Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність




чинників, приділяють їм значну увагу і визначають їх як основні вектори державної політики. Якщо проаналізувати досвід США (Силіконова долина), Південної Кореї, країн Східної та Південної Азії, можна побачити явно прогресуюче зростання національних економік, що базуються на суспільстві знань, навіть за умови відсутності власних сировини та енергоресурсів.

Там, де поважають науку, культуру і мистецтво, люди живуть краще, адже досягнення інтелектуальної діяльності зумовлюють рівень виробництва, культури, освіти тощо. Зазначені досягнен­ня, безперечно, будуть визначати рівень виробництва, що стане лише засобом чи способом реалізації здобутків науки, культури, техніки. Не викликає сумніву, що досягнення науки мають пріоритетне значення і можуть бути використані у будь-якій сфері діяльності людей. Науково-технічні досягнення формують рівень і характер виробництва. Інтелектуальні досягнення у сфері худож­ньої літератури, мистецтва і культури в цілому формують моральні засади суспільства, його світогляд, ставлення до навко­лишнього середовища, його бачення, тобто ті засади, які ми нази­ваємо людськими цінностями і які визначають духовний світ людини і суспільства.

Саме ці засади є найбільш важливими у формуванні світогляду суспільства і кожного окремого індивіда. Духовний характер суспільства формують саме діячі художньої літератури, культури і мистецтва, особливо найбільш видатні їх представники. Від харак­теру духовного світосприйняття залежать характер і напрями на­уково-технічного прогресу.

Важливою складовою рівня інтелектуальної діяльності є освіта, зміст якої також визначається рівнем науки, культури і мистецтва. Сьогодні переважна більшість країн має усвідомлення того, що держава зацікавлена у розвиткові науки і, відповідно, повинна її підтримувати. Така підтримка науки та інновацій може включати пряме бюджетне фінансування науки, певні податкові пільги для наукових установ та інноваційних підприємств, технопарків і тех-нополісів, систему стимулювання інвестицій у наукові досліджен­ня та розробки тощо. Водночас форми і раціональні масштаби такої підтримки, її спрямування і механізми здійснення залиша-


Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

ються предметом гострих дискусій і протягом останніх десятиріч в різних країнах отримували абсолютно протилежні напрями впро­вадження.

Розвиток суспільства супроводжується науково-технічним про­гресом. Однак слід розуміти, що поняття інтелектуальної діяль­ності і науково-технічного прогресу жодною мірою не збігаються. Поняття науково-технічного прогресу стосувалося лише розвитку науки, техніки і на цій основі — виробництва. Поза межами цього поняття залишалися література, культура і мистецтво. У свою чер­гу поняття інтелектуальної діяльності охоплює весь комплекс складових, що є основою соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства.

Науково-технічний прогрес — це досить складний механізм, у тому числі і з позицій правового регулювання. Саме у цьому ас­пекті він нас цікавить. Науково-технічний прогрес — це посту­пальний рух у розвитку науки і техніки, що складається із певних стадій, які разом утворюють певний діалектичний виток по спіралі. Перша стадія цього руху — виявлення, формування і формулювання суспільних потреб у тих чи інших засобах і зна­ряддях праці, матеріалах і технологіях, у новій продукції тощо.

Науково-технічний прогрес визначався і визначається поки що виробництвом, доцільною діяльністю людини. Саме практична діяльність людини, передусім виробнича, є першочерговим джере­лом, поштовхом науково-технічного прогресу і його кінцевою ме­тою. Виробнича діяльність суспільства, під якою слід розуміти будь-яку доцільну діяльність людини, разом з науково-технічною діяльністю утворюють єдиний діалектичний цикл, спіральний ви­ток, де виробництво посідає визначальне місце. У свою чергу виробництво зумовлюється потребами суспільства.

У процесі виробничої діяльності людина стикається з не­розв'язаними проблемами, постають завдання, для вирішення яких потрібні нові методи, способи, шляхи тощо. Починаються пошуки цих засобів чи способів розв'язання посталих проблем, передусім у навколишньому середовищі, в природі шляхом вивчення її закономірностей, властивостей і явищ. Отже, вироб­ництво ставить перед наукою завдання знайти способи вирішення


 




Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

цих проблем, відшукати нові засоби чи способи вирішення вироб­ничих та інших завдань.

