак­тикам, а також широкій аудиторії спеціалістів, які працюють у сфері інтелектуальної власності.

Розділ І

Загальні положення про інтелектуальну власність