Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність. досягнень науки для масового знищення людей

досягнень науки для масового знищення людей. Висока духовність цих та багатьох інших видатних вчених стала над їх на­уковими досягненнями. Саме духовність у їх світогляді перемогла і зумовила потребу припинити дослідження у військовій сфері. У своїй подальшій суспільно-громадській діяльності вони керували­ся інтересами людства в цілому, а не окремих держав і монополій, і відмовилися працювати в інтересах останніх. І їх послідовників у світі не так уже й мало. До них належали такі видатні особистості, як М. Ганді, М. Кінг, мати Марія, М. Грушевський та ін.

Духовність формує людину, яка виробляє економічні, полі­тичні, соціальні цінності. Людство випробувало багато шляхів поліпшення свого буття, чимало з них виявилися або непридатни­ми, або придатними не повною мірою. Нині людство не відчуває відсутності ідей щодо організації свого існування. Проте гостро відчувається нестача духовних цінностей, що істотно гальмує соціальний та науково-технічний прогрес. Будь-яка діяльність, що виходить із-під контролю моральних засад суспільства і людини, її розуму та гуманістичної доцільності, стає бездуховною, що робить таку діяльність небезпечною. Тому в колізіях сучасності, коли тре­ба вибирати між технологічною та гуманістичною перспективою, перевагу слід надавати моральній, духовній доцільності¹. Тобто, у сучасному розвитку суспільства пріоритетне значення набуває са­ме формування духовності як самого суспільства, так і окремої лю­дини.

Складовою духовності або однією з її передумов є культура, зміст якої також формується духовністю. Культура завжди посіда­ла високий щабель у соціальному розвитку суспільства. Проте у другій половині XX ст. — на початку XXI ст. її роль і значення істотно зросли.

Зміст культури визначається духовністю суспільства, але й культура певною мірою визначає рівень духовності. Академік В. Семиноженко стверджує, що у світі вже відбулася гуманітарно-інноваційна революція. Окремі духовні цінності — надбання куль-

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

тури — набувають усе більшого значення товару, об'єкта цивільно­го обігу. Гуманітарний капітал не просто здатний, а вже приносить вагомі прибутки тим, хто вміло використовує надбання культури. Усе більше визнаються гуманітарні та інформаційні технології. Зростає ціна на ринку не лише на нове, найдосконаліше облад­нання і технології, а здебільшого на нові концепції, ідеї та способи їх реалізації, тобто зростає ціна на патенти та науково-технічні досягнення. Зазначені чинники ще раз підтверджують пріори­тетність науки як індикатора, джерела і двигуна соціально-економічного прогресу. Тобто в сучасних умовах уже ні в кого не виникає жодних сумнівів щодо доцільності та економічної вигідності інтелектуальної діяльності в цілому.

Стрімко зростає роль і значення тієї частини інтелектуальної діяльності, яка охоплюється поняттями науки, культури, мис­тецтва. Пріоритетність науки уже безперечна. Водночас зростає економічне значення надбань культури та мистецтва. Вони не ли­ше формують духовний світ людини, а й стають вигідною сферою капіталовкладень та джерелом одержання прибутків. Надбання культури і мистецтва дуже швидко трансформуються у вигідний капіталомісткий, технологічно насичений ринок. Дуже вигідними стали кіноіндустрія, телебачення, книговидавництво, шоу-бізнес тощо. Споживання гуманітарної продукції стало масовим, зроста­ють масштаби гуманітарних послуг. Сукупність цих ринків ство­рює потужний сектор економіки, новий за своїм характером, який розв'язує низку істотних проблем: стає вигідним джерелом прибутків, певною мірою розв'язує проблему зайнятості та доходів населення і є одним із головних чинників позитивної динаміки економічного зростання¹.

Важко переоцінити значення інтелектуальної, творчої діяль­ності і для розвитку технологій, нової техніки та виробництва. Уже незаперечною стала теза: успішний розвиток виробництва в сучас­них умовах можливий лише за належного його науково-технічно­го забезпечення. У свою чергу належне науково-технічне забезпе-

¹ Кримський С Духовність: Запити відроджуваної совісті // Урядовий кур'єр. — 2000. — 12 серпня.

¹ Семиноженко В. У світі відбулася гуманітарно-інноваційна революція // Урядовий кур'єр. — 2000. — 27 травня.

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

чення можливе лише за умови ефективного, точного і своєчасно­го науково-технічного прогнозування розвитку техніки, техно­логій і виробництва.

Досвід країн світу з розвиненою ринковою економікою свід­чить про те, що високий технічний рівень виробництва в сучасних умовах можливий за умови інтеграції наукової, технологічної та промислової політики країни. Усі ланки розвитку техніки і вироб­ництва мають здійснюватися за єдиною технологічною схемою від зародження ідеї до її втілення у продукцію і реалізації на ринку.

Нова техніка, що зумовлює технічний рівень виробництва, має створюватися на науково-технічних розробках на рівні винаходів. Винахідництво — це один із найпотужніших двигунів науково-технічного прогресу, тому воно є одним із найважливіших на­прямів інтелектуальної діяльності, що спирається передусім на до­сягнення науки.

Саме тому підкреслюють, що на творчу діяльність покладається забезпечення не лише реальних проривів на основних напрямах науково-технологічного прогресу, а й інтелектуалізації та гума­нізації виробництва, управління політики, міжлюдських відносин, піднесення їх культурного рівня¹.

Від України сьогодні вимагається динамічний економічний розвиток на основі інновацій, глибокої та комплексної мо­дернізації економіки та суспільства в цілому. Необхідним є прове­дення у суспільстві всебічних реформ, котрі дозволять побудувати суспільство знань, суспільство, де домінують високотехнологічні галузі та інтелектуальні послуги, а формування прибутків відбу­вається, перш за все, за рахунок освіти, науки та інновацій².

§2. Види інтелектуальної діяльності

Об'єкти інтелектуальної власності є результатом розумової діяльності (інтелектуальна — від лат. intellectus — розум).

Не викликає сумнівів той факт, що творчість людини не має меж і наявний на сьогодні перелік видів творчості завтра попов-

¹ Литвин В. Інтелектуальне начало буття народу // Голос України. — 2003. — 1 березня.

² Геєць В. М., Семиноженко В. П. Інноваційні перспективи України. — X.: Константа, 2006. —
С 7.

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

ниться новими видами. Творчість — не статичне явище, а постійний динамічний процес. Це життя, а життя затиснути в якісь рамки, перерахувати його прояви просто неможливо. Відпо­відно, навряд чи можна перерахувати все, що належить до інтелек­туальної, творчої діяльності.

Однак аналіз відносин, що виникають з приводу тих чи інших результатів інтелектуальної діяльності, дозволяє виокремити декілька основних напрямів, виділити декілька видів інтелекту­альної діяльності.

Так, із часу виникнення і становлення правової охорони резуль­татів творчої діяльності почали розрізняти літературну творчість і творчість у сфері виробництва — технічну творчість. Останню ча­сто називають науково-технічною творчістю, оскільки технічна творчість обов'язково має опиратися на досягнення науки.

Раніше було висловлено думку про пріоритетність науки, якої і будемо дотримуватися — будь-яка творчість розвивається за схе­мою: суспільна потреба — творчість — наука. Суспільні потреби ставлять завдання перед наукою, остання знаходить способи вирішення проблем. На досягнення науки спирається будь-який вид творчості людини — як літературна, так і технічна.

Наука, а точніше її результати і досягнення, може бути виражена як у літературній формі (шляхом запису чи опису), так і у формі створення технічного пристрою, обладнання, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, селекційного досягнення тощо. Звідси і місце науки у творчій діяльності людини. В одних випадках результати наукових пошуків реалізуються у формі науково-літера­турного твору, в інших — науковий результат може досягатися шля­хом наукового експерименту і реалізовуватися у формі технічних пристроїв, обладнання, селекційного досягнення тощо.

Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуаль­ної діяльності уже давно поділяють на дві основні групи: твори літератури і мистецтва, або літературно-художня власність, і тех­нічні творчі витвори, або промислова власність. Звідси і поділ творчості: літературно-художня і науково-технічна творчість. За­значені групи видів творчості об'єднували і об'єднують широке коло окремих видів інтелектуальної, творчої діяльності.