Наука має дати відповіді на поставлені суспільною практикою запитання. Формування і формулювання цих завдань отримує правове закріплення в науково-технічних прогнозах, науково-технічних програмах, планах. На цій стадії визначаються основні напрями розвитку науки і техніки, виявлення яких має істотне значення для розвитку науково-технічного прогресу — їх вибір мо­же або сприяти його прискоренню, або гальмувати його.

Наступна стадія — фундаментальні дослідження, результатом яких є встановлення закономірностей, властивостей і явищ ма­теріального світу, тобто наукові відкриття. Зрозуміло, далеко не всі фундаментальні дослідження завершуються відкриттями.

У міру накопичення наукових знань наука все більше стає не­обхідним елементом виробничого процесу — здійснюється широ­кий процес вдосконалення виробництва. Виробництво уже не мо­же успішно розвиватися без належного наукового забезпечення. Виробничий процес і науково-технічний прогрес на цьому етапі перетворюються в єдиний науково-виробничий процес.

Результати науково-дослідної діяльності часто стають основою нового винаходу, нового удосконалення методів виробництва. Проте винахід — це лише ідеальне розв'язання практичного за­вдання, яке ще не може бути використане безпосередньо у вироб­ництві. Винахід треба певним чином матеріалізувати, втілити у певну конструкцію, технологію, речовину тощо — перетворити ідеальне розв'язання у матеріалізований предмет — техніку, ма­теріалізовану силу знання. Створення і впровадження у вироб­ництво нової техніки складають сутність наступної стадії тех­нічного прогресу.

Отже, науково-технічний прогрес складається з певних стадій, що перебувають у постійному розвитку, взаємозумовлені і послідо­вно змінюють одна одну. Підсумком цих стадій є наукові відкрит­тя, винаходи, нова техніка, сутність яких полягає в безперервному пізнаванні матеріального світу і послідовному перетворенні (ма­теріалізації) пізнаних закономірностей, властивостей і явищ в інтересах доцільної діяльності людини.


Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

Спираючись на вищевикладене, сутність науково-технічного прогресу можна визначити як безперервний і поступальний, такий, що постійно вдосконалюється, взаємозумовлений процес пізнання за­кономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, їх пере­творення (матеріалізація) і використання в доцільній діяльності лю­дини.

Сутність технічного прогресу полягає в поступальному процесі перетворення (матеріалізації) і використанні пізнаних зако­номірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що взаємо­зумовлений і постійно вдосконалюється, в доцільній діяльності людини. Технічний прогрес — це процес перетворення досягнень науки в безпосередню продуктивну силу.

Отже, сутність науково-технічного прогресу полягає у вияв­ленні, встановленні і пізнанні нових закономірностей, властивос­тей і явищ матеріального світу, в їх перетворенні (матеріалізації) для використання в доцільній діяльності людини. Отже, це процес добування і застосування нових наукових і технічних знань в інте­ресах задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. Основна функція науково-технічного прогресу — забезпечити виробництво та іншу доцільну діяльність людини найбільш опти­мальними засобами, способами, матеріалами, методами тощо для досягнення практичних цілей.

Цей своєрідний екскурс наведено, щоб розкрити сутність науково-технічного прогресу та виявити його відмінності від поняття інтелектуальної діяльності.

Водночас, як зазначалося вище, поняття науково-технічного прогресу не охоплює цілу сферу інтелектуальної діяльності, а саме: літературу, культуру і мистецтво. Такі поняття, як інтелектуальна діяльність, творча діяльність або просто творчість та науково-технічний прогрес, перехрещуються, переплітаються між собою, хоча й істотно відрізняються одне від одного. Що таке науково-технічний прогрес — тією чи іншою мірою з'ясовано. Постає запитання: що таке інтелектуальна діяльність і чим вона відріз­няється від творчості.

Досить часто поняття інтелектуальної діяльності і творчості вживають як однозначні. Безперечно, це так. Інтелектуальна


 





Поделиться:

Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 170; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты